«Сирія сьогодні — це Росія завтра» — за оцінками російських аналітиків.
В рамках розширення Митного та побудови Євразійського союзу Росія активно вдається до низки заходів, що, на її погляд, має допомогти їй зміцнити свої міжнародні позиції. Проте, внутрішня ситуація у самій Російській Федерації ускладнюється. І це наочно підтверджують факти з загострення міжнаціональних проблем.
Найпоказовіший такий факт — масові безлади та заворушення у московському районі Бірюльово 13 жовтня ц. р., коли місцеве населення вийшло на вулиці під гаслами «припинення злочинності та засилля вихідців з Кавказу у столиці Росії». Фактично ці виступи стали ланкою тих подій та процесів, які відбувались і відбуваються практично в усіх регіонах країни, на півночі від Кондопоги — до півдня у Ростові-на-Дону, Ставрополі, Краснодарі, і на Далекому Сході у Владивостоці.
| Найбільш складна ситуація спостерігається на Північному Кавказі, зокрема, в Дагестані, Чечні та Інгушетії http://ruskline.ru/ |
Найбільш складна ситуація спостерігається на Північному Кавказі, насамперед, у Дагестані, Чечні та Інгушетії, які вважаються основними збудниками напруженості в регіоні. Так, попри оптимістичні заяви керівництва РФ щодо знешкодження організованого опору екстремістів, радикальні ісламістські угруповання не тільки не полишають активної диверсійно-терористичної діяльності в республіках Північного Кавказу, а й охоплюють своїми діями інші регіони.
Головним таким збудником вважається ісламістський рух «Імарат Кавказ», що має на меті збудувати ісламську державу на півдні Росії. Намагаючись своїми діями викликати широкий резонанс, в липні ц. р. лідер руху Д. Умаров скасував мораторій на проведення терористичних актів на території Росії, що був запроваджений ним у 2012 році. При цьому він закликав своїх прихильників зірвати сочинські зимові Олімпійські ігри 2014 року.
Щодо «статистики», то з початку ц. р. від нападів та диверсій на Північному Кавказі загинуло, загалом, понад 100 співробітників силових структур РФ, стільки ж отримали поранення. В середині жовтня ц. р. керівництво Національного антитерористичного комітету Російської Федерації підтвердило високий рівень терористичних загроз в країні, насамперед, на Північному Кавказі, де фіксується до 98 % злочинів терористичного характеру.
Щоправда, як стверджує директор ФСБ Росії А. Бортніков, ідеї радикального ісламу поширюються не тільки на Північному Кавказі. Вони намагаються охопити Поволжя, Урал та Сибір. Це підтверджується також доповіддю незалежних російських експертів під назвою «Зростання радикальних ісламістських груп у Приволзькому федеральному окрузі», що була оприлюднена восени ц. р.
|
У Татарстані виявлені ісламісти, які пройшли бойову підготовку в Пакистані http://www.i-r-p.ru/ |
Так, радикальні ісламістські настрої активно поширюються серед населення Поволзького регіону РФ і набувають все більш масового характеру. Це підтверджують акції протестів у столиці Татарстану — Казані 13 жовтня ц. р. з нагоди чергової річниці розгрому російським царем Іваном Грозним Казанського ханства. Місцеве населення це сприймає, як акт «геноциду татарського народу».
Найближчим часом проблема міграції населення з країн Центральної Азії до Росії може загостритися ще більше внаслідок реалізації командуванням НАТО планів виведення Міжнародних сил ISAF з Афганістану. Це безумовно ускладнить безпекову обстановку та поширить витоки ісламського екстремізму на терени сусідніх країн та регіонів.
|
Загроза китайської експансії, аж до сценаріїв військового конфлікту, перестала бути забороненою темою і все активніше обговорюється російським експертним співтовариством http://newsland.com/ |
Не менш важлива і навіть небезпечна для Росії масштабна демографічна експансія з боку Китаю. Російські демографи зауважують, що якщо за радянських часів за Уралом проживало близько 16 млн. громадян, то на тепер — не більше 6–7 млн. До того ж в подальшому цей показник має тенденцію до зниження. Своєю чергою, загальна чисельність населення у прикордонних з Росією районах КНР (Хейлунцзян, Гирин, Внутрішня Монголія) становить близько 110 млн. осіб.
