Борисфен Інтел

Перспективи Близького Сходу у 2013 році

12 квітня 2013
<p>Перспективи Близького Сходу у 2013 році</p>

Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень "Борисфен Інтел" надає можливість аналітикам висловити свою точку зору стосовно конкретної політичної, економічної, безпекової, інформаційної ситуації в Україні та в світі в цілому, на основі особистих геополітичних досліджень та аналізу.

 

Зауважимо, що точка зору авторів
може не співпадати з редакційною

Корнеліу Піваріу

Президент, генеральний директор компанії «INGEPO Консалтинг».

Генерал-майор у відставці.

Член Міжнародного інституту стратегічних досліджень (МІСД) (Лондон, 2006), організації «Друзі Європи» (Брюссель), випускник Школи державного управління ім. Кеннеді, член Академії політичних наук (Нью-Йорк).

В кінці 2006 року заснував свою власну консалтингову компанію «INGEPO Consulting». Починаючи з березня 2007 року, крім самого консультування, Компанія раз на два місяці випускає бюлетень «Геостратегічний Пульс» (румунською та англійською мовами), доступний в 100 країнах світу і більш ніж 40 містах Румунії. Має кілька медіа-партнерів по всьому світу.

Автор книг і статей на актуальні питання розвідки, тероризму та геополітики. Виступав у ролі експерта з питань національного та міжнародного значення на національних теле- і радіоканалах. Також брав участь у міжнародних семінарах та конференціях.

Вільно володіє англійською та французькою мовами.

Геостратегічний пульс

Бюлетень «Геостратегічні пульс», перший номер якого вийшов ще в березні 2007 року, пропонує своїм читачам глибокий аналіз даних, що стосуються різних сфер міжнародної та національної безпеки, а також об'єктивну і неупереджену інформацію про останні міжнародні та регіональні геополітичні події та їх перспективи.

«Геостратегічні пульс» розрахований на тих, хто цікавиться міжнародною політикою, військово-політичними та соціально-економічними подіями, зокрема, на Близькому Сході та в Чорноморському регіоні. Він розповідає про головну світову загрозу — тероризм, а також про найбільш ефективні системи озброєння, про теоретичні аспекти спецслужб і питання безпеки.

«Геостратегічні пульс» — корисний і об'єктивний засіб інформації для громадських і державних установ та неурядових організацій, корпорацій і компаній зовнішньої торгівлі, закладів освіти, наукових досліджень, міжнародних організацій.

«Геостратегічні пульс» співпрацює з відомими організаціями: Світовим співтовариством з питань безпеки у Великобританії (WSNF), Інститутом політичних наук і міжнародних відносин Румунської академії (ISPRI), Науково — дослідним інститутом (RIEAS) в Греції, Міжнародним інститутом Близькосхідних і Балканських досліджень (IFIMES ) в Словенії, ISAG в Італії, Petru Maior University from Târgu Mureş в Румунії.

Протягом шести років було опубліковано більше 6 500 тис. сторінок та програм «Геостратегічного пульсу» в 2 400 тис. відомих відкритих світових інформаційних джерелах англійською, французькою, російською, арабською, іспанською, німецькою та португальською мовами.

«Геостратегічні пульс» сьогодні знають і цінують на всіх континентах (за винятком Океанії), майже в 100 країнах і більш ніж в 40 румунських містах. Бюлетень можна побачити на столах президентських організацій, урядів, парламентів, політиків, керівників спецслужб, президентів національних і транснаціональних корпорацій, інститутів стратегічних досліджень.

 

Перспективи Близького Сходу у 2013 році

Передбачається, що Близький Схід і надалі залишатиметься регіоном геостратегічного значення, що обумовлюється його географічним розташуванням і наявністю енергетичних ресурсів (за останніми висновками, найближчі 30 років нафта і природний газ залишатимуться основними джерелами енергії). Схоже на те, що у 2013 році не зменшиться значимість регіону і на геополітичному рівні. Однак, за останніми оцінками Міжнародної енергетичної агенції (МЕА), до 2020 року США, напевне, стануть найбільшим у світі виробником нафти, і до 2030 року — першим виробником енергії. У той же час в наступному десятиріччі приблизно 75% імпортованої Китаєм нафти буде надходити з регіону Близького Сходу.

Дострокові парламентські вибори у Ізраїлі (22 січня), Йорданії (23 січня), у Лівані і майбутні президентські вибори у Ірані (14 червня) навряд чи відчутно вплинуть на ситуацію.

Важливе внутрішнє значення мають події у Єгипті, Сирії та на палестинських землях.

