Воєнно-політична обстановка у січні 2018 року. Частина 2

Воєнно-політична обстановка у січні 2018 року. Частина 1

ІРАН

США-Іран: конфронтація триває. 12 січня президент США Д. Трамп повідомив, що він вирішив продовжити «востаннє» ще на чотири місяці режим зняття санкцій відносно Ірану, які були скасовані відповідно до підписаної у Відні міжнародної угоди від 14 липня 2015 року щодо ядерної програми Ірану — «Спільний всеосяжний план дій» (СВПД). При цьому Д. Трамп заявив, що США припинять свою участь в угоді, якщо за погодженням зі своїми європейськими союзниками протягом наступних чотирьох місяців до неї не будуть внесені зміни, що стосуються не тільки ядерної, а й ракетної програми Ірану. Д. Трамп також зазначив, що США вийдуть з угоди негайно, «як тільки переговори з європейцями зайдуть у безвихідь».

Глава Білого дому наполягає на ухваленні Конгресом нового закону, в якому, на його думку, США повинні вимагати, щоб Іран допускав інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об'єкти за першим запитом. Також в цьому законі, на думку Д. Трампа, має бути відображена безстроковість ядерної угоди з Іраном, хоча в самій угоді йдеться про 10-річний період, на який вводяться обмеження по збагаченню урану для ІРІ. До речі, ці вимоги Д. Трампа не нові. Вони буквально повторюють пропозиції, внесені сенаторами-республіканцями Бобом Коркером і Томом Коттоном в Конгрес ще у жовтні 2015 року. Але тоді демократи відхилили їх «як неприйнятне одностороннє переписування угоди».

Після виступу Д. Трампа Держказначейство США в той же день запровадило додаткові санкції проти 14 фізичних та юридичних осіб Ірану, включно з головою судової системи країни аятолою Садиком Ларіджані. Їм ставиться за провину порушення прав людини під час недавніх заворушень в країні, а також сприяння розвитку іранської ракетної програми. Д. Трамп також зажадав, щоб європейські союзники приєдналися до інших обмежувальних заходів США проти Ірану — санкцій проти Корпусу вартових ісламської революції, керівництва республіки та ліванської партії «Хизбулла». Зокрема, Д. Трамп наполягає на тому, щоб європейці визнали «Хизбуллу» терористичною організацією і підтримали США у боротьбі з іранськими кіберзагрозами, ракетною програмою країни і порушеннями прав людини в Ірані. 26 січня у своєму виступі в Давосі Д. Трамп знову закликав європейських партнерів «протидіяти Ірану, який підтримує терористів, і перекрити йому шлях до створення ядерної зброї». У цьому йому активно допомагав прем’єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаньяху, який на полях Давоського форуму умовляв Е. Макрона та А. Меркель пристати на позиції США та Ізраїлю стосовно Ірану і ядерної угоди з ним.

Намагаючись чинити тиск на європейських союзників, адміністрація Д. Трампа чомусь «забуває», що 20 липня 2015 року на засіданні Ради Безпеки ООН була одностайно, включно зі США, схвалена резолюція 2231 на підтримку угоди щодо іранської ядерної програми. Відповідно до резолюції, у разі успішного виконання угоди, Радбез ООН «припинить розгляд іранського питання щодо поточного порядку денного через 10 років після вступу угоди в силу». Резолюція також передбачає скасування всіх чинних щодо Ірану санкційних резолюцій після підтвердження МАГАТЕ факту виконання Тегераном частини своїх зобов'язань за віденською угодою. Днем початку реалізації СВПД вважається 16 січня 2016 року — день, коли Рада Безпеки отримала від МАГАТЕ доповідь із підтвердженнями, що Іран здійснив низку пов'язаних з ядерною сферою дій, зазначених у пунктах 15.1–15.11 Додатку V до СВПД.

