Основні події та тенденції у розвитку співробітництва між Україною та Європейським Союзом і НАТО
Керівництво Європейського Союзу зберігає тверді позиції з питань підтримки України та здійснення тиску на Російську Федерацію. 18 червня ц. р. Рада ЄС ухвалила рішення щодо продовження на один рік санкцій проти Росії за анексію Кримського півострова та м. Севастополь. Санкції включають заборону громадянам та компаніям країн-членів ЄС імпортувати продукцію з Криму та інвестувати в економіку півострова, надавати туристичні послуги, а також експортувати на півострів визначений перелік товарів і технологій в сферах транспорту, телекомунікацій та енергетики (в т. ч. у видобутку та переробці нафти та газу). За словами глави Представництва ЄС в Україні Х. Мінгареллі, Росія сплачуватиме високу ціну за анексію Криму до того часу, поки Україна не відновить свій суверенітет над півостровом.
Політика Росії була засуджена також генеральним секретарем НАТО Є. Столтенбергом під час візиту до Лондона 21 червня ц. р. За його словами, країни Північноатлантичного союзу мають спільно реагувати на сучасні загрози, найбільшими з яких є агресія Москви, міжнародний тероризм, поширення зброї масового ураження та кібератаки. При цьому Є. Столтенберг особливо відмітив дії Російської Федерації з залякування її сусідів, анексії Криму та дестабілізації обстановки на Донбасі, втручання у внутрішні справи європейських країн, а також застосування хімічної зброї для отруєння колишнього офіцера ГРУ ГШ ЗС РФ С. Скрипаля у Великобританії.
| Політика Росії була засуджена генеральним секретарем НАТО Є. Столтенбергом під час його виступу у Лондоні 21 червня ц. р. |
Найбільш важливі питання, які стосуються інтересів України та ЄС і НАТО
В рамках підготовки саміту Україна-ЄС, який планується 9 липня ц. р., Брюссель посилює увагу до питань виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. За оцінкою Представництва ЄС в Україні, на сьогоднішній день головною перешкодою в успішній імплементації Угоди є позиції олігархів та популістів, які мають власні інтереси та незацікавлені в модернізації української економіки. В цьому зв’язку відмічається необхідність: посилення відповідальності за виконання Угоди як з боку України, так і Європи; поглиблення координації зусиль сторін; впровадження потужного механізму моніторингу виконання відповідних заходів; встановлення чітких пріоритетів дій та їх щорічного уточнення.
Інші аспекти співробітництва між Україною та її західними партнерами
Згідно зі своїми зобов’язаннями перед Україною, ЄС надає послідовну допомогу нашій державі у вирішенні її економічних проблем, а також проведенні комплексу внутрішніх реформ.
13 червня ц. р. Європейський парламент ухвалив рішення щодо надання Україні макрофінансової допомоги на суму 1 млрд євро. Зазначені кошти дозволять Україні частково покрити свої потреби у зовнішньому фінансуванні в 2018–2019 роках. У 2014 році ЄС виділив Україні 1,6 млрд євро, а у 2015 році — 1,8 млрд євро, з яких Україна отримала 2,81 млрд євро. Транш у 600 млн євро був скасований в січні 2018 року внаслідок неповного виконання Україною визначених умов. На сьогодні ця проблема успішно вирішена.
Крім того, 18 червня ц. р. за фінансової підтримки Європейського Союзу в Україні була офіційно розпочата реалізація проекту «Право–Justice», який передбачає сприяння реформам у секторі юстиції та правосуддя, в т. ч. вдосконалення систем прийняття та виконання судових рішень. Проект «Право-Justice» є продовженням Програми ЄС «Підтримка реформ в сфері юстиції в Україні», яка реалізовувалася у 2014–2017 роках.
| 18 червня ц. р. в Україні була офіційно розпочата реалізація проекту «Право–Justice» |
Посилена увага західних партнерів України приділяється також реформуванню безпекової сфери нашої держави. Так, представники США, ЄС та НАТО схвалили проект Закону «Про національну безпеку» (прийнятий Верховною Радою України в другому читанні 21 червня ц. р.). Тим самим Україною була виконана одна з ключових вимог щодо приведення її законодавства до західних стандартів.
Водночас країни «Великої сімки» та МВФ надали позитивну оцінку ухваленню Верховною Радою України Закону «Про Вищий антикорупційний суд», що було названо суттєвим кроком вперед у боротьбі з корупцією. Разом з тим, була висловлена рекомендація щодо необхідності внесення низки змін у згаданий Закон, зокрема щодо включення до його юрисдикції вже відкритих кримінальних впроваджень.
| Західні партнери України надали позитивну оцінку ухваленню Верховною Радою Закону «Про Вищий антикорупційний суд» |
Окремі події та чинники впливу на відносини між Україною і західними країнами та міжнародними організаціями
| США планують суттєво збільшити обсяги експорту газу до Європи, що «змусить Росію відступити» — держсекретар США М. Помпео |
Важливим позитивним чинником для України є проведення Великобританією жорсткої політики у відношенні Росії, в т. ч. російського «Газпрому». 19 червня ц. р., за клопотанням НАК «Нафтогаз» України, Комерційний суд Лондона дозволив уряду країни «заморозити» активи російської газової компанії на британській території. Метою такого кроку є забезпечення виконання рішення Стокгольмського арбітражу щодо повернення «Газпромом» Україні 2,6 млрд дол. США, які були переплачені за отриманий газ в результаті встановлення Росією необґрунтованих цін на нього. Позиція Великобританії стримує експансію Росії, в т. ч. розширення її присутності на європейському енергетичному ринку.
У найближчій перспективі вагомим конкурентом Росії в енергетичному секторі ЄС можуть стати США. За заявою державного секретаря США М. Помпео під час його виступу в Економічному клубі Детройта 18 червня ц. р., Сполучені Штати Америки планують суттєво збільшити обсяги експорту газу до Європи. При цьому він відвів даному питанню центральну роль у забезпеченні безпеки США та ЄС, що «змусить Росію відступити».
