6 липня 2018

Майбутні уроки для України. Мігранти ЄС

Сергій Польовик

Серед важливих подій міжнародного життя, що знаходяться у полі зору аналітиків, є, безумовно, підсумки чергового саміту ЄС, що відбувся наприкінці червня ц. р. Деякі питання, що розглядалися на саміті з вирішення проблем з міграцією в ЄС, опосередковано стосувалися й України. А це так чи інакше матиме вплив на відповідні домовленості і зобов’язання з боку України перед ЄС. Тим більше, що від вирішення проблеми міграційних потоків може залежати подальша доля урядової коаліції однієї з провідних країн ЄС — Німеччини.

 

Внутрішньопартійні суперечки всередині правлячої коаліції ФРН (Християнсько-Демократична партія Німеччини /ХДС/ під проводом німецького канцлера Ангели Меркель та Християнський Союз Німеччини /ХСС/ на чолі з Хорстом Зеєхофером) викликали принципові розбіжності у підходах до питань міграційних потоків. За 10 днів до початку роботи саміту ЄС Х. Зеєгофер в ультимативній формі вимагав від А. Меркель вжити заходів з врегулювання міграційного питання на загальноєвропейському рівні та дійти з іншими країнами ЄС спільного рішення щодо усунення згаданої проблеми, що виникла як на кордонах так і на територіях європейських країн. У протилежному випадку лідер ХСС пообіцяв вийти з коаліції, що автоматично призведе до нових виборів у Німеччині.

Ясна річ, що підсумки виборів можуть бути непередбачуваними. Під загрозою опиняться також всі здобутки А. Меркель щодо політики «відчинених дверей у Європі» та інші міжнародні домовленості в рамках ЄС. Ситуацію ускладнить вихід з ЄС найпотужнішого з економічної точки зору члена — Великобританії, що обов’язково збільшить видатки інших країн до спільного бюджету Євросоюзу. Такі перспективи вже викликають невдоволення, зокрема тих країн, де можуть загостритися внутрішньополітична та соціальна обстановки в тому числі і внаслідок напливу іноземних біженців. Питання, таким чином, вийшло далеко за межі внутрішньопартійної суперечки та загрожує не тільки кризою в Німеччині, але й розвалом всієї архітектури Євросоюзу.

Активними заходами канцлеру Німеччини вдалося суттєво просунути вирішення питання мігрантів в ЄС, зокрема щодо двосторонніх домовленостей між ЄС та країнами, які найбільше задіяні у прийнятті та перерозподілі потоків мігрантів.

Ангела Меркель (ХДС) та Хорст Зеєхофер (ХСС)

Важливим для України є факт погодження питання щодо облаштування так званих «центрів розвантаження» на території країн-нечленів ЄС. До таких центрів закритого типу мають направляти всіх мігрантів, нелегалів, біженців тощо, які намагаються отримати притулок в Євросоюзі, зокрема в Німеччині. Там вони повинні ізольовано перебувати протягом перевірки та визначення статусу, надання чи відмови у наданні їм права перетинати кордони ЄС. Німеччина також наполягає, щоб для прийняття рішення стосовно розміщення на своїй території біженців, які раніше без погодження з тією ж таки Німеччиною отримали дозвіл на перетин кордону іншої країни ЄС та бажають залишитися у Німеччині, повинні пройти додаткову перевірку її контролюючими органами.

 

З урахуванням важливих для всього Євросоюзу проблем та прийнятих рішень, увагу аналітиків у галузі європейської безпеки привернула інформація щодо старту переговорів стосовно набуття членства в ЄС Республікою Македонією та Албанією. Процес набуття членства в ЄС цими країнами не став несподіванкою, оскільки йому передувала ґрунтовна підготовча та організаційна робота як з боку ЄС, так і власне цих країн.

Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама

Несподіваним та примітним, зокрема, для України, виявилась категорична відмова прем’єр-міністра Албанії Еді Рами від пропозиції ЄС щодо облаштування на території своєї країни таборів біженців, яких не допускають на територію Євросоюзу. Зокрема, 27 червня ц. р. німецька газета Süddeutsche Zeitung друкує присвячену цій темі статтю свого власного кореспондента у Сараєво Петера Мюнха. З посиланням на видання Bild повідомляється, що категорична позиція прем’єр-міністра Албанії сформульована ним у двох тезах:

  • Албанія відмовляється від створення центрів притулку Євросоюзу на своїй території. Навіть в якості кроку у відповідь на запрошення до вступу в ЄС Албанія не буде будувати жодних центрів для біженців. Албанія жодним чином не визнає такі табори, що створюються ЄС;
  • Створення таких центрів означало б, на погляд прем’єр-міністра Албанії, здійснення неприйнятного наміру «складувати де-небудь сумнівних людей, які нікому непотрібні, наче отруйне сміття».

Політик додає також, що він проти небезпечного наміру зробити Албанію своєрідним хвилерізом для стрімких потоків європейських біженців. Прем’єр-міністр Е. Рама зазначив також, що питання подолання проблеми біженців повинно бути вирішене без ув’язування його зі вступом Албанії до ЄС.

