Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень "Борисфен Інтел" надає можливість аналітикам висловити свою точку зору стосовно конкретної політичної, економічної, безпекової, інформаційної ситуації в Україні та в світі в цілому, на основі особистих геополітичних досліджень та аналізу.
Зауважимо, що точка зору авторів
|
Олексій Волович
Оскільки візит Президента України В. Януковича до Китайської Народної Республіки 3-6 грудня минулого року відбувався в умовах нинішньої гострої політичної кризи, деякі опозиційні політичні сили висловили сумніви щодо його доцільності. Однак, здійснивши надзвичайно важливий візит до Китаю, В. Янукович продемонстрував, що ситуація в Україні контрольована і керована не тільки владою, а й громадянським суспільством (Майданом) і конструктивною опозицією.
Соціальна і політична стабільність та передбачуваність є надзвичайно важливою умовою для розвитку відносин з іншими країнами, тим більше з країнами, які є світовими лідерами. Підготувати державний візит високого рівня та ще й до такої наддержави, якою сьогодні є Китай — надзвичайно відповідальна і складна справа. У підготовці стратегічно важливих візитів зазвичай бере участь увесь Кабінет міністрів. Президент В. Янукович нікого не міг делегувати замість себе до Китаю, оскільки стратегічні домовленості з наддержавами можуть бути досягнуті винятково на найвищому рівні.
До речі, візит В. Януковича до Китаю був ще одним кроком на шляху євроінтеграції, оскільки, як заявив посол України в Пекіні Олег Дьомін, китайське керівництво зацікавлене саме у європейському векторі інтеграції України, яка, з огляду на її великі транзитні можливості, розглядається ним як ворота до Європи. Прем’єр-міністр Державної ради КНР Лі Кецян нещодавно заявив: «Китай підтримує вибір країн Центральної та Східної Європи щодо вступу в Європейський Союз. Ми віримо, що всебічна співпраця між КНР і державами регіону не тільки буде корисною нашим народам, але й надасть нового імпульсу розвиткові відносин між КНР і єдиною Європою».
Китай — світова потуга
Невпинне зростання китайської економіки на тлі світової фінансово-економічної кризи стало світовим економічним феноменом. Минуло три десятиріччя з того часу, як китайський лідер Ден Сяопіном започаткував реформи у китайській економіці, і вже сьогодні прогрес економічного розвитку країни справляє враження. За цей період Китай спромігся збільшити свій економічний потенціал в п'ятнадцять разів і в сто разів — розширити зовнішньоторговий обіг.
Протягом останніх 10 років ВВП Китаю (за паритетом купівельної спроможності) зростає в середньому на 8-10% на рік, тоді як зростання ВВП США складає 2-3 %. Передбачається, що за підсумками 2013 року зростання ВВП Китаю перевищить 8%. Вже кілька років поспіль Китай посідає друге після США місце у світі за ВВП, що станом на 2012 р. відповідно складало 12,3 трлн. дол. і 15,6 трлн. дол. (Для порівняння, ВВП Росії у 2012 році становив 2,5 трлн. дол., України — 0,3 трлн. дол.). У 2012 р. золотовалютний резерв Китаю склав 3,5 трлн. дол. — перше місце у світі, в той час як США у 2011 р. мали всього 148 млрд. дол. — 20-те місце у світі. Прямі інвестиції Китаю за кордоном у 2012 році зросли на 77 млрд. дол. Китай сподівається, що до 2015 року його прямі інвестиції за кордоном зростуть до 560 млрд. дол.
Сьогодні Китай є другою економічною потугою у світі і, за даними МВФ, вже у 2016 році випередить США за основними економічними показниками. За прогнозами експертів, у цьому році ВВП Китаю складатиме 19 трлн. дол., а США — 18,8 трлн. дол. Відповідно частка ВВП США у світовій економіці до 2016 року зменшиться до 17,7%, а Китаю зросте до 18%, хоча ще 10 років тому економіка США була втричі сильнішою за економіку КНР. За підсумками 2012 р. США вперше поступилися Китаю своїм лідерством у світовій торгівлі, відповідно 3,82 трлн дол. і 3,87 трлн дол. Товари широкого вжитку давно перестали бути основною статтею китайського експорту. Досить сказати, що у 2011 році КНР експортувала продукцію машинобудування на суму понад 650 млрд. дол. (52 % від усього експорту).
