19 грудня 2018

Томос,
або Чи буде зроблено крок від собору до соборності

15 грудня 2018 року під час Об'єднавчого собору в храмі Святої Софії у Києві православні архієреї оголосили про об'єднання українських церков в єдину Українську помісну автокефальну православну церкву (УПАПЦ). Українське духовенство ухвалило статут нової помісної православної церкви, а також таємним голосуванням обрало її главу. Предстоятелем новоствореної Української помісної автокефальної православної церкви — митрополитом Київським і всієї України обраний митрополит Епіфаній (в миру Сергій Петрович Думенко).

Події, що відбуваються, набагато потужніші, аніж піар окремої людини, вибори чи інтриги за посади в середині церкви. Закінчення 6 січня 2019 року формальностей з остаточним набуттям Томосу відкриє нову сторінку українського буття і задає певний тренд на наступні роки. Розбудова церкви глибоко впливатиме на суспільство в цілому, а не тільки на релігійну громаду.

Єдина українська церква в єдності зі світом — це потужний символ цивілізаційного вибору України. Це — момент істини, що прокладає межу між українським світом і «русским миром». Це — потужна опора для формування української громадянської ідентичності через дієве, свідоме відчуття кожним громадянином об’єднуючої «спільності» як цінності. Яка найбільш точно описується українським поняттям «соборність», що одночасно означає єдність та взаємне духовне збагачення в межах єдиної громади, а також об'єднання українських земель, їх незалежність і територіальну цілісність. Це явище такого ж масштабу і природи, що і дієве переживання «гідності», як об'єднуючої цінності, що відбулося під час Майдану у великої кількості українців.

Для остаточних висновків, більш точного розуміння процесів їх напрямків розвитку і тенденцій варто дочекатись формального завершення процесу набуття Томосу — 6 січня 2019 року.