5 грудня 2019

Прихована боротьба країн Азійсько-Тихоокеанського регіону за власні геополітичні інтереси

15 країн АТР підтримали всеосяжну угоду про вільну торгівлю

 

Сергій Польовик

Визначаючи сьогодні свої подальші геополітичні кроки, провідні країни світу так чи інакше змушені брати до уваги сучасний стан азійського регіону.

Про що, зокрема, повідомлялося у нещодавніх публікаціях німецького видання Süddeutsche Zeitung, а також інших європейських ЗМІ. Маються на увазі листопадові зустрічі на вищому рівні представників країн-членів Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) у таїландській столиці Бангкоку. На саміті 15 країн підтвердили намір укласти у наступному році велику угоду щодо забезпечення вільної торгівлі в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (АТР) під назвою «Регіональне всеосяжне економічне партнерство» (Regional Comprehensive Economic Partnership, RCEP). Проект угоди між десятьма країнами-членами АСЕАН (Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, В'єтнам, М'янма, Бруней, Лаос, Камбоджа та Сінгапур) та їх п’ятьма іншими партнерами по ЗВТ (Китай, Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія) було запропоновано ще восени 2012 року… Коли саме у наступному році підписуватиметься угода, поки що не визначено, хоча її планували підписати вже у цьому році.

Індія, яка є шостим партнером по ЗВТ, відмовилася підписувати таку угоду. У спільній заяві 16 країн, за підсумками саміту, Індія знову засвідчила, що не готова підписувати документ, «з огляду на існуючі розбіжності». Видання Süddeutsche Zeitung, посилаючись на індійські ЗМІ, повідомляє, що Індія побоюється напливу багатьох китайських продуктів. «Остаточне рішення Індії залежить від задовільного вирішення цих проблем», — зазначається у заяві. Тому 15 держав регіону налаштовані продовжувати переговори з Індією.

Церемонія відкриття 35-го саміту АСЕАН в Таїланді
Церемонія відкриття 35-го саміту АСЕАН в Таїланді

На погляд аналітиків Süddeutsche Zeitung, угода про вільну торгівлю RCEP, за провідної ролі Китаю, стосуватиметься третини усієї світової торгівлі. А самі переговори щодо підписання цієї угоди пожвавилися після загострення торговельної війни між США і Китаєм. До того ж президент США Дональд Трамп відразу після вступу на посаду скасував вже погоджений договір про Транс-Тихоокеанське партнерство (Trans-Pacific Partnership, ТРР). Держави-учасниці угоди про вільну торгівлю RCEP намагаються скористатися такою можливістю. Особливо Китай, як друга за величиною економіка світу.

Серед лідерів провідних держав участь у переговорах в Бангкоку щодо угоди про регіональне всеосяжне економічне партнерство брали прем'єр-міністр Китаю Лі Кецян, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді та прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе. Президент США Д. Трамп, країна якого також брала участь у роботі саміту та провела переговори з представниками країн АСЕАН, доправив у Бангкок своїх представників, а саме — міністра торгівлі Вілбура Росса та радника президента США з питань національної безпеки Роберта О'Браєна.

Зважаючи на дещо знижений рівень представництва на саміті делегації США та реагуючи на занепокоєння партнерів, Держдепартамент США виступив із спростуванням, що у США начебто невеликий інтерес до азійського регіону, до того ж саме тоді, коли Китай посилює тут свій вплив. Як стверджує Вашингтон, прихильність США до десяти країн-учасниць АСЕАН ніколи не була сильнішою, ніж зараз. У той же час Д. Трамп запросив президентів та керівників урядів країн АСЕАН на «спеціальний саміт», що має відбутися на початку наступного року. Про що й повідомив його радник з питань національної безпеки Р. О'Браєн.

Радник президента США з питань національної безпеки Р. О'Браєн із прем'єр-міністром Китаю Лі Кецяном під час саміту в Бангкоку
Радник президента США з питань національної безпеки Р. О'Браєн із прем'єр-міністром Китаю Лі Кецяном під час саміту в Бангкоку

На саміті в Бангкоку обговорювались також питання територіальних суперечок в Південно-Китайському морі. Китай і держави АСЕАН намагалися дійти консенсусу щодо подальших своїх дій у регіоні. Відомо, що Китай претендує на більшу частину багатої на ресурси морської акваторії, де до того ж пролягають важливі судноплавні шляхи. Водночас у Філіппін, В'єтнаму, Малайзії, Брунею і Тайваню є свої територіальні претензії у регіоні.

