КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(03.04–09.04.2017 р.)
I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України
6 квітня ц. р. Європейський парламент ухвалив рішення про спрощення візового режиму ЄС з Україною. Остаточну крапку в даному процесі має поставити виконання ряду формальних процедур, зокрема, голосування в Комітеті представників та Раді міністрів Європейського Союзу.
|
6 квітня Європейський парламент ухвалив рішення про спрощення візового режиму ЄС з Україною |
Це рішення Європейського парламенту має принципове значення з точки зору підтвердження стратегічного курсу ЄС щодо підтримки України, а також визнання її входження до західного світу, а не до російської зони впливу. Водночас це стало наочною демонстрацію більшої привабливості життя в Україні, ніж у Росії, а тим більше на окупованих нею українських територіях. Загалом, ці всі обставини ще раз підтвердили тенденцію провалу підступної політики режиму В. Путіна за всіма напрямами.
Про цю тенденцію свідчить і теракт в метро у Санкт-Петербурзі 3 квітня ц. р., який показав, що Кремль не спроможний гарантувати безпеку в країні (що до цього часу, по суті, було одним із «наріжних каменів» авторитету В. Путіна). Можна по-різному оцінювати причини та цілі теракту — від розгляду його в контексті поширення акцій протесту в РФ (як одного із заходів організаторів соціальних заворушень з дестабілізації обстановки в країні) — до дій ісламських екстремістів у відповідь на військову операцію Росії в Сирії.
Не виключається також і версія організації теракту саме теперішнім режимом РФ «з метою консолідації російського населення на ідеях боротьби з тероризмом», переконання в необхідності об’єднання зусиль Заходу та Росії для протидії екстремізму, а також створення резонансного приводу для придушення антиурядових виступів в країні. Зокрема, в Державній думі РФ, в зв’язку з терактом у Санкт-Петербурзі, вже порушене питання про заборону проведення будь-яких мітингів та демонстрацій в Росії.
І навіть більше, Москва активно використовує теракт для створення противаг акціям протесту противників режиму В. Путіна. Так, за ініціативою Кремля, 7–9 квітня ц. р. у різних містах Росії пройшли т. зв. «дні єдності» РФ проти тероризму. За рознарядкою місцевих органів влади до мітингів у примусовому порядку залучались студенти та працівники бюджетної сфери.
Разом з тим, якими б не були справжні причини та цілі теракту, він чітко демонструє, що Росія занурюється у ситуацію 1990-х — початку 2000-х років, коли на її території поширювалися процеси дезінтеграції та збройні конфлікти. Щоб усвідомити, наскільки така загроза реальна, досить зважити на активізацію діяльності ісламських екстремістів на півдні Росії, в т. ч. на напад з метою здобути зброю на підрозділи Росгвардії в Чечні 24 березня ц. р., а також на поліцейські патрулі в Астрахані 4 і 6 квітня ц. р. та Інгушетії 7 квітня ц. р.
Крім того, теракт у Санкт-Петербурзі 3 квітня ц. р. став прямим викликом особисто президенту РФ В. Путіну та всій його політиці на пострадянському просторі. Саме в цей час у «північній столиці» Росії він зустрічався з президентом Республіки Білорусь О. Лукашенком з нагоди Дня єдності РФ та Білорусі.
Водночас, незважаючи на репресії російської влади, в країні тривають масові, у формі мирних страйків акції протесту дальнобійників. За даними «Об’єднання перевізників Росії», в них беруть участь понад 10 тис. водіїв. Найбільш активно — в Дагестані, Бурятії, Челябінську, Владивостоці, на півдні Росії, а також у Москві та Санкт-Петербурзі. Так, у Дагестані зупинена робота 100 % перевізників, включно з важкими вантажними автомобілями та вантажівками малої тоннажності. Учасники акції заблокували автошлях Ростов-на-Дону — Баку. Загалом на території Росії зупинено роботу близько 40 % машин вантажопідйомністю від 5 до 12 тонн. В значній кількості випадків водіїв підтримують власники фірм та підприємств, які працюють в галузі вантажоперевезень, що вже викликало перебої вантажних поставок в Росії.
