7 грудня 2012

Іран в Близькосхідній політичній спіралі

Вплив Ірану на ситуацію в районі Близького Сходу та Перської затоки зростає, що,  безумовно, викликає тривогу у США та їх союзників. Зростання дістало прискорення після виведення військ США з Іраку. На сьогодні Ісламська Республіка Іран фактично є найбільш впливовою військовою силою в зоні Перської затоки.

Намагання Тегерану взяти на себе обов’язки активного посередника у врегулюванні ситуації в Сирії певним чином розбалансовують плани Вашингтону, який самотужки докладає зусилля, намагаючись залишатись впливовою силою на Близькому Сході і не втратити там своїх позицій. Тому США активно намагались залучити до цього конфлікту інші країни регіону, аби досягти своєї мети ще й за допомогою союзників. Так, Вашингтон вважає, що Анкара спроможна зіграти важливу роль у поваленні режиму Асада. Однак Туреччина не сподівалася, що ця американська пропозиція поставить її на край прірви. Прийнявши до себе понад 90 тисяч сирійських біженців, Анкара певним чином дестабілізувала своє внутрішнє становище, активізувавши одночасно внутрішню політичну опозицію.

Боротьба за владу в Сирії між алавітською меншиною, яка є відгалуженням ісламу шиїтського спрямування і яка активно підтримується Іраном, та сунітською більшістю, за якою стоять «Мусульманське братерство» та Аль-Каїда, є для Ірану, з одного боку, об’єднуючим мотивом, оскільки йдеться про захист ісламських інтересів в регіоні, проти втручання у ці справи США та їх сателітів, а з іншого боку — є можливість посилити свій вплив в регіоні. У разі успіху у врегулюванні сирійського питання, Іран, напевне, буде спроможний значно розширити свій вплив аж до узбережжя Середземного моря. Та ще й він може створити певне напруження на півночі Саудівської Аравії та Йорданії.

Безумовно, перед США постане вибір — або прийняти сторону Ер-Ріяду, щоб захистити шляхи транспортування нафти і газу з зони Перської затоки, що, знову ж таки може призвести до певного загострення в стосунках між США та ІРІ. Або погодитись на регіональне лідерство Ірану, що Вашингтон робити аж ніяк не бажає.

З іншого боку, якщо вдасться нейтралізувати намагання Ірану, то США залишають за собою право і надалі диктувати свою волю в цьому регіоні. Більше того, усунення Тегерану з Сирії надасть Вашингтону можливість повернути її в ранг свого стратегічного партнера і посилити свій тиск на Ірак, оскільки Іран втратить можливість відкрито підтримувати іракських шиїтів. Іран також реально почне потерпати від впровадження нових економічних санкцій, які призведуть до значного погіршення економічного стану ІРІ, поставивши її перед прірвою економічної кризи, коли вона остаточно втратить можливості стати регіональним лідером.       

Як ми пам’ятаємо, в жовтні 2012 року уряди країн Євросоюзу, прийняли пропозицію Німеччини та Великобританії ввести додаткові санкції проти іранського банківського, транспортного та промислового секторів економіки аби змусити Тегеран розпочати переговори щодо згортання своїх ядерних програм. Це найжорсткіші санкції, що запроваджувались проти Ірану останнім часом, адже вони мають широкий спектр впливу, на відміну від попередніх, які впроваджувались проти конкретних іранських компаній та громадян.

Підводний човен класу «Ghadir»
і катер на повітряної подушці «Zubr»

Підводний човен класу «Ghadir» і катер на повітряної подушці «Zubr»В самому Ірані внутрішня ситуація залишається стабільною. 27 листопада 2012 року Іран урочисто святкував День Військово Морських Сил ІРІ. На головній базі ВМС Ірану в Бандар-Аббасі, пройшла церемонія спуску на воду двох підводних човнів малого класу проекту «Ghadir», двох десантних катерів на повітряній подушці типу «Zubr» та ракетного катеру класу «Sina-7». А Командувач ВМС ІРІ контр-адмірал Х. Сайєрі оголосив про створення центру підготовки підводників, головним елементом якого є симулятор підводного човна «Ghadir».

Сам по собі факт спуску на воду двох підводних човнів малого класу для таких багаточисельних ВМС, як іранські, на перший погляд, не такий вже й значний. Але слід зважити, що підводні човни, ракетні катери і десантні катери на повітряній подушці спроектовані і побудовані іранськими спеціалістами на верфях Бандар-Аббаса. Ще кілька років тому це вважалося неможливим з причин технічного та технологічного відставання Ірану, який вже багато років живе в умовах економічних санкцій.

Американський БПЛА RQ-170 Sentinel

Американський БПЛА RQ-170 SentinelІран також продовжує активно розробляти нові зразки озброєння ППО та озброєння розвідувального, зокрема, безпілотні літальні апарати (БПЛА). Так, 30 жовтня 2012 року Командуючий базою ППО «Хатем аль-Анбія» бригадний генерал Фарзад Есмаілі кореспонденту іранського інформаційного агентства ISNA повідомив, що у вересні 2013 року планується приступити до випробувань нового БПЛА, спроможного нести на борту розвідувальне обладнання та озброєння. До речі, мова про розробку БПЛА нового типу (так званої бойової платформи) в Ірані ведеться вже досить давно, але повідомлення про можливий початок випробувань зроблено вперше. Вважається, що іранські спеціалісти спромоглися скопіювати американський БПЛА RQ-170 Sentinel, який зуміли посадити неушкодженим на своїй території ще в грудні 2011 року. Раніше, ще в січні 2011 року, в районі ядерного об’єкту Фордо, що поблизу міста Кум, були збиті два американські БПЛА MQ-1 Predator.         