Ці події стають передумовою неконтрольованого зростання кількості китайських мігрантів. За оцінками експертів відділу міграції населення Інституту народногосподарського прогнозування РФ, до 2050 року у східних районах Росії буде проживати щонайменше 7–10 млн. китайців, а за чисельністю китайська діаспора стане другою етнічною групою в РФ після етнічних росіян.
|
Китайські вчені рекомендують місцевій владі в самий найближчий час відступити від демографічної політики «Одна сім'я - одна дитина» http://www.naim.ru/ |
Зрозуміло, все це призводить до радикальних змін у демографічній ситуації в Росії, а саме — зменшується частка етнічних росіян у демографічному балансі. А на противагу їй зростають мусульманські та інші ентитети. Так, за статистикою, у 1990 році кількість росіян в РФ становила 120 млн. осіб, у 2002 році — 115 млн. осіб, а у 2010 році — 110 млн. осіб. З збереженням такої тенденції, до 2050 року частка росіян в Росії буде становити не більше 46 %, що призведе до абсолютних змін етно-конфесійного складу населення країни. Водночас, кількість мігрантів в РФ перевищить 20 %, що обов’язково призведе до виникнення замкнутих етнічних анклавів, до припинення асиміляції мігрантів та етнічних меншин і, як наслідок, різко зросте міжетнічна напруженість.
Сьогодні в низці регіонів РФ кількість мігрантів з мусульманських країн та КНР вже значно перевищила зазначений показник. Це стосується, зокрема, Москви, де вихідці з Кавказу, Центральної Азії, Китаю та інших країн «третього світу» вже становлять понад 70 % жителів російської столиці.
|
Націоналістичні організації та рухи проводять "Російський марш". Москва http://rus.azattyq.org/ |
Про зростання міжетнічної напруженості в Росії щораз частіше говорять також і західні експерти та політики. За доповіддю Європейської комісії проти расизму та расової нетерпимості (оприлюднена в жовтні ц. р.), останнім часом у Російській Федерації помітно зростають шовіністичні та ксенофобські настрої. Їх підтримує як чинна влада, так і опозиція (зокрема, в рамках створення провладних націоналістичних і шовіністичних організацій «Наші» та «Євразійський союз молоді», а також різноманітних російських нацистських угруповань).
При цьому вказується, що зростає побутове насильство на підґрунті ксенофобії, посилюється радикальний націоналізм та поширюються агресивні дії щодо осіб «неслов’янської зовнішності», насамперед — щодо мігрантів з Північного Кавказу, країн Центральної Азії та Африки.
Характерно, що все це є наслідком суперечливих та неоднозначних дій керівництва Російської Федерації. Так, з одного боку, влада РФ намагається вирішити проблему скорочення населення Росії у спосіб залучення мігрантів з інших країн (насамперед, Центральної Азії), а з іншого — декларує свою мету: побудувати національну російську державу.
Зокрема, у 2001 році Міністерством у справах федерації, національної та міграційної політики РФ була затверджена концепція так званої «замістної міграції», яка передбачає підтримання чисельності населення країни на рівні 140 млн. осіб за рахунок допуску до Росії щонайменше одного мільйона мігрантів щороку. При цьому, через низьку привабливість Росії порівняно з розвинутими країнами, більшу частину таких мігрантів становлять вихідці з Центральної Азії, КНР та інших проблемних (в основному мусульманських регіонів).
| Основний напрямок міграційних потоків в межах Росії http://www.antropotok.archipelag.ru/ |
Додаткові можливості для збільшення міграційних потоків до РФ надало ухвалення Державною думою РФ у 2011 році поправок до Закону «Про громадянство Російської Федерації», які суттєво розширюють зміст терміну «російські співвітчизники за кордоном». Зокрема, до такої категорії включені особи та їх нащадки, які мали громадянство СРСР та проживали в країнах, що входили до складу колишнього Радянського Союзу (в т. ч. Центральноазіатського регіону).
