Борисфен Інтел

Про розширення ЄС на Схід як загальний успіх

29 травня 2019
<p>Про розширення ЄС на Схід як загальний успіх</p>

Економічний погляд з Німеччини

Сергій Польовик

Відслідковуючи взаємостосунки ЄС з новими членами Євросоюзу, європейські аналітики звертають особливу увагу на особливості їх внутрішньополітичних відносин. Їхні висновки, що були підготовлені напередодні нещодавніх виборів до Європарламенту у травні ц. р., дають можливість передбачати подальшу діяльність Євросоюзу в чинному форматі. І хоча активна політика нових членів не завжди консолідується з політикою всього ЄС, проте експерти вважають, що таке розширення вигідне для всіх членів євроспільноти. Очевидно, що і надалі позиціям основних країн ЄС, зокрема, Німеччини, Франції, Італії, та непоступливих стосовно національних питань нових членів ЄС — Польщі, Угорщини, Словаччини, Чеської Республіки тощо — будуть притаманні протистояння та компроміси. Хоча, правду кажучи, таке відстоювання національних інтересів можна вважати ознакою демократичних процесів у ЄС, які у ньому і надалі домінуватимуть.

Авторитетне видання Німеччини Handelsblatt, яке спеціалізується на висвітленні економічних подій та аналізах трендів у Європі та світі, 23 травня ц. р. розмістило матеріал про взаємовідносини між традиційними та новими членами ЄС, про фінансові внески Євросоюзу у справу підтримки економік нових членів та ефективності їх використання. Зокрема, зазначають аналітики видання Матіас Брюгман та Ганс-Петер Зібенхар, мільярдні фінансові вливання у справу розвитку східноєвропейських країн нерідко підпадають під критику. Але щодо самого розширення, то воно, безперечно, пішло на користь усім без винятку.

Щоправда, європейські правопопулісти прагнули применшити позитив від вступу до ЄС нових членів. Особливо напередодні виборів до Європарламенту. Тому у провідних країнах з нової хвилі, зокрема у Польщі, пройшли мітинги на підтримку розширення ЄС на схід.

З 2003 р. ВВП Польщі на душу населення зростав на 22 % швидше від середнього показника в ЄС
З 2003 р. ВВП Польщі на душу населення зростав на 22 % швидше
від середнього показника в ЄС

Аналітики зазначають, що Європа спостерігає за кожним кроком Польщі та постійно нагадує про це, навіть на побутовому рівні. У повсякденному житті міст Польщі всюди є інформаційні стенди, зокрема, стосовно того, що європейські інфраструктурні зручності на транспорті, зокрема у метро, стандартні для ЄС засоби захисту населення від сторонніх шумів на автомобільних дорогах тощо закуплені за кошти Фонду єднання (Cohesion Fund), заснованого ЄС. Як відомо, цей фонд був створений з метою стимулювання розбудови шляхів сполучення та захисту навколишнього середовища в економічно найменш розвинених країнах ЄС.

Польський президент Александр Кваснєвські, який у 2004 році привів свою країну у Євросоюз, зараз згадує, як Польщі перед тим постійно нагадували про її обов’язок виконувати, так зване, домашнє завдання.

Завітавши до приміщення «Копернікус-центру», розташованому на березі Вісли (його нещодавно визнали «Найкращим науковим центром Європи»), він з гордістю заявив: «Погляньте на Польщу, сьогодні ми, вочевидь, виконали всі наші домашні завдання».

Як відомо, 2004 року Польща разом з іншими сімома центрально- та східноєвропейськими країнами вступила до ЄС. 15 років, що минули відтоді, не дають приводу для сумнівів стосовно того, що її вступ до ЄС, як й інших нових країн-членів, з огляду не лише на політичне, але й економічне підґрунтя, був успішним. Це тим більш помітно, оскільки від 2014 року у Польщі правлячою є партія «Право і справедливість» (PiS), яка не лише вороже ставиться до Брюсселя, але й не сприймає європейські цінності, зокрема, верховенство права та відкритість.

У виданні нагадується, що у 2004 році Польща була економічно відсталою країною. Внутрішній валовий продукт у перерахунку на душу населення перебував на позначці 49 % від середнього показника в ЄС. Станом же на сьогодні цей показник становить понад 70 %. Навіть політики й економісти, які критично сприймали перспективи Польщі, вважають її економічний розвиток гідним наслідування. Так, навчання польської молоді фінансується в рамках програми Євросоюзу Erasmus — найбільш успішної освітньої програми ЄС, яка також є важливим інструментом у справі боротьби з молодіжним безробіттям. Польща була єдиною країною ЄС, якій вдалося вистояти у світовій фінансовій кризі 2008–2009 років «без рецесії». Звичайно, цьому сприяли фонди підтримки ЄС, але на відміну від інших східноєвропейських країн, зазначають аналітики, Польща зразково використала ці кошти.

