Сьогодні економіка країн-учасниць ЄАЕС продовжує погіршуватися на фоні спаду торговельно-економічних відносин між РФ і країнами Заходу та збереження значної кількості економічних дисбалансів, як на рівні національних економік країн-учасниць, так і об’єднання в цілому.
За оцінками Євразійської економічної комісії (ЄЕК), основними причинами погіршення економічного стану в Євразійському економічному союзі є зміна зовнішніх умов торгівлі об’єднання та рецесія в РФ, негативний вплив якої через взаємозалежність країн-учасниць, поширюється на їх національні економіки. У цілому в ЄАЕС має місце прискорене падіння ВВП (Білорусь, Росія), зниження темпів економічного зростання (Казахстан), збільшення дефіциту бюджету (Вірменія), послаблення національних валют, скорочення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту і активний відтік капіталів (Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизія). Відповідно до консенсус-прогнозу (МВФ, СБ, ЄБРР) економічного розвитку об’єднання, у середньостроковій перспективі передбачається уповільнення динаміки ВВП ЄАЕС.
За підсумками 2015 року скорочення обсягів взаємної торгівлі країн-учасниць ЄАЕС оцінюється на рівні 25,8 % у порівнянні з попереднім роком, а зменшення сукупного обсягу зовнішньої торгівлі з іншими країнами світу становить 33,6 %. При цьому скоротилося позитивне сальдо — до $168,7 млрд (на 29,1 %).
У загальній структурі зовнішньої торгівлі ЄАЕС частка російської продукції і надалі становить абсолютну більшість (83,5 %) у порівнянні з іншими країнами: Казахстан (10,4 %), Білорусь (5 %), Вірменія (0,6 %), Киргизстан (0,5 %). Частка внутрішніх ринків країн ЄАЕС у загальній структурі становить лише 13,5 %.
Водночас у загальній структурі зовнішньої торгівлі частка російського експорту за підсумками 2015 року зросла до 63,3 % (60,3 % у 2014 році), Киргизії — 1,2 %, Вірменії — залишилась на рівні 0,5 %. Для Білорусі та Казахстану цей показник зменшився до 24,2 % та 10,8 % відповідно.
Навіть не враховуючи геополітичні, військово-стратегічні та регіональні зиски Кремля від «Ідеї ЄАЕС», вказані статистичні показники зайвий раз підтверджують, що офіційна Москва використовує євразійську інтеграцію виключно у своїх інтересах. Насамперед, чітко прослідковується намагання Кремля компенсувати зменшення експорту російських товарів на західні ринки експортом до інших країн-учасниць ЄАЕС, не допускаючи при цьому збільшення імпорту на свій ринок із цих країн.
Незважаючи на те, що обсяги торгівлі країн ЄАЕС з Європейським Союзом у 2015 році зменшились, у порівняні з 2014 роком, на 37,6 %, ЄС залишається головним зовнішньоторговельним партнером для країн об’єднання (48,8 % від загального обсягу зовнішньої торгівлі з третіми країнами). Частка України у структурі торгівлі (за підсумками минулого року) скоротилась до 3,5 %.
Попри зменшення на 39,6 % обсягів зовнішньої торгівлі енергетичними ресурсами у 2015 році, останні залишаються основною товарною групою, що забезпечує позитивне сальдо зовнішньої торгівлі ЄАЕС (65,6 % від загального обсягу експорту до третіх країн, з яких частка РФ становить 84,3 %).
За оцінками ЄЕК, основними ризиками, які у найближчому п’ятиріччі впливатимуть на макроекономічну стабільність об’єднання та на розвиток його окремих країн-членів, на глобальному рівні є: зниження цін на світових товарно-сировинних ринках, у т. ч. енергетичних; порушення світового балансу попиту та пропозиції на нафту у зв’язку зі зняттям санкцій із нафтового експорту Ірану; політика ФРС США, яка впливає на рух капіталів між країнами світу, а на регіональному — погіршення геополітичної ситуації навколо Росії; продовження країнами Заходу санкцій проти РФ; розвиток ситуації у фінансово-борговій сфері Євросоюзу — основного торговельного та фінансового партнера ЄАЕС; падіння фондового ринку КНР та посилення невпевненості щодо спроможності Китаю зберегти темпи економічного зростання на попередньому рівні.
