У круглому столі Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) «Україна-Китай: Шовковий шлях невикористаних можливостей», який відбувся 8 грудня ц. р., брали участь експерти «Борисфен Інтел». Зазначимо, що цей захід можна віднести до тих небагатьох, де кожен аналітичний виступ був конкретним, а наведені факти та цифри — переконливими та показовими. Напевне, тому, що сьогодні світову роль такої поважної країни, як Китайська Народна Республіка, переоцінити дуже важко, а безпосередньо нам, українцям теперішньої доби, не завадило б повчитися справі державотворчості у однієї з найчисленніших націй світу.
Зокрема, потрібно віддати належне організаторам заходу за підготовлений змістовний матеріал, у якому стисло викладається сучасна політика китайської держави, і повідомляється про потенціал її співпраці з Україною. Цей потенціал не може не справити враження, не зважаючи на те, що він… далекий від практичного втілення. Чому? На це питання досить переконливо відповідали учасники круглого столу. Серед них — К. Грищенко (міністр закордонних справ України 2003-2005 та 2010-2012 рр.), Є. Ярошенко (аналітик МЦПД), В. Поровознюк (економіст МЦПД), А. Гончарук (завідувач відділу зовнішньої політики НІСД при Президентові України) тощо. Як стверджували виступаючі, Україна зовсім не використовує ті позитивні можливості — і політичні, і економічні, — які може забезпечити співпраця з КНР. Характерний приклад: сьогодні активно використовується сухопутний транспортний шлях, що прокладений з Китаю до Іспанії і оминає Україну з півночі (через Білорусь). З’ясовується, у Пекіні дійшли висновку, що Білорусь більш надійний партнер, з яким варто розвивати економічні взаємовигідні зв’язки. І якщо хтось цьому заперечуватиме, то варто було б йому послухати виступи учасників круглого столу, щоб переконатися у зворотному. Тобто, Україна зовсім випустила зі свого поля зору такого могутнього і перспективного партнера, як Китай.
Наприклад, один із доповідачів нагадав присутнім, як посол КНР в Україні у 2013 році наполегливо радив «попередникам», себто, державним керівникам часів президентства Януковича, не відмовлятися від європейської інтеграції України, так як китайське керівництво розраховувало підтримувати активну співпрацю з ЄС у тому числі і за посередництва України…
«Сьогоднішній владі варто повернутися обличчям до пропозицій, що надходять з КНР, — впевнений А. Гончарук, який наводив красномовні цифри щодо вигоди зі співпраці з таким потужним партнером, яким є Китай. — Україні необхідно усвідомити своє місце у світі, проявляти твердість у відстоюванні своїх інтересів». І на підтвердження своїх слів зауважив, що якби Україна, наприклад, виступила з офіційною заявою, вимагаючи зупинити китайське судно, що прокладало електричний кабель у Керченській протоці з території Росії до Криму, то Китай обов’язково згорнув би роботу своїх фахівців. Оскільки він завжди дотримується вимог міжнародного права.
На круглому столі прозвучало чимало пропозицій для суттєвого покращення взаємовигідної співпраці з КНР, вказувалося на причини наших перш за все економічних втрат і переконливо стверджувалося, що Україна не може собі дозволити нехтувати такою співпрацею з китайськими партнерами. Особливо зараз, коли світ вступив у новітню еру світових економічних зв’язків.