При цьому слід зазначити також, що Д. Трамп не звернув уваги й на те, що 11 січня представники трьох європейських країн — Німеччини, Франції та Великої Британії, а також Євросоюзу за підсумками зустрічі в Брюсселі з главою МЗС Ірану М. Д. Заріфом заявили, що готові захищати угоду від спроб її анулювати і продовжити домагатися її повного виконання всіма учасниками, включно зі США. Представники згаданих європейських країн і Євросоюзу відзначили, що зняття санкцій з Ірану відповідно до угоди щодо його ядерної програми «мало позитивний вплив на торгівельні та економічні відносини з Іраном». М. Д. Заріф в черговий раз заявив, що Тегеран може переглянути свою співпрацю з МАГАТЕ у разі, якщо США вирішать вийти з ядерної угоди. Проте деякі експерти вважають, що можливий односторонній вихід США із ядерної угоди її не дезавуює, якщо решта 5 країн та Іран не погодяться припинити її дію. На їх думку, можливий вихід із СВПД лише призведе до самоізоляції США в цьому питанні.

В МЗС РФ назвали ультиматумом позицію Д. Трампа щодо СВПД, яка «повністю суперечить не тільки принципам, на яких будуються міжнародні відносини, а й логіці, яка закладена в ядерній угоді». Заступник міністра закордонних справ Росії С. Рябков, заявив, що МЗС РФ оцінює намагання Д. Трампа денонсувати існуючу ядерну угоду з Іраном вкрай негативно, оскільки це «завдасть шкоди зміцненню режиму нерозповсюдження». За його словами, «Росія буде наполегливо пояснювати США ущербність і порочність їх санкційної політики».

22 січня, перебуваючи з візитом у Лондоні, держсекретар США Р. Тіллерсон заявив про прогрес у питанні отримання згоди європейських союзників на «поліпшення» угоди з Іраном. За словами глави Держдепу, якщо ці «поліпшення» будуть схвалені всіма учасниками угоди, то Сполучені Штати можуть утриматися від виходу з СВПД. Однак учасниками угоди крім європейських країн — Великої Британії, Франції і Німеччини, є також РФ і КНР, які на прохання Ірану навряд чи погодяться на внесення «поліпшення» в текст угоди. За підсумками переговорів Р. Тіллерсона в Лондоні було оголошено про створення робочої групи експертів США, Великої Британії, Франції та Німеччини, яка займеться «фіксацією недоліків» ядерної угоди з Іраном.

САУДІВСЬКА АРАВІЯ

Антикорупційна кампанія. 24 січня влада Саудівської Аравії оголосила про завершення кампанії з боротьби з корупцією, під час якої було затримано кілька сотень принців, високопоставлених чиновників і бізнесменів королівства. На думку експертів, це оголошення мало на меті заспокоїти міжнародних інвесторів напередодні приватизації державної компанії Saudi Aramco, найбільшого у світі експортера нафти.

Ініційована спадкоємним принцом Мухаммедом бен Сальманом вельми незвичайна кампанія з боротьби з корупцією порушила всі напрацьовані десятиліттями партнерські зв'язки і тепер закордонні інвестори і партнери саудівських компаній перебувають в стані очікування визначення нових правил ведення бізнесу в Саудівській Аравії, і тому не поспішають вкладати свої кошти в різні економічні та інфраструктурні проекти. На запропоновану державою угоду з передачі частини активів і власності в рахунок завданої уряду шкоди в обмін на звільнення, нібито погодилось 95 % звинувачених, яких спочатку налічувалося понад п'ятсот. Повідомляється, що в результаті експропріації до скарбниці держави надійшло близько 106 млрд дол. США, частина з яких буде спрямована на фінансування програм соціальної підтримки населення. Однак деякі експерти висловлюють сумнів, що саудівському уряду вдалося зібрати таку величезну суму за такий короткий час, з огляду на те, що жодної інформації про продаж активів, фірм, підприємств і нерухомості в Саудівській Аравії останнім часом не надходило. За даними саудівських офіційних джерел, справи 95 осіб, які відмовилися від досудового врегулювання, передані в прокуратуру. За іншими даними, «відмовників» значно більше і майже всі вони перейшли в опозицію до спадкоємного принца, сподіваючись у відкритому судовому процесі з залученням першокласних західних адвокатів відстояти свої права і статки. Але, швидше за все, такий варіант розвитку подій для спадкоємного принца є надто небажаним, оскільки в процесі судових розглядів можуть бути оприлюднені факти, які викличуть багато запитань до оточення короля Сальмана, зокрема про правомірність призначення принца Мухаммеда бен Сальмана на пост спадкоємного принца.

