7 квітня 2019

Реакція у світі на декларацію Д. Трампа про статус Голанських висот

 

Олексій Волович

25 березня 2019 року президент США Д. Трамп підписав декларацію про визнання Сполученими Штатами суверенітету Ізраїлю над сирійськими Голанськими висотами. Раніше, 21 березня Д. Трамп «запустив пробну кулю», зробивши такий запис на своїй сторінці в Twitter: «Через 52 роки настав час для США повністю визнати суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами, що є питанням стратегічного значення для держави Ізраїль і регіональної стабільності». Напевно, єдиним серед світових лідерів, хто цьому зрадів, був прем'єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаньяху, який назвав такий крок Д. Трампа «історичною справедливістю і дипломатичною перемогою». Слід зазначити, що рішення Д. Трампа визнати окуповану Ізраїлем під час Шестиденної війни 1967 року частину території Голанських висот (дві третини) аж ніяк не спонтанне. Питання про легалізацію анексії Голанських висот розглядалося як в Ізраїлі, так і єврейським лобі у Вашингтоні вже протягом багатьох років. У щорічному звіті Держдепартаменту США про стан прав людини у світі за 2018 рік, на відміну від попередніх документів, Голанські висоти названі вже не «окупованими Ізраїлем», а «такими, що знаходяться під ізраїльським контролем». У листопаді 2018-го США вперше за багато років проголосували в Генасамблеї ООН проти резолюції, яка засуджує ізраїльську окупацію Голанських висот.

Ізраїльські законодавці, історики і політики протягом багатьох десятиліть наполегливо формували у свідомості більшості ізраїльтян ту точку зору, що Голани — це територія, що з давніх-давен належала єврейському народу і незаконно передана Сирії Лігою Націй у 1923 році.

Голанські висоти

У 2010 році міністр закордонних справ Ізраїлю Авігдор Ліберман заявив: «Ми маємо зробити так, щоб Дамаск назавжди відмовився від проекту Великої Сирії, яким передбачається контроль над Ліваном, тому Асаду доведеться відмовитися від Голанських висот». Протягом останніх 10 років свого прем'єрства Б. Нетаньяху неодноразово заявляв, що не допустить повернення Голан Сирії навіть в обмін на мирний договір з цією країною. Тому не випадково, що вже в рамках першої зустрічі Б. Нетаньяху з новообраним президентом США Д. Трампом у середині лютого 2017 року у Вашингтоні обговорювалося питання про необхідність визнання Сполученими Штатами суверенітету Ізраїлю над Голанами. Після офіційного визнання у грудні 2017 року адміністрацією Д. Трампа Єрусалиму столицею Ізраїлю і перенесення у травні 2018 року посольства США до цього міста, питання про визнання суверенітету Ізраїлю над Голанами почало активно обговорюватися в Конгресі США. Наприкінці лютого 2019 року сенатори-республіканці Тед Круз і Том Коттон подали законопроект, яким встановлюється необхідність визнання Сполученими Штатами суверенітету Ізраїлю над Голанами. Автори законопроекту підкреслюють, що «загроза, яку Іран становить для Америки та Ізраїлю, вимагає визнати необхідність контролю Ізраїлю над територією Голан як питання національної безпеки».

Довідка:

Голанські висоти — спірна територія на кордоні між Ізраїлем і Сирією. З 1944 до 1967 року Голанські висоти (ГВ) були частиною Сирії і з точки зору міжнародного права залишаються такими досі. Західна частина ГВ (дві третини території) була окупована Ізраїлем в ході Шестиденної арабсько-ізраїльської війни у червні 1967 року. Під час арабсько-ізраїльської війни у жовтні 1973 року Сирія спробувала повернути собі ГВ, але зазнала поразки.

Відповідно до резолюції РБ ООН № 350 від 31 травня 1974 року для розподілу ізраїльської і сирійської частин ГВ була заснована нейтральна демілітарізована смуга — зона Сил ООН зі спостереження за роз'єднанням (СООНСР). Через загрозу поширення громадянської війни в Сирії на територію ГВ у вересні 2014 року спостерігачів ООН вивели з ГВ, але в серпні 2018 року вони повернулися. Площа зайнятої Ізраїлем території Голанських висот становить близько 1150 кв. км, завдовжки — 60 км і завширшки — 25 км. У 1981 році Кнесет Ізраїлю в односторонньому порядку проголосив суверенітет Ізраїлю над цією територією. Рада Безпеки ООН не визнала цього рішення (резолюція № 497 від 17 грудня 1981 року). У 2008 році анексію Ізраїлем сирійських ГВ також засудила Генеральна Асамблея ООН. В офіційних документах ООН контрольована Ізраїлем територія Голан іменується як «окуповані сирійські Голани».

