Частина 2. Ісламський тероризм
Ісламістський тероризм — тактика насильницького усунення опонентів, що віднаходить для себе ідеологічне обґрунтування і виправдання в трактуваннях віровчення як спрямована на захист «ісламського світу проти впливу або агресії немусульманських країн і ідеологій, особливо західного світу».
Нині це найбільш поширена за кількістю проявів форма тероризму. Зазвичай використовується радикальними, екстремістськими організаціями. Членів таких організацій і називають ісламістами або бойовиками-ісламістами. Для виправдання своєї тактики вони посилаються на наказ правовірним вести джихад, хоча багатьма мусульманськими богословами і релігієзнавцями ставиться під сумнів трактування цього обов'язку як потреби у фізичних розправах.
У Корані сказано: «Приготуйте проти них скільки можете сили і бойових коней, щоб злякати ворога Аллаха і вашого ворога, а також тих, яких ви не знаєте, але яких знає Аллах. Що б ви не втратили на шляху Аллаха, вам буде повернено сповна, і з вами не вчинять несправедливо».
У мусульманському середовищі ставлення до тероризму неоднозначне. З одного боку, спостерігається неприйняття терміну і звинувачень в тероризмі проти «ворожих» політичних сторін. З іншого боку, значна частина радикально налаштованих мусульман підтримує політику терору і застосування «джихаду» проти невірних.
Фахівці з ісламу вважають, що ісламістський тероризм є одним з варіантів релігійного тероризму. Його характерна риса — виправдання вбивства мирних жителів, включно з жінками і дітьми, оскільки вони розглядаються як складова частина ворожої системи: вони фінансують армію податками і за «своїм мовчанням і схваленням» є потенційними солдатами. Вважається також, що головними причинами виникнення мусульманського тероризму було прагнення врятувати традиційний мусульманський громадський устрій від швидкого розпаду за близького соціокультурного контакту з цінностями західної цивілізації.
Особливо гостро реагував мусульманський світ на нову хвилю науково-технічної революції, не безпідставно побоюючись, що впровадження на національному ґрунті європейського зразка життя неминуче призведе до розпаду традиційного мусульманського суспільства, руйнування його моральної основи, до втрати національної самобутності.
Нині ісламістський тероризм не є єдиною структурою з управлінням з єдиного центру. Окремі групи існують і діють автономно і нерідко не пов'язані одна з одною. Зазвичай розділяють локально-регіональні ісламістські угрупування і транснаціональні терористичні мережі. Ідеологічна близькість і навіть прямі контакти не роблять з місцевих угрупувань філії глобального джихаду, їх цілі істотно відрізняються. Кожен з цих двох рівнів ісламського тероризму намагається зберегти значний ступінь своєї автономії, власну динаміку і логіку розвитку.
 |
|
Країни, що піддавалися атакам ісламістських терористів, починаючи з 11 вересня 2001 р. https://commons.wikimedia.org/ |
Червоним виділені країни, що зазнали атаки ісламістських терористів, починаючи з 11 вересня 2001 року. За даними ЦРУ США, абсолютна більшість терористичних організацій у світі має відношення до ісламізму. Так, ще в 2004 році з 80 міжнародних терористичних організацій 72 репрезентували войовничий іслам. У тому ж році вони здійснили 651 теракт, у яких загинуло 1907 осіб.
У Європі лише незначна частина терактів виконується руками ісламістів. Так, у 2010 році ними було здійснено 3 теракти з 249. До більшої частини терористичних актів причетні різні радикальні угрупування правого або лівого штибу і різноманітні сепаратисти.
Радикалізація ісламської молоді чи ісламізація радикальної молоді в країнах Європи?
З різних причин досить складно визначити загрозу ісламського екстремізму в Європі. Навіть реальної кількості мусульман, що живуть у європейських країнах, точно не відомо. Наприклад, різні джерела стверджують, що у Франції проживає чи то 4 мільйони, чи то 5, а може і всі 6 мільйонів мусульман.
