10 березня 2018

Міжпарламентська рада Україна-НАТО в Одесі

5–6 березня в Одесі відбулося засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО, організоване представниками постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО.

Від України в заході брали участь: перший заступник голови Верховної Ради, співголова Міжпарламентської ради Україна-НАТО Ірина Геращенко, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї НАТО, народний депутат Ірина Фриз, члени постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО, народні депутати Олексій Скрипник та Оксана Юринець, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров, заступник голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи Олексій Гончаренко, заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш, перший заступник міністра оборони Іван Руснак, командувач Військово-Морських Сил ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко, голова Одеської облдержадміністрації Максим Степанов, голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський.

З боку іноземних учасників в заході брали участь: керівник Представництва НАТО в Україні Александр Вінніков, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова, голова Комітету з закордонних справ Сенату Канади, член Парламентської асамблеї НАТО (ПА НАТО), співголова Міжпарламентської ради Україна-НАТО Рейнелл Андрейчук, віце-президенти ПА НАТО Раса Юкнявічене (Литовська Республіка) та Метін Лютфі Байдар (Турецька Республіка), делегації Болгарії, Великої Британії, Франції, Італії, Латвії, Польщі, Хорватії, Чеської Республіки, Португалії, Іспанії, Туреччини, голови дипломатичних представництв в Україні, фахівці, експерти та представники громадянського суспільства.

Міжпарламентська рада Україна-НАТО в Одесі

5 березня засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО проходило в готелі «Брістоль». Учасники заходу від України і понад півсотні парламентарів з країн-учасниць обговорили наступні питання: співробітництво Україна-НАТО та виконання Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО у 2017 році; заходи у рамках цієї програми на 2018 рік; стан виконання українських реформ; гуманітарна і безпекова ситуація на Сході України; питання розбудови Збройних Сил України та Військово-Морських Сил ЗС України; нарощування російської військової присутності у Чорному морі; мілітаризація Криму і порушення прав людини на півострові; економічна ситуація та енергетична безпека в Чорноморському регіоні; гуманітарна і безпекова ситуація на Сході України.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
Іванна Климпуш-Цинцадзе

Про виконання Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО у 2017 році доповідала віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе:

— Річна національна програма співробітництва Україна-НАТО 2017 року містила в собі 375 заходів. Ми можемо говорити, що 82 % цієї програми було виконано, тобто 307 із запланованих заходів були реалізовані різними міністерствами та відомствами. Це означає, що ми не відмовились від решти завдань — 18 %, а вони перейшли на наступний рік. На 2018 рік Річна національна програма вже містить 444 заходи і передбачає залучення 58 міністерств і центральних органів виконавчої влади до її виконання. Наразі розпочато роботу над підготовкою програми співробітництва з НАТО на 2019 рік. Після свого програшу в Стокгольмському арбітражі Російська Федерація активно почала шантажувати Україну стосовно того, що вона готова негайно розірвати діючі контакти у сфері постачання російського газу до України. У такий спосіб Росія намагалася представити Україну як ненадійного транзитера, як ненадійного партнера для країн ЄС і для країн-членів НАТО. Але завдяки тому, що уряд України ефективно й швидко зреагував, цей шантаж вдалося зупинити. Цей випадок свідчить про те, що російська агресія триває і вона не сфокусована суто на одному регіоні, на Сході України. Вона може набувати різних форм — як енергетичних атак, економічних інтервенцій, так і збройних нападів. Російська інтервенція та агресія спрямована не лише проти України, вона спрямована також проти Європи і всього світу…

Хочу відзначити, що Парламентська асамблея НАТО, представники якої беруть сьогодні участь в спільному засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО, є напевно найпослідовнішою асамблеєю, яка дійсно з самого початку агресії Російської Федерації проти України зайняла дуже чітку і однозначну позицію стосовно російської делегації, ухваливши рішення щодо неприйнятності її подальшої участі в діяльності Парламентській асамблеї НАТО, яка жодного разу не намагалася якимось чином переглянути це своє рішення, оскільки переважна більшість національних делегацій абсолютно чітко усвідомлюють, що з боку Росії нема жодних намагань у будь-який спосіб виконувати Мінські домовленості, — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко

Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко:

— Надзвичайно приємно, що вперше Міжпарламентська рада Україна-НАТО відбувається в Одесі. Символічно, що цей діалог, який зібрав учасників з дванадцяти країн-членів НАТО проходить в дні четвертої річниці анексії Криму і по суті початку окупації української землі Донбасу. Власне, під час цієї дискусії, ми чуємо дуже важливі слова підтримки країн НАТО, це чітко засвідчує, що санкції проти Російської Федерації мають тривати до повного виконання нею Мінських угод і повернення Криму. Це означає не тільки безпеку, не тільки звільнення заручників, але й звільнення українсько-російського кордону на Донбасі. Сьогодні ми будемо активно обговорювати ту співпрацю, яка має бути між Україною і НАТО, в першу чергу в контексті імплементації нашого законодавства, доведення його до стандартів країн НАТО. В Україні може з’явитися цивільний міністр оборони, як у більшості країн НАТО.

