21 листопада 2019

Союзницький прагматизм по-американськи

Як і за чий кошт США намагаються збільшити грошове утримання своїх військ у Японії та Південній Кореї

 

 

Сергій Польовик

Австрійська Der Standard 19 листопада ц. р. повідомляє про прояви так званого прагматизму США у стосунках зі своїми геополітичними партнерами. Маються на увазі вимоги Сполучених Штатів до Японії і Південної Кореї суттєво збільшити їх фінансові платежі, щоб компенсувати зусилля американських військовослужбовців у справі протистояння Північній Кореї. Таку заяву оприлюднив президент США Дональд Трамп.

Видання з іронією зауважує, що міністр оборони США Марк Еспер незабаром може тішитися з приводу «фінансової зливи». А ось його колег, себто, міністра національної оборони Південної Кореї Чон Ген Ду та міністра оборони Японії Таро Коно така перспектива, навпаки, тільки засмутить.

Дональд Трамп, в передчутті майбутнього економічного обвалу на світових ринках і з оглядом на вірогідну війну, зараз змушений у Східній Азії чинити саме так. Принаймні, він у цьому впевнений. Як пам’ятається, раніше він наполягав укласти угоду про вільну торгівлю та здійснював тиск з цього приводу на Токіо та Сеул, які хоч і пручалися, але змушені були примиритися з такою позицією американців, навіть не зважаючи на часткову втрату ринків збуту свого експорту. Тепер, зазначається у згаданому австрійському виданні, президент Д. Трамп пішов далі, переконуючи, що два найближчих союзники США в Азії повинні значно ширше розкривати свої гаманці для сплати за розміщення на своїй території військ США.

Зустріч міністрів оборони Південної Кореї, США і Японії, 18 листопада ц.р.
Зустріч міністрів оборони Південної Кореї, США і Японії, 18 листопада ц.р.

Щодо конкретних коштів, то, за інформацією CNN, міністр оборони США М. Еспер вимагає від Південної Кореї 4,7 млрд доларів за розміщення 28,5 тис. американських військових у цій країні. А це майже в п'ять разів перевищує попередні домовленості. Це «чіткий і звичайний шантаж», — коментує корейський експерт Даніель Пінкстон з Міжнародної кризової групи (International Crisis Group), який викладає у філії Тройського університету (США) в Сеулі. Навіть якщо й теперішні кошти США вважають занадто малими, коментує ситуацію експерт, то це все одно слід сприймати як вимогу сплатити за захист.

 

Заперечення з Токіо

Нещодавно з’явилися інформація, що такі ж пропозиції від США надійшли Японії. За інформацією інформаційної агенції «Кьодо», колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон у липні ц. р. також вимагав від на той час міністра закордонних справ Японії Таро Коно та міністра оборони цієї країни Такеші Івея вп'ятеро збільшити кошти за розміщення в Японії 54 тис. американських вояків. Сума такої вимоги сягає дев'яти замість 1,8 млрд доларів. За даними журналу Foreign Policy, Д. Трамп вимагав 8 млрд доларів США. Однак міністр закордонних справ Японії Таро Коно заперечив це повідомлення.

Скільки Японія та Південна Корея платять за розміщення американських військ
Скільки Японія та Південна Корея платять за розміщення американських військ

Як зазначається у австрійському друкованому виданні, міністр закордонних справ Японії може навіть дозволити собі відмовитися від виконання такої вимоги, адже чинна угода США з Японією укладена до березня 2021 року, тоді як чинність угоди з Південною Кореєю втрачається наприкінці поточного року. Тому, зазначає видання, японський уряд може спокійно спостерігати, як Південна Корея намагатиметься парирувати вимоги американського «безпекового партнера».

 

Нові аргументи

Вже у 2018 році, зазначається у Der Standard, Д. Трамп планував збільшити сплату Сеула на 50 %. Врешті-решт сторони домовилися підвищити її на 8 %. Цього разу США посилаються на нові аргументи для наступного збільшення. Минулого тижня командувач військ США в Південній Кореї генерал Роберт Абрамс безапеляційно заявив, що отримані кошти від Південної Кореї в кінцевому підсумку надаються південнокорейцям, які служать у американських військах.

Тим не менш, Південна Корея навряд чи піде на поступки, зазначається у згаданій статті, оскільки у квітні наступного року там відбуватимуться парламентські вибори. «Безапеляційні вимоги США та спосіб їх оприлюднення можуть викликати у населення антиамериканізм», — застерігає Брюс Клінгнер з Heritage Foundation. З огляду на такі підходи США, зазначає Der Standard, у деяких аналітиків виникає підозра, що Д. Трамп шукає привід для скорочення чисельності американських військ у Південній Кореї.

Протестуючі у Сеулі проти присутності військ США у Південній Кореї
Протестуючі у Сеулі проти присутності військ США у Південній Кореї

 

Потенціал для шантажу — чималий

Потенціал шантажу є досить значний, переконує автор згаданої публікації: і Південна Корея, і Японія розглядають присутність американських солдатів як елемент гарантії того, що США насправді налаштовані захищати їх у випадку війни. «США, очевидно, хочуть використати вразливість Південної Кореї до ядерної загрози з боку Північної Кореї», — з обуренням зазначила у своєму коментарі права південнокорейська газета «Чосун Ільбо». Скорочення чи навіть виведення американських військ, ймовірно, матиме драматичні наслідки: якщо Японія та Південна Корея вже не зможуть розраховувати на «ядерний щит» США, то їм доведеться подбати про своє ядерне озброєння. Необхідними для цього плутонієм та ноу-хау обидві країни володіють у достатній кількості.

Американські війська у Японії та Південній Кореї
Американські війська у Японії та Південній Кореї

Таким чином, навіть у перевірених стратегічних партнерів США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, а саме у Японії та Південної Кореї, спостерігається непевність щодо дійсних планів і намірів теперішньої адміністрації США про продовження відносин з ними на попередньо погоджених умовах. Подальша демонстративно прагматична та безапеляційна політика Сполучених Штатів стосовно провідних країн в регіоні може викликати там антиамериканські настрої та спонукати до дій з власного ядерного озброєння. Геополітичні наслідки від такого потенційно можливого загострення обстановки важко передбачувані. Не сприйматиметься позитивно такий процес і світовою спільнотою. Вочевидь, врешті-решт такі сценарії розвитку ситуації невигідні й США. Принаймні, у середньостроковій чи більш далекій перспективі. Проте чинний президент США продовжує дотримуватися у міжнародній політиці своєї недалекоглядної бізнесменівської політики.

Наступного року у США мають відбутися чергові президентські вибори, на які політики, експерти та міжнародні партнери США орієнтуються, як на можливе припинення непрогнозованості чи навіть вакханалії у діях теперішнього американського керівництва. Вважається, що геополітичні перспективи сучасного світу від цього лише виграють.