Можливі учасники угоди про регіональне всеосяжне економічне партнерство (RCEP)
Можливі учасники угоди про регіональне всеосяжне економічне партнерство (RCEP)

Таким чином, геополітичний чинник торговельної війни двох найбільш потужних економік світу — США і Китаю — стимулює загострення перемовин щодо ухвалення відповідних рішень державами АТР. Узгодження угоди про регіональне всеосяжне економічне партнерство відбувається за гострої прихованої боротьби згаданих країн, які намагаються відстоювати власні геополітичні інтереси.

Тамтешнім домінуючим чинником та визначальною потугою залишається Китай, який у випадку підписання наступного року угоди про вільну торгівлю RCEP ще більше посилить свій вплив як у АТР, так і загалом у світі. США змушені зважати на його вплив та інтереси в АТР. Виходячи з демонстративно прагматичної політики президента США стосовно країн ЄС і НАТО, вірогідно сподіватися, що зовнішньополітична діяльність провідних країн ЄС з країнами АТР активізується. Насамперед — з Китаєм, Індією, В’єтнамом.

 

*****************Додаток № 1*****************

 

Офіційний візит президента федеральної землі Гессен до В’єтнаму

Сергій Польовик

Після нещодавньої листопадової зустрічі представників країн АСЕАН у столиці Таїланду аналітики звертають увагу, як прореагували на цю подію провідні країни ЄС.

Зокрема, керівництво Німеччини негайно організувало до деяких країн АТР два візити очільників федеральних земель. Офіційно оголошується, що таке двостороннє співробітництво здійснюється на підставі раніше підписаних Німеччиною офіційних договорів та угод з ЄС. Проте аналітики відзначають, що активізація німецьких контактів з азійськими країнами відбувається відразу після саміту країн АСЕАН. Вірогідно, шляхом активізації двосторонніх контактів, принаймні, регіонального рівня вбачається намагання не втратити перспективу для співпраці та продемонструвати, що Німеччина зацікавлена брати участь у економічній діяльності регіону, зокрема, в економічних, наукових чи гуманітарних проектах.

Так, німецька газета Süddeutsche Zeitung повідомляє, що метою кількаденного візиту президента федеральної землі Гессен Бориса Рейна до В’єтнаму є розвиток міждержавних стосунків. Під час візиту Б. Рейна прийняли голова Національних зборів В'єтнаму Нгуєн Тхі Кім Нган та віце-прем'єр Чионг Хоа Бінь. Також глава Гессену відвідав В’єтнамсько-німецький університет у місті Хошімін ті завод німецької компанії Messer AG.

До слова, вищий в’єтнамський навчальний заклад, В’єтнамсько-німецький університет (Vietnamese-German University, VGU), заснований у 2008 році за підтримки федеральної землі Гессен. Це перший державний в’єтнамський університет, який має іноземного партнера та користується широкою автономією. У закладі активно працюють німецькі вчені. Підкреслюється, що університет постійно отримує фінансову підтримку від федеральної землі Гессен. До речі, нинішній німецький гість вже відвідував цей навчальний заклад в якості міністра освіти.

Таким чином, провідна країна ЄС, Німеччина, поспішає продемонструвати свою участь у процесах двостороннього співробітництва з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону. Навіть тим, що візит керівника федеральної землі Гессен відбувається через декілька днів після саміту АСЕАН в Бангкоку, де обговорювалися умови підписання угоди щодо забезпечення вільної торгівлі в АТР під назвою «Регіональне всеосяжне економічне партнерство» (RCEP).

Показово гуманітарний характер цього візиту німецького керівника не може якось замаскувати стурбованість європейських лідерів процесами, що відбуваються у регіоні, та намагання тримати їх під контролем. Економічні інтереси Німеччини під час такого візиту глави Гессену відображені не у повній мірі, але сам його факт, як певне продовження саміту АСЕАН, свідчить про серйозні плани Німеччини стосовно регіону.

В’єтнам таким чином став першою країною після саміту АСЕАН, яку відвідала офіційна урядова делегація Німеччини. Очевидно, що намір підтримувати рівень конструктивних двосторонніх контактів демонструватимуть й інші країни Євросоюзу.