Як повідомлялося раніше, в дискусії навколо облаштування таборів для прийому біженців за межами ЄС голова Європарламенту Антоніо Таяні нещодавно запропонував збудувати два табори для прийому біженців, але саме в Албанії та Македонії.

 

Тим часом, за повідомленням аналітика на Балканах, ситуація для біженців у цьому регіоні Європи загострюються та, водночас, заходить у глухий кут. Так, у місті Біхач, що на північному заході Боснії і Герцеговини, на кордоні з Хорватією, біженці скупчилися в імпровізованому таборі. Місто суворо контролюється прикордонниками, рух людей обмежений, тому гуманітарна ситуація склалася критична.

Напруження у регіоні зростає також через стихійні повідомлення щодо виникнення нових маршрутів руху біженців через Південно-Східну Європу. У теперішній час більшість мігрантів, які прямують до Європи, зупинилися на півдорозі, особливо багато їх у Боснії. У столиці держави Сараєво накопичилися люди з багатьох країн світу. Тут є біженці з Сирії, Афганістану, Іраку, Ірану Пакистану, Марокко тощо. Силами добровольців з інших країн ЄС, зокрема Португалії, біженцям щоденно надається обмежена допомога, в основному продуктами харчування. Добровольці мають певний міжнародний досвід з надання допомоги біженцям у тих місцях, де вони концентруються, зокрема, у Греції, Франції, Сербії.

Зазначається, що питання має характер регіональної проблеми, що розростається до загальної у регіоні Південної і Центральної Європи, оскільки біженці прибувають до Боснії хвилями, їх загальна кількість щодалі збільшується. Аналітик зазначає, що на маршрутах тривалого шляху біженців на Захід від країн свого походження виникають нові вузли міграційних потоків, нові місця концентрації новоприбулих людей, в яких вони накопичуються або застрягають.

Новою «гарячою точкою» у теперішній час стало Сараєво, яке є кінцевим пунктом так званого Балканського шляху. Сам факт появи такого маршруту та надмірна концентрація біженців у Сараєво викликають стурбованість в Європі. Фахівці звертають увагу на іншу назву цього маршруту — «Албанський шлях», спричинену тим, що біженці починають свій рух від Греції та прямують далі на Захід через Албанію, Чорногорію, Боснію і Герцеговину, через Хорватію і Словенію до Німеччини та інших країн Західної Європи. Стосовно цього явища вживається також назва «Маршрут мечетей», оскільки біженці-мусульмани залишаються на ночівлю у місцях поклоніння, мечетях, насамперед, з міркувань безпеки.

«Албанський шлях» («Маршрут мечетей»)

Аналітик наводить статистичні дані щодо кількості біженців у регіоні, зокрема, у порівнянні з попередніми роками, зокрема максимальними рівнями потоку біженців 2015 року. Тоді, як відомо, лише до Греції прибувало щотижня 20 тис. нових біженців. За повідомленням офіційних посадових осіб у поліції Відня, у теперішній час на всіх маршрутах на шляху міграційних потоків до Європи знаходиться загалом 80 тис. біженців.

Напружена обстановка у Боснії і Герцеговині, що спричинена потоками мігрантів, вже викликали занепокоєння та протестні виступи у деяких столицях країн Європи, зокрема у Відні, Берліні та Брюсселі. За ініціативи громадськості та спеціалізованих уповноважених органів ЄС на розгляд виносяться питання закриття кордонів Євросоюзу. Цьому питанню присвячені зустрічі на вищому рівні керівників ЄС тощо.

Фахівці відзначають різке збільшення кількості нелегальних мігрантів у Боснії та зазначають, що протягом всього 2017 року тут було зареєстровано лише 755 мігрантів, тоді як станом на середину червня 2018 року їх кількість становить вже 6,4 тис. осіб. За даними Організації ООН у справах біженців UNHCR, кожного тижня до регіону прибуває близько 500 нових мігрантів.

Довідково:

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН, UNHCR) — агентство системи Організації Об'єднаних Націй, що займається захистом та підтримкою біженців, сприяє їх місцевій інтеграції, добровільному поверненню на батьківщину чи переселенню до третьої країни.

Штаб-квартира УВКБ ООН — в Женеві (Швейцарія).


Керівник представництва UNHCR для Західних Балкан, що здійснює координацію надання міжнародної допомоги біженцям у Боснії, представник Бельгії Петер Ван дер Оверерт повідомляє, що більшість з цих біженців насправді не є новими, оскільки 80 % з них раніше вже були на різних Балканських міграційних маршрутах. Аналітики відзначають, що насамперед інтенсивний рух мігрантів починається від Сербії, де прикордонні переходи до Угорщини та Хорватії жорстко контролюються, що зумовило зміну маршруту мігрантів у напрямку на Боснію і Герцеговину. За словами П. Ван дер Оверерта, кордон між Сербією та Хорватією становить майже 1 тис. км, тому його фізично складно контролювати. Повідомляється також, що спеціально підготовлені провідники нелегальних груп добре вивчили нові місця перетину кордону ще наприкінці 2017 року.

