Борисфен Інтел

Скасування автономії Кашміру

13 серпня 2019
<p>Скасування автономії Кашміру</p>

Черговий виток пакистансько-індійського протистояння

 

Роман Кот

З початком цього місяця знову загострилися відносини між Індією та Пакистаном. 5 та 6 серпня ц. р. обидві палати індійського парламенту затвердили зміни до конституції Індії, за якими скасовується 370-та стаття, де закріплювався особливий статус штату Джамму і Кашмір. Таким чином ця територія підпала під прямий контроль центрального уряду, але тепер вона розділена на дві союзні території — Ладакх та власне Джамму і Кашмір.

В очікуванні масових заворушень до Кашміру прибули додаткові підрозділи збройних сил, обмежений доступ до Інтернету, а також запроваджено комендантську годину. Своєю чергою, пакистанське керівництво почало направляти військову техніку до кордону з Індією. Як повідомляє індійська інформаційна агенція ANI з посиланням на урядові джерела, 10 серпня три транспортні літаки С-130 ВПС Пакистану доставили військову техніку на військову базу Скарду, що розташована поблизу історичної області Ладакх. Окрім того, очікується, що на базу Скарду перебазують винищувачі-бомбардувальники спільної пакистано-китайської розробки Chengdu FC-1 Xiaolong (JF-17 Thunder).

 

Давно назрілий крок

Надання Кашміру автономії у 1949 році було перехідним і тимчасовим актом, яким намагалися схилити на свій бік кашмірську еліту під час триваючої війни з Пакистаном. Коли ж перша індо-пакистанська війна завершилася і Індія зміцнила свої позиції на контрольованих нею 60 % Кашміру (решта контролюється Пакистаном), то планувалося проведення референдуму щодо статусу регіону. Однак з того часу минуло 70 років, референдум так і не відбувся. Правляча сьогодні в Індії партія Бхаратія Джаната Парти з моменту свого заснування у 1980-х роках виступала за ліквідацію штату Джамму і Кашмір, але ніколи раніше не мала достатньої більшості в парламенті для реалізації цієї ініціативи.

Ситуація змінилася з початком поточного року. 14 лютого терорист-смертник атакував транспортну колону індійської поліції в Кашмірі, від чого загинуло 44 поліцейських. Відповідальність за те, що трапилося, взяли на себе бойовики з ісламістського угруповання «Джейш-е-Мухаммад», яке виступає за приєднання Кашміру до Пакистану і за деякими даними фінансується пакистанською Міжвідомчою розвідкою (ISI).

У відповідь 26 лютого ц. р. ВПС Індії завдали ударів по таборах бойовиків у Пакистані в районі міста Балакот (знаходиться поблизу пакистанського кордону з Кашміром). Востаннє такі удари індійські ВПС завдавали майже півстоліття тому, у 1971 році. При цьому, за повідомленнями ЗМІ, у повітряному бою було знищено два індійські винищувачі МіГ-21 та один пакистанський F-16.

Другий і більш масштабний повітряний бій в небі над Кашміром стався вже наступного дня, 27 лютого. З боку ВПС Індії у ньому брали участь вісім літаків, в т. ч. чотири Су-30МКІ, два Mirage 2000 та два МіГ-21. З боку ВПС Пакистану — бойова група літаків з вісьмох F-16, чотирьох Mirage III, чотирьох JF-17 та кількох винищувачів супроводження інших типів.

Хронологія індо-пакистанського протистояння в Кашмірі у лютому ц. р.

В кінцевому підсумку ситуацію вдалося залагодити, однак вона остаточно підтвердила, що політику відносно Кашміру потрібно якось змінювати. Винятково силовими методами подолати пропакистанське підпілля не вдасться. Разом з тим, намагання центрального уряду усунути т. зв. родючий ґрунт для ісламістів у спосіб прискореного розвитку економіки Кашміру не були ефективними, оскільки виділені з центрального бюджету для цього кошти у значній мірі «освоювалися» місцевими кашмірськими елітами. Важливо зазначити, що раніше, з огляду на наявність територіальних суперечок з Пакистаном та переважання у штаті мусульман, Джамму і Кашмір володів широкою автономією у складі Індії. Зокрема, у нього були своя конституція і прапор, а також можливість ухвалювати місцеві закони. При цьому, як і в більшості подібних випадків, у руках Нью-Делі залишалися лише закордонні справи, оборона і зв'язок.

Розділення штату Джамму і Кашмір на дві союзні території

Після того, як Бхаратія Джаната Парті у цьогорічному травні вдруге поспіль після виборів 2014 року отримала переконливу перемогу на парламентських виборах, індійське керівництво вирішило якось виправити ситуацію. Хоча тепер в Джамму і Кашмірі все ж збережеться місцевий парламент, його повноваження будуть значно обмежені. Після скасування автономії уряд зможе вводити частини збройних сил Індії без формального схвалення кашмірського парламенту. Також скасовуються квоти для місцевих жителів на місця в органах державної влади і навчальних закладах. Окрім того, знімається заборона на придбання житла і землі для жителів інших штатів та союзних територій Індії, що відкриває перспективи для поступового розбавлення переважно мусульманського населення Кашміру індусами. Саме цей фактор, поряд із подоланням соціально-економічної відсталості Кашміру, є одним з ключових в контексті нейтралізації ісламістського підпілля в Кашмірі, яке хоча підтримується Пакистаном, але спирається передусім на місцеві кадри.