Дія вказаних чинників вже призвела до суттєвого зростання ризиків подальшої дестабілізації ситуації у фінансовій (через скорочення доходної частини національних бюджетів) та валютній (підвищення волатильності крос-курсів валют у ЄАЕС) сферахкраїн-членів об’єднання.
За таких умов експерти ЄЕК визнали, що наразі ситуація в об’єднанні розвивається за найгіршим із трьох можливих сценаріїв, які були прораховані Комісією у довгостроковому прогнозі розвитку об’єднання до 2030 року. Тобто, ЄАЕС не зможе стати ні власним «центром сили», ні транзитно-сировинним «мостом» і «територією для розвитку виробничої кооперації» між ЄС із країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону, а розвиватиметься у форматі «подовженого статусу-кво» із поступовою (й такою, що залежатиме від політичної волі лідерів держав-«созників») ліквідацією бар’єрів для руху товарів, послуг, капіталу й робочої сили.
З початку 2016 року простежується вплив девальвації російської валюти на зменшення обсягів імпорту з інших країн-учасниць ЄАЕС. Зафіксовано збитки Казахстану у автомобільній, будівельній, сільськогосподарській та нафтопереробній експортних галузях. При цьому суттєво скорочуються грошові надходження від мігрантів, які працюють в РФ, зокрема, для Киргизії (цей показник становить 30 % ВВП) зменшилось на 45 % у порівнянні з минулим роком, та для Вірменії (18 % ВВП, скорочення на 50 %).
Водночас серйозною проблемою для ЄАЕС виявилась спроба забезпечити поєднання митного режиму, що діє у рамках об’єднання, з умовами, яких має дотримуватися Казахстан після вступу до СОТ. Внесені російською стороною зміни до правил регулювання єдиного ринку з метою перешкоджання можливості реекспорту товарів з третіх країн через казахстанську територію фактично призвели до створення двох паралельних митних систем. Зокрема, регулювання імпорту на внутрішній ринок Казахстану із застосуванням нижчих митних платежів (відповідно до угоди з СОТ) та імпорту на ринок ЄАЕС із збереженням наявних розмірів митних платежів. Це негативно впливає на економічні відносини в рамках об’єднання та нівелює саме поняття єдиного економічного простору.
При цьому ЄЕК не виключає можливості подальшого погіршення макроекономічних умов, що посилюватиме ризики використання протекціоністських інструментів, у т. ч. вилучень та обмежень у рамках внутрішньої торгівлі ЄАЕС. Так, Євразійська економічна комісія сьогодні акцентує увагу на намірах Казахстану посилити заходи стримування імпорту російських товарів, обсяги якого зростають і завдають шкоди національним виробникам, а також ініціативах Білорусі відмовитися від рубля в рамках торгівлі з РФ окремими категоріями товарів.
Незважаючи на чисельні проблемні аспекти внутрішнього розвитку ЄАЕС, одним із пріоритетних завдань визначено забезпечення міжнародного визнання об’єднання та налагодження його прямих контактів зі Сполученими Штатами та Європейським Союзом.
Зараз контакти з американською стороною обмежуються лише участю посадових осіб ЄЕК у заходах, що проводяться на території США, зокрема, зустрічах з представниками Американської торгової палати, презентаціях ЄАЕС в Інституті Катона та американсько-російській діловій раді, у заходах МВФ та Світового банку. При цьому американська сторона відмовляється від встановлення прямих контактів між членами Колегії ЄАЕС та керівниками державних установ США.