Нижче наводиться зведена таблиця приблизної чисельності мусульманського населення в країнах Європи.
|
Країна |
Загальне населення |
Мусульмани |
Відсоток мусульман щодо загального населення |
|
Австрія |
8 102 600 |
300 000 |
3,7 |
|
Бельгія |
10 192 240 |
370 000 |
3,6 |
|
Великобританія |
55 000 000 |
1 406 000 |
2,6 |
|
Німеччина |
82 000 000 |
до 4 500 000 |
5,4 |
|
Греція |
10 000 000 |
370 000 |
3,7 |
|
Данія |
5 330 020 |
150 000 |
2,8 |
|
Іспанія |
40 202 160 |
300 000-400 000 |
0,7-1 |
|
Італія |
56 778 031 |
700.000 |
1,2 |
|
Нідерланди |
15 760 225 |
695 600 |
4,4 |
|
Португалія |
9 853 000 |
30 000-38 000 |
0,3-0,4 |
|
Франція |
56 000 000 |
4 000 000-5 000 000 |
7,1-8,9 |
|
Швеція |
8 876 611 |
250 000-300 000 |
2,8 |
Та, без жодного сумніву, сьогодні можна стверджувати, що ця проблема цілком реальна і складає певну загрозу:
- до 2000 року дуже рідко спостерігалися демонстрації ісламістів на вулицях європейських міст. Після 11 вересня 2001 року помічено зростання таких демонстрацій у Франції і Бельгії. Тисячі людей вийшли на вулиці на початку 2004 року в Парижі, протестуючи проти заборони носити паранджу в державних школах;
- ще років з десять тому паранджу носили в основному літні жінки. Зараз її носить, принаймні, половина жіночого мусульманського населення. У деяких муніципальних утвореннях Франції ця цифра сягає 80 %;
- в більшості випадків мусульманські дівчата і жінки не приймали самостійного рішення носити паранджу. Але їм довелося це зробити під тиском сім'ї чи мусульманської общини. У деяких європейських містах дівчина-мусульманка, яка не погоджується носити паранджу, ризикує бути ображеною, зазнати фізичної агресії, сексуального насильства і навіть колективного зґвалтування. У Франції, наприклад, ці акти агресії трапляються постійно;
 |
|
Згідно з прийнятим у 2011 році законом, за носіння нікабу або бурки в публічному місці у Франції передбачено штраф до 150 євро |
- до кінця 90-х ісламістські радикальні організації не були численними і існували лише в деяких країнах Європи. Зараз їх можна виявити практично в усіх європейських країнах, особливо у Франції і Бельгії. Вони вже досить великі і виступають за своє представництво в парламентах. Доречно, як приклад, навести Бельгію, де в травні 2003 року «Parti de la Citoyennete et Prosperite» («Партія громадянства і процвітання», РСР), що відстоює радикальний Іслам, зібрала в Брюсселі понад 8 тисяч голосів. Якщо брати до уваги, що в столиці Бельгії проживає приблизно 200 тисяч мусульман, то це означає, що за неї проголосувало до 4 % мусульман. Якщо ж ми відкинемо тих, хто не голосує через своє неповноліття, то цей відсоток виявиться ще більшим. Причому, більшість голосів були зібрані в тому муніципалітеті, де живе щонайменше 50 тисяч мусульман, а це означає, що від 10 % до 16 % мусульман подали свої голоси за партію, яка відстоює радикальний Іслам! Є над чим замислитися;
- поліція і спеціальні служби мають в розпорядженні відомості, що фундаменталізм і молитви ненависті звичні в більшості мечетей;
- молодіжні асоціації, що діють як організації прикриття для «Братів-мусульман», украй популярні і швидко збільшуються;
- з 2000 року кількість антисемітських виступів різко збільшилась. За останні чотири роки з боку мусульманської молоді були зареєстровані сотні актів агресії;
- в школах, які відвідують діти-мусульмани, стає все важче викладати деякі предмети і теми. Наприклад, неможливо викладати історію Голокосту. На уроках біології хлопці і дівчатка відкрито ставлять під сумнів теорію походження життя, розвитку видів і людства;
- в тих же школах все частіше спостерігається де-факто сексуальна сегрегація. Наприклад, часто хлопчики розташовуються в одній частині класної кімнати, а дівчатка — в іншій;
- в лікарнях все частіше трапляються випадки, коли жінки відмовляються лікувати чоловіків або чоловіки — жінок;
- ісламістська присутність в європейських в'язницях, де мусульмани частенько є більшістю, спостерігається вже в багатьох державах Європи;
- після 11 вересня 2001 року сотні підозрюваних в тероризмі були заарештовані в Європі (у Франції, Бельгії, Німеччині, Великобританії, Італії, Іспанії, Нідерландах і тощо). Проте, поліція знову заарештовує нових підозрюваних в тероризмі. Це показує, що кількість людей, які переходять від ідей ісламізму до активних дій, швидко збільшується;
- сотні молодих людей з числа мусульман були завербовані з літа 2003 року і відправлені воювати до Іраку.
