11 липня 2018

Росія та КНР: збереження стратегічного партнерства чи перехід до конфронтації?

Причини та наслідки

В своїх попередніх матеріалах аналітичний центр «Борисфен Інтел» вже порушував тему загострення ситуації довкола економічної діяльності китайських підприємців у Східному Сибіру та на Далекому Сході Росії, на що негативно реагують місцеві жителі. Насамперед це стосується масової вирубки лісу в регіоні та активного розвитку господарсько-туристичної інфраструктури в районі озера Байкал, що завдає катастрофічних збитків екології.

Крім того, у згаданому регіоні відчутно збільшилась кількість етнічних китайців. І внаслідок цього росіяни звідти, так би мовити, вичавлюються. Є офіційні повідомлення, що з 2014 року чисельність місцевого російського населення Забайкальського краю РФ зменшилась на 30 тис. осіб, а Далекого Сходу — на 60 тис. осіб.

Москва поки що утримується від відкритих претензій до Пекіну, але вже демонструє невдоволення ситуацією на сході країни

До останнього часу ні місцева, ні центральна влада Росії фактично не реагували на таку проблему. Навіть акції протесту росіян, як і їхні намагання якось протистояти «хижацьким», а в низці випадків і незаконним діям китайських бізнесменів, придушувалися російськими правоохоронними органами. А на офіційному рівні стверджувалося, що будь-яких підстав для хвилювань з приводу такого освоєння китайцями російських природних ресурсів немає, що активність китайського бізнесу лише «допомагає розвивати російську економіку».

Та сьогодні така позиція керівництва РФ змінюється, що не може не вплинути на загальний характер російсько-китайських відносин. Однак з огляду на стратегічне значення Китаю для Росії в її протистоянні із Заходом, Москва, поки що утримуючись від відкритих претензій до Пекіну, вже демонструє невдоволення ситуацією на сході країни.

Зокрема, 4 липня ц. р. на черговому засіданні у Пекіні Китайсько-російської міжпарламентської комісії з співпраці між двома країнами голова Ради Федерації Росії В. Матвієнко разом з присутнім там головою Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Лі Чжаньшу констатувала, що співробітництво сторін виходить на якісно новий рівень міждержавних відносин, заснованих на взаємній повазі та вигоді. Були навіть проголошені наміри посилити взаємодію РФ з Китаєм як на міжнародній арені, так і у реалізації двосторонніх проектів.

4 липня ц. р. у Пекіні пройшло 4-е засідання Китайсько-російської міжпарламентської комісії по співпраці

Але слід зауважити, що напередодні свого візиту до Пекіну В. Матвієнко збирала нараду з керівниками органів місцевої влади Забайкальського краю РФ, під час якої відверто звинуватила їх у потуранні незаконній вирубці лісу в регіоні та його вивезенні до КНР. З огляду на відчутні наслідки такої діяльності (лише у 2017 році збитки краю сягали 145 млн руб.), вона вимагала посилити контроль за діяльністю китайських підприємців, включно з затриманням порушників та їх висланням за межі Російської Федерації.

Голова Ради Федерації Росії В. Матвієнко, Чита, Забайкальський край РФ, 3 липня ц. р.

Досить показово змінив своє ставлення до КНР і лідер Ліберально-демократичної партії Росії В. Жириновський. Всупереч своїм попереднім твердженням щодо ролі Китаю як головного партнера Росії та відсутності будь-яких загроз з його боку, нещодавно він жорстко розкритикував місцеву владу Томської області РФ за те, що вона передала в оренду китайським бізнесменам 140 тис. гектарів лісу. За його словами, така практика завдає російській економіці прямих і невиправданих збитків.