Товарообіг між США і Китаєм у 2012 році перевищив 600 млрд. дол. У світі немає двох інших країн, товарообіг між якими був би більшим. (Для порівняння: обсяг торгівлі між Росією і Китаєм у 2012 р. склав 88 млрд. дол.). Тому не випадково, що під час переговорів з китайським керівництвом у Пекіні на початку грудня минулого року Дж. Байден зазначив, що американсько-китайські відносини є найважливішими двосторонніми міждержавними відносинами у ХХІ-му столітті.
Гігантський ринок Китаю і його величезні інвестиційні можливості привертають увагу багатьох країн. Візит В. Януковича до Китаю співпав у часі з візитом віце-президента США Джо Байдена, який зупинився в тій же резиденції, що і Президент України — готелі «Дяоюйтай».
З 5 по 9 грудня з офіційним візитом у Китаї також перебували прем'єр-міністр Франції Жан-Марк Еро і прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон. У 2012 році товарообіг Китаю з Францією становив 50 млрд. дол., а з Великою Британією — 63 млрд. дол. Все це свідчить про надзвичайно важливу роль Китаю у світовій економіці.
Політичні відносини
Китайська Народна Республіка серед перших визнала незалежність України 27 грудня 1991 року. У 1992 році Китай відкрив своє посольство у Києві, а наступного року розпочало свою роботу посольство України в Пекіні. Президент Л. Кравчук відвідав з офіційним візитом Китай восени 1992 року. У 1993 році у Києві побував голова КНР Цзян Цземінь. У грудні 1995-го з першим державним візитом до Китаю прибув президент Л. Кучма. У 2001 році голова КНР Цзян Цземінь вдруге з державним візитом відвідав Україну. У листопаді 2002 року Л. Кучма здійснив свій другий візит до Китаю. Глава Української держави став першим закордонним лідером, який відвідав Китай після завершення історичного 16-го з'їзду КПК, на якому було обрано нове керівництво компартії Китаю і країни на чолі з Ху Цзиньтао. Під час цього візиту Л. Кучма заявив, що Україна цілком солідарна з Китаєм у вирішенні тайванського питання і щодо завершення повного об'єднання країни. На початку квітня 2003 року Л. Кучма відвідав Гонконг і втретє — Китай. Проте потім в українсько-китайських відносинах настала досить тривала пауза. З квітня 2003-го року по квітень 2010-го року з вини української сторони українсько-китайський діалог на рівні глав держав практично був відсутній. Президент В. Ющенко жодного разу не відвідав Китай з державним візитом.
Китай досить неоднозначно сприйняв Помаранчеву революцію і президентські вибори в три тури. Глава КНР Ху Цзіньтао, як і президент Росії В. Путін привітали з перемогою В. Януковича ще до того, як результати другого туру президентських виборів були скасовані. У 2005-му році Київ повторив «тайваньську помилку», допущену у серпні 1996 року, коли до Києва з приватним візитом прибув віце-президент і прем’єр-міністр Тайваню Лянь Чжань. Хоча в МЗС України знали про негативну реакцію Пекіну на контакти зарубіжних партнерів з офіційними представниками Тайваню. У 2005 році візу видали офіційному представнику Тайваню Хуан Чжіфану, який прибув в Україну для участі в засіданні Міжнародної антикризової групи. Як наслідок, Китай скасував засідання Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва, що було призначене на початок 2006 року. У цей період український міністр закордонних справ не відвідував КНР протягом шести років, а глава китайського зовнішньополітичного відомства протягом дев'яти років не відвідував Україну.
Українсько-китайські відносини пожвавилися лише після обрання В. Януковича на пост Президента України. У квітні 2010-го Президент України В. Янукович і голова КНР Ху Цзіньтао зустрілися у Вашингтоні на Саміті з питань ядерної безпеки і домовилися вивести українсько-китайські відносини на якісно новий рівень. Візит до КНР міністра закордонних справ України К. Грищенка у липні 2010 р. сприяв поновленню діалогу між урядами обох країн. Перший державний візит В. Януковича до Китаю відбувся 2-5 вересня 2010 року. Під час цього візиту було підписано 13 двосторонніх документів на 4 млрд. дол.18-20 червня 2011 року в Україні з державним візитом перебував голова КНР Ху Цзіньтао. 14-18 квітня 2011 року з робочим візитом Китай відвідав прем’єр-міністр України М. Азаров. 24-27 вересня 2013 року в Китаї перебувала урядова делегація на чолі з першим віце-прем'єр-міністром України С. Арбузовим.