У вересні 2015 року ЄЕК звернулася до Європейської комісії з пропозиціями про підготовку спільного документа, що не мав би юридичної сили, але характеризував загальні цілі та напрями подальшої співпраці. У лютому ц. р. надійшла відповідь від голови ЄК Ж.-К. Юнкера, де повідомлялося, що європейська сторона буде вивчати можливі варіанти співпраці між ЄС та ЄАЕС. При цьому остаточне рішення вказаного питання належить до компетенції країн-членів ЄС та прийматиметься з урахуванням «більш широкого політичного контексту».
Російська рада з міжнародних справ, з огляду на таке ставлення з боку західних структур до відносин з ЄАЕС, запропонувала використати один із інструментів публічної дипломатії та «м’якої сили» Кремля — активний розвиток відносини із потужними світовими гравцями (КНР, АСЕАН, МЕРКОСУР) та окремими європейськими країнами, які не підтримали запровадження санкцій проти РФ (наприклад з Сербією та Македонією, що нібито можуть стати «посередниками» у налагодженні взаємодії з ЄС/ЄК).
Крім того, ЄЕК має намір «посилити тиск» на Євросоюз та більш активно використовувати візити високопосадовців країн-учасниць ЄАЕС до ЄС для просування ідеї щодо необхідності налагодження безпосередніх зв’язків на рівні Єврокомісія-Євразійська економічна комісія. У цьому контексті Москва розраховувала на педалювання вказаної проблематики, а також питань стосовно «розв’язання санкційного протистояння з вигодою для усіх залучених сторін» президентом РК Н.Назарбаєвим, який 30 березня ц. р. провів зустрічі із головою Єврокомісії Ж.-К. Юнкером та головою Європейської Ради Д. Туском.
До цього процесу планується активніше залучити й дипломатичні представництва країн-учасниць ЄАЕС, що мають проводити робочі зустрічі з представниками державних органів країни перебування та з’ясовувати їх зацікавленість у розвитку відносин у форматі ЄС-ЄАЕС.
Разом з тим, складне економічне становище країн-членів ЄАЕС спонукає до пошуку нових шляхів розвитку об’єднання. У цьому зв’язку Євразійська економічна комісія розробила основні орієнтири макроекономічної політики на 2016-2017 роки, спрямовані на поглиблення взаємодії та активізацію спільних зусиль країн-членів. Їх виконання, за оцінкою експертів ЄЕК, сприятиме поверненню національних економік на траєкторію стійкого економічного росту за рахунок активізації та диверсифікації внутрішніх можливостей і використання потенціалу економічної інтеграції організації.
Водночас незалежні експерти звертають увагу на здебільшого декларативний характер пропозицій ЄЕК, що в умовах дестабілізації ситуації у фінансовій (через скорочення доходної частини національних бюджетів) та валютній (підвищення волатильності крос-курсів валют у ЄАЕС) сферах країн-членів об’єднання, а також накопичення проблем на двосторонньому рівні у відносинах між країнами-членами ЄАЕС унеможливлять реалізацію відповідних напрямів розвитку в повній мірі.
Незважаючи на зниження у 2015 році частки ЄАЕС в загальній структурі зовнішньої торгівлі України на 5,1 % (до 22,4 %), Євразійський економічний союз залишається другим після Європейського Союзу торговельним партнером України, передусім за рахунок Росії, що й намагається використовувати Кремль у відносинах з Україною.
Зокрема, урамках ЄЕК, за ініціативи російської сторони, триває обговорення наступних кроків ЄАЕС із встановлення нового порядку оформлення транзиту товарів з України та практичного застосування положень Указу Президента РФ «Про заходи із забезпечення економічної безпеки і національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію Республіки Казахстан через територію Російської Федерації». Остаточне рішення в рамках ЄЕК з цього питання буде ухвалене найближчим часом за результатами опрацювання отриманих від профільних міністерств та відомств Росії матеріалів та роз’яснень.
