У зв’язку з намірами України видобувати сланцевий газ, (що активізувало низку українських політичних сил, які поспішили виступити проти сланцевих проектів через їх «екологічну небезпечність»), надзвичайно актуальним є звернення до досвіду інших країн. Зокрема, такий цінний досвід має Польща, у якої до того ж найактивніша європейська позиція щодо розвідки та розробки газосланцевих родовищ.
Інтереси Польщі, як і України, однакові: знизити енергетичну залежність від Росії. До того ж вони мають значні запаси сланцевих вуглеводнів. Так, за оцінкою Державного геологічного інституту Польщі (PiG), польські запаси сланцевого газу орієнтовно становлять приблизно 5,3 трлн. куб. м. Враховуючи середні обсяги споживання країною газу (близько 14, 5 млрд. куб. м за рік), запасів може вистачити більш ніж на 60 років. При цьому ціна польського сланцевого газу для кінцевих споживачів передбачається на рівні від 200 до 321 дол. США за 1 тис. куб. м, що дозволяє успішно витримувати конкуренцію з російським газом як на ринку Польщі, так і на ринках балтійських країн.
За таких умов Польща реалізовує низку масштабних проектів у газосланцевій сфері, долучивши до цього іноземні компанії (насамперед США та Канади) з їхніми необхідними технологіями. Зокрема, участь у таких заходах протягом останніх років брали американські компанії «Exxon Mobil», «Chevron» та «Conoco Phillips», канадські «Talisman» та «Nexen».
Польські експерти, виходячи з досвіду США, стверджують, що, окрім отримання альтернативних джерел газу, реалізація сланцевих проектів має інші позитивні здобутки. Зокрема, створюються нові робочі місця (від 120 до 190 тис.) у видобувній, металургійній та будівельній галузях, а також в енергетиці, машинобудуванні, торгівлі та сфері послуг. Крім того, на сьогодні доходи районів Польщі, на території яких проводяться геологорозвідувальні роботи, вже зросли на 10–15 %, а рівень заробітної платні збільшився на 15–20 %.
Як і будь-яка нова справа, втілення технологій видобутку сланцевого газу в Польщі супроводжується низкою проблем. Наприклад, передбачалося, що Польщі протидіятиме Росія, і деякі польські бізнесові кола, які також зацікавлені у постачанні російського газу на польський ринок.
|
|
Схема видобутку сланцевого газу. У 2005-2006 рр. американці стали застосовувати метод горизонтального буріння та розривати перегородки між пластами шляхом закачування в надра спеціальної рідини (так званий гідророзрив пластів) http://portal-energo.ru/articles/details/id/590 |
Цим і пояснюється масштабна інформаційна кампанія в Європі і Польщі з дискредитації технологій видобутку сланцевого газу, який, як стверджується, «екологічно небезпечний». Як наслідок, вже заборонений видобуток сланцевих вуглеводнів у ФРН, Франції, Болгарії та Румунії. Окремі польські політичні сили вимагають заборонити їх видобуток також і у своїй країні.
За даними Агентства внутрішньої безпеки Польщі, цю кампанію організували російські спецслужби, масово підкупивши представників політичних, інформаційних та екологічних кіл Європейського Союзу. Польські агенти безпеки зафіксували пожвавлення співпраці між російською компанією «Роснефть» та американською – «Exxon Mobil», зокрема, щодо домовленостей про можливість обміну концесіями у різних куточках світу, а також спільної розробки покладів нафти і газу в Арктиці, Сибіру та на шельфі Чорного моря. Виходячи з цього, дійшли висновку, що Росія може впливати на плани компанії «Exxon Mobil» з реалізації її енергетичних проектів в Європі, в т.ч. Польщі.
Щодо суттєвих проблем з видобутку сланцевого газу, то це - висока вартість геологорозвідувальних та видобувних робіт на початковому етапі розробки сланцевих родовищ, неповна розвідка запасів сланцевого газу на польській території, відсутність у Польщі необхідних технологій.
Так, вартість однієї свердловини з видобутку сланцевого газу становить, в середньому, до 10 млн. дол. США. Крім того, реалізація проектів видобування сланцевого газу потребує нової трубопровідної інфраструктури для підключення промислів сланцевого газу до існуючої газотранспортної мережі Польщі. Згідно з розрахунками польських експертів, аби видобуток сланцевого газу досяг рівня приблизно 6 млрд. куб. м за рік, до 2025 року необхідно 11 млрд. дол. США інвестицій. Для подальшого нарощування обсягів видобутку до 6,5 млрд. куб. м у період до
2035 року необхідно витрачати до 1,5 млрд. дол. США щорічно. Сьогодні а ні польська держава, а ні окремі польські компанії не мають таких коштів. Потрібні іноземні інвестиції.
