8 липня 2013

«Митносоюзний король» вмирає? Хай живе «Митносоюзний король»!

Що ближче саміт «Східного партнерства» ЄС (листопад ц. р. у Вільнюсі), то все більше протидіє Росія процесам європейської інтеграції як України, так і інших, демократичного вибору країн СНД. А принципова згода європейських країн щодо підписання Угоди про асоціацію Європейського Союзу з Україною навіть викликає істеричну реакцію Російської Федерації: адже вона вважає, що ця перспектива зведе нанівець усі спроби встановити над Україною російський контроль. Цим і пояснюється перехід росіян від інформаційних кампаній тиску на Київ (в т. ч. доказів «недоцільності зближення України з ЄС») до прямих погроз розв’язати проти нашої держави економічну війну та, зокрема, депортувати українських громадян з Росії. Зрозуміло, якщо Україна підпише Угоду з Європейським Союзом.

Та наскільки послідовна у своїх вимогах Росія? Що насправді вона переслідує у своїх стосунках з Заходом? Зрештою, чи її «протизахідна риторика» підтверджується її відповідними політичним і економічними кроками?

Відповіді на ці запитання можна знайти у безпосередніх взаємовідносинах Росії з ЄС. Адже Євросоюз залишається одним із основних зовнішніх партнерів Російської Федерації у політичній та економічній галузях. Навіть попри всі висновки російських експертів щодо «економічної та інституційної кризи в Європейському Союзі», а також «більшої привабливості євразійської інтеграції» для країн колишнього Радянського Союзу.

Росія-ЄС: торговельне співробітництво
Росія-ЄС: торговельне співробітництво
http://www.itar-tass.com/

Співпрацює Росія з ЄС сьогодні на основі Угоди про партнерство та співробітництво, укладеної ще 1993 року, а також програми «Партнерство заради модернізації», яку у 2009 році ініціював колишній президент Російської Федерації Д. Медведєв. Програмою передбачається поглиблення взаємодії сторін у чотирьох основних галузях: політичній, економічній, безпековій та культурній. Російська сторона сподівалася, що, налагодивши конструктивні відносини з ЄС, вона матиме доступ до сучасних європейських технологій, отримуватиме кредити та інвестиції. Погоджується з цими планами і нинішній президент РФ В. Путін

В частині економічного блоку цієї програми на сьогоднішній день укладено понад 20 двосторонніх угод про модернізацію, які служать платформою для реалізації спільних бізнесових інтересів Росії та ЄС. Так, незважаючи на негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи, у 2012 році торгівля між Російською Федерацією та Європейським Союзом зросла на 4,1 % і досягла рекордного рівня — 410,3 млрд. дол. США. Це становить половину зовнішньоторговельного обороту Росії.

Європейський Союз сьогодні є найбільшим інвестором російської економіки. Наприклад, станом на початок 2013 року загальний обсяг європейських інвестицій у РФ становив 276,8 млрд. дол. США. А 60 % закордонних інвестицій Росії припадає на європейські країни. Щодо золотовалютних резервів Російської Федерації, то їх 40 % номіновані в євро.

В рамках подальшого поглиблення стратегічного партнерства між Росією та ЄС готується нова двостороння угода, якою, зокрема, передбачається спрощення візового режиму для відвідування російськими громадянами країн Європейського Союзу. Також Росія наполягає на включенні до зазначеної угоди положення щодо встановлення прямих зв’язків між Європейською комісією (по суті урядом ЄС) та Євразійською економічною комісією (керівним міждержавним органом Митного союзу).

Незважаючи на низку проблем у стосунках між Росією та Європейським Союзом, зокрема, щодо положень «Третього енергетичного пакету ЄС» (які перешкоджають доступові Росії до європейської трубопровідної системи), деяких податково-митних обмежень у торгівлі, неготовностіЄС повністю відкрити свої кордони для російських громадян, трактування ситуації в Сирії, а також питань дотримання демократії в Росії, зазначена угода має бути підписаною вже найближчим часом.

Позитивний характер розвитку відносин між Росією та Європейським Союзом був підтверджений на 31-му саміті Росія-ЄС 3–4 червня ц. р. у Єкатеринбурзі, який відвідали, зокрема, президент Російської Федерації В. Путін, Голова Європейської комісії Ж. Баррозу та президент Європейської ради Х. ван Ромпей.

