НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Огляд подій (18.09–24.09.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Протягом минулого тижня тривала робота 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, яка використовується Китаєм як важливий майданчик для демонстрації та просування своїх стратегічних інтересів. Насамперед це стосується підтримки процесів глобалізації світової економіки, як одного з основних механізмів поширення впливу КНР у світі.

Так, питання інтеграції економік країн різних регіонів порушувалося міністром закордонних справ КНР Ваном І під час його виступу на ГА ООН, а також ряду інших заходів, які проходили під його головуванням. Основними з них стали: неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів Наради по взаємодії та мірам довіри в Азії (CICA); політичні консультації глав МЗС Китаю та Африки; засідання міністрів закордонних справ країн-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та групи БРІКС.

Крім того, на полях сесії відбулись двосторонні зустрічі Вана І з Генеральним секретарем ООН А. Гутерришем, головою 72-ї сесії ГА ООН М. Лайчаком, віце-президентом США М. Пенсом, а також міністрами закордонних справ Росії, Великої Британії, Франції, ФРН, Японії, Південної Кореї, Індонезії, Венесуели, Еквадору, Кіпру та інших країн. Обговорювалися напрями взаємодії КНР з ООН, а також шляхи та перспективи розвитку співробітництва Китаю зі згаданими країнами.

Під час переговорів Вана І з А. Гутерришем, останній висловив підтримку ООН ініціатив Голови КНР Сі Цзіньпіна щодо створення суспільства з «єдиною долею для всього людства», формування відкритої світової економіки та поглиблення процесів економічної глобалізації. Зі своєї сторони Ван І підкреслив готовність Пекіну посилити взаємодію з ООН на основі спільних підходів, послідовно захищати цілі та принципи Уставу Організації Об’єднаних Націй, збільшити внески у діяльність ООН, підвищити ефективність миротворчої діяльності та більш ефективно протистояти світовим викликам. При цьому Ван І зробив особливий наголос на важливості питань порядку денного 72-ї сесії ГА ООН, насамперед щодо визначення шляхів глобального світового розвитку до 2030 року.

В рамках практичної реалізації наведених підходів 22 вересня ц. р. року у штаб-квартирі ООН був підписаний Меморандум про взаємодію між МЗС КНР та Департаментом по економічним та соціальним питанням ООН (UNDESA) по китайській ініціативі «Пояс і шлях».

На цьому фоні показове значення мала зустріч Вана І з міністром закордонних справ України П. Клімкіним. Главами зовнішньополітичних відомств двох країн були обговорені результати зустрічі Президента України та Голови КНР у Давосі в січні ц. р., терміни проведення та питання до 3-го засідання Комісії зі співробітництва між урядами України та КНР, перспективи розширення торговельно-економічного співробітництва двох країн та напрями їх взаємодії у рамках міжнародних організацій, насамперед РБ ООН. Була також розглянута ініціатива Президента України щодо розгортання миротворчої операції ООН на Донбасі. За словами Вана І, Україна є партнером Китаю, який зацікавлений у поглибленні зв’язків з нею, в т. ч. у рамках «Поясу і шляху».

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» в контексті китайських та регіональних інтересів

Керівництво КНР здійснює заходи з розвитку механізмів діяльності «Поясу і шляху». Зокрема, проводиться робота зі створення мережі платіжних систем, які мають охопити всі країни-учасниці китайської ініціативи. На теперішній час Китай вже уклав угоди про співробітництво в даній сфері з понад 340 організаціями зі згаданих країн. При цьому китайська платіжна система China UnionPay працює у близько 50-ти із них, а загальна кількість банківських карт цієї системи перевищила 25 млн одиниць.

