Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» випустив друком збірник своїх аналітичних матеріалів — «БІНТЕЛ. Журнал геополітичної аналітики».
Друкується українською і англійською мовами.
Зміст першого номера журналу:
Головні тенденції розвитку геополітичної ситуації у світі в 2015 році
Авторитетні експерти, організації і видання зараз намагаються дати відповідь на головне питання — яким буде світ у 2015 році? При цьому сумніваючись: вірити — не вірити, збудеться — не збудеться. Але ж і рік тому ніхто не міг передбачити, що Росія вторгнеться до України і у світ повернеться «холодна війна», що організація під назвою ІДІЛ перетвориться на «Ісламську державу» і стане стратегічною загрозою не лише на Близькому Сході, але і у світі, що США і Куба відновлять дипломатичні стосунки, що обваляться світові ціни на нафту тощо. Більшість навіть не переймалася такими питаннями. Очевидно, що так буде і в 2015 році — багато що з того, що станеться, ніхто з нас в даний момент не може собі навіть уявити.
Внутрішня і зовнішня політика ЄС: тенденції розвитку, виклики та ризики для України
Протягом останніх місяців, попри спроби Кремля спровокувати й посилити протиріччя всередині Європейського союзу та непрості внутрішньополітичні процеси у країнах-членах ЄС, що підтверджують нещодавні регіональні вибори у Франції, інституції та провідні країни-члени ЄС у своїй зовнішній та внутрішній політиці намагалися запобігти викликам і загрозам, пов’язаним зі збільшенням деструктивної активності Росії на європейському напрямі й російською агресією щодо України.
Ціна українського питання для тоталітарної Росії
Свідомо чекали 13-ої «прямої лінії російського президента з народом»: не стільки сподіваючись почути щось правдиве, скільки для того, щоб зайвий раз переконатися у правоті наших попередніх оцінок і прогнозів щодо істинних цілей В. Путіна і реальної ситуації в самій Росії. Дочекались, і знову дізналися: усі біди в Росії — від підступності Заходу, для якого політика стратегічного стримування Російської Федерації — головне надзавдання, а Україна та пов’язані з нею санкції — тільки інструменти у досягненні цієї стратегічної цілі.
Ісламські партії в європейської політиці
Іслам на сьогодні є другою за величиною релігією в Європі, а за темпами зростання чисельності віруючих мусульмани впевнено випереджають християн-європейців. У Європі на сьогодні налічується до 24 млн мусульман і за деякими прогнозами їх чисельність може подвоїться в найближчі 15 років (в т. ч. за рахунок трудової імміграції та більш високого рівня народжуваності в мусульманських сім’ях). Разом із зростанням чисельності мусульманських діаспор в європейських країнах посилюється їх роль та вплив на суспільно-політичні процеси в Європі.
Енергетична безпека України: зовнішні та внутрішні виклики і загрози
Минулорічні події, зокрема, довкола України свідчать, що світ таки не став більш стабільним і безпечним, а людству загрожують нові виклики. Разом із міжнародним тероризмом, агресією Росії проти України (анексія Криму та силова підтримка сепаратистів на Сході України), загрозою поширення вірусу лихоманки Ебола, зростанням кіберзлочинності тощо, все серйознішими стають виклики, пов’язані з виснаженням природних ресурсів, насамперед енергетичних, контролем їхнього видобутку та шляхами транспортування. Протиріччя, що виникають між державами з цього приводу, виливаються у конфлікти, нерідко з залученням збройних сил.
Українську теплоенергетику заміщаємо російською атомною
Електроенергетика, разом із газовою і нафтовою (включно з нафтопереробною) галузями, є однією з найважливіших складових української енергетики. А та, своєю чергою, є основою розвитку усіх інших наших галузей. І за великим рахунком — основою національної безпеки будь-якої держави.
На превеликий жаль, питання енергетики в нашій країні влада недооцінює. А її незалежність, як правило, не має належної уваги.
Росія-Україна: чи буде «третій раунд»?
На тлі постійних гучних заяв російської та донецько-луганської сепаратистської сторін щодо порушень Україною виконання положень Мінських домовленостей, а також щодо непричетності Росії до конфлікту на Сході України керівництво Російської Федерації досить активно, але (знову ж таки!) приховано готує нову силову операцію проти нашої Держави. І ця операція набуває все більш чітких контурів.
Інформаційна війна як один із основних засобів реалізації імперських планів Кремля
Аналіз дій Кремля вкотре підтверджує тезу про те, що разом з воєнною агресією інформаційна війна є одним із головних засобів реалізації імперських планів В. Путіна. Поглиблений моніторинг інформаційних «продуктів» кремлівської пропагандистської машини дозволяє виокремити низку месeджів, які намагаються нав’язати з Москви трьом основним «реципієнтам» інформаційно-психологічної обробки — європейській спільноті, російському суспільству й частині українських громадян.
Антон Беблер: «Куди вступати і з ким співпрацювати — це особиста справа українців»
Словенский політолог, педагог, дипломат і політик. Президент Атлантичної Ради. Професор факультету соціології Люблянського університету (Словенія).
Закінчив Белградський університет: слов’янське відділення.
В 1971 році захистив докторську дисертацію з політичних наук в Університеті Пенсільванії в Філадельфії.
В 1992–1997 рр. — посол, постійний представник республіки Словенія та представництва Об’єднаних націй в Женеві.
Автор численних публікацій у міжнародних наукових виданнях.
Син відомого партизана Алеша Беблера
— Пане Беблер, як Ви вважаєте, чи можна сьогоднішні події назвати світовою війною, зокрема, за оволодіння Україною?
— Термін «війна» тут не доречний. Ми стали свідками суперечки за сфери впливу, за контроль. В основному, між США і Російською Федерацією (за участю Євросоюзу). Щоправда, це протистояння було і раніше, сьогодні ж воно більш яскраве. Про наслідки казати поки що передчасно. На цьому етапі все залежатиме, в основному, від вас, українців. Якою буде ваша налаштованість до цього непростого процесу — такими і будуть його результати...
Іван Муковський: «Перемогою треба пишатися і святкувати її річницю. А не робити з неї пропагандистську зброю»
Муковський Іван Тимофійович
Доктор історичних наук, професор, академік Академії наук вищої світи, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії ім. М. Костомарова
— Іване Тимофійовичу, тривалий час Ви досліджували тему людських втрат українського народу у Другій світовій. Тепер, за нинішніх непростих для України обставин, чому вона раптом стала темою дискусій, зокрема, і на міждержавному рівні?
— Мій реферат, коли я вступав до ад’юнктури, був присвячений бойовим діям прикордонників Південно-Західного фронту в начальний період війни. Свою кандидатську дисертацію присвятив Південно-Західному фронту на початку Великої вітчизняної. Докторська також повністю присвячена Другій світовій. Згодом брав участь у роботі над Книгою пам’яті. Прагнув вивчити малодосліджений внесок українського народу в перемогу у Другій світовій. Адже наш народ має право знати не лише окремі її сторінки. Мені вдалося встановити понад 250 імен наших солдатів, які загинули на Курській дузі. І їхні родичі дізналися, як військовослужбовці воювали, яких нагород удостоїлись і за яких обставин загинули. Все це викладено у книзі «Звитяга і жертовність. Українці на фронтах Другої світової війни»...
З питань придбання журналу звертатися за телефоном: (044) 221-08-90, або пишіть на електронну адресу: [email protected]