За підсумками обговорення перспектив поглиблення співробітництва між Росією та ЄС сторони погодилися, що необхідно прискорити роботу над новою базовою угодою між Російською Федерацією та Європейським Союзом; забезпечити реалізацію «дорожньої карти» взаємодії сторін в енергетичній галузі до 2050 року (підписана в березні ц. р.); вирішити проблемні питання торгівельно-економічних відносин, зокрема щодо зняття митних бар’єрів для просування товарів і послуг, узгодження торгівельних норм і стандартів, а також щодо виконання своїх зобов’язань перед міжнародними організаціями в галузі фінансів і торгівлі.

Росія та ЄС домовилися поглиблювати взаємодію в питаннях транспортного авіаційного сполучення, боротьби з тероризмом та екстремізмом, а також протидіяти несанкціонованому розповсюдженню наркотичних речовин.

Знаменно, що всупереч жорсткій політиці Росії щодо НАТО, співробітництво між ними активізується. Зокрема, про партнерський характер співпраці між Росією та НАТО велась мова під час телемосту «П’ятигорськ-Брюссель» 7 червня ц. р. За словами заступника помічника Генерального секретаря НАТО з політичних та безпекових питань Дж. Аппатурая, Росія та Північноатлантичний союз плідно співпрацюють над питаннями безпеки в Афганістані та Іраку, ведуть боротьбу з контрабандою наркотиків, а також протидіють тероризму та морському піратству.

На сьогоднішній день Росія є основним партнером США та НАТО в логістичному забезпеченні Міжнародних сил ISAF в Афганістані та щодо їх виведення з афганської території через так звану «Північну розподільчу мережу». В основі цієї мережі — залізнична та авіаційна інфраструктура Російської Федерації і країн Центральної Азії, яка використовується для транспортування вантажів з Європи до Афганістану. Відповідні договори укладені Росією зі США, ФРН, Францією, Великобританією, Нідерландами та іншими країнами НАТО.

Центр для транспортних перевезень з Афганістану або в Афганістан в м. Ульяновськ
Двостороннє співробітництво Росії і НАТО активізується. Центр для транспортних перевезень з Афганістану або в Афганістан в м. Ульяновськ
http://vpk-news.ru/

При цьому для транспортних перевезень з/до Афганістану Росія пропонує США і НАТО створити спеціальний Центр транзитних перевезень на базі аеродрому стратегічної авіації ВПС РФ та залізничного вузлу у м. Ульянівськ. Фактично, за рахунок цього Росія намагається перебрати на себе транзитні послуги в інтересах ISAF, які зараз надаються країнами Центральної Азії, зокрема Киргизстаном через авіабазу «Манас» (під тиском Росії 26 червня ц. р. керівництво Киргизстану відмовило США у використанні цієї авіабази з липня 2014 року).

Росія також бере активну участь у підготовці особового складу афганських та іракських силових структур, забезпечує їх озброєнням та військовою технікою. Це підтверджує контракт між Росією та США щодо поставок російських бойових вертольотів для афганської армії.

Активно взаємодіє Росія з окремими країнами-членами НАТО, в т. ч. США. Так, у 2013 році заплановано понад 70 заходів військового співробітництва між РФ та США (на 30 % більше, ніж у минулому році), включно з проведенням спільних військових навчань антитерористичного спрямування та з питань ПРО.

Крім того, регулярно проводяться спільні навчання ВМС Росії та країн-членів Північноатлантичного союзу. Одним із таких заходів є щорічні спільні навчання ВМС США, Великобританії, Франції та Росії під умовною назвою «Фрокус», що проходять у червні – липні в акваторії Атлантичного океану.

Ще більш масштабного характеру має військово-технічне співробітництво між Росією та країнами ЄС і НАТО. Так, зараз реалізується низка спільних проектів за участю РФ, Франції, Італії та ФРН щодо розробки і складання бронетанкової, авіаційної та військово-морської техніки, а також виготовлення стрілецького озброєння. Найбільший з таких проектів — спільне виробництво Росією та Францією двох (попередньо планувалось чотирьох) десантних вертольотоносців типу «Містраль» на загальну суму 1,2 млрд. євро.

І ось на тлі такої активної співпраці між Росією та західними країнами, міжнародними організаціями останнім часом спостерігається стагнація економічних зв’язків в рамках Митного союзу (МС) Росії, Білорусі та Казахстану.