Посилена увага уряду Китаю приділяється об’єднанню інформаційних сфер учасників «Поясу і шляху». На минулому тижні у китайському місті Дуньхуан (провінція Ганьсу, північно-західний Китай) був проведений форум співробітництва ЗМІ «Пояс і шлях — 2017» за участю представників понад 300 засобів масової інформації зі 126 країн. У ході форуму, за ініціативи китайського медіа-холдингу «Женьмінь жибао», був запущений проект створення Центру посилення взаємодії серед місцевих та міжнародних ЗМІ у рамках «Поясу і шляху». Крім того, «Женьмінь жибао» оголосила плани просування медіа-співробітництва вздовж «Поясу і шляху», які передбачають випуск Синьої книги по взаємодії ЗМІ, запуск міжнародного дослідницького центру, відкриття медіа-центру по співробітництву, створення союзу регіонального співробітництва «Поясу і шляху», заснування культурно-дослідницького центру, публікацію збірника творів про «Шовковий шлях».

Тривають заходи з інтеграції до «Шовкового шляху» країн інших регіонів. 18 вересня ц. р. у Болгарії була проведена міжнародна конференція «Простір розвитку ініціативи «Пояс і шлях» в Чорноморському регіоні». В ході конференції посол КНР в Болгарії Чжан Хайчжоу відмітив важливе значення Чорноморського регіону, який відіграє особливу роль у розвитку транспортних комунікацій між Європою та АТР. За словами китайського представника, поглиблення інтеграції країн регіону до простору «Поясу і шляху» відповідає спільним інтересам всіх зацікавлених сторін. У свою чергу, заступник міністра закордонних справ Болгарії Г. Георгієв зробив наголос на економічних наслідках розширення участі причорноморських країн у проектах «Поясу і шляху». Згідно з його оцінкою, зазначене сприятиме посиленню відкритості їх економік, більш широкому входженню у світову економічну систему, а також збільшенню обсягів іноземних інвестицій.

Робота «Поясу і шляху» здійснює позитивний вплив також і на розвиток внутрішніх районів КНР. Зокрема, завдяки участі центрально-китайської провінції Сичуань у проектах «Поясу і шляху», протягом останніх п’яти років іноземні інвестиції у її економіку перевищили 5 трлн юанів. На сьогоднішній день в країнах «Поясу і шляху» діє 250 підприємств за участю капіталів із провінції Сичуань, а на її території відкрито 935 спільних компаній із сукупним обсягом інвестицій на суму понад 7 млрд дол. США.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

На фоні участі Китаю у 72-й сесії ГА ООН продовжується розвиток міжнародного співробітництва країни у двосторонніх форматах. 18 вересня ц. р. лідери КНР та США обговорили по телефону деталі візиту до Китаю Д. Трампа, який планується до кінця поточного року. Під час переговорів була відмічена наявність широкого спектру спільних інтересів двох країн у різних сферах. В цьому зв’язку сторони дійшли згоди щодо принципової важливості майбутнього візиту президента США до КНР, якай має стати каталізатором активізації китайсько-американських стосунків.

Крім того, 20 вересня ц. р. Сі Цзіньпін зустрівся у Пекіні з прем’єр-міністром Сінгапуру Лі Сіен Луном, який знаходився з офіційним візитом у КНР. Під час переговорів була висловлена спільність поглядів сторін з багатьох питань, які стосуються економічної глобалізації, лібералізації торгівлі та полегшення інвестиційної діяльності. Виходячи із зазначеного була досягнута згода щодо координації стратегій розвитку двох країн. При цьому пріоритетом двостороннього співробітництва було названо розширення участі Сінгапуру у проектах «Поясу і шляху».

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Важливе значення у розвитку економіки КНР має енергетичне забезпечення країни, що здійснюється як власними силами, так і за рахунок поглиблення міжнародного співробітництва в цій сфері. 18 вересня ц. р. у м. Ханчжоу (провінція Чжецзян, східний Китай) відбулась перша міжнародна нафтогазова конференція. У заході взяли участь представники провідних енергетичних компаній (зокрема Chevron, DuPont, BP, Statoil та Sinopec) з більш ніж 40 країн світу, включаючи США, Росію, Саудівську Аравію і Венесуелу. За підсумками конференції були підписані договори про реалізацію понад 20 проектів на загальну суму 8,7 млрд дол. США, в т. ч. у галузях видобутку, транспортування, складування та переробки нафтопродуктів.