 

Водночас можна спостерігати, що збільшилась кількість критичних публікацій у російських ЗМІ з приводу інших аспектів економічного співробітництва між Росією та КНР. В них стверджується, зокрема, що Китай реально фінансує лише ті економічні проекти, якими передбачається розширення можливостей доступу до російських природних ресурсів, а саме — транскордонної транспортної інфраструктури, трубопроводів, шахт та підприємств з первинної переробки сировини. При цьому до їх реалізації переважно залучаються китайські робітники та використовується обладнання китайського виробництва. Внаслідок такого стану справ китайські інвестиції, які ніби то призначені для розвитку економіки східних регіонів Росії, не приносять цим регіонам ніякої користі, і навпаки — сприяють лише економічному зростанню КНР.

 

Крім того, російські експерти помітно занепокоєні нарощуванням військового потенціалу Китаю. В даному зв’язку робиться наголос на неспроможності військ Східного військового округу (СВО) ЗС Росії захистити територію країни у випадку, якщо спалахне російсько-китайський конфлікт. Причина очевидна: НВАК КНР переважає збройні сили Росії як за чисельністю своїх угруповань в регіоні, так і за якістю озброєнь. За свідченням російських експертів, в той час, коли НВАК КНР активно модернізується, на озброєнні з’єднань та частин СВО ЗС РФ в основному залишаються застарілі зразки військової техніки. Помітні недоліки мають місце і в системі російської ППО на Східному напрямку.

Виходячи з цього, робиться висновок, що необхідно посилити угруповання військ СВО ЗС РФ та прискорити процес з їх переозброєння. Наголошується також на потребі повного перегляду концепції облаштування баз зберігання і ремонту військової техніки (бзрвт), більшість з яких розташована саме у Східному військовому окрузі. Так, в основному на базах знаходиться застаріла та несправна техніка, а самі вони дислокуються у безпосередній близькості до кордону з КНР, що не дозволить використати бзрвт для формування нових частин на випадок мобілізації призовного контингенту. З огляду на це, пропонується ліквідувати теперішні бзрвт та розгорнути нові бази у тилових районах, зокрема в Бурятії, на півдні Якутії, на півночі о. Сахалін та в районі Комсомольська-на-Амурі.

 Покинута база зберігання військової техніки в районі Комсомольська-на-Амурі

Якщо зважати на характер російської влади, а саме — підпорядкованість Кремлю переважної більшості впливових політиків та ЗМІ, викладені вище факти віддзеркалюють як реальну занепокоєність керівництва РФ подіями на сході країни, так і демонструють Китаю готовність посилити заходи з захисту російських інтересів, у т. ч. і у військовій сфері.

Про це свідчать зміни у характері оперативної та бойової підготовки військ Східного військового округу ЗС РФ, коли вони переходять від опрацювання питань боротьби з бандформуваннями та терористами до вирішення завдань з відбиття наступальних дій переважаючого супротивника. Зокрема, розв’язання таких завдань покладалося в основу сценаріїв військових навчань, які проводились в рамках підсумкової перевірки військ СВО за зимовий період. Подібним же буде і сценарій стратегічного командно-штабного навчання ЗС РФ «Схід-2018», проведення якого планується на осінь поточного року.

Війська Східного ВО ЗС РФ відпрацьовують завдання з відбиття наступальних дій переважаючого супротивника

Разом з тим, все це ще раз підтверджує складність положення режиму В. Путіна, що фактично став заручником відомих геополітичних авантюр. Так, з одного боку загострення протистояння із Заходом змушує Москву іти на поступки Китаю, а з іншого — подібні поступки створюють прямі загрози російським інтересам на сході країни, що вже визнається на вищому державному рівні Росії.

У такій ситуації єдиний вихід для Росії — налагодити відносини зі США та ЄС за рахунок досягнення певних компромісів з українського та інших проблемних питань. Саме це, а не міфічний «обмін» України на Сирію або «Північний потік–2» (як це стверджується російськими ЗМІ), і стане головною темою переговорів між президентами США і РФ, які плануються 16 липня ц. р. у Фінляндії (Гельсінки). При цьому, загроза відкриття «другого фронту» на сході Росії може стати одним із ключових чинників впливу на їх результати.

 

web page hit counter free