На цьому фоні ще більш загострились відносини між Росією та Заходом через застосування режимом Б. Асада хімічної зброї проти повстанців в Сирії. Західні країни та міжнародні організації звинуватили Москву у потуранні військовим злочинам на сирійській території, а також порушили питання щодо посилення санкцій проти Російської Федерації. Крім того, реагуючи на хімічну атаку, ЗС США завдали ракетного удару по базі ВПС Шайрат урядових сил Сирії, що по суті остаточно поклало край сподіванням Кремля на налагодження співробітництва з Заходом у протистоянні тероризму. У відповідь, Росія призупинила дію меморандуму зі США щодо уникнення інцидентів у Сирії.
|
У ніч на 7 квітня USS Porter та USS Ross нанесли удари по Сирії «у відповідь на використання хімічної зброї сирійським режимом» |
До речі, потужність удару США, які застосували 59 крилатих ракет «Томагавк» лише по одній авіабазі Шайрат, наочно свідчить про абсолютну військову перевагу Сполучених Штатів Америки над Росією. Водночас це ще раз продемонструвало істинне ставлення США до Росії, як до другорядної країни, у якої немає авторитету в очах Вашингтону та яка не може перешкодити його діям. Зважаючи на зазначене, можна констатувати, що домовленість США і Росії в плані «торгу» Україною щодо Сирії неможлива.
Принципові розбіжності між США та Росією були підтверджені й під час розгляду сирійського питання на засіданні РБ ООН 7 квітня ц. р. Сторони досить жорстко звинуватили одна одну в проведенні деструктивної політики, яка може загострити обстановку довкола Сирії.
Незалежні експерти намагаються передбачити якою буде реакція Путіна у відповідь на ракетну атаку США і де саме її слід очікувати: на Близькому Сході, в Середземномор’ї, на Балканах, проти країн Балтії і Польщі чи проти України на Донбасі?
Незважаючи на загострення обстановки в Росії та посилення свого протистояння з Заходом, Москва все ще намагається досягти своїх цілей стосовно України. Так, 4 квітня ц. р. під час телефонних переговорів з Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель та президентом Франції Ф. Олландом, В. Путін знову звинуватив Україну у «невиконанні Мінських домовленостей». На підтвердження вкотре згадується відмова України від т. зв. формули Штайнмайєра (передбачає реалізацію політичної частини мирного плану до гарантування безпеки в зоні конфлікту), а також триваюча «блокада» Донбасу.
Аналогічну позицію продемонструвала російська сторона і на зустрічі дипломатичних радників лідерів країн-учасниць «нормандської четвірки» 6 квітня ц. р. у Мінську. Однак представники України, ФРН та Франції засудили дії Росії з провокування напруженості на Донбасі, закликавши її припинити такі дії. Окремий акцент було зроблено на безпечних умовах діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі та наданні їй доступу до всіх окупованих Росією територій України. Як завжди, це залишилось поза будь-якою увагою Москви.
ІІ. Збройна агресія Росії проти України
2.1. Схід України (зона АТО)
Про реальну політику режиму В. Путіна стосовно України свідчать порушення Росією умов перемир’я на Донбасі під час відзначення Великодня. Так, російсько-терористичні війська продовжували обстрілювати позиції сил АТО та мирних населених пунктів з піковою інтенсивністю у 50–80 обстрілів протягом доби. Як наслідок, було зірвано й виконання попередньої домовленості про відведення військ від лінії зіткнення сторін в районі Станиці Луганської та на маріупольському напрямку. В цьому зв’язку досить показовою є участь у бойових діях на Донбасі загонів т. зв. «православного війська Росії», створених під егідою Російської православної церкви.
