Найбільш важливі питання, які стосуються інтересів України та ЄС і НАТО
Найважливіше значення для України має збереження єдності західного світу у питанні стримування неоімперської політики режиму В. Путіна. Проявом твердості позицій США, Європи та їх союзників і партнерів у відношенні Росії стало скоординоване рішення близько 30 країн світу щодо вислання російських «дипломатів», а фактично — шпигунів, у відповідь на отруєння російськими спецслужбами колишнього офіцера ГРУ ГШ ЗС РФ С. Скрипаля у британському місті Солсбері.
Масштаби вислання російських представників мають безпрецедентний характер і засвідчують серйозність сприйняття світом глобальних дій Москви з підриву міжнародної стабільності та миру, а також порушення суверенітету інших країн, створення загроз їх безпеці та дискредитації західних інститутів. При цьому США, НАТО та ЄС фактично визнали Росію своїм основним противником, що виводить нову «холодну» війну між Заходом та Російською Федерацією на якісно новий рівень. Так, за заявою прем’єр-міністра Великобританії Т. Мей, яка по суті очолила антиросійський фронт, Захід не дозволить Росії підривати міжнародну безпеку та порушувати міжнародне право.
| Повний список країн, що вислали російських «дипломатів» |
Виходячи з наведених обставин, слід очікувати подальшого посилення тиску США, НАТО та ЄС на Росію шляхом введення нових санкцій, а також здійснення інших кроків із критичними для неї наслідками. Зокрема, уряд Великобританії вже виступив з ініціативою щодо заборони продажу російських облігацій через Лондонську розрахункову палату (LCH). Крім того, пропонується внесення змін до британського та європейського законодавства з метою закриття можливості випуску російських бондів фінансовими установами Росії, які знаходяться під дією санкцій ЄС.
Вирішення даного питання значно ускладнить можливості Москви з отримання доступу до європейського кредитного ринку, який залишається одним із найбільших джерел її зовнішніх запозичень. Так, лише в березні ц. р. Міністерство фінансів РФ розмістило євробонди на суму 4 млрд дол. США. При цьому близько 40 % облігацій були придбані британськими інвесторами.
Зі своєї сторони керівництво РФ також оголошує наміри вжити адекватні кроки у відповідь. Разом з тим, окрім нарощування та демонстрації свого військового потенціалу, а також продовження підривної діяльності проти західних країн та міжнародних організацій, вона вже не має жодних інших можливостей відстоювання своїх міжнародних позицій та інтересів.
Свідченням цього є посилення агресивної риторики російських ЗМІ, а також здійснення Росією демонстративних військових та провокаційних заходів. Зокрема, 30 березня ц. р. на полігоні «Плесецк» в Архангельській області РФ були проведенні випробування макету нової МБР важкого класу «Сармат», які широко коментувалися російськими мас-медіа. Водночас наприкінці березня ц. р. вперше з часу розпаду СРСР був здійснений демонстративний політ двох протичовнових літаків Ту-142 (створений на базі стратегічного бомбардувальника Ту-95) через Північний полюс до узбережжя Аляски.
| Провокаційні навчання ЗС РФ наприкінці березня ц. р. | |
У такій ситуації потужним чинником підвищення рівня військової безпеки України та зміцнення її позицій у протистоянні з Росією є поглиблення співробітництва нашої держави з Північноатлантичним союзом. Так, 28 березня ц. р. Президент України підписав Указ про затвердження «Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО на 2018 рік». Програма є системним стратегічним документом, що визначає пріоритетні завдання на 2018 рік та середньострокові цілі на період до 2020 року, а також містить перелік практичних заходів з реалізації політики євроатлантичної інтеграції України та реформування сектору безпеки і оборони країни.
| Президент України затвердив Річну національну програму під егідою комісії Україна-НАТО на 2018 рік |
Згідно з документом, основними середньостроковими цілями розвитку співробітництва між Україною та Північноатлантичним союзом є забезпечення підготовки України до вступу в Альянс, а також отримання запрошення до участі у програмі Плану дій щодо членства в НАТО. Виходячи з цього пріоритетними завданнями України на поточний рік визначаються:
- започаткування переговорів з країнами-членами Північноатлантичного союзу про запровадження для України Плану дій щодо членства в НАТО;
- продовження діалогу щодо приєднання України до Програми посилених можливостей в рамках Ініціативи взаємосумісності партнерів;
- проведення консультацій з країнами НАТО Чорноморського регіону з питань регіональної безпеки, в т. ч. на території окупованого Росією Криму;
- участь України у міжнародних операціях НАТО з підтримання миру та безпеки, зокрема в Косові та Афганістані, а також у Середземному морі;
- поглиблення взаємодії з НАТО у процесі реформування сектору безпеки і оборони Україні відповідно до стандартів Альянсу;
- активізація співпраці між Україною та НАТО в сфері протидії «гібридним» Росії.
Водночас підтверджується зобов’язання НАТО щодо надання допомоги у підвищенні обороноздатності України в умовах продовження збройної агресії з боку Російської Федерації.
Підтримка України Північноатлантичним союзом була підтверджена також у ході засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів 29 березня ц. р. у Брюсселі. Захід мав на меті обговорення ходу реформ і безпекової ситуації в Україні і був проведений незважаючи на обіцянку Угорщини блокувати проведення зустрічей Україна-НАТО через український закон про освіту.
Інші аспекти співробітництва між Україною та її західними партнерами
| Зустріч Єврокомісара Є. Беньковської з прем’єр-міністром України В. Гройсманом |
В рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС триває розвиток співпраці сторін у промисловій сфері.
27 березня ц. р. відбувся візит до України Комісара ЄС з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та малого і середнього бізнесу Є. Беньковської. Під час зустрічі з прем’єр-міністром України В. Гройсманом та представниками українського уряду обговорювалися можливості більш широкого залучення українських підприємств до роботи європейської економічної системи. При цьому Є. Беньковська відмітила позитивні зрушення у проведенні реформ в Україні, що створює підґрунтя для зняття бар’єрів у взаємодії між Україною та Європейським Союзом. Виходячи із зазначеного, вона підтвердила готовність ЄС продовжити надання допомоги Україні у модернізації її промисловості, яка має високий потенціал і може бути інтегрована до промислового комплексу Європи.