Представник UNHCR для Західних Балкан Петер Ван дер Оверерт

П. Ван дер Оверерт повідомив також, що у теперішній час нелегальний перетин наземного кордону є звичною справою та здійснюється із застосуванням організованими групами сучасних засобів та технологій. Зокрема, нові маршрути готуються з використанням створених груп у соціальних мережах Facebook та WhatsАpp, використовується навіть відеосупровід перетину кордону, на якому зображені таємні шляхи руху нелегалів та місця перетину кордону з Хорватією.

Хорватія також реагує на біженців відповідним чином. Зокрема, охорона державного кордону посилена за рахунок додаткових патрулів, використання гелікоптерів та безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Напруженість на кордоні Боснії з Хорватією є настільки значною, що наприкінці травня ц. р. справа дійшла до відкриття вогню по порушникам. Був обстріляний невеликий автобус, вщент заповнений біженцями, які прибули з Боснії. Двоє дітей отримали кульові поранення в голову. Для демонстративного залякування з метою стримування потоків мігрантів використовуються, зокрема, поширення чуток серед мігрантів стосовно того, що їх жорстоко б’ють прикордонники Хорватії, що у них забирають гроші, розбивають їх мобільні телефони.

В якості підсумку представник UNHCR повідомив, що останнім часом стало значно складніше мігрантам потрапити з Боснії до Хорватії. Таким чином, Боснія ризикує перетворитися на країну, в якій мігранти застрягнуть та залишаться надовго.

 

Загостренню внутрішньо-балканської обстановки, пов’язаної з питанням мігрантів, сприяє політичне розмежування та прихований непримиримий конфлікт, що має місце всередині Боснії і Герцеговини ще з часів війни 1993–1998 рр. Розподіл Боснії на два напівофіційних утворення, Республіку Српську та Мусульмансько-хорватську федерацію, використовується з боку проросійської та просербської частини БіГ зі столицею у Баня-Лука для звинувачень центрального уряду Боснії і Герцеговини в цілеспрямованому інспіруванні та загостренні ситуації з біженцями.

Примітним є те, що останнім часом навіть серед викладачів Університету в Сараєво висловлюються припущення, що серед нових біженців, які прибувають останнім часом до Боснії, можуть бути ісламські терористи. Зокрема, професор криміналістики Університету Сараєво Горан Ковачевіч підкреслює, що за часів балканської кризи у 1990-х роках до них у місто та в регіон прибували переважною більшістю жінки і діти. Тепер же під виглядом біженців до країни прибувають молоді здорові чоловіки, що вважається підозрілим.

Таким чином, процеси, що відбуваються навколо концентрації біженців, мають тенденцію до загострення.

 

Висновки

  1. Чи приймати Україні пропозицію прийняти табори мігрантів взамін на перспективи вступу до ЄС?
    Поширення дискусії в середовищі аналітиків навколо вирішення проблеми «європейських» біженців пов’язане з черговим самітом ЄС на вищому рівні, на якому розглядалося, зокрема, й це питання. Остаточних рішень не прийнято, питання виведене у площину двосторонніх домовленостей.
  2. Проблеми прийому та розміщення біженців у так званих «центрах розвантаження», що будуть облаштовані у країнах за межами ЄС, можуть стосуватися й України, — у випадку вірогідної пропозиції від ЄС погодитися на облаштування таких центрів на своїй території.
  3. Українському уряду доцільно зважити перспективи і наслідки від прийняття чи відмови такої пропозиції з боку ЄС та відпрацювати відповідну державну позицію.
  4. Попередній досвід України щодо роботи з потоками нелегальних біженців свідчить про можливість виникнення небажаних наслідків, погіршення криміногенної ситуації у прикордонних районах, загострення санітарно-епідеміологічної обстановки, зокрема поширення інфекційних захворювань тощо.
  5. Позиція Італії щодо наміру блокувати рішення ЄС у випадку невирішення питання розподілу відповідальності за прийом новоприбулих мігрантів, категорична відмова Албанії щодо облаштування на своїй території таборів для біженців, націоналістично обґрунтована антимігрантська позиція уряду Угорщини та власний досвід України у роботі з нелегальними мігрантами свідчать про небажаність такого рішення для нашої країни.
  6. Доцільно зважити, що пропозиції Україні прийняти на своїй території табори мігрантів взамін на перспективи вступу до ЄС можуть бути використанні в якості передвиборчих аргументів недалекоглядними політичними силами. За наслідки такого популізму доведеться розраховуватися українцям протягом років.
  7. В Україні вже вивчається суспільна думка про ставлення до питання про прийняття рішення Україною стосовно можливої пропозиції з боку ЄС. Зондування здійснюється, зокрема з використанням популярних телеканалів шляхом проведення опитувань телеглядачів. Акцентується увага на тому, що здійснюватиметься такий план на території України за гроші ЄС та не лягатиме тягарем на бюджет України. Доцільно на державному рівні поглиблено вивчити негативний ефект від прийняття такого рішення та можливі соціально-політичні, економічні та інші втрати.

 

html visitor counter code