2.2. Кримський півострів
Незважаючи на те, що керівництво РФ проявляє «особливу увагу до проблем Криму», а також посилює репресії проти опонентів путінського режиму, настрої протесту спостерігаються також і на Кримському півострові. Так, група активістів ініціативного руху «Навальный 2018. Крым» має намір брати участь в акції «Надоел!», яку планує 29 квітня цього року громадська організація «Открытая Россия» (лідер — колишній олігарх М. Ходорковський). Таким чином ситуація в Криму набуває якісно нового характеру, коли проти Кремля виступають вже не тільки кримські татари та прихильники України, але й частина т. зв. російськомовного населення.
За таких обставин влада РФ не припиняє масштабної мілітаризації Кримського півострова. Так, 1 квітня ц. р. у штабі ЧФ РФ у Севастополі пройшло виїзне засідання військової ради ВМФ РФ, де обговорювались плани з нарощування сил Чорноморського флоту РФ в Криму, а також посилення російської присутності у ближніх і дальніх морських зонах. При цьому головнокомандувач ВМФ Росії адмірал В. Корольов підтвердив плани введення до бойового складу ЧФ РФ у 2017 році трьох нових підводних човнів проекту 636.3 — «Краснодар», «Колпино» та «Великий Новгород».
2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу
|
В Вітебській області пройшло спільне тактичне навчання підрозділів ПДВ Росії та Сил спеціальних операцій Білорусі |
В умовах, коли ускладнюється внутрішня ситуація в Росії та посилюється на неї тиск з боку США, НАТО і ЄС, російське керівництво намагається демонструвати свою силу Україні та її західним партнерам. Так, на минулому тижні в рамках підготовки СКШН «Захід-2017» на території Вітебської області Республіки Білорусь відбулося спільне тактичне навчання за участю батальйонних тактичних груп 98-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії ЗС РФ (Іванівська обл.) та 103-ї окремої гвардійської повітрянодесантної бригади Сил спеціальних операцій ЗС Білорусі.
Опрацьовувались розвідувально-пошукові дії на незнайомій місцевості, де визначалися маршрути висування основних сил об’єднаного десантного угруповання російських та білоруських військ. Довжина маршруту сягала понад 150 км, що практично відповідає глибині проведення армійської наступальної операції.
Водночас на полігоні «Хмелевка» в Калінінградській області РФ проводилося батальйонне тактичне навчання 336-ї бригади морської піхоти (м. Балтійськ) Балтійського флоту Росії. Опрацьовувались задачі висадки морського десанту з наступним просуванням сил морської піхоти вглиб узбережжя супротивника.
Характер цих навчань не виключає можливості їх проведення на єдиному оперативному фоні в рамках опрацювання сценарію повномасштабної військової операції проти країн Балтії. Все це військова розвідка Литви розцінила як безпосередню загрозу країнам регіону та загалом усьому НАТО.
Крім того, 4–5 квітня ц. р. у Криму та Волгоградській області Росії пройшли льотно-тактичні навчання авіаційних частин 4-ї армії ВПС та ППО, яка оперативно підпорядковується Південному військовому округу ЗС РФ.
Окрім надання військової допомоги «ДНР» і «ЛНР», Росія поглиблює військове співробітництво також і з іншими самопроголошеними республіками в країнах колишнього СРСР. Так, за підсумками зустрічі міністра оборони Росії С. Шойгу та глави військового відомства Південної Осетії І. Гассеєва 31 березня ц. р. у Москві було підписано «міжурядову» угоду про порядок входження окремих підрозділів самопроголошеної республіки до складу ЗС РФ. Таким чином, як і на Донбасі, формується спільне угруповання російських військ та збройних формувань сепаратистів. За рахунок цього Росія розширює можливості ведення «гібридної війни» проти Грузії, в т. ч. у плані розширення масштабів військового вторгнення на грузинську територію.
ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни
3.1. Міжнародні організації
Європейський Союз. На фоні посилення агресивності політики Росії суттєвою загрозою безпеці Європи залишається проблема міжнародного тероризму. 7 квітня ц. р. у столиці Швеції м. Стокгольм відбувся теракт, коли вантажний автомобіль наїхав на натовп людей. Попередній з таких випадків стався 22 березня ц. р. у Лондоні.