Ситуація у Ірані, зокрема, пов'язується з його ядерною програмою, і є ще одним серйозним питанням 2013 року.

На регіональному рівні значна увага  приділятиметься розвиткові відносин між Туреччиною і Єгиптом. І останнє, але дуже важливе — Ізраїль також не на манівцях у зв'язці зі США, Китаєм, Росією і Європейським союзом.

У березні 2013 року виповнилося два роки з початку «арабської весни» в Сирії. На честь цього «ювілею»  Башар аль-Асад все ще знаходиться у президентському палаці на горі Касйон в Дамаску. Хоча все зводиться до того,  що сирійському лідерові вдасться зберегти своє президентство до 2014 року (не беручи до уваги величини контрольованої ним сирійської території). Але ми вважаємо, що Башар аль-Асад, так чи інакше, але відмовиться від  керівництва країною вже у 2013 році.

Залишається під питанням внутрішня стабільність; радикальні ісламістські рухи («Брати-мусульмани» і Салафіти)  спробують взяти під свій контроль інші, менш впливові рухи.

 У Йорданії, якщо порівнювати її з сусідніми Сирією та Єгиптом,  у 2011–2012 роках проблем було менше. Однак, там не змогли якомога краще впоратися з найболючішими з них. Король Йорданії Абдулла II  погодився зі зміною прем'єр-міністрів і розпуском парламенту, але лише таких заходів виявилося  недостатньо. Фінансові та економічні проблеми Йорданського Хашимітського Королівства ще більше обмежать можливості короля, який 30 січня відзначив свій 51-й день народження. Йому, очевидно, доведеться надати народу нові політичні свободи і навіть погодитися зі значними обмеженнями своїх королівських привілеїв.

Іран і надалі залишається першочерговою проблемою для регіональної і світової безпеки. Незалежно від того, які будуть результати президентських виборів, всупереч загальновідомій риториці щодо Ізраїлю, і розмірів допомоги палестинцям, особливо ХАМАСу,  він (Іран) все ж намагається уникнути військового конфлікту з Ізраїлем та США. У той же час Іран розвиває стратегічні відносини з Іраком, але, на погляд іранського керівництва, вони не стануть один одному надійними союзниками через міжнародний тиск.

Не проста ситуація і в Єгипті. Соціальну сферу життя країни постійно супроводжують економічні проблеми (рівень безробіття становить 12 %, 25 % — рівень безробіття серед молоді; 20 % населення живе за межею бідності, хоча ВВП, за прогнозами, виросте з 3,6 % до 4, 6%  у  2013 і 2014 рр.)

У політичному житті Єгипту домінуватимуть ісламістські рухи, а «Брати-мусульмани» будуть найбільш важливим елементом внутрішньої політичної структури у 2013 році. Секуляризму буде менше, ніж у Туреччині, а  турецько-єгипетські відносини  розвиватимуться на тлі гострого протиборства за вплив у регіоні, особливо щодо Сирії. Напевне, перевага в цьому суперництві буде на боці Туреччини, незважаючи на тісний зв'язок сирійських «Братів-мусульман» зі своїми соратниками як у Каїрі, так і в Анкарі.

Якщо Туреччині вдасться зміцнити свій вплив на Сирію, її позиції в регіоні також зазнають змін. Економічна ситуація у країні і членство в НАТО будуть визначальними факторами цих змін. Турецько-єгипетські відносини мають багато спільного в  підходах до таких питань, як події в секторі Газа або в поглядах на Іран. Візит прем'єра Туреччини Ердогана до Каїру 17–18 листопада минулого року на чолі делегації з 10 міністрів і близько 200 бізнесменів, які підписали 27 офіційних угод і запропонували кредит в 2 млрд. доларів, — яскравий тому приклад.

Не слід сподіватися на масштабні зміни і в зоні Перської затоки, навіть не зважаючи на можливі політичні заворушення в Бахрейні і Кувейті. Саудівська Аравія збереже свій авторитарний режим попри те, що королю Абдуллі майже 90 років, а принцу Сальману — 80, і обидва зі слабким здоров'ям. Ціна на нафту збережеться на теперішньому рівні — вище за 100 доларів за барель (і навряд чи підніметься більш ніж на 20 % від цього рівня) і не приготує жодних  політичних сюрпризів.

Сполучені Штати і надалі будуть кружляти навколо Близького Сходу і Азії, незважаючи на те, що пріоритетом для них буде Азія.

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/perspektivy-blizhnego-vostoka-na-2013-god/