 

ВВП на душу населення 10-ти нових країн-членів Євросоюзу
ВВП на душу населення 10-ти нових
країн-членів Євросоюзу

Загалом нові члени Східної Європи в період з 2004-го і донині отримали фінансову допомогу у розмірі 365,2 млрд євро. Ця скоригована з урахуванням інфляції сума є значно більшою, ніж допомога за планом Маршалла, який США створили з метою підтримки Західної Європи після Другої світової війни. За даними Європейського статистичного бюро Eurostat, десять східноєвропейських країн-членів ЄС, які вступили до ЄС з 2004-го по 2007-й рік, у вимірі внутрішнього валового продукту на душу населення, наблизилися на 18 % ближче до середнього показника в ЄС, який зараз складає в середньому 84 %. У межах досяжності середнього показника ЄС перш за все перебувають Чеська Республіка, Словенія, Литва та Естонія.

Важливим показником є продуктивність праці, за яким у східних європейців, за винятком словенців, він досі становить половину такого середнього показника всіх 28 країн-членів ЄС. З того часу реальна заробітна плата зростала в середньому на 50 % у східному регіоні ЄС, у решті країн — лише на 10 %. З точки зору конкурентоспроможності, показник східних європейців майже зрівнявся із середнім показником ЄС, а у таких країнах як Естонія та Чехія навіть його перевищує.

Загалом, прогрес на шляху досягнення показників ЄС справляє враження. Польський економіст Ігнасій Моравскі, директор варшавського аналітичного центру SpotData, заявив, що «ЄС був механізмом конвергенції для Польщі та всієї Східної Європи».

Як вважає директор фонду Amicus Europae Іренеуш Біль, Польща зараз переживає золотий вік, перестрибнувши з третьої економічної ліги країн до першої. Майже половина зростання ВВП Польщі є наслідком її членства в ЄС та отриманого фінансування з фондів ЄС.

Серед іншого, коштами Фонду єднання фінансувалося будівництво та реконструкція 24,4 тис. км автомагістралей, 3,4 тис. км нових або відремонтованих залізничних ліній, 17 тис. дослідницьких проектів та широкосмуговий Інтернет для 9,6 млн чоловік.

Ключові досягнення роботи Фонду єднання у нових країнах-членах ЄС за останні 10 років
Ключові досягнення роботи Фонду єднання у нових
країнах-членах ЄС за останні 10 років

Щодо інфраструктури, то Східну Європу, безумовно, можна порівнювати із Заходом. У питанні розбудови спроможностей широкосмугового кабелю деякі східноєвропейські країни навіть випереджають своїх західних партнерів.

Міністр економіки Польщі Ядвіга Емілевіч заявила, що Заходу також були корисними мільярдні трансферти. Оскільки з кожного євро, вкладеного з фондів ЄС у країни Східної Європи, 80 центів повертаються західноєвропейським компаніям.

Міністр економіки Польщі Я. Емілевіч: «З кожного євро, вкладеного з фондів ЄС у країни Східної Європи, 80 центів повертаються західноєвропейським компаніям»
Міністр економіки Польщі Я. Емілевіч:
«З кожного євро, вкладеного з фондів ЄС у країни Східної Європи, 80 центів повертаються західноєвропейським компаніям»

Підтверджується це прикладом з нового метро у Варшаві, де функціонують високотехнологічні поїзди Siemens Inspiro.

На будівельних майданчиках вздовж залізничної лінії від Варшави до Берліна розміщені рекламні щити австрійського будівельного концерну Strabag, у якого нещодавно виникло чимало неприємностей через керівника Австрійської партії свободи (FPÖ) та віце-канцлера Австрії Гайнца-Крістіана Штрахе.

Економіст І. Моравські вважає, що Західна Європа значно виграла від розширення ЄС на схід, оскільки збільшився ринок збуту, а логістичні бази та постачальники у східноєвропейських країнах тепер стали невід'ємною частиною ціннісних ланцюгів західноєвропейських компаній.

Якщо порівнювати успіхи від розширення ЄС на схід у глобальному масштабі, зазначає німецьке видання, то результат вражаючий. На думку колишнього головного економіста Європейського банку сприяння розвитку (ЄБРР), теперішнього спеціального економічного радника американської транснаціональної банківської і фінансової корпорації Citigroup Віллема Б’ютера, зростання «було значним».

До свого приєднання до ЄС країни Східної Європи мали ВВП на душу населення на рівні 36,5 %, у порівнянні з сімома найбільшими промисловими країнами світу (G7). У 2018 році цей показник становив вже 58,1 %.

Азійські ринки, що розвиваються, мали показники зростання від 10 до 24,9 % у період від 2000 до 2018 року, в Латинській Америці таке збільшення склало лише від 30,8 до 33,6 %. Експортні поставки, розраховані за показниками ВВП, зросли від 2000 року до цього часу з 40,9 до 65,7 %, а в Латинській Америці — майже не змінилися, а в Азії навіть скоротилися.

 

Зростання кількості трудових мігрантів після останньої хвилі розширення ЄС
Зростання кількості трудових мігрантів
після останньої хвилі розширення ЄС

Експерт профільного видання Business New Europe Клер Наттолл вважає, що не варто ігнорувати чинник відтоку робочої сили. Східна Європа протягом останніх двох десятиліть пережила знекровлюючу міграцію робочої сили. Мільйони поляків працюють будівельниками, офіціантами або сантехніками у Великобританії, румуни — збирачами спаржі на німецьких полях або водіями вантажівок в Італії. Може йтися навіть про «демографічну катастрофу» в цих країнах.