27 січня був звільнений один з головних фігурантів кампанії «по боротьбі з корупцією» принц Аль-Валід бен Талаль, якого експерти вважають головним опонентом спадкоємця престолу Мухаммеда бен Сальмана всередині королівської сім'ї, хоча вони і є двоюрідними братами. Влада вимагала, щоб він виплатив приблизно 6 млрд доларів за своє визволення, проте принц Аль-Валід категорично відмовився. Арешт мільярдера Аль-Валіда, статки якого оцінюються в 17 млрд дол. США, привернув увагу ділових кіл на Заході. Багато світових ЗМІ відслідкували розслідування справи Аль-Валіда. При цьому в деяких статтях розкривалися досить скандальні подробиці про саудівську судову систему і методи слідства. Схоже, що саудівській владі довелося зіткнутися з пресингом з боку деяких представників міжнародної бізнес-еліти, які мали з Аль-Валідом давні ділові та особисті контакти. Серед них два колишні президенти Франції (Ф. Олланд і Н. Саркозі) і чинний президент Франції Е. Макрон, які висловили занепокоєння принцу Мухаммеду бен Сальману з приводу затримання Аль-Валіда бен Талаля. Не виключено, що звільнення принца Аль-Валіда було однією з умов візитів Мухаммеда бен Сальмана до Парижу і в США у другій половині лютого ц. р. Деякі експерти вважають, що нинішня доволі дивна за своїм характером антикорупційна кампанія не торкнулася глибинних основ корупції в саудівському суспільстві, а стала інструментом масового перерозподілу власності на користь спадкоємного принца Мухаммеда бен Сальмана і його оточення.

ЄМЕН

Збройні сутички в Адені. 27 січня в результаті збройних зіткнень між прихильниками незалежності Південного Ємену і урядовими формуваннями в деяких районах м. Аден близько 20 людей загинули і десятки дістали поранення. Формальною причиною загострення ситуації стала заборона на проведення демонстрації з вимогою відставки уряду. У відповідь на це збройні загони, підконтрольні створеній за сприяння ОАЕ Перехідній раді Південного Ємену, захопили кілька урядових будівель. Прем'єр-міністр країни Ахмед бен Дагр назвав те, що відбувається в Адені, спробою перевороту і закликав сторони припинити вогонь. Із закликом негайно припинити бойові дії виступив президент Абд Раббо Мансур Хаді.

На думку деяких експертів, ОАЕ, які підтримують Перехідну раду Південного Ємену, вирішили в черговий раз продемонструвати своєму союзнику по «аравійської коаліції» Саудівській Аравії, що вони не поділяють підтримку Ер-Ріядом президента А. М. Хаді, термін тимчасових повноважень якого закінчився ще в січні 2015 року. Емірати наполягають на конфедеративному устрої Ємену з відокремленням Південного Ємену і передачею влади в Північному Ємені клану недавно вбитого екс-президента А. А. Салеха, а саме його синові Ахмеду та племіннику Тареку, в той час як КСА виступає за збереження унітарного устрою країни. Таким чином, головною причиною недавніх зіткнень в Адені є відсутність взаєморозуміння між Абу-Дабі і Ер-Ріядом з питання про подальший політичний та державний устрій Ємену. Більш того, все це свідчить про глибокі суперечності у взаєминах між ключовими партнерами по «аравійської коаліції» не тільки з цього питання, але й з інших регіональних проблем, що безсумнівно віддаляє перспективу мирного врегулювання єменської кризи і завершення місії «аравійської коаліції» в Ємені.