Сьогодні Україна бореться за відновлення нашої території в повному обсязі. Це означає звільнення Донбасу та звільнення Криму. Під час своєї прес-конференції для ЗМІ Президент України дуже чітко заявив, що сьогодні Збройні сили України готові не лише чинити опір, а й звільняти окуповані території. Але ще раз наголошую, щоб не було спекуляцій, Україна стоїть на тому, що ми маємо передусім докласти всіх зусиль для того, щоб врегулювати ситуацію на Донбасі в політико-дипломатичний спосіб. Мають говорити дипломати, а не артилерія, для того, щоб настав мир. Ми з вами говоримо в той день, коли мало відбутися повне перемир’я на Донбасі, коли на минулій зустрічі в Мінську сторони начебто домовилися, що з 5 березня настає перемир’я. Але ми бачимо, що з першого дня тиші порушуються домовленості, і за цим стоять не тільки маріонетки Кремля, які сьогодні на окупованій території виконують так звану «владу», а за цим стоїть Кремль.

Хотіла б навести кілька цифр щодо жахливих наслідків російської окупації Донбасу. За роки російсько-української війни загинуло 2378 українських військовослужбовців. За цей час загинуло 138 дітей, які були вбиті, або підірвані на мінах. Залишилося удовами 1399 жінок, 2217 матерів втратили своїх синів. Це страшні цифри, якими Україна платить за захист нашої незалежності. Очевидно, що від світу ми очікуємо і підтримки нас шляхом застосування жорстких санкцій проти Російської Федерації. Руки агресора мають бути зв’язані, в нього не має бути коштів на війну. Ми очікуємо від наших партнерів не наступальної, а оборонної зброї. В цьому контексті дуже важливою є позиція США і Канади, які нарешті ухвалили відповідні рішення щодо продажу Україні оборонної зброї. Ми розпочинаємо підготовку до Парламентської асамблеї НАТО, яка вперше відбудеться в Україні у 2020 році. Голова Одеської ОДА запропонував, щоб саме Одеса приймала Парламентську асамблею НАТО. Думаю, за це в Україні буде серйозна конкуренція, але ідея добра.

Голова Одеської облдержадміністрації
Максим Степанов

Голова Одеської облдержадміністрації Максим Степанов:

— Сьогоднішній захід дуже важливий як для України в цілому, так і для Одеського регіону — зокрема. Наша область — багатонаціональна та мультикультурна. Але єдиною чіткою позицією всіх мешканців Одещини є прагнення реформ, прагнення демократичних змін, прагнення європейських цінностей. Хочу наголосити, що співпраця з НАТО — це не тільки вимір суто воєнно-політичний, але й багато реформ різних аспектів нашого життя. Це не просто десь там, у Києві, хтось за щось має відповідати. Це все залежить від нас, адже реформи потрібні саме нам. Це стосується реформи місцевого самоврядування та децентралізації, прозорості влади, запобігання та протидії корупції, це те, чого ми прагнемо. Я дуже вдячний, що вибір проведення такого заходу випав саме на Одеську область. Адже Одеса — це морські торгівельні ворота України та місце дислокації Військово-Морських Сил нашої держави. Коли йдеться про безпеку нашої країни, то це важливе питання для будь-якого громадянина України. Питання, які розглядаються на сьогоднішньому засіданні, стануть черговим маркером щодо наших європейських і євроатлантичних прагнень. Вважаю, що такого плану заходи і резолюції, які ухвалюватимуться за підсумками цих заходів, будуть спрямовані винятково на підвищення безпеки нашої країни.

В рамках дискусії на тему «Розвиток Збройних Сил України та нарощування російських військових можливостей у Чорному морі» виступили перший заступник міністра оборони України Іван Руснак та командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко.

Перший заступник міністра оборони України Іван Руснак

Звертаючись до присутніх, Іван Руснак зазначив: «Чотири роки Україна, за підтримки демократичного світу, протистоїть гібридній агресії Росії. Противник постійно порушує домовленості щодо припинення вогню. Все це відбувається на фоні активного інформаційного тиску з боку Росії з виправдання своєї позиції і дискредитації України, в тому числі і щодо обраного нами європейського вектору розвитку».

За його словами, Україна надає перевагу політико-дипломатичним способам врегулювання конфлікту. Принциповим елементом позиції України є розгортання повноцінної Місії ООН з мандатом діяльності на всій тимчасово окупованій території, забезпечення міжнародного контролю над частиною українсько-російського державного кордону у зоні конфлікту, виведення з території України всіх незаконних збройних формувань та підрозділів регулярних військ Російської Федерації. Необхідно виключити можливість участі Росії у зазначеній Місії ООН. Збройні Сили України є вирішальним чинником стримування російської агресії.