|
|
Місця та частота терористичних актів у світі http://ultraprogress.ru/ |
На жаль, точний масштаб загрози все ще важко визначити. Французька внутрішня розвідувальна служба — les Renseignements Generaux — склала приблизну формулу, що визначає кількість ісламських фундаменталістів щодо загального числа мусульманського населення. Заснована на різноманітних дослідженнях на французькому підґрунті, ця формула наступна: зазвичай серед мусульманського населення приблизно 5 % є фундаменталістами. З цих 5 % три є потенційно небезпечними. Це означає, що якщо у Франції проживає 6 млн мусульман, то ми маємо 300 тисяч фундаменталістів, з яких 9 тисяч потенційно небезпечні.
На сьогодні найбільш вибухонебезпечними країнами Західної Європи вважаються Франція, Бельгія, Нідерланди, Італія, Іспанія, Великобританія і Німеччина.
Поза межами Європейського Союзу велика небезпека виходить з Боснії. Очевидно, саме в цих країнах ми віднайдемо найбільшу кількість мусульман. Це не означає, звичайно, що середнє мусульманське населення є фундаменталістським чи небезпечним. Більшість мусульман, навіть якщо тенденція повернення до релігії ясна і численна, прагнуть до нормального життя. Але, звичайно, присутність великої мусульманської умми припускає і кращі статистичні можливості для вербування, і більше місць для укриттів. Та країни, де немає великого мусульманського осередку, зовсім не відчувають себе в безпеці. Наприклад, у Словаччині, де фактично немає мусульманського населення, в Університеті Братислави з'явилися осередки пропаганди і фінансування Хезболли.
|
Примітка: Ісламістські організації, чиї осередки функціонують в європейських країнах:
|
Три покоління — три менталітети, або прогресуючий фактор страху
Аж до останнього десятиріччя політика європейських держав щодо мусульманських громад обмежувалася визнанням ісламу на конституційному рівні і забезпеченням умов фінансової і політичної незалежності їх членів. Аналіз нинішньої ситуації в Європі свідчить, що таке рішення проблеми мультикультуризму і адаптації мусульманського населення призвело до свідомої його сегрегації. Більше того, в процесі свого кількісного зростання мусульманські громади перейшли від стратегії пасивної автаркії до автаркії активної. Сьогодні доводиться говорити про три покоління мусульман Європи, і лише старше покоління демонструє достатню лояльність до сторони, що приймає
До першого покоління відносяться економічні мігранти, які прибули в 60-ті роки XX століття на хвилі деколонізації. На сьогодні їм виповнилося приблизно 60 років. Можна зазначити, що вони цілком успішно пройшли адаптацію і вдало подолали перші симптоми культурного шоку внаслідок того, що сам переїзд до іншої країни сприймався ними як спосіб зміни власного статусу до кращого. Показово, що сум’яття осені 2005 року в передмістях Парижу не перекинулися на такі країни нової імміграції, як Іспанія чи Італія. Молоді вихідці з Марокко, які проживають на їх території, не вдалися до жодних активних дій у зв'язку з французькими подіями багато в чому завдяки тому, що є відносно новою іммігрантською групою, і як перше покоління імміграції не претендують на ті блага, що надаються європейськими державами своїм корінним жителям.
