Борисфен Інтел

На що сподіватися Україні від можливого послаблення санкцій проти Ірану?

14 квітня 2015
<p>На що сподіватися Україні від можливого послаблення санкцій проти Ірану?</p>

Богдан Соколовський

Останнім часом доволі активно і з оптимізмом фахівці та експерти аналізують те, як може вплинути на світовий розвиток послаблення чи навіть ліквідація санкцій західного світу щодо Ірану в обмін на скорочення цією країною ядерної програми.

Треба нагадати, що принципових домовленостей з цього приводу досягнуто під час чергового раунду переговорів на рівні міністрів закордонних справ між США, Китаєм, Росією, Францією, Великою Британією і Німеччиною — з одного боку, та Іраном — з іншого. Домовленостей було досягнуто на початку квітня поточного року у м. Лозанна. Відповідний договір має бути підготовлено і підписано 30 червня ц. р.

Насамперед постає питання, як це може позначитися на долі Ірану та основних його опонентів?

Відзначимо, що Іран з населенням майже 77 млн чоловік, звичайно, не Європа. Але — це одна з провідних в азійському просторі за науковим розвитком країна. Народ зі своєю системою цінностей, які, здебільшого, пересічний українець не розуміє. Не можна казати, що ці цінності кращі чи гірші. Вони — інші. Принципово відрізняються від тих, які поважають у нас. Словом, Іран — це велика, самобутня азійська країна з відносно добре розвиненою наукою і системою освіти. Країна добре розуміє і по мірі можливостей інвестує у розвиток і запровадження нових технологій заради майбутнього нації. Має і використовує всі можливості для залучення в іранську науку і техніку вчених з усього світу. Активно впроваджує сучасні технології, зокрема українського літакобудування. Значною мірою через санкції західного світу Іран змушений був налагодити випуск і використання своїх товарів та послуг замість тих, які могли б поставлятися із західних країн. З іншого боку, все ж таки Іран відчуває нестачу передових технологій, які розвиваються Заходом і які не можуть замінити країни-симпатики Ірану, зокрема, РФ.

Іран не бере на себе зобов’язання щось руйнувати

Стосовно згаданих домовленостей у форматі Іран-«шістка» слід відзначити наступне: Іран не бере на себе зобов’язання щось руйнувати, включно з центрифугами зі збагачення урану (на відміну від України, де ліквідовано все, що стосується ЯЕ); не ясно, куди з Ірану слід вивозити високозбагачений уран — чи не йдеться про країни, звідки легко і швидко його можна повернути; Іран зберігає найцінніше в ядерній програмі — фахівців. Аналізуючи, можна дійти висновку, що згаданий раунд переговорів — певний успіх іранців.

Окреме питання щодо іранської нафти.

Щодобовий видобуток нафти в ІраніЗагалом ця держава посідає приблизно 4-те місце у світі за підтвердженими запасами нафти. Видобуває трохи менше, ніж 4 млн барелів в день. Планує збільшити обсяги видобутку нафти до 8 млн барелів на день. До запровадження санкцій, країна могла контролювати до 5 % світових нафтових ринків. Доходи від експорту нафти відіграють важливу роль у наповненні бюджету, хоча дещо меншу, ніж в РФ. Іран є однією з 12-ти країн-членів ОПЕК з потенційною квотою приблизно 14 %. Можна так вважати, що, внаслідок запровадження санкцій західного світу (насамперед США і ЄС) фактично іранську нафту (виділяють двох типів: Iran Heavy та Iran Light) здебільшого замістила Росія. Тому, в разі зняття санкцій, де-факто іранська нафта на світових ринках може «потіснити» російську нафту. Однак, керуючись вищенаведеними даними, складно передбачити вплив іранської нафти на загальну ціну нафти на світових ринках у довгостроковій перспективі після зняття санкцій. Є і оптимістичні передбачення, і песимістичні. Але час покаже. Короткостроково, безумовно, поява іранської нафти на світових ринках «зіб’є» ціну на нафту. Скоріш за все — до рівня собівартості нафти в окремих країнах, де вона висока — оскільки є таке враження, що за ринком нафти хтось «стоїть» і впливає. Таким чином, іранська нафта, скоріш за все, є суб’єктом впливу на ринок, а не об’єктом.

Власне, питання собівартості нафти потребує більш детального аналізу. На окремих іранських родовищах вона складає 3-4 долари США, на інших — 6-7. Тобто, в середньому по Ірану можна вважати, що собівартість бареля нафти (з транспортними видатками) складає приблизно 5 доларів. Тобто, приблизно така, як і в інших експортерів Перської затоки.