Частка внутрішньоблокової торгівлі в зовнішньоторговельному обороті країн-учасниць митних союзів
Частка внутрішньоблокової торгівлі в зовнішньоторговельному обороті країн-учасниць митних союзів, 2011, %. Дані: МВФ, ВБ, Росстат. За рівнем торговельної інтегрованості ТЗ суттєво поступається іншим економічним і торговим союзам
http://argumentua.com/

У першому кварталі поточного року взаємний товарообіг країн Митного союзу знизився на 15 %. При цьому торгівля між Росією та Білоруссю скоротилася на 14,4 %, а торгівельно-економічні відносини між Білоруссю та Казахстаном взагалі у стадії практичної ліквідації. Зокрема, протягом перших трьох місяців цього року білоруський експорт до Казахстану скоротився на 17 %, а імпорт — на 34 %.

Ця тенденція спостерігалася ще у 2012 році, коли темпи зростання обсягів торгівлі в рамках МС скоротилися майже втричі — з 30 % до 9 %. При цьому профіцит зовнішньої торгівлі Росії з її партнерами по Митному союзу зменшився на 13 %, з 62,5 млрд. дол. США у першому кварталі 2012 року до 54 млрд. дол. США за цей же період поточного року.

Причина цього криється як в ускладненні економічної ситуації в країнах-членах Митного союзу, так і у неврегульованості низки принципових проблем у діяльності організації. При цьому МС в прямій залежності від економіки Російської Федерації, стан якої погіршився. Так, ще у 2012 році темпи зростання економіки РФ знизилися до 3,4 % (у 2011 році вони становили 4,3 %), індекс промислового виробництва скоротився до 2,6 % (з 4,7 %), індекс виробництва продукції сільського господарства — на 4,7 % (у 2011 році зріс на 23 %), обсяг державного боргу збільшився на 22 % (10,5 % від ВВП), а щодо дефіциту держбюджету, то його показник становить 0,06 % від ВВП (у тому ж таки 2011 році профіцит становив 0,8 % від ВВП).

Динаміка ВВП країн-учасниць Митного союзу
Ускладнення економічної ситуації в країнах-членах Митного союзу. Динаміка ВВП країн-учасниць Митного союзу, п. п. * - Прогнозовані показники на 2013 р.
http://mybank.ua/articles/

Не покращилася ситуація і у поточному році. Навпаки, вона погіршується. За оцінкою експертів Міжнародного валютного фонду, за підсумками 2013 року передбачається подальше скорочення темпів приросту ВВП РФ до рівня, менш ніж 3 %; інфляція становитиме 6,9 %; рівень безробіття — 5,5 %.

А незалежні російські експерти у своїх прогнозах щодо розвитку економіки Росії ще песимістичніші. Економічна рецесія в країні, на їх погляд, може розпочатися вже восени ц. р. Це підтверджується даними урядових статистичних органів РФ, за якими протягом першого півріччя 2013 року зовнішній борг Росії зріс на 10,4 % і, станом на 1 липня ц. р., становив 704 млрд. дол. США, що майже на 200 млрд. дол. США перевищує золотовалютні російські резерви.

Такі ж економічні проблеми і у Білорусі та Казахстана. Білорусь, наприклад, фактично перебуває у стані перманентної економічної кризи, до того ж дуже міцно зв’язана з економікою Росії.

Основною проблемою у діяльності Митного союзу є збереження митних бар’єрів та інших обмежень на шляху руху товарів та послуг в рамках Митного союзу (незважаючи на формальне відкриття кордонів між учасницями МС). Це пов’язано з прагненням Росії, Білорусі та Казахстану захистити свої ринки від зовнішньої конкуренції (в тому числі представників Митного союзу), а також дотриманням Росією практики введення заборони на ввезення товарів з інших країн як засобу тиску на їх керівництво у політичних питаннях.

Санкції стосуються алкогольних, м’ясо-молочних, кондитерських та інших продовольчих товарів, що імпортуються Росією.

Крім того, залишаються суперечності щодо умов постачання до Білорусі та Казахстану російської нафти, яка займає одне з основних місць у торгівельному балансі сторін.

У квітні поточного року уряд Казахстану обмежив імпорт російських нафтопродуктів, в тому числі дизельного пального та бензину. А поставки нафти, яка направлялася на переробку до Росії, переорієнтовуються на Китай.