За деякими даними, саудівці спробують вблагати Д. Трампа вчинити тиск на Абу-Дабі в рамках майбутнього візиту спадкоємного принца Мухаммеда до США у лютому ц. р. з тим, щоб стимулювати еміратівців на більш активні наступальні дії проти хуситів і припинення дій, що мають на меті відокремлення Південного Ємену. Очевидно, позиція Білого дому з цього питання буде залежати від того, наскільки вдасться американцям і саудівцям домовитися щодо реалізації угод про постачання в Саудію американських озброєнь на суму 109,7 млрд дол. США, підписаних в травні минулого року в рамках візиту президента США до КСА.

Гуманітарна катастрофа. За даними ООН, внаслідок громадянської війни і вторгнення «аравійської коаліції», з березня 2015 року в Ємені загинуло понад 10 тис. осіб і близько 50 тис. поранено, з'явилося понад 2 млн переміщених осіб. В результаті повітряних бомбардувань авіації коаліції практично повністю зруйнована базова інфраструктура, блоковані основні порти Ємену, через які імпортується до 90 % продовольства для 27-мільйонного населення країни. З початку війни і до січня 2018 року агенція Human Rights Watch зафіксувала 87 незаконних нападів з боку коаліції, очолюваної Саудівською Аравією, деякі з яких можуть кваліфікуватися як військові злочини, внаслідок яких загинуло майже 1 тис. мирних жителів, зруйновано сотні будинків, лікарень, шкіл і мечетей. Понад 22 млн єменців, включно з 11 млн дітей, потребують гуманітарної допомоги. Більш ніж 8 млн осіб повністю залежать від продовольчої допомоги ООН і знаходяться на межі голодної смерті.

Згідно з даними Всесвітньої продовольчої програми, більш ніж 400 тис. єменських дітей страждають від гострого недоїдання. За даними МКЧХ, близько 15,7 млн єменців не мають доступу до безпечної питної води і адекватних медичних та санітарних послуг. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у 2017 році було зареєстровано понад 1 млн захворювань на холеру і понад 2,2 тис. випадків смерті від неї. 24,3 млн єменців не мають доступу до електричної мережі. До грудня 2017 року ціни на бензин, дизельне паливо і газ зросли більш ніж на 200 % у порівнянні з їх довоєнної вартістю. У січні ц. р. король Саудівської Аравії Сальман розпорядився перевести Ємену 2 млрд дол. США для підтримки курсу національної валюти і надати гуманітарну допомогу населенню країни. Однак, як вважають деякі експерти, в кращому випадку невелика частина цих коштів, яка залишиться після розкрадання чиновниками єменського уряду, може бути розподілена лише серед населення південної частини країни.

ЛІВІЯ

Х. Хафтар: його вороги і спонсори. 27 січня військово-повітряні сили Лівійської національної армії (ЛНА) під командуванням маршала Халіфи Хафтара завдали ударів по об'єктах терористичних угруповань в м. Дерна, розташованого в 140 км від м. Тобрук, в якому базується Палата представників і уряд, що альтернативний урядові в Тріполі. В ході авіаударів було знищено позиції і транспортні засоби бойовиків, однак це ще не означає, що вони витіснені з Дерни. Для цього потрібна наземна операція. Понад чотири роки тому Дерну, за підтримки Катару, захопили угруповання лівійських ісламістів і радикалів, і зараз вона залишається єдиним підконтрольним їм містом на сході Лівії. Спроби зачистити Дерну робилися єгипетським спецназом і лівійськими загонами і раніше, але безрезультатно.