Стан економічної співпраці
Зважаючи на ту обставину, що, на відміну від Росії і країн Заходу, Китай не висуває жодних політичних умов щодо налагодження торгівельно-економічної співпраці, він є пріоритетним партнером України на міжнародній арені. Між Україною і Китаєм задекларовані відносини стратегічного партнерства. Станом на грудень 2013 р., договірно-правова база двосторонніх відносин налічує понад 250 документів. 20 квітня 2011 р. у Києві відбулося перше засідання Міжурядової комісії з співпраці між Україною та КНР, в рамках якої створено низку профільних підкомісій. (Для порівняння: на даний час відбулося 23 засідання Китайсько-американської об’єднаної комісії у справах торгівлі).
Китай посідає перше місце серед торговельних партнерів України в Азійсько-Тихоокеанському регіоні і третє місце у світі після Росії і ЄС. У 2012 році загальний товарообіг між Україною і Китаєм склав 9 млрд. 783 млн. дол. у порівнянні з 4 млрд. 257 млн. дол. у 2009 році. Негативне сальдо для України у 2012 році склало 6 млрд. 66 млн. дол. проти 4 млрд. 27 млн. дол. у 2011 році. У 2012 році у структурі українського експорту до Китаю мінеральні продукти, переважно залізна руда, становили 80,9%, машини, устаткування та механізми — 4,5%, жири і масла тваринного або рослинного походження — 4,0%. У структурі китайського імпорту з Китаю до України у 2012 році переважали машини, устаткування та механізми — 36,3%, текстильні вироби — 11,0%, метали та вироби — 8,5%, взуття, головні убори, парасольки — 8,1%, пластмаси і каучук — 7,1%. Уряд України сподівається, що у 2013 році товарообіг між Україною і Китаєм перевищить 10 млрд. дол. За прогнозами експертів, до 2023 р. товарообіг між Україною і Китаєм може сягнути 100 млрд. дол.
Провідну роль в стратегічній співпраці між Україною і Китаєм належить агропромисловому комплексу. За оцінками фахівців, сума потенційних китайських інвестицій в український АПК може становити 6-8 млрд. дол. щорічно. Деякі потужні українські і китайські агрохолдинги співпрацюють без допомоги державних органів. Так, у липні 2013 року між українським агрохолдингом «Укрлендфармінг» і китайською корпорацією «САМС» був підписаний меморандум про будівництво в Полтавській області комплексу з вирощування великої рогатої худоби загальною чисельністю 7 тис. голів. Вартість проекту оцінюється приблизно в 400 млн. дол. Будівництво комплексу передбачається завершити в 2017 р.
Сіньцзянський виробничо-будівельний комплекс (СВБК) планує створити на території Дніпропетровської області виробничу мережу свиноферм потужністю до 100 тис. тонн м'яса на рік. Це українсько-китайське підприємство може стати найбільшим виробником свинини в Україні. За попередніми оцінками, загальна сума інвестицій в цей проект становитиме 2,6 млрд. дол.
Китайський ринок створює практично необмежені можливості для експорту українського зерна. У минулому році Україна поставила до Китаю 250 тис. тонн зерна кукурудзи, пшениці та ячменю. Україна має всі можливості для того, щоб поставляти до Китаю щонайменше 6 млн. тонн зерна щороку і, зокрема, 80 млн. тонн кукурудзи протягом найближчих 15 років. В перспективі це практично половина всього зернового експорту України.
Група компаній «Укрлендфармінг» запропонувала китайським інвесторам створити на українських землях «зерновий проект» вартістю 2,5 млрд. дол., за яким передбачається будівництво на території України низки елеваторів загальної потужності в 5 млн. тонн, будівництво порту потужністю зерноперевалки 10 млн. тонн, закупівля 3 тис. вагонів — зерновозів та будівництво 5-7 морських суден для перевезення зернових. Цей проект дасть змогу налагодити постачання зернових до Китаю, на Близький Схід і до Північної Африки.