У 2010 році в південній частині Голанських висот виявили великі запаси нафти, достатні, щоб задовольнити потреби Ізраїлю. Тель-Авів видав ліцензії на нафтовидобуток американській компанії Genie Energy Ltd. В ізраїльській частині ГВ знаходиться найнижче на Землі (на 213 м нижче від рівня моря) прісноводне Тиверіадське озеро (оз. Кінерет), площею близько 165 кв. км. Це озеро і річки та струмки, що до нього впадають, є основним джерелом води для Ізраїлю. Найбільш висока точка на ізраїльській частині ГВ — гора Хермон заввишки 2236 м, на якій знаходиться найбільша ізраїльська станція радіоелектронної розвідки (60 км від Дамаска).

 

25 березня 2019 року президент США Д. Трамп підписав декларацію про визнання Сполученими Штатами суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами

25 березня на церемонії підписання в Білому домі президентської декларації про визнання суверенітету Ізраїлю над Голанами був присутній прем'єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаньяху, який на той час перебував з офіційним візитом в США. Після підписання декларації Д. Трамп заявив: «Сьогодні я роблю історичний крок, щоб зміцнити здатність Ізраїлю захищати себе і забезпечити цій країні національну безпеку, на яку вона має право». Своєю чергою Б. Нетаньяху подякував Д. Трампа за його зусилля, спрямовані на зміцнення альянсу двох країн.

Реакція ООН. 26 березня керівництво Сирії звернулося до ООН з вимогою скликати екстрене засідання Ради Безпеки через рішення США визнати Голанські висоти територією Ізраїлю. На даний час в РБ ООН головує Франція, якій і належить визначити дату засідання. Представники Великої Британії, Франції, Німеччини, Польщі та Бельгії в ООН засудили рішення президента США щодо статусу Голанських висот. 22 березня Рада з прав людини ООН розкритикувала позицію президента США про визнання суверенітету Ізраїлю над Голанами та ухвалила відповідну резолюцію. Однак, ще у минулому році США вийшли з Ради ООН з прав людини, звинувативши її в «антиізраїльській упередженості». 22 березня заступник офіційного представника генерального секретаря ООН Фархан Хак заявив, що статус Голанських висот залишиться незмінним, незважаючи на визнання Вашингтоном їх анексії з боку Ізраїлю у 1981 році.

Реакція Євросоюзу. Рішення Д. Трампа щодо статусу Голанських висот не дістало підтримки в жодній з європейських столиць. 30 березня під час зустрічі в Парижі з королем Йорданії Абдаллою ІІ президент Франції Е. Макрон заявив, що визнання Вашингтоном суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами суперечить міжнародному праву. Офіційна представниця уряду Німеччини Ульріке Деммер також повідомила, що Берлін не визнає суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами. Вона підтвердила, що Німеччина, як і раніше, вважає Голани окупованою Ізраїлем сирійською територією. 22 березня верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Ф. Могеріні підкреслила, що згідно з нормами міжнародного права Євросоюз не визнає суверенітету Ізраїлю над територіями, окупованими Ізраїлем у 1967 році, включно з Голанськими висотами, і не вважає їх частиною території Ізраїлю. 27 березня Ф. Могеріні підкреслила, що Євросоюз не наслідуватиме приклад США з ухвали аналогічного рішення щодо статусу Голан.

31 березня в столиці Тунісу відбувся 30-й саміт Ліги арабських держав

Реакція ЛАД. 31 березня в столиці Тунісу відбувся 30-й саміт Ліги арабських держав (ЛАД), в якому брали участь глави держав та урядів з 21-ї арабської країни. Декларація Д. Трампа щодо Голан одностайно жорстко засуджена всіма учасниками саміту. На відкритті саміту генеральний секретар ЛАД Ахмед Абу аль-Гейт заявив, що «Голани, відповідно до міжнародних норм, вважається окупованою сирійською територією, що зухвало зневажається Америкою». Позицію генсека ЛАГ підтримали всі члени організації, а також запрошені на саміт генеральний секретар ООН А. Гутерріш і верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Ф. Могеріні. У своєму виступі на саміті король Саудівської Аравії Сальман бен Абдель-Азіз ас-Сауд заявив: «Ми повністю відкидаємо будь-які дії, що порушують суверенітет Сирії над Голанами». Жорстка позиція ЛАД також зафіксована в підсумковому комюніке саміту. Країни-члени ЛАД мають намір підготувати проект резолюції із засудженням декларації Д. Трампа в РБ ООН, хоча в цьому немає великого сенсу, оскільки США неодмінно заблокують цей проект резолюції.