У зв’язку з цим Європейська комісія запровадила посилений контроль на зовнішніх кордонах Шенгенської зони. Відтепер грунтовну перевірку проходитимуть також і громадяни країн-членів ЄС. Зокрема, їхні паспорти звірятимуться з базами даних служб безпеки з метою недопущення проникнення до країн Європейського Союзу осіб, які становлять загрозу громадській безпеці.
НАТО. Політику НАТО зі стримування Росії активно підтримують країни-члени Альянсу з числа країн Центрально-Східної Європи. 3 квітня ц. р. президент Румунії Клаус Йоханніс виступив з ініціативою відкрити у Бухаресті Бюро контррозвідки НАТО. За його словами, створення такого органу зміцнить безпеку сил Альянсу в регіоні та дозволить посилити протидію заходам «гібридних війн», які проводяться Росією. Поряд з цим реалізація такої ініціативи зміцнюватиме позиції Румунії в НАТО.
Водночас на минулому тижні завершилися заходи з розгортання багатонаціональної бойової тактичної групи (БТГр) НАТО на території Естонії, яка включає 1,2 тис. військовослужбовців зі складу збройних сил Великої Британії, Франції, Данії та Естонії. Сьогодні ця БТГр розгорнута і дислокується на базі Тапа — за 150 км від кордону з Росією.
3.2. Провідні західні країни
|
Голова делегації місії Європейського Союзу у США Д. О’Салліван під час слухань у Комітеті Сенату США з міжнародних справ, 4 квітня |
США–Європейський Союз. Керівні кола США та ЄС посилюють координацію своїх дій зі стримування Росії. Даному питанню було присвячено спеціальне засідання Комітету Сенату США з міжнародних справ 4 квітня ц. р. Під час слухань голова делегації місії Європейського Союзу у США Д. О’Салліван наголосив на необхідності зберегти санкції проти Росії до виконання нею Мінських домовленостей та повернення Криму Україні. Він висловив тверді наміри ЄС продовжувати всебічну підтримку України, а також реалізовувати інші заходи з протидії агресивній політиці Москви. Такі заходи, зокрема, включатимуть: поглиблення відносин зі східними партнерами ЄС; активізацію боротьби з російською пропагандою, а також сприяння розвитку демократичних процесів у Росії. Аналогічні позиції стосовно Росії та України висловили також і американські сенатори.
Увагу учасники зустрічі приділили обговоренню планів розширення спектру санкцій стосовно Росії, в т. ч. у спосіб запровадження ембарго на експорт російських енергоносіїв. Сторони досягли домовленості щодо детального вивчення можливості такого кроку та прорахунку його наслідків для енергетичної безпеки Європи. Зокрема, серед першочергових способів вирішення даної проблеми були названі збільшення обсягів постачання скрапленого газу зі США до країн ЄС, а також розширення доступу Європейського Союзу до інших джерел енергоносіїв. У цьому зв’язку відмічено позитивний досвід Литви та Хорватії зі спорудження терміналів для приймання скрапленого газу на їх території.
Польща. В рамках загального протистояння між Заходом та Росією керівництво Польщі вдається до більш жорсткої політики стосовно Російської Федерації. 3 квітня ц. р. Генеральна прокуратура Польщі звинуватила авіадиспетчерську службу РФ у свідомому провокуванні катастрофи літака Ту-154 з президентом Польщі Л. Качинським на борту в квітні 2010 року біля Смоленська. На підтвердження наводяться матеріали авіадиспетчерських переговорів росіян, на основі чого планується направлення відповідного позову до Міжнародного суду ООН.
ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України
|
Індекс Зовнішньоекономічного банку Росії: |
Росія. Розвиток російської економіки не підтверджує оптимізм керівництва РФ про «адаптацію Росії до західних санкцій» та «вихід країни із кризового стану». Так, за даними Зовнішньоекономічного банку Росії, у лютому ц. р. ВВП РФ скоротився на 1,5 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. В цілому за січень–лютий поточного року обсяг ВВП впав на 0,4 %. Згідно оцінки банку, з початку року у промисловості та більшості інших галузей російської економіки превалюють негативні тенденції. Це стосується, зокрема, металургії, обробної промисловості, автомобіле-, судно- та авіабудування, а також ракетно-космічної галузі. Зменшились замовлення на труби для нафто- і газопроводів. Крім того, скоротилися обсяги роздрібної торгівлі.
Ускладнення соціально-економічної ситуації в Росії викликає зміни у суспільних настроях країни в плані підриву «кримського консенсусу» між населенням та владою. Так, за даними соціологічних досліджень, рівень недовіри російських громадян до керівництва країни зріс з 25 % у березні 2016 року до 31 % у березні поточного року. Загалом, на сьогоднішній день сукупний рейтинг уряду РФ знизився на 20 % у порівнянні з кінцем 2014 року. Все це й провокуватиме поширення акцій протесту в Російській Федерації.
|
Зустріч президентів Росії В. Путіна та Білорусі О. Лукашенка. 3 квітня, Санкт-Петербург |
Росія–Білорусь. 3 квітня ц. р. у Санкт-Петербурзі відбулася зустріч президентів Росії В. Путіна та Білорусі О. Лукашенка з нагоди Дня російсько-білоруської єдності. Глави обох країн висловили наміри поглиблювати стратегічне партнерство сторін, у т. ч. у військовій сфері. Так, протягом найближчого часу планується підписання цілої низки нових угод воєнно-політичного, військового та військово-технічного характеру.
Зокрема, передбачається участь у спільних навчаннях на території Білорусі не тільки підрозділів ЗС РФ, але й інших силових структур Росії. В цьому плані російські ЗМІ зазначають, що керівництво Білорусі зацікавлене у російській військовій допомозі, в т. ч. спеціалістах, які мають досвід боротьби з диверсійно-розвідувальними групами та незаконними збройними формуваннями. Актуальність даного питання була пов’язана з т. зв. «виявленням та затриманням на території Білорусі в березні ц. р. груп бойовиків, підготовлених в Україні».
З урахуванням таких обставин були підтверджені й плани проведення в Білорусі спільних військових навчань «Слов’янське братерство-2017» у липні (за участю російських, білоруських та сербських десантників), а також «Захід-2017» у серпні–вересні поточного року.
V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу
5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України
У найближчій перспективі на ситуацію довкола України впливатимуть події, пов’язані з масовими акціями протесту в Росії. В цьому плані найбільше значення матимуть наслідки страйку дальнобійників. Так, за оцінкою керівництва російської транспортної компанії «ВЭЙ-Групп.РФ» (група компаній «ВЭЙ-Групп» має представництва в усіх регіонах країни), у разі продовження страйку вже через 3–4 тижні в Росії відчуватиметься дефіцит продовольства та товарів першої необхідності. Це викличе зростання цін на них та, як наслідок, — поширюватимуться в країні протестні настрої.
|
Протести дальнобійників в Росії |
З огляду на зазначене, керівництво РФ вже розглядає можливість зниження податків на користування автомобільними шляхами, що є основною вимогою дальнобійників. Разом з тим, таке рішення фактично означатиме політичну поразку влади Росії, що буде використовуватись противниками режиму В. Путіна. Зокрема, не виключається більш активне висунення політичних вимог щодо відставки уряду Російської Федерації.
На цьому фоні активізуються антивладні виступи ісламських екстремістів на Північному Кавказі РФ. Насамперед в Дагестані, що став найбільш проблемним регіоном країни. Так, тамтешня ситуація вже в значній мірі вийшла з-під контролю центральної влади, що свідчить про неспроможність Москви ліквідувати осередки ісламістів в Дагестані, які відкрито діють на його території. Про високий рівень напруженості в Дагестані свідчить також гострий характер акцій місцевих дальнобійників (перекриття автошляхів та напади на автоперевізників, що відмовляються від участі у страйку).
