13 березня на нашому сайті була розміщена інформація під заголовком «Гумова «червона межа», в якій йшлося про те, що в міру наближення візиту президента США Б.Обами на Близький Схід (20–22 березня) наростала і напруженість з приводу «червоної межі», яка то віддаляла її, то наближала. Якщо раніше американські та ізраїльські розвідники і аналітики стверджували, що Іран не матиме ядерної зброї раніше 2015 року, то згодом термін був скорочений до кінця 2014 року, а потім — і до 4–6 місяців поточного року!

Саме про такий термін заявляли військові розвідники Ізраїлю в інтерв'ю «The Times of Israel» в якому стверджувалось, що не йдеться про війну, а «лише про операцію однієї ночі», і США та Ізраїлю слід поквапитися, щоб встигнути зупинити Тегеран.

Нетаньяху схибив з червоною лінією. Ізраїльський прем'єр-міністр Беньямін Нетаньяху, давно вже твердить про необхідність провести «червону лінію» для ядерної програми Ірану, вирішив продемонструвати свою ідею наочно http://wordyou.ru/

Іран ще не перетнув позначеної Ізраїлем «червоної межі» у своїй ядерній програмі, але наближається до неї, йшлося у зверненні ізраїльського прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху, яке транслювалося на зустрічі Американсько-ізраїльського комітету громадських зв'язків. Глава уряду Ізраїлю також зазначив, що санкції проти Ірану не мають належного ефекту і для зупинки Тегераном своєї ядерної програми необхідна «серйозна військова загроза»

Але ось давно очікуваний і такий бажаний візит відбувся. Так що ж сталося? А нічого не сталося з того, про що пророкували аналітики і на що всі сподівалися від цієї зустрічі.

На переговорах прем'єр Ізраїлю запевняв президента США у вічній дружбі і готовності підтримати Вашингтон за будь-яких умов. Барак Обама, який останнім часом розглядає Ізраїль не інакше, як дуже важкий тягар для нинішньої політики США на Близькому Сході, відповідав йому взаємністю і запевняв ізраїльтян у своїх дружніх почуттях і незмінній підтримці в будь-яких починаннях. Потім настав час для обговорення одного з найгостріших для Вашингтона і Тель-Авіву питань — «так що ж нам робити з Іраном?»

Як стверджують ЗМІ, Обама сказав, що Іран ще не наблизився до «червоної межі», але от як тільки наблизиться, то США підтримає будь-яке рішення Ізраїлю. Нетаньяху, своєю чергою, визнав, що трохи погарячкував з заявою про можливість появи у Ірані ядерної зброї навесні-влітку нинішнього року, і збільшив цей термін мінімум на рік. І все! І ця тема більше не обговорювалася. «Червона межа» знову заворушилася!

У середині березня директор Національної розвідки США Джеймс Клеппер-молодший надав комісії Конгресу США щорічну доповідь розвідувального співтовариства з аналізом та оцінками загроз і викликів безпеці Сполучених Штатів. Характеристики загроз, що надходять від Ісламської Республіки Іран, настільки стримані і неконкретні, що їх не можна назвати погрожуванням. Швидше це нагадує відверте бажання розмити образ ворога, який певні кола ось вже протягом багатьох років намагаються нав'язати світовій спільноті.

У документі конкретно значиться: «Ми не знаємо, чи зважиться Іран, врешті решт, взятися за створення ядерної зброї». Тобто, за оцінками американських розвідувальних служб, жодної військової складової у іранській ядерній програмі немає. Навіть більше, «ми вважаємо, що Іран не виробляє збройовий уран, і не в змозі провести ці роботи таким чином, щоб вони не було виявлені». Цей висновок зводить нанівець заклопотаність інспекторів МАГАТЕ якимись таємними роботами на дуже секретних об'єктах Ірану. Ось так виглядає іранська ядерна загроза в оцінках розвідувального співтовариства США!

Американські розвідники визнають, що іранське керівництво не прагне загострення конфлікту. Намір створити ядерну зброю відсутній навіть на рівні політичного рішення. Достатньо згадати хоча б заяву Верховного лідера ІРІ аятоли Алі Хаменеї напередодні зустрічі представників Ірану з групою «5+1» про те, що ядерну зброю Іран створювати не буде! Необхідно також зазначити, що між розвідувальним співтовариством США, Пентагоном і нинішньою адміністрацією Білого дому існує повне взаєморозуміння і представлена Конгресу доповідь, як цілком, так і в «іранській» її частині, звичайно ж, узгоджена з адміністрацією. По-іншому і не могло бути.

За твердженням аналітиків, суть єдиного підходу наступна:

http://keyboard09.livejournal.com/943788.html

По-перше, ще в період «Ормузької кризи» (грудень 2011 року) стало очевидним, що США відмовляються від силового варіанту вирішення «іранського питання», а заяви, в яких стверджується зворотне, — не більш ніж психологічний тиск на Тегеран і міжнародне співтовариство.

По-друге, для вирішення свого стратегічного завдання щодо Ірану Білий дім обрав тактику «санкцій калічення» і «розкладання режиму зсередини» через формування п'ятої колони в політичній еліті Ірану і єдиного фронту опозиції нинішньому іранському керівництву у всіх прошарках суспільства, розраховуючи на кардинальну зміну політики Тегерана після президентських, призначених на червень нинішнього року, виборів.

По-третє, ще рік тому чинний на той час глава Пентагону чітко і недвозначно дав зрозуміти всім союзникам США в регіоні (і Ізраїлю, і Саудівської Аравії), що будь-які військові дії проти Ірану можливі тільки з повного схвалення і згоди США. І не інакше!

Таким чином, питання про військову операцію США щодо Ірану найближчим часом не варто навіть і говорити, а питання про іранську ядерну загрозу Вашингтоном вже всерйоз ніхто не розглядає. Військові професіонали чудово розуміють, що пряме зіткнення з Ісламською Республікою Іран в нинішніх умовах обернеться як для Ізраїлю, так і для всіх союзників США в регіоні катастрофою, і що сьогодні набагато більшу небезпеку, ніж іранська ядерна програма, для Тель-Авіву становить створюваний союз «аль-Каїди» з ХАМАС'ом, перетворення прикордонних з Ізраїлем районів Сирії в «дикі землі» і новий виток конфлікту у Південному Лівані.

У концепції «Великого Близького Сходу», яку зараз реалізовує Вашингтон, роль Ізраїлю, як стратегічного партнера США, взагалі проглядається не чітко. Звичайно, висновок деяких аналітиків про те, що «держава Ізраїль зникне до 2020 (або до 2025 року)» — безумовно, є помилковим, Ізраїль, як держава, зникне тільки разом зі США. Але річ у тому, що це буде вже інший Ізраїль. Підтримуваний США не як стратегічний партнер і основний «ляльковод» в регіоні, а як «наповнений західною демократію і західними цінностями острів» на Близькому Сході.

Безумовно, така роль політичну еліту Ізраїлю не влаштовує. Роздмухування «іранської загрози» — це саме той обраний нею шлях, який має довести її значущість для Вашингтона, зберегти статус стратегічного партнера США на Близькому Сході, що автоматично забезпечує фінансові вливання. І чималі.

А що Іран? Можна припустити, що ядерна зброя, яка може опинитися у руках Ірану, йому необхідна як фактор стримування. А раптом наявність такої зброї швидше заспокоїть регіон, як це не дивно, ніж загострить ситуацію?

Час покаже.