Друге покоління мусульман Європи складають діти перших трудових мігрантів, що прибули в малолітньому віці або навіть вже народилися і виросли в нових для них умовах. Їм сьогодні приблизно 30-40 років. Якщо їхні батьки були вдячні стороні, що приймала, за один тільки допуск в західне суспільство споживання, то їхні діти фіксували явну обмеженість своїх можливостей, порівняно із західними однолітками, що не могло не викликати певної реакції.
До третього покоління належать онуки перших іммігрантів, які народилися, виросли і здобули освіту в Європі, і є громадянами європейських держав. Пройшовши європейські освітні установи, щодня підпадаючи під вплив європейських ЗМІ, вони повинні були перейнятися духом секулярної християнсько-іудейської цивілізації Заходу. Проте дослідження констатують зворотне: це тяжіння до радикального екстремізму, загострене сприйняття почуття деякої несправедливості і приналежності до умми.
Незважаючи на усі зусилля таких інститутів соціалізації, як школа, засоби масової інформації тощо, явно передчасно стверджувати, що у представників західного суспільства і мусульманських громад співпав культурний код. При цьому сподівання другого і третього покоління іммігрантів значно перевищують їх реальні можливості до самореалізації, що зумовлює загальну агресивність молодих мусульман і перешкоджає їхній повноцінній інтеграції в сучасне європейське суспільство. Відповіді на свої запитання вони шукають в зрозумілій і близькій для них уммі.
 |
|
Радикалізація ісламської молоді відбувається завдяки Інтернету |
Збільшення радикалізації прихильників ісламу у віці від 16 до 24 років — в порівнянні з їхніми батьками — виявило дослідження, яке проведене аналітичною агенцією Populus на замовлення громадської організації Policy Exchange, близької до Консервативної партії Британії.
За даними дослідження, майже третина з 320 тис. молодих мусульман вважає за необхідне запровадити на Британських островах закони шаріату. Схожих поглядів у віковій групі після 55-ти років дотримуються усього 17 %. При цьому, 84 % респондентів заявили, що з ними у Великобританії поводяться більш-менш добре.
Мусульманин, що перейшов в іншу релігію, має каратися смертю, заявили 36 % з опитаних молодих людей. Мусульман старшого віку, що розділяють такі радикальні погляди, значно менше, щось до 19 %.
Найбільш наочна відмінність в поглядах онуків, дітей і батьків проявилося у відношенні до хиджабу. 74 % молодих мусульман вважають бажаним носіння жінками хиджабу. Серед представників старшого покоління такої точки зору дотримуються 28 %.
13 % мусульманської молоді заявили, що захоплюються такими організаціями, як Аль-Каїда, — в порівнянні з 3 % у віковій групі, старшій за 55 років.
58 % усіх опитаних вважають, що багато світових проблем є наслідком «зухвалої західної політики». При цьому обізнаність респондентів з тим, що відбувається у світі, залишає бажати кращого: лише один з п'яти знає, що Махмуд Аббас є президентом Палестинської автономії.
Підсумки опитування 1003 представників мусульманської общини дали змогу дослідникам констатувати «наявність конфлікту в британському ісламі — між помірною більшістю, що сприймає норми західної демократії, і зростаючою агресивною радикальною меншістю».
Внутрішнє розшарування мусульманських громад за віковими і етнічними показниками не дозволяє звести ситуацію, що склалася на сучасному етапі, до примітивної формули «мусульмани Європи = насильство + відмова від інтеграції». Корінне населення усіх їх сприймає як мусульман взагалі. В якості іммігрантів представники афро-азійських громад утворюють квазіетнічну групу, стрижнем якої є іслам. Окрім цього, дослідники дійшли висновку, що у рамках діаспори етнічна і земляцька приналежність є більш значущою, ніж конфесійна.