Водночас 20 вересня ц. р. у Пекіні було проведено 14-е засідання китайсько-російської комісії з енергетичної співпраці, яку очолюють член Політбюро ЦК КПК, віце-прем’єр Держради КНР Чжан Гаолі та заступник голови уряду Росії А. Дворкович. Сторони обговорили плани поглиблення взаємодії між двома країнами у нафтовій, газовій та вугільній галузях, а також в атомній енергетиці та при використанні нових джерел енергії. Загалом було розглянуто близько десяти енергетичних проектів.

Триває також розвиток коопераційних зв’язків Китаю з іншими країнами в авіаційній сфері. 20 вересня ц. р. у китайському місті Тяньцзін був офіційно введений в експлуатацію перший поза межами Європи центр зі збирання та випуску широкофюзеляжних літаків А330 авіабудівного холдингу Airbus. На сьогодні у м. Тяньцзін вже збираються вузькофюзеляжні літаки А319 і А320.

У свою чергу на минулому тижні китайська компанія AECC Commercial Aircraft Engine Co., Ltd. (AECC CAE) підписала меморандум з російською «Об’єднаною двигунобудівною корпорацією» щодо взаємодії у створенні газотурбінного двигуна для китайсько-російського широкофюзеляжного далекомагістрального літака. Китай і Росія мають намір реалізувати плани створення такого літака до 2025–2027 років. За задумом сторін, новий літак місткістю 250–300 пасажирів складе конкуренцію літакам інших провідних авіавиробників — Airbus і Boeing та займе значну частину ринку не тільки в КНР і РФ, але і інших країн. Вартість програми оцінюється у 13–20 млрд дол. США.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Ситуація довкола Корейського півострова. Тема Північної Кореї стала одним із питань, які порушувалися учасниками 72-ї сесії ГА ООН. Так, за заявою президента США Д. Трампа під час його виступу на сесії, у випадку, якщо Пхеньян буде погрожувати Сполученим Штатам Америки, їм не залишиться іншого вибору, ніж знищити Північну Корею. В той же час, він висловив сподівання, що розвиток подій не дійде до такої межі. В даному зв’язку Д. Трамп закликав Пхеньян уяснити те, що відмова від ядерної зброї є єдиним прийнятним майбутнім для КНДР.

Виступ Д. Трампа був розцінений лідером КНДР Кім Чен Ином як «фактичне оголошення війни Північній Кореї». При цьому він висловив ряд брутальних зауважень на адресу Д. Трампа, а також попередив про наміри Пхеньяну «надати рішучу відповідь на вищому рівні».

Політичні заяви США та КНДР супроводжуються продовженням заходів взаємного тиску та демонстрації сили. Зокрема, 21 вересня ц. р. Д. Трамп підписав указ, який дозволяє США посилювати санкції проти осіб та компаній, які ведуть торгівлю з Північною Кореєю. За словами президента США, зазначене має на меті перекриття «джерел доходів, які фінансують зусилля КНДР з розробки найбільш смертоносних видів зброї».

Водночас на минулому тижні було проведено чергове спільне навчання ВПС США та Південної Кореї за участю двох американських стратегічних бомбардувальників В-1В та чотирьох винищувачів п’ятого покоління F-35В, а також та південнокорейських винищувачів F-15К. При цьому група бомбардувальників В-1В у супроводі винищувачів пролетіла над нейтральними водами вздовж узбережжя КНДР.

Зі своєї сторони, коментуючи заяву Кім Чен Ина щодо «відповіді США», міністр закордонних справ Північної Кореї Рі Йон Хо не виключив можливості проведення КНДР випробувань водневої бомби у Тихому океані. Крім того, Рі Йон Хо виступив з черговими погрозами щодо можливості нанесення Північною Кореєю ракетного удару по США.