Певним чином у українського суспільства викликала невдоволення поширена західними і китайськими ЗМІ інформація про укладання угоди між вищезгаданим китайським СВБК і українською компанією KGS Agro нібито про передачу Китаю в довгострокову оренду на 50 років близько 3 млн. га орних угідь (2% території України) для вирощування зернових і розвитку тваринництва в Дніпропетровській області. Повідомлялося також, що за цією угодою передбачено будівництво населених пунктів для китайських робітників, які оброблятимуть цю землю і через 10 років проживання в Україні зможуть не лише отримати українське громадянство, а й створити… Китайський автономний округ…
Перебуваючи в Пекіні, міністр аграрної політики і продовольства України М. Присяжнюк заявив, що «про оренду землі китайськими компаніями не йдеться на жодному з рівнів». За його словами, зараз обговорюється «питання фінансової співпраці і поставки сільськогосподарської продукції». Зокрема, йдеться про можливість співпраці з китайськими компаніями в рамках української Програми відновлення зрошувальних систем на півдні України. На реалізацію цієї Програми китайські банки можуть виділити кредит у розмірі 2,5 млрд. дол. на 15 років під 6,5 %, що дасть змогу Україні на 85 % вирішити проблему зрошення. Заміна зрошувального обладнання на 1 млн. га угідь дозволить додатково вирощувати близько 15 млн. тонн зернових, що практично становитиме обсяг експорту українського зерна на найближчі 10-15 років.
Відкриваються перспективи співпраці України та Китаю в спільному сільгоспмашинобудуванні. У квітні 2013 був підписаний договір про співпрацю між українським ДП «Південний машинобудівний завод» та китайськими компаніями «Citic International Corporation Сo.ltd.» та «CHAINA YTO International» з виробництва та постачання в Україну тракторів «YTO — ЮМЗ». Компанія YTO є лідером на ринку Китаю, її продукція поставляється більш ніж у 80 країн світу.
Китай є перспективним ринком для української високотехнологічної продукції, важкого машинобудування, продукції авіапрому, космічних технологій і військової техніки. У грудні 2011 р. миколаївське ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» і китайська нафтогазова корпорація «Sinopec» уклали контракт на поставку до Китаю 5 газотурбогенераторних установок потужністю 16 МВт кожна.
Наприкінці 2012 року Україна і Китай уклали угоду про фінансування проектів в українському енергосекторі на суму майже 3,7 млрд. дол. У рамках візиту з китайською CNCEC було підписано угоду про будівництво заводів з виробництва синтез-газу. Передбачається, що цей проект стане частиною української програми з заміщення споживання природного газу вугіллям. За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Е. Ставицького, реалізація даного проекту дасть змогу Україні щорічно заощаджувати до 4 млрд. куб. м природного газу, забезпечити ринок збуту для 10 млн. тонн вугілля щорічно і створити понад 2 000 робочих місць.
На виконання Державної цільової програми енергоефективності на 2010–2015 рр., у 2010 році ТОВ «Актив Солар» та ПАТ «Укрексімбанк» підписали рамкову Угоду про співпрацю в області сонячної енергетики з Китайською національною корпорацією машинобудування, промисловості та генерального проектування, а також Експортно-імпортним банком Китаю.
Стабільно розвивається військово-технічна співпраця між Україною та Китаєм. У квітні 1995 р. було підписано дві угоди: Угода про співробітництво між Міністерством оборони України і Міністерством оборони КНР та Угода між Урядом України і Урядом КНР про співробітництво у військово-технічній галузі. Ці угоди заклали підвалини військово-технічної співпраці між Україною і Китаєм.
Останніми роками Україну відвідали представники вищого військового керівництва Китаю. У серпні 2011 року Україну відвідав член Центральної військової ради, начальник Генерального штабу Народно-визвольної армії Китаю генерал-полковник Бінде Ченем. У середині січня 2013 р. у Києві з офіційним візитом перебував член Державної ради КНР, міністр оборони генерал-полковник Лян Гуанле. На переговорах з керівництвом України зазначалося, що перспективною є співпраця у створенні важких транспортних літаків, великотоннажних кораблів, кораблів на повітряних подушках, будівництві танків та засобів протиповітряної оборони.
Ще у 1998 р. Україна продала Китаю за 25 млн. дол. недобудований авіаносець «Варяг» і згодом надала китайцям допомогу в його модернізації. Буксирування недобудованого авіаносця «Варяг» з Севастополя до Китаю було досить драматичним і тривало майже два роки з червня 2000 р. по березень 2002 р. У вересні 2012 року під назвою «Ляонін» авіаносець увійшов до складу ВМФ Китаю.