Експерт у справах Східної Європи, представник Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (Wiiw) Річард Грівесон вважає, що, незважаючи на весь досягнутий прогрес, багато східних європейців розчаровані тим, що вирівнювання умов і стандартів життя не досягнуте ще швидше. Вважається, що саме через це більшість країн Східної Європи втратили велику частину свого населення в Західній Європі. Експерт вважає, що останнім часом у регіоні Східної Європи домінує авторитаризм. Виклики через демографічний занепад, значну автоматизацію та вплив цифрових технологій, є «значними».

Директор фонду Amicus Europae І. Біль зауважує, що поляки дуже багато на що сподівалися, тому тепер дещо розчаровані.

Навпаки, правонаціоналістична партія PIS виграє від такої ситуації, оскільки попередній уряд під керівництвом теперішнього голови Європейської ради Дональда Туска втілював в життя ліберальну економічну політику та зневажав соціальні питання. Правляча сьогодні партія PIS перехопила соціальну політику лівих, втілюючи її у життя. Експерт І. Біль зауважує, що PIS, вдаючись до політики зупинки приватизації, збільшення частки держави у банківському секторі та у структурі приватних концернів, сьогодні вже може вважатися майже соціалістичною партією.

 

Польська партія «Право і справедливість» (PiS) під час виборів до Європарламенту виступала з гаслом «Польща — серце Європи»
Польська партія «Право і справедливість» (PiS) під час виборів до Європарламенту виступала
з гаслом «Польща — серце Європи»

Фахівці Handelsblatt не оминули своєю увагою традиційно злободенне питання про зловживання новими членами спільноти фондами ЄС. Німецькі аналітики зазначають, що розрив між багатими елітами у містах та бідним сільським населенням у країнах регіону не лише не зменшився під час динамічного процесу адаптації нових країн до стандартів ЄС, а, можливо, навіть збільшився. Звичайно, такому розчаруванню також сприяла все ще невпинна корупція у багатьох країнах Східної Європи, за винятком хіба що країн Балтії. Це також стосується використання коштів ЄС, наприклад, у Чеській Республіці. Зокрема, зазначають фахівці, не афішується, що внаслідок зловживання фондами щодо розлогого готельного комплексу відпочинку — Capi Hnizdo («Гніздо лелеки»), розташованого за 50 км  на південний схід від Праги, спіткало лихо чеського прем'єр-міністра і мультимільярдера Андрея Бабіша. Власника аграрної компанії Agrofert і кількох членів його сім'ї звинуватили у зловживанні субсидіями під час будівництва цього курорту. Це підтвердило розслідування поліції.

В Угорщині також мали місце сумнівні оборудки, які стосувалися сімейного оточення прем’єр-міністра Віктора Орбана. Зокрема, Європейське відомство у боротьбі з шахрайством (OLAF) викрило зловживання в електротехнічній компанії Elios, що належить Іштвану Тіборчу, зятю В. Орбана.

Однак, зазначають аналітики німецького видання, у громадян Східної Європи не викликає невдоволення діяльність контролюючих інституцій ЄС. Насправді, членство в ЄС є досить популярним у всьому регіоні, за винятком хіба що Чеської Республіки, вважає експерт Р. Грівесон. Так, у жодній з цих країн не виникло якихось значних рухів протесту, які б вимагали вийти з ЄС.

Польська PiS, у якої конфлікт з Європейською комісією через сумнівні правові реформи, під час виборів до Європарламенту навіть виступала з гаслом «Польща — серце Європи».

 

Учасники дискусії у редакції Handelsblatt щодо нового курсу Євросоюзу
Учасники дискусії у редакції Handelsblatt
щодо нового курсу Євросоюзу

Цікаво, що 20 травня ц. р., незадовго до європейських виборів головний редактор Handelsblatt Свен Афхюппе провів публічну дискусію за участі голови технологічної ради Deutschen Telekom Клаудії Немат і міністра у справах зовнішньої торгівлі, представника Соціал-демократичної партії Німеччини Зігмара Габріеля. Під час дискусії обговорювалися питання щодо нового курсу ЄС.

Були сформульовані чотири основні тези стосовно доцільності розвитку ЄС та цінностей у Європі майбутнього. Зокрема:

  • Європа потребує більш уважного оцінювання та ставлення до її цінностей, до переваг, що надаються громадянам ЄС від спільного існування;
  • Європі потрібна нова економічна і технологічна політика;
  • Європі потрібна спільна зовнішня і безпекова політика;
  • Європа потребує більшого розмаїття, поваги до інших культур та придушення національного егоїзму заради спільних досягнень та розвитку.

Наскільки означені напрямки розвитку ЄС будуть актуальними для нового керівництва, обраного на виборах до Європарламенту, вже незабаром буде продемонстровано.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/pro-rozshyrennya-es-na-skhid-yak-zahalnyy-uspikh/