Що ж до відносин між Росією і її найближчим союзником Білоруссю, то варто лише звернути увагу на те, як реалізуються їх деякі спільні економічні проекти. Наприклад, створення російсько-білоруського автомобілебудівного холдингу «РОСБЕЛАВТО» на базі білоруського автомобільного заводу МАЗ та російського КамАЗ, чи включення «Минского завода колесных тягачей» у структуру російського оборонно-промислового комплексу, а також придбання Росією контрольного пакету акцій білоруського підприємства ВАТ «Гродно азот». Білорусь, не бачачи своєї вигоди, не поспішає з реалізацією зазначених проектів і висуває нові вимоги, міняючи попередні домовленості.

Членство Білорусі і Казахстану у Митному союзі вже має для них деякі негативні наслідки. Наприклад, зростають внутрішні ціни (від 30 % до 200 %) внаслідок підвищення до російського рівня митних зборів та тарифів на іноземну продукцію. Це, зокрема, стосується як автомобілів, так і товарів першої необхідності, продовольства.

Білоруський і казахстанський бізнес отримав потужних конкурентів в особі фінансово-економічних структур Російської Федерації, в тому числі і на своїх внутрішніх ринках. А російські банки фактично взяли під свій контроль фінансову галузь Казахстану, що змусило казахстанське керівництво запровадити додаткові обмеження на діяльність російського капіталу в країні.

Таке членство в Митному союзі не подобається ні керівництву Казахстану і Білорусі, ні населенню цих країн. Коментуючи цю ситуацію в інтерв’ю ЗМІ на початку липня ц. р., президент Казахстану Н. Назарбаєв розкритикував спроби Росії використовувати організацію як засіб для досягнення своїх зовнішньополітичних цілей на пострадянському просторі. За його словами, Казахстан розглядає МС винятково як механізм економічної інтеграції трьох країн. І нагадав, що Казахстан має право вийти з будь-якої організації, яка становитиме загрозу його суверенітету.

А керівництво Білорусі, наголошуючи на пріоритетності у розвиткові відносин з Росією в рамках МС, намагається диверсифікувати свої торговельно-економічні відносини, поглиблюючи зв’язки з КНР, країнами Близького Сходу, Африки та інших регіонів, в т. ч. з Європейським Союзом.

Попри існуючі політичні проблеми, активно розвивається економічна співпраця Білорусі з країнами Балтії, зокрема, Литвою. Так, всупереч попереднім заявам президента Білорусі О. Лукашенка щодо планів переорієнтації білоруського експорту з литовських на російські морські порти, білоруська державна компанія «Беларуськалий» вклала 30 млн. дол. США у придбання 30 % акцій одного з терміналів порту м. Клайпеда. Ведуться також переговори щодо придбання акцій ще однієї клайпедської транспортної компанії. Прем’єр-міністр Білорусі М. Мясніковіч зазначає, що це дасть змогу збільшити транзит білоруських товарів через Клайпеду майже вдвічі.

До слова, участь у Митному союзі завдає збитків і економічним інтересам Російської Федерації. Наприклад, Центральний банк Росії стверджує, що дві третини незаконного вивезення капіталів з країни припадає на канали МС. Зокрема, за використання схем фальшивого експорту з Росії у 2012 році було вивезено 35 млрд. дол. США, з яких 10 млрд. дол. США — через Казахстан та 25 млрд. дол. США — через Білорусь. Під прикриттям Митного союзу масово застосовуються різні шахрайські схеми «відмивання» коштів, ухилення від податків, через що бюджет РФ зазнає відчутних втрат у дохідній частині.

Російське «запрошення» України до Митного союзу переслідує єдину мету - виключити європейську інтеграцію нашої держави
Російське «запрошення» України до Митного союзу переслідує єдину мету - виключити європейську інтеграцію нашої держави
http://www.russian.kiev.ua

В цілому ці всі обставини досить красномовно та беззаперечно вказують на винятково штучний характер російських інтеграційних ініціатив в рамках СНД. Вони не мають жодного економічного сенсу і переслідують лише одне — повернути колишні радянські республіки під контроль Російської Федерації. В цьому плані російське «запрошення» України до Митного союзу робиться з єдиною метою — не допустити європейської інтеграції нашої держави, що на даному етапі передбачає блокування Росією підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною.

Такою лукавою є політика Російської Федерації. З одного боку вона активно розвиває свої відносини зі США, ЄС та НАТО — провідними центрами сили у воєнно-політичній сфері та кредитно-фінансовими і технологічними донорами Росії, а з іншого — намагається за будь-яку ціну не дати Україні таких же можливостей.