Підсумки Всесвітнього економічного форуму в Давосі

 

З початку 2010-х років головною тенденцією у розвитку геополітичної ситуації в світі стало формування нової багатополярної моделі міжнародних відносин. Зараз вона стає за характером все більш чіткою. Адже на зміну одноосібному лідерству США приходить нова складна та динамічна система з декількома центрами сили світового і регіонального рівня. Сьогодні основні з них це Китай, Об’єднана Європа, Росія, Японія, Індія, Бразилія, Південно-Африканська Республіка та деякі інші країни.

Незважаючи на посилення в рамках поглиблення процесів світової глобалізації взаємної залежності провідних держав світу, між ними все ж спостерігається загострення суперечностей. Причина — в посиленні боротьби за вплив у світі, за корисні копалини, ринки, за території та транспортні комунікації. Це особливо загострюється внаслідок збільшення потреб людства та негативних глобальних кліматичних змін, через що виникає дефіцит життєво необхідних ресурсів. Тому зростає напруженість у світі, а також збільшуються ризики виникнення нових війн та конфліктів. Історичний досвід свідчить, що така ситуація є характерною для всіх періодів глобальних змін у світі. Наприклад, стосовно Першої та Другої світових війн, а також низки конфліктів на Балканах та пострадянському просторі після розпаду Східного блоку та СРСР.

У сучасних умовах всі ці проблеми суттєво ускладнюються, що пов’язано як з глобалізацією світу, так і з четвертою промисловою революцією, а саме — масовим поширенням цифрових та інших інноваційних технологій. В результаті відбувається розширення форм протистояння між різними країнами та блоками: від класичної військової сфери — до боротьби в економічному, інформаційному та інших просторах, в т. ч. із застосуванням «гібридних» методів.

Слід також відзначити посилення нерівності у соціально-економічному розвитку різних країн, що стає додатковим негативним чинником впливу на ситуацію у світі.

На форумі наголошувалося на неоднозначності наслідків світової глобалізації та проривів у розвитку науки і техніки для людства

Як вже зазначалося в наших попередніх публікаціях, загальна оцінка таких процесів та їх наслідків надається у новій редакції Стратегії Національної розвідки США. Своєю чергою їх економічна складова стала головною темою Всесвітнього економічного форуму в Давосі, що відбувся 22–25 січня ц. р. Форум проходив під гаслом «Глобалізація 4.0: формування глобальної архітектури в епоху четвертої промислової революції» та мав на меті визначити способи усунення у сучасному світі глобальних проблем, викликаних соціальною нерівністю, поширенням ізоляціонізму та торговельно-економічних війн, ускладненням ситуації в окремих країнах та регіонах, кліматичними змінами тощо.

Протягом 2018 року статок мільярдерів зріс на 900 млрд дол. США, в той час, як ресурси нужденної половини людства скоротилися на 11 %

Згадані проблеми конкретизувалися у виступах учасників форуму. При цьому наголошувалося на неоднозначності наслідків світової глобалізації та проривів у розвитку науки і техніки для людства. Так, згідно з доповіддю некомерційної організації Oxfam, з часу фінансової кризи 2007–2008 років кількість мільярдерів у світі зросла вдвічі, сягнувши приблизно 2 тис. осіб. З них 26 найбагатших мають сукупний статок 1,4 трлн дол. США, що дорівнює загальному обсягу доходів 3,8 млрд звичайних людей. Протягом 2018 року статок мільярдерів зріс на 900 млрд дол. США, в той час, як ресурси нужденної половини людства скоротилися на 11 %.

На погляд експертів, саме це і є головною причиною настроїв протесту значної частини населення Земної кулі, зокрема, і розвинутих країн. Як наслідок, це змушує їх уряди посилювати захист своїх виробників та ринків, що загалом призводить до зростання ізоляціонізму та антиглобалізму, а також перешкоджає розвиткові світової торгівлі та економіки.

Усвідомлюючи небезпечність ситуації, більшість представників світового істеблішменту готові об’єднати свої зусилля з тим, щоб усунути згадані негаразди. При цьому серед основних способів з підвищення стійкості світової економіки згадувалися наступні: забезпечення свободи торгівлі; впровадження інновацій; посилення міжнародного нагляду за роботою світової фінансової сфери; стимулювання ринків праці та інвестицій; поглиблення міжнародної кооперації; створення нових можливостей для жінок та молоді; активізація зусиль, спрямованих на подолання корупції та ухилення від податків, боротьбу з екологічними викликами.

Разом з тим експерти міжнародних фінансових інституцій сумніваються щодо можливості практичної реалізації таких підходів, які здебільшого нагадують публічні декларації. Адже насправді перевага надається перш за все національним, а не загальнолюдським цінностям чи інтересам. І навіть більше, така тенденція посилюється, що підтверджується егоїстичною політикою США та низки європейських країн.

Водночас форум у Давосі продемонстрував, що різне ставлення країн світу до питань світової глобалізації зберігається. Так, найбільш активну позицію з підтримки процесу світової інтеграції у всіх сферах традиційно продемонстрував Китай. А ось Італія та Австрія зробили наголос на негативних аспектах посилення відкритості світу, насамперед зважаючи на неконтрольоване збільшення міграційних потоків до Європи.

 

Виходячи зі згаданих обставин, Міжнародний валютний фонд (МВФ) переглянув свій економічний прогноз на 2019–2020 роки в бік погіршення. За його оцінкою, якщо порівнювати з попередніми роками, то зростання світової економіки помітно сповільнюватиметься, що продукуватиме нові ризики. Ще більш негативні прогнози надала низка інших міжнародних інституцій. Вони не виключають можливості виникнення нової світової фінансово-економічної кризи.