Реакція Дамаска. В Дамаску рішення Д. Трампа по Голанам назвали «нападом на суверенітет і територіальну цілісність Сирії».

Постійний представник САР при ООН Б. Джаафарі на зустрічі з генсеком ООН А. Гутеррішем

Голанські висоти є «окупованими» сирійськими територіями, заявив постпред Сирії при ООН Б. Джаафарі на зустрічі з генсеком ООН А. Гутеррішем. За його словами, Дамаск рішуче засуджує рішення президента США Д. Трампа визнати контроль Ізраїлю над Голанами. Рішення США визнати суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами, заявили в МЗС Сирії, робить Вашингтон головним ворогом всіх арабів. Звільнення Голанських висот у будь-який доступний спосіб і їх повернення Сирії є невід'ємним правом сирійського народу, підкреслили в МЗС САР.

Реакція Канади. Найближчий стратегічний союзник США — Канада — не підтримала цього рішення Д. Трампа. У заяві МЗС Канади в зв'язку з цим йдеться: «Відповідно до міжнародного права, Канада не визнає постійного контролю Ізраїлю над Голанськими висотами. Давня позиція Канади залишається незмінною. Міжнародне право забороняє анексію територій силовими методами».

Реакція Ірану. Як і очікувалося, в Ірані рішення президента США визнати анексію Ізраїлем Голанських висот викликало бурхливу реакцію. Так, 26 березня президент Ірану Хасан Роухані піддав різкій критиці згадане рішення Д. Трампа, зазначивши, що «він, всупереч міжнародним нормам і правилам, віддав землю, яка належить іншій країні, режиму узурпатора». Глава МЗС Ірану М. Д. Заріф заявив, що «…Америка є єдиним джерелом нестабільності на Близькому Сході». Спікер парламенту Ірану Алі Ларіджані назвав рішення Д. Трампа «таким, що суперечить гуманітарним принципам, міжнародному праву і резолюціям ООН». Головний помічник верховного лідера ІРІ з міжнародних справ Алі Акбар Велаяті зазначив, що рішення Д. Трампа «ще значніше збільшить солідарність фронту опору і протидії ізраїльській окупації».

Виступ президента Туреччини Р. Ердогана на надзвичайному засіданні виконавчого комітету ОІС

Реакція Туреччини. 22 березня у своєму виступі на надзвичайному засіданні виконавчого комітету Організації ісламського співробітництва президент Туреччини Реджеп Ердоган сказав: «Туреччина ніколи не допустить, щоб незаконна окупація Ізраїлем Голанських висот була легітимізована». Під час виступу 27 березня на передвиборчому заході в Стамбулі турецький лідер піддав президента США Д. Трампа жорсткій критиці за згадане рішення: «Як ти можеш віддавати Голанські висоти Ізраїлю, нехтуючи резолюцією Радбезу ООН?!» Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що «підпис Трампа робить легітимною ізраїльську окупацію. Ми не сприймаємо позиції Америки, яка не визнає міжнародного права». За його словами, «спроби США виправдати дії Ізраїлю, що суперечать міжнародному праву, призведуть лише до зростання насильства і людського страждання в регіоні».

Реакція Китаю. Китай закликав всі сторони дотримуватися резолюції РБ ООН стосовно Голанських висот. За словами представника МЗС КНР Ген Шуана, всі сторони повинні дотримуватися міжнародного права, щоб «вирішувати територіальні суперечки шляхом переговорів для тривалого і справедливого миру на Близькому Сході».

Реакція Росії і паралелі між анексією Голан і Криму. Позицію Москви з питання статусу Голан глава російського МЗС С. Лавров виклав у телефонній розмові з держсекретарем США М. Помпео: «Намір США визнати ізраїльський суверенітет над Голанськими висотами веде до грубого порушення міжнародного права, створює перешкоду для врегулювання сирійської кризи і погіршує ситуацію на всьому Близькому Сході».

Державний секретар США Майк Помпео та журналіст Sky News Гіба Наср

У зв'язку з рішенням президента США Д. Трампа в російських і міжнародних ЗМІ на даний час проводяться паралелі між анексією Голан і анексією Криму. До представників адміністрації Д. Трампа звертаються з питанням — чому Вашингтон визнає анексію Голанських висот і не визнає анексії Криму, і чи не є це політикою подвійних стандартів? Саме з таким питанням до держсекретаря США Майка Помпео звернулась журналіст Гіба Наср із Sky News в приміщенні посольства США в Бейруті в рамках візиту М. Помпео до Лівану. На це питання М. Помпео відповів, що поширення ізраїльського суверенітету на Голанські висоти — це «визнання реальної ситуації на місцях і ситуації з безпекою, необхідною для захисту ізраїльської держави». При цьому М. Помпео зазначив, що наміри США «шляхетні і рішення президента розширить можливості для встановлення стабільності в регіоні», що, на наш погляд, прозвучало не надто переконливо.

