Аналітики одностайні у тому, що причинами і одночасно формальними приводами для В.Путіна розпочати «кримську кампанію» стали загроза швидкого зближення України з ЄС і НАТО та відомі тільки Кремлю «утиски співвітчизників — росіян і російськомовного населення в Україні».
|
|
Аналітики одностайні у тому, що причинами і одночасно формальними приводами для В.Путіна розпочати «кримську кампанію» стали загроза швидкого зближення України з ЄС і НАТО та відомі тільки Кремлю «утиски співвітчизників — росіян і російськомовного населення в Україні»
За нашою інформацію, «яструби» в оточенні президента РФ і надалі розробляють плани інспірування у квітні-травні ц.р. нових хвиль масових сепаратистських акцій не лише на південному сході України, але й на територіях з компактним проживанням русинів у країнах-членах і кандидатах у члени ЄС, зокрема, Естонії, Латвії, Литві, Болгарії, Сербії та Чорногорії, а також на Сході Польщі — з білоруською меншиною. Висловлюється сподівання на посилення і готовність до підтримки сепаратистських рухів в Іспанії, Великобританії, Канаді, Італії, Чехії і Словаччині.
Попри глобальність і широкомасштабність таких планів кремлівських стратегів хотіли б привернути увагу до ситуації на Балканах — одному із важливих для національної безпеки України регіонів, в якому також формуються загрози специфічним «російським інтересам», з огляду на можливе розширення ЄС і НАТО, конкуренцію енергетичним та іншим проектам РФ, а також присутність слов’янського і православного населення.
У контексті військової агресії Росії та планів анексувати частину території України зауважимо, що окрім активного використання «косовського прецеденту» для міжнародно-правого оправдання анексії АРК і Севастополя, Москва цілеспрямовано працює над формуванням «групи підтримки» своєї політики на Балканах, намагаючись у такий спосіб перешкодити руху деяких країн (Сербії, Чорногорії, Косово) до європейської та євроатлантичної спільноти.
Четники, югославська монархістська партизанська націоналістична організація років Другої світової війни, політично стояла на ідеях великосербського націоналізму. Заснована 13 травня 1941 , лідер - полковник (пізніше проведений югославським емігрантським урядом в генерали ) Драголюб Михайлович. Четники орієнтувалися на королівський уряд Югославії у вигнанні. Етнічно в основному складалися із сербів
Фото http://ru.wikipedia.org/
Є різні результати такої роботи. Так, ще 16 березня президент Сербії Т. Ніколіч оприлюдненою заявою фактично підтримав офіційну позицію Росії, стверджуючи, що «спосіб, в який сталася зміна влади в Україні, є неприйнятним» та піддав сумніву легітимність нинішнього керівництва нашої держави. І навіть більше, йдеться про активне використання московськими окупантами досвіду і людського ресурсу сербської ультраправої організації «Рух четників», бойовики якої з’явилися на півострові на початку березня ц.р. з метою «надати допомогу» місцевим загонам самооборони та козакам, а також про намагання Кремля інтернаціоналізувати конфлікт на території Криму.
Зрозуміло, що для сербської економіки, яка перебуває на межі рецесії, зі зростаючим державним боргом (63 % від ВВП) і дефіцитом бюджету (6,5 % від ВВП) та високим рівнем безробіття (понад 24 %), обіцяні протягом наступних трьох років російські інвестиції в різні проекти в країні, крім енергетичних, у розмірі понад $ 5 млрд мають особливе значення для реалізації ефективних антикризових заходів, у т.ч. з запланованої до кінця 2014 р. реконструкції 153 підприємств.
До непростих рішень в умовах політичного, енергетичного й економічного тиску Кремля та за деяких несприятливих для них рішень ЄС (зокрема, щодо відмови від проекту «Набукко-Захід») змушені вдаватися й інші балканські держави.
Експорт газу в дунайсько-балканські країни (2010-2012 рр. ), у % до обсягу поставок в цей регіон
Фотоhttp://www.rg.ru/
Москва, яка розглядає даний регіон як важливий плацдарм для своєї експансії на європейському енергоринку, не припинятиме входження на балканський ринок російських енергетичних компаній («Лукойл», «Газпромнєфть» та «Зарубєжнєфть») шляхом масштабного інвестування нафтової й нафтопереробної галузей, придбання активів місцевих компаній, у т.ч. НПЗ, участі у геологорозвідувальних роботах й нафтовидобутку на території Південно-Східної Європи та у проекті будівництва Трансадріатичного газопроводу.
Держави Західних Балкан, які претендують на вступ до ЄС (Чорногорія, Сербія, Косово, Македонія, Албанія, Боснія і Герцеговина)
Фото http://www.greecetoday.ru/
У Кремлі також планують скористатися нестабільною ситуацією у державах Західних Балкан, які наразі лише претендують на вступ до ЄС (Чорногорія, Сербія, Косово, Македонія, Албанія, Боснія і Герцеговина), політичні сили яких змушені вдаватися до популістських методів вирішення політичних проблем й активно експлуатувати націоналістичну риторику.