Посилює тиск на Північну Корею також і Китай. Так, у рамках виконання резолюції РБ ООН від 12 вересня ц. р., влада КНР повністю відмовилась від імпорту текстильної продукції з КНДР, а також обмежила постачання їй нафтопродуктів. Санкції почнуть діяти з 1 жовтня поточного року. До цього часу Китай купував близько 80 % текстилю виробництва КНДР, що було важливим джерелом отримання нею твердої валюти. В свою чергу внаслідок міжнародних обмежень на постачання нафтопродуктів до КНДР ціни на бензин в країні вже зросли на 20 %.

На цьому фоні Росія продовжує займати подвійну позицію у відношенні Північної Кореї. Так, з однієї сторони Москва засуджує ракетно-ядерні випробування КНДР, а з іншої — продовжує активне співробітництво з нею у торговельно-економічній сфері. Зокрема, на минулому тижні з портів Владивосток та Находка до Північної Кореї було відправлено вісім танкерів з нафтою. При цьому в офіційному повідомленні місцем призначення вантажу був названий Китай.

 

Діяльність Збройних сил КНР. На минулому тижні був проведений 2-й етап спільних навчань ВМС Китаю і ВМФ Росії «Морська взаємодія-2017». З китайської сторони в навчаннях брали участь ракетний есмінець «Шіцзячжуан», ракетний фрегат «Дацін», корабель забезпечення «Дунпінху», рятувальне судно «Чандао» з глибоководним апаратом, а також два палубних вертольоти і морські піхотинці; з російської — великий протичовновий корабель «Адмирал Трибуц», корвет «Совершенный», рятувальне судно «Игорь Белоусов» з глибоководним апаратом, два палубних вертольоти та підрозділ морські піхоти. Відпрацьовувались питання спільних дій при проведенні рятувальних та антитерористичних операцій на морі.

Водночас до 27 вересня ц. р. на території КНР проходить 3-тижневе спільне китайсько-пакистанське навчання ВПС двох країн «Орел-6». З боку Китаю у ньоиу беруть участь винищувачі J-11, винищувачі-бомбардувальники JH-7, літаки дальнього радіолокаційного виявлення KJ-200, а також наземні сили, включаючи підрозділи протиповітряної оборони. Пакистан направив на навчання винищувачі JF-17 Thunder та літаки дальнього радіолокаційного виявлення. Загалом залучено близько 40 літаків. Відпрацьовуються питання ведення повітряних боїв та нанесення ударів по наземним цілям. За рядом оцінок, політичною метою навчання є демонстрація Китаєм та Пакистаном спільноті їх позицій у військовій сфері перед Індією.

 

3.4. Наука та технології

Однією з провідних високотехнологічних галузей КНР є ядерна енергетика. Так, Китайською державною корпорацією ядерно-енергетичних технологій розроблена перша в країні система управління ядерними реакторами типу САР-1400. На сьогодні Китай є четвертою в світі країною, здатною випускати подібні системи, які можуть зупиняти реактори у випадках землетрусів, цунамі та інших надзвичайних випадків. Система отримала ліцензії Державного управління КНР у справах ядерної безпеки та Комісії по регулюванню атомної енергетики США, що дозволяє Китаю постачати її на світовий ринок.

Вагомі успіхи були досягнуті також у розвідці та видобутку сланцевого газу. Згідно з повідомленням Міністерства земельних та природних ресурсів (МЗПР) КНР, у 2016 році видобуток цього виду енергоносіїв в країні досяг 7,882 млрд куб. метрів. За цим показником Китай зайняв третє місце в світі, поступаючись лише США та Канаді. За оцінкою МЗПР Китаю, на сьогодні придатні до освоєння запаси сланцевого газу в країні перевищують 20 трлн куб. метрів, а розвідані геологічні запаси становлять близько 1 трлн куб. метрів. Виходячи з наявних можливостей, до 2030 року обсяг видобутку сланцевого газу в КНР планується довести до 80–100 млрд куб. метрів на рік.