Якщо Х. Хафтар до цього часу не зміг встановити повний контроль над Дерною, розташованою поблизу Тобруку, то взяти під свій контроль віддалені регіони йому буде ще важче. Наприклад, протягом вже півроку армії Х. Хафтара не вдається закріпитися в південному регіоні Феццан, а також заручитися підтримкою місцевих племен. Його черговий наступ з метою встановити контроль над територією, що прилягає до кордонів Лівії з Нігером і Чадом, виявився безуспішним. В той же час основні противники маршала — місуратівці і тріполітанці — зуміли зберегти у Феццані свої позиції і навіть встановити контроль над основними нафтовими полями в цьому регіоні, де основним оператором з видобутку нафти є італійська компанія ENI. І це пояснюється головним чином тим, що Париж, як один з основних спонсорів Х. Хафтара, змушений у Феццані поступитися Риму. Тому Париж, Абу-Дабі і Каїр вирішили не конфліктувати з Римом і зосередити свої зусилля над встановленням свого контролю в східному регіоні країни — Кіренаїці.

Протягом січня, поряд з наданням економічної і військової допомоги лівійським племенам у Феццані, Рим продовжив свої дії з підтримки уряду Фаїза Сараджа в Тріполі, що протистоїть уряду в Тобруці і маршалу Х. Хафтару. Під приводом ведення боротьби з нелегальною міграцією в Тріполі і Хомсі базується контингент італійських військових моряків і морських піхотинців чисельністю близько 1,5 тис. військових. Найближчим часом угруповання італійського спецназу в кількості 400 військовослужбовців дислокуватиметься також в Місураті. Схоже, що нарощуючи свою військову присутність в західній частині Лівії, Рим тим самим намагається змусити Х. Хафтара обмежити сферу свого впливу в країні лише Кіренаїкою.

Останнім часом дедалі помітнішою стає і російська воєнна присутність в цьому регіоні. Так, французькі спецслужби відзначають, що в останні місяці збільшилась кількість співробітників російського ГРУ в Тобруці і Бенгазі, а також що підготовкою елітних підрозділів військ Х. Хафтара займаються офіцери російського спецназу і функціонери російських ПВК. При цьому спостерігається посилення російського впливу в регіоні не тільки за рахунок воєнної присутності і постачання армії Х. Хафтара озброєнь через Єгипет, а й в рамках офіційної дипломатії. Так, у грудні минулого року в Москві побував колишній наближений до Муаммара Каддафі «банкір» Башир Салех, який має хороші контакти серед племен тубу і ауляд сулейман на півдні Лівії і в сусідніх країнах в регіоні Сахари і Сахеля. Голова російсько-лівійської контактної групи Лев Дєньгов підтримує зв’язки з певними політичними угрупованнями в Тріполі і Місураті.

Нещодавній резонансний теракт, що стався в Бенгазі 23 січня, свідчить про те, що до повної стабілізації ситуації в Лівії ще дуже далеко. Жертвами подвійного теракту стали 28 осіб і серед них начальник слідчо-пошукового відділу при головному командуванні ЛНА Ахмед Алі аль-Фітурі, а також шеф управління контррозвідки лівійської розвідувальної служби бригадний генерал Махді аль-Фаллях.

Про повне звільнення Бенгазі від терористів і радикальних ісламістів Х. Хафтар оголосив в липні 2017 року, проте і після цього активність терористів в місті не вщухає. І причина такої ситуації, на наш погляд, в тому, що протиборчі лівійські клани все ще не спроможні домовитись про компроміс заради стабілізації ситуації в країні і формування єдиної влади. І цьому значною мірою сприяє закулісна боротьба закордонних спонсорів лівійських кланів за вплив в країні і їх небажання ставити інтереси багатостраждального лівійського народу над своїми корпоративними інтересами. За деякими даними, впливові клани Місурати, яких підтримують Катар і Туреччина, намагаються зірвати всі мирні ініціативи ООН і ЄС, спрямовані на досягнення компромісу в Лівії та формування стабільного уряду національної єдності.