Особливо активно це питання мусується російськими політологами та експертами. Вони одностайно твердять: «Якщо США визнають анексію Голанських висот з боку Ізраїлю, тоді які до нас питання по Криму, в якому було проведено референдум про самовизначення населення?» Головний редактор журналу «Росія в глобальній політиці» Ф. Лук'янов, звинувачуючи Вашингтон в політиці подвійних стандартів, вважає, що «незважаючи на офіційне засудження Росією рішення Д. Трампа по Голанах, воно для Росії в певному сенсі вигідне, оскільки дозволяє пом'якшити ситуацію навколо возз'єднання Криму з Росією». У Москві доходять висновку, що адміністрація Д. Трампа, яка протягом останніх двох років неодноразово порушувала міжнародне право на Близькому Сході (визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю, перенесення посольства США до цього міста, односторонній вихід з ядерної угоди з Іраном і безпідставне відновлення санкцій проти цієї країни), втратила моральне право вимагати від Росії дотримуватися міжнародного права. У підсумку, московські політологи вважають, що «постійне порушення міжнародного права Сполученими Штатами стає загальновизнаною нормою, при цьому сила права перетворюється в право сили і в кінцевому підсумку в хаос на міжнародній арені…»

Позиція України. 26 березня речниця МЗС Катерина Зеленко повідомила, що Україна виконує резолюції Ради Безпеки ООН щодо статусу Голанських висот, зокрема резолюції № 242 від 1967 року, № 465 від 1980 року, а також № 497 від 1981 року, в якій зазначається, що «рішення Ізраїлю встановити свої закони, юрисдикцію та управління на окупованих сирійських Голанських висотах є недійсним і не має міжнародної юридичної сили». Речниця МЗС України зазначила також, що Україна «продовжує послідовно виступати за досягнення всеосяжного мирного врегулювання на Близькому Сході та врахування безпекових інтересів Ізраїлю». Також вона наголосила, що в Україні занепокоєні ескалацією ситуації довкола сектора Газа внаслідок обстрілу цивільного об’єкта на території Ізраїлю 25 березня. Речниця МЗС повідомила, що Україна закликає як Ізраїль, так і Палестину до максимальної стриманості з метою уникнення масштабного збройного конфлікту.

* * *

Підписання Д. Трампом декларації по Голанах мало на меті надати моральну підтримку Б. Нетаньяху і його партії «Лікуд»

Підписання президентом США Д. Трампом декларації про визнання суверенітету Ізраїлю над окупованими сирійськими Голанськими висотами практично нічого по суті не змінює. По-перше, декларація Д. Трампа, як нормативно-правовий документ, має характер заяви про свою позицію і не більше. І якщо цей документ і зобов'язує до якихось дій, то тільки США і Ізраїль. По-друге, для всіх інших країн правовою основою з питання про статус Голан були і залишаються відповідні резолюції РБ і Генасамблеї ООН. По-третє, декларація Д. Трампа практично нічого не змінює. Ситуація на Голанах залишалася б такою, якою вона є і у випадку відсутності цієї декларації. Минуло без малого 52 роки, як Ізраїль окупував Голани, і він продовжить їх окупацію стільки, скільки існуватиме єврейська держава. За наявності у Ізраїлю такого потужного партнера і союзника як США, ніхто і ніщо не змусить його повернути Голани сирійцям.

Підписання Д. Трампом декларації по Голанах відбулося за три тижні до парламентських виборів в Ізраїлі — 9 квітня — з метою надати моральну підтримку Б. Нетаньяху і його партії «Лікуд». Однак ця послуга може істотно ускладнити близькосхідну політику США, оскільки практично жодна самодостатня країна не підтримала і навряд чи коли-небудь підтримає ці дії адміністрації Д. Трампа. Щоб не казали представники американської адміністрації, доводячи відсутність політики подвійних стандартів у випадку з анексією Голан і анексією Криму, все ж ця політика в тій чи іншій мірі спостерігається і опосередковано ускладнює боротьбу України за повернення Криму, оскільки дає козир до рук російських окупантів. Однак надихає та обставина, що у більшості наших європейських партнерів ознаки політики подвійних стандартів щодо окупованих Росією українських територій однозначно відсутні.