 

*****************Додаток № 2*****************

 

Міністр економіки землі Саксонія-Ангальт добирає робочі кадри у В’єтнамі

Сергій Польовик

Через два тижні після завершення в Бангкоку зустрічі на вищому рівні країн АСЕАН Німеччина взялася нарощувати двосторонні контакти з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР), зокрема, з В’єтнамом. Як одна з провідних країн цього регіону, у В’єтнаму також є певні геополітичні інтереси, реальний потенціал і досвід двостороннього співробітництва.

Так, Армін Віллінгман, міністр економіки, науки та цифрової трансформації федеральної землі Німеччини Саксонія-Ангальт, під час свого візиту до В’єтнаму з’ясовував рівень фаховості місцевої робочої сили, якій можуть бути запропоновані робочі місця на німецьких підприємствах. Крім того, як повідомляє німецька Süddeutsche Zeitung з посиланням на міністерство економіки землі Саксонія-Ангальт, для Німеччини важливо встановити тісні економічні і наукові стосунки з в’єтнамськими колегами-науковцями.

Німецьке видання повідомляє, що у федеральній землі Саксонія-Ангальт найближчим часом зростатиме попит на кваліфіковані робочі кадри. І його можна буде задовольнити лише цілеспрямованою імміграцією. Зокрема, за повідомленням прес-служби міністерства, йдеться про медичних працівників, фахівців з туризму.

А. Віллінгман  також завітав до представництв декількох німецьких підприємств у столиці В’єтнаму і відвідав В’єтнамсько-німецький університет. До речі, як повідомляє міністерство економіки, науки та цифрової трансформації, майже 300 із 7 тис. іноземних студентів, які навчаються у федеральній землі Саксонія-Ангальт, за національністю в’єтнамці. На переконання німецької сторони, це необхідно підтримувати і розвивати. Тому А. Віллінгман підписав меморандум, згідно з яким Саксонія-Ангальт надаватиме підтримку у справі створення найближчим часом у В'єтнамі освітнього кампусу (Bildungscampus Deutschland). Існуючу Міжнародну німецьку школу (International German School, IGS) планують відремонтувати і розширити для розміщення щонайменше 450 учнів. Крім того, планується створити сучасний центр професійно-технічної підготовки для 600 учнів-спеціалістів.

У виданні повідомляється, що Bildungscampus Deutschland — це перспективний проект, призначений спеціально для підготовки кваліфікованих робітників, яких згодом переведуть до Німеччини, насамперед до федеральної землі Саксонія-Ангальт. 75 % випускників кампусу працюватимуть у Німеччині щонайменше п’ять років, решта 25 % залишаться для роботи у В'єтнамі.

За даними міністерства економіки, у федеральній землі Саксонія-Ангальт у жовтні 2019 року було вільних близько 20 тис. робочих місць. За розрахунками німецьких експертів, потреба у кваліфікованих робочих кадрах найближчим часом, внаслідок скорочення чисельності населення ФРН, відчутно зростатиме і до 2030 року збільшиться приблизно до 300 тис. місць.

Інтенсивність візитів офіційних німецьких делегацій у листопаді ц. р. до В’єтнаму свідчить про наміри Німеччини активно розвивати двосторонні стосунки. Це, з одного боку, вказує на наміри протистояти тотальному засиллю на підприємствах Німеччини дешевої і не завжди кваліфікованої робочої сили з Китаю, а з іншого — що політика з контрольованого залучення освічених іммігрантів вступає у політичне протиріччя із загальними трендами на обмеження в ЄС потоків переселенців і біженців, зокрема й їх працевлаштуванням. Загальний висновок: Німеччина намагається розв’язувати свої внутрішні глобальні геополітичні завдання у широкому спектрі стосунків з зовнішніми партнерами, зокрема, й в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Активізація торговельного співробітництва в АТР, що відбуватиметься внаслідок підписання наступного року угоди про регіональне всеосяжне економічне партнерство (RCEP), викликає тривогу у німецького керівництва. Офіційні візити до В’єтнаму, з яким у Німеччини склалися традиційно гарні відносини, зайвий раз це підтверджують. Тобто, Берлін намагається всебічно підтримувати достатній рівень кооперації з країнами АТР.