Додаткові труднощі виникають через недосконалість законодавчої бази Польщі у галузі видобутку сланцевих вуглеводнів. Тут маються на увазі постійні зміни природноохоронних норм, складність і тривалість процедур отримання ліцензій на розробку газосланцевих родовищ та ввезення до країни іноземного технологічного (бурового) обладнання, непрозорість тендерних процедур щодо укладення угод з розвідки та промислової розробки родовищ сланцевого газу, ненадійність захисту геологорозвідувальної інформації.
Все це породжує різного роду спекуляції довкола питань видобутку сланцевого газу, підвищує ризики польського ринку. Зокрема, так через невдалі буріння під час геологорозвідувальних робіт на потенційних родовищах сланцевого газу припинила роботу в Польщі американська компанія «Exxon Mobil».
Польща, вперто відстоюючи свої національні інтереси в енергетичній сфері, проблеми свої поступово вирішує. Так, польський уряд вважає видобуток сланцевого газу пріоритетним напрямом енергетичної політики країни. На підтримку цих проектів у 2013 році з польського бюджету виділяється 500 млн. дол. США.
Одночасно польська сторона вдається до активних заходів в політико-дипломатичній сфері, переконуючи європейських партнерів у доцільності газосланцевих проектів. Зокрема, польські депутати Європейського парламенту започаткували систематичні «круглі столи», де розглядаються проблеми сланцевого газу. До участі запрошуються європейські депутати, представники керівництва європейських країн, бізнесових кіл та наукових закладів.
У 2012 році Державний геологічний інститут Польщі оприлюднив звіт про пошук сланцевого газу в Поморському воєводстві країни. Згідно з висновками польських експертів, геологічні пошукові роботи фактично не завдали шкоди екології регіону. Зокрема, рівень забруднення повітря в районі гідравлічного розщеплення, а також концентрація метану у грунтових водах не перевищували норми.
Фактично ці дослідження проводились в Європі вперше, висновки робилися на підставі отриманих в процесі практичного видобутку сланцевого газу даних. Доведено, що технології, які використовуються, не загрожують навколишньому середовищу. Тим самим спростовуються всі твердження про «екологічну небезпечність» розробки родовищ сланцевих вуглеводнів.
Аби остаточно зняти екологічне питання, в Польщі планують застосувати вдосконалені американські технології кластерного буріння свердловин сланцевого газу, що зменшить площу ділянок видобувних робіт з 1–1,2 тис. га до 50–400 га. При цьому терміни вилучення земель для проведення підготовчих робіт та буріння становитимуть не більше шести місяців, після чого рекультивовані ділянки використовуватимуться за своїм попереднім, основним цільовим призначенням.
Після таких досліджень інтерес до роботи в галузі видобутку сланцевого газу в Польщі посилився як у іноземних, так і окремих польських компаній. Наприклад, таку зацікавленість виявляють польські компанії «Orlen», PGNiG та «Lotos», а також канадська «Encana».
Польський досвід останнім часом змінив ставлення до питань видобутку сланцевого газу також і уряду Румунії, який раніше був проти реалізації газосланцевих проектів на румунській території. Причини називалися вище. До проведення геологорозвідувальних робіт румуни планують залучити американську компанію «Chevron».
В цілому наведені факти сприяють перспективі розвитку газосланцевої енергетики як в Польщі, так і в інших європейських країнах, що дозволить їм суттєво зменшити свою енергетичну залежність від Росії. При цьому польська сторона демонструє своє зацікавлення у розширенні співпраці і з Україною.
Так, у 2012 році Польський інститут міжнародних справ оприлюднив доповідь «Перспективи видобутку та експлуатації сланцевого газу в Україні», в якій зроблено висновок щодо необхідності посилення взаємодії між Польщею та Україною у розвідці та розробці потужного родовища сланцевого газу у їх прикордонні. Це може бути, наприклад, обмін геологорозвідувальною інформацією та технологіями. За оцінками польських експертів, співпраця відчутно підвищить конкурентноздатність Польщі та України як виробників сланцевого газу.
Таким чином, досвід Польщі свідчить про безпідставність заяв українських противників сланцевого газу, які у такий спосіб фактично дбають про російські інтереси, перешкоджаючи Україні здобути таку важливу для неї енергетичну незалежність.