«Міністерство оборони України послідовно впроваджує заходи з реформування Збройних Сил. Процес реформування відбувається згідно зі стандартами НАТО і за дорадчою допомогою представників Альянсу», — наголосив Іван Руснак.

Командувач ВМС ЗС України віце-адмірал
Ігор Воронченко

Командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко ознайомив учасників засідання із сучасними поглядами щодо концепції подальшого розвитку національних Військово-Морських Сил у найближчій та середньостроковій перспективі. І розповів, що реагуючи на численні факти порушення країною-агресором міжнародного законодавства, НАТО за останні два роки значно розширило свою діяльність у Чорноморському регіоні, збільшуючи свої бойові можливості в інтересах колективної безпеки. Візити кораблів НАТО до українських портів і проведення спільних навчань свідчать про підтримку України. Командувач зазначив, що ми цінуємо таку підтримку та сподіваємось на її продовження та подальший розвиток. За його словами, Військово-Морські Сили активно співпрацюють з НАТО, і Альянс допомагає Україні у питаннях захисту суверенітету і розбудови військово-морських сил.

 

Співголови Міжпарламентської ради Україна-НАТО Ірина Геращенко та Рейнелл Андрейчук оприлюднили підсумкову Заяву

За підсумками роботи форуму співголови Міжпарламентської ради — перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко та член Парламентської асамблеї НАТО, канадська сенаторка Рейнелл Андрейчук оприлюднили Заяву, в якій підтвердили від імені членів Міжпарламентської ради Україна-НАТО непохитну підтримку незалежності та територіальної цілісності України, засудили надання Російською Федерацією політичної, військової, економічної допомоги незаконним збройним формуванням в окупованих районах Донецької і Луганської областей, незаконне утримання в Росії та на окупованих територіях українських заручників і політичних в’язнів. В Заяві окремо наголошується на важливості успішного реформування національного сектору безпеки і оборони України, в процесі якого ключову роль має відіграти Верховна Рада України. Річна національна програма співробітництва Україна-НАТО на 2018 рік покликана стати провідним інструментом виконання завдань щодо досягнення Україною відповідності критеріям членства в Альянсі. Співголови Міжпарламентської ради закликали лідерів держав-членів НАТО, які мають зібратися на черговому саміті в Брюсселі у липні цього року, підтвердити євроатлантичні перспективи України та надати їй всебічну допомогу, необхідну для інституційного зближення з північноатлантичним Альянсом, а парламентарів цих країн — до посилення солідарності та підтримки України в їхніх національних парламентах.

6 березня учасники заходу відвідали Західну військово-морську базу ВМС ЗС України, де у супроводі командира бази капітана першого рангу Олексія Доскато оглянули її інфраструктуру та поспілкувалися з командуванням та корабельним складом. У супроводі командувача ВМС України віце-адмірала Ігоря Воронченка учасники заходу відвідали флагманський корабель ВМС України фрегат «Гетьман Сагайдачний».

«Круглий стіл» на тему євроатлантичних перспектив України в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова

Цього ж дня учасники Міжпарламентської ради Україна-НАТО провели зустріч в Інституті соціальних наук (ІСН) Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (директор — професор Віктор Глєбов) зі студентами і викладачами та представниками осередків неурядових організацій в Одесі, а також взяли участь у круглому столі на тему євроатлантичних перспектив України. Модератором круглого столу був ректор ОНУ імені І. І. Мечникова доктор політичних наук, професор Ігор Коваль. З доповідями на круглому столі виступили:

— завідувач кафедри міжнародних відносин ІСН, доктор політичних наук, професор Ольга Брусиловська (тема доповіді «Фактор НАТО в російсько-українських відносинах»);

— доцент кафедри міжнародних відносин ІСН, провідний співробітник Центру міжнародних досліджень, кандидат політичних наук Сергій Глєбов (тема доповіді «Виклики Євро-Атлантичній безпеці в Чорноморському регіоні»);

— доцент кафедри міжнародних відносин ІСН, директор Центру міжнародних досліджень, кандидат політичних наук Володимир Дубовик (тема доповіді «Безпековий вибір України»).

— заступник редактора журналу «UA: Ukraine Analyticа» Анастасія Герасимчук (тема доповіді «Політичні відносини у трикутнику: Україна-США-Росія»).

— провідний експерт Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» (Київ), кандидат історичних наук Олексій Волович з доповіддю на тему «Енергетичні аспекти російсько-української конфронтації».

 

Після кожного з таких виступів відбувалися дискусії, під час яких доповідачі відповідали на запитання присутніх.

В другій половині дня для учасників засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО була проведена екскурсія «Мультикультурна Одеса».