Згідно з Угодою від 27.05.2009 р., у квітні 2013 року Китаю було передано перше з чотирьох найбільших у світі десантних суден на повітряній подушці «Зубр», побудоване Феодосійською суднобудівною компанією «Море» на замовлення китайських ВМС. Десантний корабель на повітряній подушці «Зубр» призначений для висадки десанту на не підготовлене узбережжя та його вогневої підтримки. Корабель спроможний перевозити три основних танки вагою до 150 тонн або 10 бронетранспортерів і 140 чоловік десанту. Крім самих кораблів Пекіну також буде передана і вся технічна документація, яка дасть змогу китайській стороні організувати самостійне виробництво копій «Зубра». Десантні судна на повітряній подушці «Зубр» будуються також в Росії, яка неодноразово висловлювала занепокоєння діями Китаю з копіювання російської та радянської військової техніки. Зокрема, Москва висловила протест проти планів Києва передати Китаю документацію на десантні кораблі на повітряній подушці типу «Зубр».
Україна сприяла у створенні китайського надзвукового навчально-бойового літака L-15. Для цього літака Україна поставляла двигуни ДВ-2 запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес» і двигуни АІ-222К-25Ф виробництва ПАТ «Мотор Січ».
У листопаді 2012 р. делегація українських військових відвідала дев'ятий Міжнародний авіакосмічний салон Airshow China-2012 у китайському місті Чжухай, де ознайомилася з новими розробками КНР у області військової авіації. За останні роки у військових навчальних закладах Міністерства оборони України пройшли підготовку понад 200 китайських військовослужбовців.
Важливою складовою українсько-китайських відносин є культурно-гуманітарна співпраця. Досить зазначити, що в Україні навчається щонайменше 5 тис. китайських студентів, що становлять приблизно 10% від усієї кількості іноземних студентів в Україні. На жаль, до цього часу не існувало урядової домовленості про співробітництво в питаннях туризму і жодна китайська туристична компанія не вела свою роботу в Україні. Деякі українські компанії організовують тури в Китай, але жодного — в Україну. І на цьому Україна багато втрачала, оскільки за даними Всесвітньої туристичної організації, Китай посідає перше місце у світі за кількістю коштів, витрачених громадянами на виїзний туризм. У 2012 р. китайські туристи витратили закордоном 102 млрд. дол. (майже 10% від загальних світових витрат). Відсутність між Україною та Китаєм прямого авіаційного сполучення також є одним із факторів, що стримують зростання обміну туристами. Лише влітку 2014 року «Міжнародні авіалінії України» планують відкрити прямий рейс до Пекіна. Можливість відкриття рейсів в інші китайські міста розглядатиметься у 2015 році. Питання відкриття рейсів в КНР також вивчає українська чартерна авіакомпанія «Windrose».
Нині українська туристична галузь ще не готова до різкого збільшення числа китайських туристів і тому, що більшість із них не володіють англійською, а гідів-перекладачів з китайської в Україні обмаль. З іншого боку, для китайських туристів однією з умов вибору країни є наявність відносно дешевих готелів і традиційної китайської кухні. Проте, на жаль, ці умови туристичний бізнес в Україні поки що не спроможний забезпечити.
Значну роль у розвитку двосторонніх українсько-китайських стосунків відіграють неурядові громадські організації. Назвемо деякі із них. З метою підтримки і розвитку ділової співпраці між місцевою владою, бізнесом і громадськістю Києва і Пекіна з 2004 року діє Асоціація ділової співпраці «Київ-Пекін». У 2008 році створена Асоціація «Українсько-Китайської співпраці», основним завданням якої є розвиток та вдосконалення напрямків, форм і засобів масштабного взаємовигідного співробітництва України та КНР. Асоціацію очолює колишній посол України в Китаї (1999-2001 рр.) Ігор Литвин. У вересні 2010 року за дорученням Президента України В. Януковича та екс-голови КНР Ху Цзіньтао створена Ділова рада «Україна-Китай» з метою сприяння спільним економічним, торговельним і культурним проектам, а також для активізації співробітництва між діловими колами обох країн. З українського боку організацію очолює екс-депутат В. Коновалюк, а з китайського — президент корпорації «Sinomash» Рен Хонгбін. У серпні 2010 року Ділова рада організувала перший в історії взаємин двох країн українсько-китайський економічний форум ділових кіл. У м. Миколаїв з 2013 року діє «Асоціація сприяння розвитку українсько-китайського туристичного, ділового та культурного співробітництва». Подібні асоціації, центри і товариства діють у багатьох містах України.