Міжнародний валютний фонд переглянув свій економічний прогноз на 2019–2020 роки в бік погіршення

Це дуже відрізняється від оцінок та прогнозів, зроблених МВФ у рамках минулорічного Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Зокрема, на той час темпи розвитку світової економіки очікувалися на рівні 3,9 %, що було б найвищим показником з 2010 року. Таким чином сьогоднішні реалії демонструють невиправданість тодішніх сподівань на можливість збереження позитивної динаміки розвитку економіки світу, попри посилення ізоляціонізму та протекціонізму в економічних стосунках між різними країнами.

 

В зв’язку з цим показовою була відмова від участі у форумі основних світових лідерів як через загострення суперечностей між провідними центрами сили, так і внаслідок внутрішніх проблем. Наприклад, причиною відсутності на форумі президента США Д. Трампа стало критичне ускладнення ситуації довкола ухвалення державного бюджету країни, що призупинило роботу американського уряду (т. зв. шатдаун). Голова КНР Сі Цзіньпін очевидно не прибув до Давосу через неврегульованість проблем китайсько-американських відносин. Президент Франції Е. Макрон не зміг прибути на форум через активізацію акцій протесту в країні. А глава британського уряду Т. Мей займається з’ясуванням питань виходу Великобританії із ЄС, які викликали гостру дискусію у суспільстві, парламенті та уряді.

Протягом останніх років традиційно відмовляється від участі у форумі президент РФ В. Путін (востаннє представляв Росію у 2011 році), що є наслідком загострення протистояння між Росією та Заходом через російську агресію проти України. При цьому РФ вперше відкрито продемонструвала безперспективність всіх її зусиль відновити нормальні відносини із західними країнами та міжнародними організаціями, в т. ч. в економічній сфері. Про що свідчить як зниження рівня представництва Росії на форумі (главою делегації був міністр економічного розвитку РФ М. Орєшкін, в той час, як у минулому році — віце-прем’єр А. Дворкович), так і публічні заяви російських політиків та бізнесменів.

Показовою була відмова від участі у форумі основних світових лідерів

Зокрема, за словами одного із членів російської делегації Б. Тітова (уповноважений при президенті РФ з прав підприємців), якщо колись російські представники їздили до Давосу з активною позицією та намагалися завоювати економічний простір, то тепер таку позицію можна назвати оборонною. Росія здебільшого відвідує форум не стільки в якості вагомого глобального гравця, скільки в ролі бідного родича. Своєю чергою, глава банку ВТБ А. Костін відзначив тенденцію погіршення можливостей Москви порозумітися з іншими країнами. Згідно з його прогнозом, така тенденція спостерігатиметься, принаймні, до нових виборів у США. Разом з тим, російська делегація все ж намагалася нав’язати думку щодо «взаємної потрібності Росії та Заходу», а також «пагубних наслідків антиросійських санкцій для всіх сторін».

За оцінками світових експертів, відсутність світових лідерів на форумі в Давосі вкотре яскраво демонструє кризу лібералізму та демократії, а також розквіт популізму і націоналізму та націоналістичного ізоляціонізму.

 

На цьому фоні привертає до себе увагу участь у Всесвітньому економічному форумі лідерів нових центрів сили, які формуються в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Південній Америці та в інших регіонах «третього світу». Зокрема, вперше за п’ять років форум відвідав прем’єр-міністр Японії С. Абе, який висловив наміри Токіо сприяти зміцненню вільного, відкритого та упорядкованого світового устрою. Він вважає важливою реалізацію комплексної угоди про Транстихоокеанське співробітництво та договору про економічне співробітництво між Японією та Європейським Союзом. Аналогічні наміри висловив також новообраний президент Бразилії Ж. Болсонару, обіцяючи, зокрема, що уряд намагатиметься зміцнити бразильську економіку, яка повинна увійти до списку 50 держав із найкращим інвестиційним кліматом. Здійснюватиметься це у спосіб пришвидшення інтеграції Бразилії у світову економіку.

Привертає до себе увагу участь у Всесвітньому економічному форумі лідерів нових центрів сили

Така увага країн згаданої групи до форуму в Давосі в умовах його ігнорування провідними західними лідерами підтверджує тенденцію поступового зміщення центрів світової економіки з «півночі» і «заходу» на «південь» і «схід», де формуються більш динамічні суспільства.

 

Всесвітній економічний форум у Давосі був важливим для України, яка змогла ще раз продемонструвати світові свої позиції як в плані своєї європейської та євроатлантичної інтеграції, так і у протистоянні з Росією. При цьому свою підтримку Україні підтвердили ООН, ЄС, НАТО, МВФ та провідні західні країни.

Завдяки участі у форумі Україна змогла: укласти інвестиційну угоду з норвезькою компанією NBT, французькою Total та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо будівництва вітрового енергетичного комплексу «Сиваш» (загальна сума інвестицій близько 450 млн дол. США); підписати протокол зі Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування; досягнула домовленості про продовження розвитку торговельно-економічної та інвестиційної співпраці з Китаєм тощо.

Завдяки участі України у форумі була досягнута низка практичних результатів в економічній сфері

Все це свідчить про довіру іноземних інвесторів до України, незважаючи навіть на її протистояння з Росією. При цьому особливо показовим можна вважати факт інвестування інфраструктурних проектів південних районів України, яким в найбільшій мірі загрожує російська агресія.

В той же час особливості розвитку ситуації у світі, які були визначені на форумі, свідчать про підвищення рівня викликів та загроз для України. У найближчій перспективі партнери та союзники нашої держави не покинуть її напризволяще. Однак цілком ймовірно, що через посилення власних проблем їх увага до українського питання спадатиме.