З початком дії економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Москва ініціювала запровадження посиленого контролю митними органами продукції, що ввозиться з території нашої держави.
За оцінками російських провладних економістів, виконання українською стороною положень Угоди про асоціацію у сфері торгівлі містить низку «ризиків» для країн-членів ЄАЕСу частиніускладнення контролю за можливим реекспортом із ЄС, збільшення обсягів імпорту на територію ЄАЕС товарів, вироблених у ЄС, які з порушенням критеріїв «достатності переробки» постачатимуться під виглядом української продукції, а також зумовить географічний перерозподіл так званого «паралельного імпорту» товарів в РФ, насамперед з ринків ОАЕ, Туреччини та Китаю. А зважаючи на те, що інші країни-члени ЄАЕС не приєдналися до РФ у питанні призупинення дії Договору про зону вільної торгівлі з Україною, в умовах функціонування єдиної митної території та відсутності митного контролю на внутрішніх кордонах країн-членів ЄАЕС, Москва не виключає можливості ввезення в Росію з території інших країн об’єднання товарів українського походження.
З російської подачі, на 18-му засіданні об’єднаної колегії митних служб країн-членів Митного союзу (м. Астана, 30 березня ц. р.), за участю міністра ЄЕК з питань митного співробітництва М. Кадиркулова, обговорювалися питання удосконалення системи управління «ризиками» (уніфікація заходів з мінімізації ризиків, підготовка ЄЕК проекту угоди про порядок дій у разі запровадження однією з країн-учасниць ЄАЕС санкцій у сфері торгівлі), затверджені нові методики формування відповідних індикаторів й профілів ризиків. Йшлося також про організацію контролю за українськими товарами, завезеними на територію РБ та РК (у т.ч. у рамках преференційного режиму ЗВТ СНД) з метою недопущення їх подальшого переміщення до РФ.
Також сьогодні в ЄЕК опрацьовується питання щодо подальшого позбавлення нашої держави можливості преференційної торгівлі з іншими державами СНД у рамках відповідної угоди про вільну торгівлю.
Керуючись тезою про те, що нібито економічні функції СНД збігаються з ЄАЕС, а всі країни-члени євразійського об’єднання (РФ, Вірменія, Білорусь, Казахстан та Киргизія) є учасниками обох організацій, пропонується передати повноваження щодо економічного співробітництва та співпраці у сфері фінансів від Виконавчого комітету СНД до ЄЕК.
Це дасть змогу припинити дію Угоди про зону вільної торгівлі СНД, чинну з 2012 року, на користь режиму вільної торгівлі в рамках ЄАЕС, перетворити СНД із широкоформатного об’єднання на організацію, що опікуватиметься винятково питаннями гуманітарного, науково-технічного та міжпарламентського співробітництва, а також скасувати дублювання функцій СНД та ЄАЕС в економічній сфері.
Крім того, пропонується також укласти нову угоду про вільну торгівлю між ЄАЕС та країнами СНД, що не входять до євразійського об’єднання (Молдовою, Таджикистаном та Узбекистаном). При цьому наголошується, що з Україною така угода не буде укладатися через принципову позицію РФ.
Враховуючи досить значні обсяги двосторонньої торгівліУкраїни з країнами-учасницями ЄАЕС та фактичну неможливість розвитку Україною повноцінних відносин з цим об’єднанням внаслідок підступної поведінки Росії, а також на спроможність Кремля жорстко впливати на процес ухвалення рішень в рамках ЄАЕС, перед українським урядом і дипломатією постає завдання невідкладного вироблення і реалізації «проривних (креативних та дієвих) заходів у відносинах з Білоруссю, Казахстаном й іншими зацікавленими країнами ЄАЕС та СНД», здатними нейтралізувати вищевказані нові «гібридні» помисли і плани Москви.