Грецька ліва коаліція «СІРІЗА» перетворилася на партію
Фото http://www.sensusnovus.ru/
Москва розраховує використати в антиукраїнській інформаційній компанії й зорієнтованість пріоритетів Грецького головування в ЄС на середземноморський й західно-балканський напрями, а також обережне ставлення уряду А. Самараса до можливості запровадження Брюсселем жорстких санкцій проти РФ, яка є одним із важливих торговельно-економічних партнерів Греції. При цьому Росія має традиційний вплив на грецький політикум, особливо на соціалістично-комуністичний блок «СІРІЗА», діячі якого ретранслюють російську дезінформацію про «українських неонацистів, котрі можуть загрожувати етнічним грекам Приазов’я». Антиукраїнську риторику також активно експлуатує ультраправа екстремістська партія «Золотий світанок», окремі представники якої разом з грецькими комуністами були спостерігачами на організованому російською стороною т.зв. референдумі в АР Крим.
Віце-прем'єр-міністр, міністр закордонних справ Грецької Республіки Евангелос Венізелос під час зустрічі з в.о. Президента України Олександром Турчиновим висловив підтримку позиції України щодо територіальної недоторканності
Фотоhttp://www.ua-ru.info/
Разом з тим, під час візиту до нашої держави віце-прем’єр-міністр, глава МЗС Греції і лідер коаліційної соціал-демократичної партії «ПАСОК» Е. Венізелос підтримав територіальну цілісність України, заявивши про готовність Афін очолити ініціативу з проведення міжнародного саміту, присвяченого проблематиці надання нашій країні економічної допомоги, засудив спекуляції щодо становища грецької меншини і вказав, що Україна, у разі відповідності Маастрихтським критеріям, може вступити до ЄС.
Перед непростим вибором опинилася й Болгарія. В умовах обмежених можливостей всередині ЄС та значного впливу на офіційну Софію з боку Брюсселя, Берліна та Москви (останньої — через енергетичний фактор) лівоцентристський уряд П. Орешарського змушений враховувати позицію домінуючих у ньому лівоцентристів, які традиційно намагаються знайти компроміс між проєвропейською та проросійською опціями у своїй зовнішній політиці.
У цьому зв’язку болгарська сторона зайняла під час обговорення в інституціях ЄС компромісну позицію щодо санкцій проти РФ через її окупацію частини території України. З одного боку, болгарські урядовці (передусім, міністр закордонних справ К. Віґенін) послідовно підтримали євроінтеграційний курс і територіальну цілісність нашої держави, а президент-правоцентрист Р. Плевнелієв різко засудив деструктивну позицію Кремля. Проте лівоцентристський кабінет міністрів під впливом С. Станішева (одного з «тіньових» керівників уряду та «напівросіянина» /по лінії матері/ із відверто проросійськими поглядами) піддав різкій критиці скасування Верховною Радою України закону про мови, аргументуючи це турботою про захист інтересів українських болгар. Крім того, С. Станішев на з’їзді правлячої Болгарської соціалістичної партії вказав своєму висуванцю К. Віґеніну на необхідність врахування економічної, передусім енергетичної, залежності Болгарії від Росії, що має обумовити критичне ставлення Софії до запровадження будь-яких жорстких санкцій з боку ЄС проти РФ.
Президент Республіки Сербської М. Додік повністю підтримав протиправне включення АР Крим до складу РФ
Фото http://dic.academic.ru/
Керівництво Боснії і Герцеговини, обтяженої неефективною державною системою, рекордним у Європі 44-відсотковим рівнем безробіття, неспроможністю Сараєва за підтримки ЄС забезпечувати баланс інтересів трьох етнорелігійних груп і мінімальні соціальні стандарти, побоюється використання кримських подій для посилення руху протесту боснійських сербів. Зокрема, президент Республіки Сербської М. Додік повністю підтримав протиправне включення АР Крим до складу РФ, зважаючи на домінування радикальних антизахідних поглядів і проросійських настроїв серед місцевого населення, яке вважає себе «насильно відірваним від історичної батьківщини» і проводить хибні аналогії з Кримом.
|
|
Водночас, анексія Криму з боку Росії викликала негативну реакцію керівництва Хорватії, яка, зважаючи на членство в ЄС і прагнення стати західно-балканським лідером, дотримується в цілому сприятливої для офіційного Києва позиції щодо суверенітету і непорушності територіальної цілісності України, невтручання у внутрішню та зовнішню політику інших держав. Чорногорія відмовила міністерству оборони Росії у можливості використання інфраструктури портів цієї країни для потреб військово-морського флоту РФ, а також відкинула перспективу створення пункту обслуговування російських кораблів в одному з чорногорських портів. Офіційна Тирана, яка сподівається на надання Албанії статусу країни-кандидата на вступ до ЄС на засіданні Ради Євросоюзу в червні ц.р., повністю підтримала територіальну цілісність і державний суверенітет України.
Загалом прагнення політичних і ділових еліт балканських країн зберегти доступ до російського ринку й енергоресурсів в умовах кризової ситуації в соціально-економічній сфері обумовлюватиме їхнє обережне ставлення до приєднання до санкцій США та ЄС проти Росії. Крім того, у низці держав (Сербії, Болгарії, Греції) Кремль заручився повною підтримкою свого реваншистського курсу щодо України з боку ліворадикальних («СІРІЗА») і посткомуністичних (БСП /проросійське крило/) сил, а також ксенофобських та євроскептичних партій («Золотий світанок», «Атака»).
Водночас у представників національних політичних еліт країн регіону викликає занепокоєння негативний вплив розриву торговельно-економічних зв’язків з Україною на стан зовнішньоторговельних балансів, можливе зменшення попиту на їхню продукцію з боку українських споживачів, а також припинення постачання російського природного газу вітчизняною ГТС (до Болгарії та Сербії).