Давайте дещо детальніше розглянемо цю ситуацію по країнах.
За різними оцінками, в Німеччині проживає до чотирьох з половиною мільйонів мусульман. Понад 40 тисяч з них — радикально налаштовані ісламісти. Вони збирають кошти для війни в Іраку і Сирії, вербують і доправляють добровольців. Найвідоміший з них — берлінський репер Дезо Догг, який прийняв іслам і нині називається Абу Тальхом аль-Альмані, — загинув в Сирії цієї весни. Багато добровольців з Німеччини воювали у складі загону «Німецька бригада Міллату Ібрахім».
 |
|
Німецькі мусульмани давно стали повноправними членами суспільства http://wordyou.ru/ |
Добровольці з Німеччини воюють і в Афганістані. Там існує угрупування під назвою «Німецькі моджахеди Талібану», чиїм керівником був Ерік Брейнінджер, який загинув цього року під час сутички з пакистанськими силами безпеки у Вазірістані. За приблизними оцінками, в Афганістані перебуває кілька десятків етнічних німців, які прийняли іслам, і воюють на боці талібів.
До бойовиків належать, в основному, ті, хто прийняв іслам і ідентифікує себе з салафітами. Але що ж примушує німецьку молодь відрощувати довгі бороди і вирушати воювати до чужої країни, дотримуючись середньовічних законів? Молодий, мужній, погано освічений, виріс в неблагополучній сім'ї — часто саме такий портрет войовничого салафіта, говорить дослідник ісламу в Університеті Оснабрюка Михаель Кіфер (Michael Kiefer). Але для того, щоб так радикалізувалася молодь, повинні, ймовірно, співпасти відразу кілька чинників. «Коли в складній ситуації молодим людям трапляється хтось, хто виявляє до них шанобливе ставлення, створює відчуття товариства і каже, що їм робити, це може обернутися трагедією», — зауважив Кіфер в інтерв'ю Hessischer Rundfunk.
За оцінками німецьких спецслужб, як мінімум, 270 радикальних ісламістів з Німеччини в поточному році воювали в Сирії. Зараз деякі з них ведуть бойові дії в Іраку у складі загонів Ісламської держави, частина повернулася додому, в Німеччину. Йдеться про щонайменше сотні джихадистів з реальним бойовим досвідом і бажанням воювати.
«Сьогодні це вже проблема не лише німців. Це загальноєвропейська проблема. Дві з половиною тисячі чоловік з країн Євросоюзу поїхали на джихад», — повідомив міністр внутрішніх справ федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Ральф Йегер.
Ще влітку німецька контррозвідка повідомляла про небезпеку терактів на території країни. Зараз така небезпека лише збільшилася. Джихадисти можуть захотіти помститися за те, що Берлін вирішив підтримати зброєю іракських курдів в їхній боротьбі проти ІД.
|
У місті Вупперталь почала діяти «поліція шаріату». Прихильники консервативного ісламу, салафіти, виходять на вулиці, патрулюють нічні клуби, бари, ловлять на вулиці городян на підпитку різного віросповідання і проводять з ними виховну роботу, пропонуючи відмовитися від алкоголю, куріння, а також дотримуватися канонічних норм поведінки в ісламі |
Відеоролик, викладений кілька місяців тому в Інтернеті, просто таки глибоко шокував і корінних німців, і деяких мусульман з першого покоління іммігрантів. Йдеться про патрулювання вулиць німецького містечка Вупперталь молодими бородатими людьми в спеціальних помаранчевих жилетах з написом «поліція шаріату». Поки справа обмежується лише роз'яснювальними бесідами, проте в поліції вважають, що серед учасників патрулів можуть бути і радикальні ісламісти.
Далі буде