Американський БПЛА MQ-1 Predator       

Американський БПЛА MQ-1 PredatorПоряд з цим, студенти університету в Ісфагані розробили та в жовтні поточного року провели перші польотні випробування нового типу суто розвідувального БПЛА. Конструктивною особливістю даного засобу є те, що він складається з чотирьох автономних літаків та материнського БПЛА. Під час польоту від материнського літака можуть відокремлюватись симетрично по одному БПЛА з кожного боку, які спроможні самостійно виконувати завдання та передавати дані як на материнську БПЛА, так і на наземну станцію керування відповідно. При введенні з ладу материнського БПЛА міні-БПЛА спроможні продовжувати виконувати завдання автономно.      

Зростання бойового потенціалу ВМС ІРІ, на погляд контр-адмірала Х.Сайєрі, гарантовано дозволяє Ірану забезпечити свої інтереси не тільки в зоні Перської затоки, але і виконувати бойові завдання щодо безпеки судноплавства та боротьби з піратством в районі Аденської затоки. До речі, присутність іранських бойових кораблів зі складу 22 ескадри ВМС ІРІ у складі вертольотоносця «Hark» та есмінця «Admiral Nagdi» в міжнародних водах відчутно сприяє зростанню іміджу Ірану як країни, яка активно бореться з тероризмом та морським піратством.      

Іран також продовжує активно підтримувати Хезболлах та надавати їй суттєву допомогу. Так, іранським інформаційним агентством ISNA від 28 жовтня 2012 року повідомляється, що Корпус стражів ісламської революції (КСІР) в рамках проведення операції «Хуссейн Аюб» передав кілька БПЛА для розвідувальних польотів над територією Ізраїлю. За словами міністра оборони ІРІ бригадного генерала Ахмада Вахіді, БПЛА здійснив політ з території Лівану і зміг дістатися до району атомної станції в Дімоні на території Ізраїлю, перш ніж був збитий засобами ВПС Ізраїлю. При цьому він вів аерозйомку території, над якою пролітав і передавав дані на наземний пункт керування. Як підкреслив Вахіді, політ БПЛА, який не вважається останньою розробкою ІРІ, був непомітним для радарів Ізраїлю та США. По суті, це є «демонстрацією сили» Іраном. Вважається, що після такого успішного польоту Хезболлах почне активно використовувати БПЛА проти Ізраїлю, причому, згодом вони будуть спроможні нести не тільки фото апаратуру…                

Пуск ОТР типу «Fajr-5»  

Пуск ОТР типу «Fajr-5»За повідомленнями «The Sunday Times» від 25 листопада 2012 року, ізраїльський розвідувальний супутник зафіксував завантаження оперативно-тактичних ракет типу «Fajr-5» та балістичних ракет «Shahab-3» на  борт транспортного судна, яке, за припущеннями ізраїльських аналітиків, доставить їх в сектор Газа та до Судану, що створить для Ізраїля нові серйозні проблеми.

Іракські балістичні ракети
«Shahab-3»

Іракські балістичні ракети «Shahab-3» Напередодні президентських виборів у США західні засоби масової інформації оприлюднили повідомлення про згоду США та ІРІ розпочати прямі двосторонні переговори щодо іранської ядерної програми.  Вірогідно, що переговори і не відбудуться, бо Іран неодноразово обіцяв їх розпочати аби виграти час та послабити тиск ззовні і нема ніяких підстав вважати, що цього разу вони таки розпочнуться. Навіть, якщо сторони і сядуть за стіл переговорів, про готовність яких заявила кілька днів тому Державний секретар США Х.Клінтон, то їх результат непередбачуваний. Як показує аналіз подій, Тегеран, починаючи з 2004 року, практично виграє дипломатичне протистояння і успішно затягує час, не припиняючи реалізацію своїх ядерних програм.

Аварія, а по суті акція саботажу на заводі по збагаченню урану в Фордо, яка мала місце 17 серпня поточного року, змусила Тегеран перенести на весну 2013 року отримання 240 кілограмів урану, збагаченого до 20 %. Як результат, створено нові умови для проведення запланованих на середину грудня 2012 року чергового раунду переговорів МАГАТЕ щодо прозорості іранської ядерної програми. Одночасно вище керівництво Ірану дістало також перерву і може не боятися превентивних ударів Ізраїлю і США по своїх ядерних об’єктах, принаймні до кінця літа 2013 року.

Немає підстав також вважати, що Тегеран йде на переговори з Вашингтоном під тиском нових економічних санкцій, бо він розробив контрзаходи, суть яких зведена до впровадження в країні розробленої іранськими економістами «економіки опору». До речі, як показує аналіз даної програми, вони нічого нового не розробили, бо вона є ні чим іншим, як варіантом вже давно відомої китайської політики «покладання на власні сили». Але при цьому економіка ІРІ поступово розвивається, що гарантує їй стабільність.  

Так, за повідомленнями іранських засобів масової інформації, тільки за період з березня по вересень 2012 року Іран експортував товарів та послуг, включаючи експорт газового конденсату, на суму 16 млрд. доларів США. За цей же період Іран імпортував товарів на загальну суму біля 26.5 млрд. доларів. Основними імпортерами товарів є Китай, Південна Корея, Німеччина, Швейцарія, Росія, Індія, Туреччина та ОАЕ.     

Таким чином, поверховий аналіз подій свідчить, що ситуація на Близькому Сході та в зоні Перської затоки залишається досить складною, що обумовлюється, по суті, громадянською війною в Сирії, загостренням внутрішньої ситуації в Туреччині, вірогідністю негативного впливу Сирії на стан справ в північних районах Саудівської Аравії та посиленням внутрішньої боротьби іранської опозиції напередодні президентських виборів в Ірані, які пройдуть влітку 2013 року.