Борисфен Інтел

Незабаром усі українці стануть фахівцями з вугільного питання

23 грудня 2014
<p>Незабаром усі українці стануть фахівцями з вугільного питання</p>

Богдан Соколовський

Кажуть, за радянських часів від проблем реального життя народ намагалися відвернути, наприклад, за допомогою телевізійних сеансів масової психотерапії Кашпіровського. Минуло більше двох десятиліть, а стратегія Кремля практично не змінилася. Тепер для масового гіпнозу використовуються, зокрема, спекуляції навколо енергоносіїв. Відфільтрувати в цьому інформаційному потоці якісну думку дуже складно. Протягом останніх років вже майже усі наші громадяни стали фахівцями з газового питання. Відчувається, що скоро стануть і в нафтових питаннях, і з ядерної енергетики. А поки що опрацьовується тема вугілля.

Про це свідчать, зокрема, демонстративні віялові відключення електроенергії через нестачу палива на теплових електростанціях. Неначе у нас не вистачає фахівців, які можуть вчасно попередити про відключення електроенергії. Але комусь вигідно, наприклад, показати усій країні, як під час хірургічної операції відключається світло й лікарі приречені на подвиг.

Отже, вугілля. В Україні вже понад 100 років видобувається вугілля в нинішніх Донецькій, Луганській, Дніпропетровській областях. Пізніше видобування було налагоджено у Львівській і Волинській областях. До агресії РФ у нас працювало близько 140 офіційних шахт. Видобуто, зокрема, в минулому 2013-му році, майже 84 млн тонн. За даними Мінстатистики, використовували до 71 мільйона тонн за рік. Міненерго повідомляє, що у вугільній промисловості спожили приблизно 61 млн тонн.

До речі, західні фахівці не можуть зрозуміти цієї розбіжності: для них 10 млн тонн вугілля — це вже багато. А для України це «в межах погрішності». Вже не кажучи про різницю між видобутком (84) і внутрішнім споживанням (61) плюс експорт (близько 12). У перерахунку на гроші, це майже 100 мільйонів доларів США! Багато «західників» цікавляться: невже у вас, в державі з 45-мільйонним населенням нікому прорахувати варіанти? Невже ніхто не знає елементарної арифметики? Як же ви з такими знаннями прагнете до Європи?

Минулого року усі українські ТЕС і ТЕЦ разом спожили понад 38 млн тонн вугілля. Цьогоріч через агресію РФ теплові електростанції і теплоцентралі відчувають його дефіцит. Замінити вугілля іншим непросто, бо котли на станціях спроектовані під конкретні шахти. Не можна казати, що на інших шахтах вугілля краще чи гірше — воно просто інакше. Так вийшло, що майже половина української теплоенергетики споживає енергетичне вугілля з антрацитом, який добувається в основному на Донбасі. Кажуть, що зараз 3-4 млн тонн не можна вивезти із складів шахт через військових ушкоджень транспортних складових. В результаті його запаси на складах ТЕС і ТЕЦ не повні й до кінця року складуть приблизно 1,4 млн тонн замість необхідних трьох.

Можливі варіанти «термінового порятунку ситуації» в енергетиці — імпортувати вугілля найбільш прийнятних марок з міжнародних ринків або купувати його у агресора (такими є і РФ, і сепаратисти). У перспективі, звичайно, можна перепроектувати ТЕС і ТЕЦ на вугілля з інших басейнів, наприклад, Львівсько-Волинського або польських басейнів. Але для цього потрібні час, кошти й розвиток нових шахт! Швидше за все, враховуючи те, що з агресором ніхто ніколи не співпрацював, керівництво країни й галузі у вересні цього року прийняло, напевно, єдине правильне (у даному контексті) рішення імпортувати вугілля з ЮАР. Переваги такого імпорту з країн, які далекі від політичних гравців, очевидні. Серед іншого, йдеться, передусім, про диверсифікацію постачань.

Але це правильне рішення так і залишилося на папері. Фахівців в області енергетики, м'яко кажучи, здивував скандал, що розгорівся навколо можливих закупівель у ЮАР. І як підсумок — вугілля вирішено закуповувати у агресора під час війни. Не менш дивно подається правильна домовленість глави держави з приводу можливих постачань австралійського вугілля — адже вугілля з Австралії не може бути краще за вугілля з ЮАР. В будь-якому разі, не дуже-то він ближче й дешевший. Хто ж «підставляє» керівництво й усю країну? Напевно, на це повинні відповісти компетентні органи.

Варто зазначати, що досі на вугілля в Україні практично ніхто не звертав уваги. А тепер, значною мірою й через Кремль, і через нас самих (?) багато хто у світі й цим цікавиться. Особливо на тлі останнього рішення Конгресу США. В будь-якому разі, світове середовище, яке дуже добре розбирається в політиці й непогано розуміє, що таке незалежна енергетика, понад усе цікавить, як Україна вирішуватиме вугільні питання. Якщо грамотно, це піде на користь нашій країні, якщо «як завжди» — на шкоду. І, здається, глава держави це швидко зрозумів. Інакше навряд чи він би домовлявся про вугілля в Австралії (не президентська ця справа). Проте, він наважився на цей тепер чи не єдиний крок, щоб потім мати розв'язані руки. І лише можна собі уявити, як тепер перестрашаться «п'ята колона» і «ділки» від бізнесу.

Не виключено також, що після диверсифікації через Австралію Україна зажадає вугілля або безвідплатної допомоги в його придбанні у гарантів нашої територіальної цілісності за Будапештським меморандумом, що було б цілком логічно, обґрунтовано, дуже конкретно й показово. А це вже президентська (і тільки його!) справа.

Окрім цього, слід сподіватися, що, нарешті, буде наведений порядок і прозорість в нашому недешевому вугільному господарстві. Зокрема, — в цифрах про об'єми видобування, споживання, експорту українського вугілля й тому подібне. Можливо, сюди ж потрапить і проблема «копанок». А за вугільною галуззю настане чергі й газу, і нафтопродуктів, і ядерної енергетики, і альтернативних джерел тощо. Зрештою, весь світ, посилаючись на наші ж дані, перестане обговорювати величезну корупцію в українській енергетиці (часто не реальну, а через наше нехлюйство). Цього домагався, зокрема, третій президент України. Але, аби що там, та йому не вистачило конституційних повноважень. А європейської більшості й єдиного бажання тоді не було.

Якщо ж не вистачає своїх спеців для наведення ладу (а це не так), то можна використовувати досвід інших країн, де немає подібних явищ. А якщо й є (явища), то вони досить прозорі й доступно розтлумачуються.   

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/sokol-42/