 

Міжнародна реакція

У відповідь на дії Нью-Делі Ісламабад оголосив про зниження рівня дипломатичних відносин. Зокрема, з Пакистану вислали індійського посла, а пакистанського посла, відповідно, відкликали з Індії. Крім того, в Ісламабаді вирішили припинити двосторонню торгівлю. Хоча це не завдасть значної шкоди Індії, адже обсяг двосторонньої торгівлі у 2018 році склав лише 2,5 млрд дол. США, що становить близько 3 % від всієї пакистанської торгівлі і близько 0,3 % — індійської. Окрім того, Ісламабад зупинив залізничне сполучення між двома країнами.

9 серпня міністр закордонних справ Пакистану Махмуд Куреші екстрено відвідав Китай для перемовин з міністром закордонних справ КНР Ван І, який заявив, що «хиткість становища в Кашмірі в останні дні посилилася, і це викликає серйозну заклопотаність Китаю», і що «не слід вдаватися до односторонніх дій, які лише ускладнюють ситуацію». Ван І наголосив, що Китай і Пакистан — партнери у стратегічному співробітництві, які завжди розуміють і підтримують один одного в питаннях, що належать до корінних інтересів двох країн. Тому Китай і надалі «неухильно підтримуватиме обстоювані Пакистаном справедливі інтереси, а також продовжуватиме в інтересах Пакистану підтримувати справедливість на міжнародній арені».

Позиція іншого такого важливого гравця в регіоні, як Сполучені Штати, менш категорична. 5 серпня прес-секретар Державного департаменту США Морган Ортагус заявила, що Вашингтон пильно відслідковує події в Кашмірі. «Ми стурбовані повідомленнями про затримання людей і закликаємо до поваги прав людини та діалогу із постраждалими», — заявила М. Ортагус. 8 серпня вона закликала до прямого діалогу між Пакистаном та Індією щодо Кашміру. Також слід зазначити, що 11 серпня розпочався запланований раніше триденний візит до Пекіну міністра закордонних справ Індії Субрахманьяма Джайшанкара, під час якого він розтлумачить позицію Нью-Делі стосовно Кашміру. Також важливо, що нейтральною заявою відзначився такий важливий союзник Пакистану як Саудівська Аравія. Ер-Ріяд 8 серпня закликав сторони в Джамму і Кашмірі підтримувати мир і стабільність та зважати на інтереси людей регіону. Саудівська Аравія відстежує ситуацію і стурбована наслідками останніх подій, а також закликає до мирного врегулювання конфлікту відповідно до міжнародних резолюцій.

Міністр закордонних справ КНР Ван І із міністрами закордонних справ Пакистану Махмудом Куреші та Індії Субрахманьямом Джайшанкаром

 

Наслідки

Можливості самого Пакистану вплинути на рішення Нью-Делі щодо Кашміру вкрай невеликі і, по-суті, обмежуються апелюванням до міжнародної спільноти. З огляду на кроки, які почало здійснювати пакистанське керівництво, ескалація конфлікту малоймовірна. Це підтверджується і ситуацією, що вимальовується на міжнародній арені.

США зацікавлені в Індії, що створює противагу впливові Китаю у регіоні

США зацікавлені в Індії, що створює противагу впливові Китаю у регіоні. Чи не від самого початку каденції Д. Трампа у Білому домі серед американських стратегів, а згодом і від високих посадовців висловлюються наміри про об’єднання Сполучених Штатів та ще трьох держав — Австралії, Японії та Індії — в рамках Чотиристороннього безпекового діалогу (QUAD) для протистояння КНР. Якщо з першими двома державами уже є деякі успіхи, то Індія намагається дистанціюватися від такого протистояння. Ще однією точкою, у якій співпадають інтереси Вашингтона і Нью-Делі, є Афганістан. США намагаються залучити Індію до врегулювання ситуації у цій країні. Нью-Делі ж зацікавлений у можливості оперувати в стратегічному тилу Пакистану, яким, власне, і є Афганістан.

Китай хоч і публічно підтримав позицію Пакистану, але малоймовірно, що після цього будуть якісь реальні кроки, зважаючи на наявність у керівництва КНР безлічі інших вартих уваги проблем, а також «потепління» індійсько-китайських відносин.

Окрім того, попередня криза між Індією та Пакистаном у лютому ц. р. показала, що вони не готові до повноцінної конфронтації навіть за умов провокацій. Ще одним стримуючим фактором залишається наявність в обох державах ядерної зброї.

Тим не менш, у короткостроковій перспективі, допоки заходи індійського уряду в Кашмірі не дадуть конкретних результатів, гібридне протистояння із залученням проксі-клієнтів Пакистану триватиме.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/skasuvannya-avtonomiyi-kashmiru/