Тут важливо наголосити: у Росії, зокрема, за оцінками колишнього галузевого віце-прем’єра, собівартість нафти (з транспортними видатками від родовища) складає 30-40 доларів і поступово зростає, оскільки вичерпуються «старі», легкодоступні родовища, а видобуток зміщується у напрямку Арктики, де собівартість нафти, зокрема, висока.

Однак світова ціна на нафту, безумовно, цікавить Україну з огляду на нашу участь у світових процесах. Хоча завжди цікаво детальніше з’ясувати, як поява іранської нафти на світових ринках позначиться на нашій державі. Простіше кажучи, на що нам можна розраховувати з того?

Україні має бути байдуже яка ціна нафти на міжнародних ринках

Тут варто нагадати, що більшість нафтопродуктів в Україну імпортуються з НПЗ, які є власністю РФ, або отримують російську нафту. Крім того, є всі підстави вважати, що ціни на нафтопродукти у нас є результатом змови продавців і практично не залежать від ціни на сировину (нафту) на міжнародних нафтових ринках.

З огляду на окреслене, виходить, що в Україні має бути байдуже яка ціна нафти на міжнародних ринках. Є там іранська нафта, чи нема її. Нас, на жаль, зараз, за великим рахунком, не повинно цікавити скільки там іранської нафти.

Інша справа, якби в Україні був свій НПЗ під повним державним впливом, який би отримував нафту з міжнародних ринків і виробляв високоякісні нафтопродукти у великій кількості і міг виходити на ринок, таким чином серйозно впливаючи на ціни. В такому разі Україна була б безпосередньо зацікавлена, щоб ціни нафти на світових ринках були якомога нижчі. У тому числі — завдяки іранській нафті. Тобто, тільки за наявності сучасного НПЗ, Україна була б реально зацікавлена у знятті економічних санкцій з Ірану. А за нинішньої ситуації питання Ірану — це тема кабінетів, і не більше.

Доречно нагадати, що такий проект нового нафтохімічного комплексу був опрацьований і підготовлений до реалізації ще в 2008 році. На жаль, він не був реалізований. І тепер необхідно до цього питання повернутися.

У Росії немає аргументів?

Україна опрацьовує варіанти, які дозволять цілком відмовитися від імпорту російського газуЯк стало відомо, попри згоду української компанії НАК «Нафтогаз України» і Єврокомісії, російська сторона спочатку перенесла з 14-го на 13 квітня переговори по газу, а згодом знову перенесла їх на невизначений час. Таке «смикання» свідчить, скоріш за все, про невпевненість російського «Газпрому» і його господарів.

По-перше, російська сторона добре усвідомлює, що Європа серйозно налаштована скоротити закупівлю російського газу. Іншими словами — вона «витискає» концерн «Газпром» зі своїх заможних ринків. Рівноцінної, цивілізованої їм заміни немає. А це означає, що Росія матиме відчутні збитки на додаток до західних санкцій через її агресію в Україні.

По-друге, росіяни побачили, що Україна не на жарт опрацьовує варіанти, які дозволять цілком відмовитися від імпорту російського газу. І їх колись дуже потужна п’ята колона в газовій галузі України також відчула себе невпевнено. Тобто, Кремль нарешті зрозумів, що втрачає український газовий ринок.

Кон’юнктура складається відверто не на користь «Газпрому»

По-третє, наближається момент (дев’ятимісячний лаг), коли ціна газу, розрахована за контрактом 2009 року, відштовхуючись від ціни на нафту, може скласти 200 і нижче доларів за 1000 кубометрів (як це було у 2009 році).

У всіх згаданих напрямках кон’юнктура складається відверто не на користь «Газпрому». А головне — Росія вже не може прикрити свої витівки, як раніше, брехнею, оскільки тепер цього не допустить насамперед Єврокомісія.

Представникам України за даної ситуації варто було б посилити роботу з відмови від імпорту російського газу, продемонструвати непоступливість і домагатися перегляду контрактів 2009 року. Зокрема, з метою встановити ціну нижчу за 200 доларів за 1000 кубометрів та закріпити недискримінаційні умови імпорту і транзиту російського газу. Чтобы наслаждаться шикарными порно роликами в интернете не сильно много всего нужно. Только работающий интернет и желание здорово провести время. Сделать это можно вот тут частное.com/rakom , где вас уже ожидают порно ролики частного типа. Только настоящий секс реальных влюбленных пар, которые не прочь порезвиться на камеру, чтобы зрителям тоже было хорошо.

Нам треба поспішати з опрацюванням альтернатив російському газу, оскільки нинішнє зволікання буде на користь росіян. І намагатися не дотягувати зі змінами до осені, коли знову Кремль диктуватиме свої умови.

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/sokol49_Iran/