30 листопада 2017

Сирія: несподівана розв’язка

Вадим Волохов

Після зустрічі трьох президентів в Сочі 22 листопада поточного року, що супроводжувалась реляціями про перемогу та готовність «жорстко відстоювати мир, незалежність та територіальну цілісність» Сирії, минув лише тиждень, а ситуація, здається, ще більше зайшла у глухий кут.

Конгрес народів Сирії, запланований на середину грудня 2017 року, під загрозою зриву через безкомпромісну позицію Анкари, яка категорично виступає проти присутності там курдів. Конференція у Женеві також під великим знаком запитання, тому що сирійська опозиція вимагає відставки Б. Асада ще до початку її роботи.

Такі позиції учасників процесу примирення створюють досить велику проблему для Москви, яка натягує на себе маску «миротворця і непохитного борця з тероризмом». Обумовлюється це тим, що Росія оголосила про виведення своїх військ з території Сирії, а для його початку важливо було створити «мирний фон» та активно включитись у роботу конференцій, рішення яких дадуть змогу Москві вийти ніби переможцем. Разом з цим, однією з умов участі Росії у війни було збереження єдиної Сирії, а зараз ця єдність все більше стає примарною. Москва, всупереч вимогам сирійської опозиції, не бажає міняти Б. Асада на нову політичну фігуру до початку роботи конференцій, бо у цьому випадку «переможець» піде на її поводу, що також негативно позначиться на іміджі Москви. Знову глухий кут.

А тим часом воєнна обстановка у самій Сирії мало схожа на перемогу. Повідомлення про ситуацію в зонах деескалації сповнені брехнею, втрати великі і просування урядових військ мінімальне. Тільки за останні дні режим Б. Асада втратив 250 бійців вбитими і 280 пораненими у боях за Маядін та навколишні села.

Повідомлення про ситуацію в зонах деескалації сповнені брехнею, а втрати великі
Повідомлення про ситуацію в зонах деескалації сповнені брехнею,
а втрати великі

Брехня стає найбільш очевидною, коли повідомляється про авіаційні удари по районах та населених пунктах, які напередодні оголошувалися звільненими від бойовиків ІД.

Ситуація ще більше виходить з-під контролю Москви та Туреччини з Іраном після укладання договору про перемир’я між курдами з SDF та ІД терміном на один місяць з продовженням за згодою сторін. Взагалі йдеться про перемир’я на 6 місяців.

Для Анкари, Тегерану та Москви це щось значно більше, ніж несподіванка. Бойовики ІД отримали коридор для пересування сил та ресурсів по курдській зоні. І навіть більше, вони дістали можливість спокійно завершити евакуацію.

Вашингтон і Саудівська Аравія отримали додатковий інструмент для здійснення тиску на РФ, Іран та Туреччину, бо важко уявити, що курди підписали договір без погодження зі США.

Анкара також стає «стороною, що постраждала», бо курди тепер мають можливість перекинути свої сили з півдня на північ і, тим самим, унеможливити турецьку експансію до курдських районів Сирії.

Таким чином, коаліція Заходу завдала сильного удару по інтересах трійки (Туреччина-Іран-Росія), на який їй немає чим відповісти.

Примітка:

Договір про перемир’я між SDF та ІДДоговір про перемир’я між SDF та ІД складається з трьох частин та набирає чинності з 28 листопада 2017 року.

Воєнна частина:

1. Негайне припинення вогню з обох сторін до завершення переговорів.

2. Припинення вогню на один місяць: з 28 листопада до 28 грудня 2017 року.

3. Перемир’я чинне для кордонів на момент його початку.

4. Перемир’я поширюється тільки на ІД та не стосується інших угруповань.

5. Припинення всіх військових операцій проти ІД, включно з авіаційними ударами і ударами з БПЛА.

6. ІД зобов’язується припинити військові операції проти сторін, що підписали угоду.

7. ІД зобов’язується припинити всі операції у поточних місцях бойових дій у районі Барака (північ провінції Хасеке).

8. Визначаються воєнні координатори з обох боків для вирішення будь-яких проблем, що виникають. Створюється «гаряча лінія» між сторонами угоди.

9. Вирішення непередбачуваних проблем (форс-мажорів) з несанкціонованим відкриттям вогню на передових заставах (рібатах) у вигляді негайного оповіщення постраждалої сторони у якомога коротший термін.

10. Призначення воєнних координаторів від кожної сторони для інформування про будь-які військові конвої на сусідніх фронтах, інформування про їх переміщення та мету (якщо це безпосередньо біля лінії фронту) та передача координат для запобігання різних непорозумінь для гарантування стабільності на фронті.

Політична частина:

1. Солдати ІД, що потрапили у полон до підписання угоди, не будуть передаватися третій стороні, а переговори щодо їх подальшої долі вестимуться винятково з ІД.

2. Робота з питань про полонених буде доручена спеціальним представникам від кожної сторони.

3. Визначення районів та сторін, яких стосується угода.

4. Не перешкоджати переміщенню на територію, що підконтрольна ІД, мухаджирів (іноземців у рядах ІД) і місцевого населення.

5. Протоколювання всіх порушень на фронтах і консультації з призначеним персоналом (йдеться про тих, кого призначать спостерігачем за дотриманням припинення вогню).

6. Вирішуватимуться проблеми між сторонами тільки напряму, без посередників.

Економічна частина:

1. Безперешкодний перехід з територій, що підконтрольні ІД. Не перешкоджати торгівлі або перетину кордонів у приватному порядку. Діє стосовно обох сторін.

2. Збереження нафтових полів, що залишаються на даний час під контролем ІД.

3. Гарантування безпеки солдатів ІД з «департаменту охорони здоров’я» (маються на увазі воєнні лікарі).

Примітка: припинення вогню можливе в час припинення дії угоди після закінчення терміну дії угоди. Чинність угоди не анулюється з причини дій людей, які підтримують ІД, але не вважаються офіційно солдатами ІД.