Основні підсумки візиту В. Януковича до Китаю
Візит Президента України до Китаю проходив на найвищому рівні. В. Янукович провів переговори з Головою КНР Сі Цзіньпіном, з Головою Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Чжан Децзяном, з прем'єром Держради КНР Лі Кецяном, віце-прем'єром Держради КНР Ма Каєм, з головою народного уряду провінції Шеньсі Лоу Ціньцзянем та іншими китайськими високопосадовцями.
Президента України у Китаї супроводжувала велика делегація, до якої входили три міністри: міністр енергетики та вугільної промисловості Е. Ставицький, міністр аграрної політики та продовольства М. Присяжнюк, міністр економічного розвитку і торгівлі України І. Прасолов
В перший день візиту, перебуваючи в адміністративному центрі провінції Шеньсі місті Сіань, Президент відвідав авіабудівне підприємство корпорації «AVIC», яке виробляє транспортні, пасажирські та військові літаки. Це підприємство має партнерські зв’язки з українським ДП «Антонов». В. Янукович відвідав також Міжнародне радіо Китаю (МРК), де запустив інтернет-мовлення українською мовою.
Виступаючи на Другому українсько-китайському бізнес-форумі в Пекіні, Президент України назвав одним із перспективних для китайських інвесторів проект будівництва ділянки кільцевої дороги навколо Києва. Прикладом успішної реалізації національних проектів спільно з китайськими інвесторами В. Янукович назвав проект «Повітряний експрес», який передбачає організацію залізничного пасажирського сполучення між Києвом та міжнародним аеропортом «Бориспіль».
В. Янукович заявив про підтримку Україною китайської ініціативи щодо відродження «Великого шовкового шляху», яким передбачається будівництво високошвидкісної залізничної магістралі «Пекін — Лондон» через Астану, Москву, Київ, Варшаву, Берлін і Париж. Слід зазначити, що саме завдяки стародавньому «Великому шовковому шляху», який своєю північною гілкою заходив на територію сучасної України в Криму, відносини між Україною та Китаєм почали зароджуватись ще за часів Київської Русі. Розвиток української транспортної мережі в контексті трансконтинентальних перевезень цілком відповідає стратегічним інтересам китайського експорту до Європи і, відповідно, має інвестиційну привабливість для китайського бізнесу.
Під час зустрічі генерального директора «Укроборонпрому» С. Громова з керівництвом оборонно-промислової компанії Poly Technologies були обговорені перспективи співпраці в області створення і модернізації бронетанкової техніки, високоточних засобів ураження, спільної розробки перспективних систем озброєнь, зокрема, у сфері суднобудування. Китай цікавиться українськими двигунами для військової техніки.
У рамках візиту відбулося підписання близько 20 двосторонніх документів. Назвемо основні з них: Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільна декларація України та КНР про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства, Міжурядова угода про економіко-технічне співробітництво, Договір про співпрацю в галузях енергоефективності, енергозбереження та відновлюваних джерел енергії, Рамковий контракт на виконання проекту будівництва нової шахти у м. Красноармійськ (Донецька область), Меморандум про співробітництво у галузі розробки, виробництва і технічного обслуговування авіаційної техніки, Меморандум про взаєморозуміння щодо створення рухомого складу в рамках національного проекту «Повітряний експрес», Меморандум між українською компанією «Київгідроінвест» і китайською компанією BICIM з будівництва глибоководного порту в Криму, Меморандум між Державною агенцією з туризму та курортів і Національною туристичною адміністрацією Китаю про сприяння груповим поїздкам китайських туристів в Україну.
За оцінками української сторони, для реалізації проектів, визначених в цих та інших двосторонніх документах, передбачається залучити близько 8 млрд. дол. китайських інвестицій. Якщо всі ці проекти вдасться реалізувати, це буде великим здобутком для України.
Китай зацікавлений вкладати свої інвестиції в економіку України, враховуючи її вигідне геополітичне розташування, розгалужену транспортну систему, наявність потужного науково-промислового комплексу, доступ до ринків СНД та Євросоюзу.
Розвиток дружніх і взаємовигідних відносини з великою світовою потугою — Китаєм — має надзвичайно важливе значення для України. Схожість підходів двох країн до розв’язання актуальних міжнародних питань, позитивний історичний досвід співпраці і відсутність проблем у двосторонніх відносинах в минулому і сьогодні, взаємодоповнюючий характер економічних систем, наявність значного потенціалу співпраці в торговельно-економічній, науково-технічній, військово-технічній та гуманітарній галузях створюють необхідні передумови для поступального розвитку взаємовигідних українсько-китайських відносин.