На цьому тлі керівництвом РФ вживаються діаметрально протилежні заходи стосовно консолідації населення країни та об’єднання його довкола Москви на основі «російської ідеї» єдності Росії. Головні принципи такої ідеї були окреслені Президентом РФ В. Путіним під час засідання міжнародного дискусійного клубу «Валдай» у вересні ц. р. Ними передбачається побудова Російської Федерації, як потужної світової «держави-цивілізації», заснованої на «російських та православних» духовних цінностях. При цьому Росія протиставляється Заходу як такому, що «відійшов від своїх християнських основ» та «втрачає потенціал для розвитку».
Виходячи з цього, проголошується такий курс державного розвитку, за якого формуватиметься національна самобутність та патріотичність російської нації. В його основі — традиції, історія, культура та мова «російського світу», а також духовні цінності російської православної церкви. При цьому наголошується на необхідності об’єднання довкола Росії пострадянського простору в рамках побудови Євразійського союзу, що подається як «гарантія збереження самобутності країн колишнього СРСР».
Щоправда, населення російської держави — багатонаціональне, значна частина якого не ідентифікує себе з етнічними росіянами. Отож заплановані Москвою заходи провокують певну напруженість у міжетнічних відносинах. Така ж напруженість виникає і у відносинах між Росією й іншими країнами колишнього СРСР, де переважає неросійський етнос.
|
Національний склад населення Росії http://zakon-sch.narod.ru/ |
Необхідно зазначити, що каталізатором міжетнічних проблем в Росії служить її економічна ситуація, яка ускладнилась у 2012 році і зберігає тенденцію до погіршення. Так, протягом першого півріччя поточного року скоротилися обсяги промислового виробництва в країні, зменшилися іноземні інвестиції у російську економіку, помітно впав експорт. Зовнішній борг Росії зріс на 10,4 % і перевищив золотовалютні резерви РФ.
Як наслідок, зросло безробіття, підвищилися ціни на основні види товарів та комунальні послуги, затримується виплата зарплат і пенсій тощо. А скорочення доходів державного бюджету РФ змушує керівництво країни скорочувати видатки на соціальні програми, що загострює соціально-економічні проблеми у Російській Федерації.
Своєю чергою це викликає загострення міжетнічних відносин та зростання расової нетерпимості. Як наслідок — посилюються протести, зростають екстремістські настрої населення, виникають конфлікти за робочі місця, загострюється боротьба за ринки, власність, землю та інші ресурси.
Узагальнюючи наведене, можна зробити наступні висновки:
- розвиток демографічної ситуації в Росії призвів до стійкої тенденції незворотних етнічних змін у складі населення Російської Федерації, що викликає збільшення конфліктів в країні на міжетнічній основі.
- Залучаючи за таких обставин Україну до своїх євразійських ініціатив, керівництво РФ намагається збільшити чисельність слов’янського населення, встановити над ним свій контроль, і у такий спосіб уповільнити деградацію російського етносу в Росії. Проте розширення Євразійського союзу за рахунок країн Центральної Азії та, відповідно, збільшення міграційних потоків мусульманського населення до РФ викликають зворотній процес, тобто, частка етнічних росіян у Російській Федерації зменшується.
Беручи до уваги наведені тенденції і об’єктивні факти, можна стверджувати, що приєднання України до Митного, а згодом і до Євразійського союзу обов’язково спровокує аналогічні процеси і в Україні, де посилюватиметься міжетнічна напруженість, підвищуватимуться загрози міжетнічних конфліктів, що автоматично підриватиме стабільність в країні та позначатиметься на безпеці наших громадян.
Що ж до зміни етнічного складу населення Росії на користь неслов’ян, то це фактично зводить нанівець всі намагання російської сторони апелювати до «слов’янської єдності народів Росії та України», як ідеологічного підґрунтя для утримання Києва в орбіті геополітичного впливу Москви.