Ще одним чинником підриву стабільності в Росії є зростання рівня загроз тероризму. Після теракту в метро Санкт-Петербургу черговим проявом такої загрози став підрив саморобного вибухового пристрою в Ростові-на-Дону 6 квітня ц. р. При цьому новою особливістю дій терористів є маскування вибухових пристроїв під різноманітні предмети, що привертають увагу людей, зокрема, дітей.
Всі ці проблеми вимагатимуть від керівництва РФ все більшої уваги та ресурсів на вирішення внутрішніх проблем, що послаблюватиме його можливості з реалізації неоімперської політики, в т. ч. стосовно України. Разом з тим, в інтересах консолідації російського населення на ідеях боротьби із зовнішнім ворогом, режим В. Путіна може зважитися й на подальше посилення протистояння з Україною та її західними партнерами.
5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України
Від згаданих обставин залежатиме також розвиток подій на Донбасі та в Криму. Так, Росія, як і раніше, «демонструватиме прихильність до мирного врегулювання конфлікту на сході України», однак в жодному разі не виконуватиме Мінські домовленості та продовжуватиме силовий тиск на Україну. Інтенсивність такого тиску буде зростати по мірі загострення внутрішньої ситуації в РФ аж до проведення наступальних операцій на окремих напрямках російсько-терористичними військами. Одночасно Росія може розпочати масштабний наступ на Донбасі у випадку виникнення політичної кризи в Україні. Не виключається також і можливість активізації Росією бойових дій на Донбасі як «асиметричної відповіді» на ракетний удар США по базі ВПС Шайрат урядових військ Сирії.
Разом з тим, подальше посилення протестної активності в РФ, а тим більше, відновлення збройного протистояння на Кавказі можуть змусити Москву перенацілити частину своїх сил з України на вирішення своїх внутрішніх проблем. При цьому додаткові складнощі для дій Росії на Донбасі буде створювати дестабілізація обстановки на півдні Російської Федерації — фактично в оперативному тилу російсько-терористичних військ.
З огляду на активні протестні рухи в Криму, керівництво РФ посилюватиме поліцейський режим на півострові, нарощуватиме масштаби репресій проти противників В. Путіна. Проявом такої політики Москви стали масові затримання осіб «неслов’янської зовнішності» на ринку в Сімферополі минулого тижня. Водночас триватимуть заходи з мілітаризації Криму задля зміцнення російських позицій у протистоянні зі США та НАТО в Чорноморському та Середземноморському регіонах.
5.3. Інші важливі події, що позначатимуться на інтересах і безпеці України
Глави держав та урядів країн-членів НАТО зберуться наприкінці травня ц. р. на саміт для обговорення адаптації цієї військово-політичної організації до нових викликів.
За словами Генерального секретаря НАТО Є. Столтенберга, «…Ми проведемо зустріч на рівні глав держав та урядів наприкінці травня у Брюсселі. Вона буде прив’язана до саміту G7 («Великої сімки») в Італії. Під час робочої сесії ми обговоримо питання адаптації НАТО до нових безпекових викликів, а також обговоримо боротьбу з тероризмом». І додав, що особливу увагу лідери приділять питанню збільшення та ефективного використання оборонних бюджетів.
|
Довідка: Саміт G7–2017 прийматиме Італія, яка в цьому році головує в «Великій сімці». За словами голови уряду країни Маттео Ренці, організатори заходу вже визначилися з часом і місцем його проведення — саміт відбудеться 25–27 травня 2017 року в м. Таорміна на Сицилії. Захід у Таорміні стане 43-м самітом G7. Прем’єр-міністр Італії підкреслив, що дана подія відбуватиметься в «дуже особливий момент». Адже це буде перша зустріч з новим президентом США. Крім того, саміт почне свою роботу відразу після виборів у Франції та перед виборами у ФРН. |