Продовжується також реалізація масштабних космічних програм. 19–22 вересня 2017 року в Пекіні відбувся Міжнародний форум з дослідження Місяця і далекого космосу. Під час заходу були оприлюднені наміри Китаю запустити космічний корабель на орбіту Марса вже у 2020 році. При цьому на поверхню планети буде висаджений самохідний автоматичний апарат.

Посилена увага уряду КНР приділяється також транспортній галузі країни, зокрема розвитку залізничного сполучення. При цьому досягнення Китаю в цій галузі вже дозволяють високошвидкісним потягам ефективно конкурувати з цивільною авіацією. За оцінками експертів найкрупніших авіаційних компаній країни Air China, China Southern Airlines та China Eastern Airlines, вже протягом найближчих п’яти років цивільна авіація Китаю зіткнеться з серйозними викликами з боку залізничного транспорту. Причинами цього називаються: збільшення швидкості потягів та дальності перевезень (з 800 до 1000 км), менша залежність роботи залізниці від погодних умов та нижча вартість перевезень.

Крім того, проводиться модернізація міського залізничного сполучення із застосуванням новітніх технологій. До кінця поточного року у Пекіні планується ввести в дію першу чергу залізничної лінії на магнітній підвісці S1 загальною довжиною 10,2 км. На лінії будуть курсувати десять потягів, здатні перевозити до 1000 пасажирів кожний зі швидкістю 80 км/год. У порівнянні з існуючими потягами метро та легкорейковим транспортом, потяги на магнітній підвісці є більш безпечними та дешевшими.

 

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР та Україною

Україна та Китай продовжують активне співробітництво у промисловій, енергетичній, сільськогосподарській та гуманітарній сферах. Так, українська компанія «Мотор Січ» спільно з Чунцинською компанією авіаційних двигунів «Тяньцзяо» взяла участь у 17-му міжнародному авіасалоні в Пекіні, який відкрився 19 вересня ц. р. Представлені шість авіаційних двигунів спільної розробки та виробництва. З урахуванням досягнутих результатів, на наступному етапі співпраці між українською та китайською компаніями передбачається організація збирання в Китаї турбовентиляторного двигуна АІ-322-25 для навчально-бойового літака L-15 ВПС НВАК. Літак L-15 призначений для підготовки пілотів літаків третього-четвертого поколінь.

18 вересня ц. р. відбулась зустріч заступника міністра енергетики та вугільної промисловості України Н. Бойко з керівництвом Китайського національного управління з енергетики. Обговорювались питання розширення співробітництва між Україною та КНР в атомно-промисловому комплексі. В цьому зв’язку було відмічене важливе значення підписання в жовтні 2016 року Меморандуму про співробітництво між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України і китайською компанією China National Nuclear Corporation, що дало поштовх прискоренню реалізації спільних проектів з видобутку урану та виробництва ядерного палива. З урахуванням зазначеного була досягнута домовленість щодо продовження взаємодії між компаніями атомно-промислового комплексу України та КНР за згаданими напрямами.

В свою чергу, у вересні цього року Мінагрополітики України та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції і карантину Китаю підписали протоколи санітарних та фітосанітарних вимог щодо експорту соняшникового шроту та бурякового жому до КНР. Коментуючи даний факт, заступник міністра аграрної політики та продовольства О. Трофімцева відмітила значення Китаю як стратегічного партнера України в галузі сільського господарства. Цього року завдяки активній співпраці між двома країнами українські виробники отримали право експорту замороженої яловичини на китайський ринок. Крім того, право постачати свою продукцію до КНР отримали дев’ять українських підприємств, які виробляють молочну продукцію.

Триває також поглиблення зв’язків між Україною та КНР в гуманітарній сфері. 18 вересня ц. р. у ході 7-го міжнародного форуму «Kyiv Media Week» була підписана рамкова угода про співробітництво сторін з питань виробництва і розповсюдження кіно- і телевізійних передач. Угода передбачає трансляцію китайських фільмів на українському телебаченні та закладає основу для спільного випуску телевізійних передач.