Катерина Вакарчук

Політична та економічна ситуація у липні 2018 року

 

Липень 2018 року в латиноамериканському регіоні був насичений різноманітними подіями, зустрічами, міжнародними конференціями та поїздками в різні куточки світу лідерів держав та урядів південноамериканського континенту.

 

Зокрема, 4–6 липня ц. р. відбулася чергова, 39-та за рахунком, зустріч глав урядів Карибської співдружності (КАРИКОМ) в м. Монтего-Бей на о. Ямайка, де обговорювалися ключові питання, присвячені розвитку Карибського регіону.

Потрібно відзначити рекордну присутність членів організації, однак головною новиною стало прибуття в якості головного гостя президента Куби Мігеля Діаса-Канеля. Він брав участь в засіданнях, присвячених 45-річчю заснування цього союзу Тринідадом і Тобаго, Барбадосом, Ямайкою та Гайаною.

Довідково: КАРИКОМ (Caribbean Community, CARICOM) — це торговельно-економічний союз країн Карибського басейну зі спільним ринком, заснований у 1973 році. На сьогодні до нього входять такі країни, як Гайана, Барбадос, Ямайка, Тринідад і Тобаго, Антигуа і Барбуда, Монтсеррат, Сент-Кітс і Невіс, Домініка, Гренада, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини, Беліз та ін.

 

Зустріч СЕЛАК та МЕРКОСУР з Європейським Союзом в Брюсселі. Торговельні відносини між ЄС та МЕРКОСУР розпочалися у 2000 році, призупинялися в період в 2004–2010 рр., відновлені з 2016 року. Імпульсом до відновлення переговорів з боку країн Європейського Союзу стали торгівельні війни між ЄС і США. В Брюсселі представники МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Уругвай та Парагвай) та ЄС вели перемовини про торгівельне співробітництво, усунення бар’єрів і зниження податків. Зустріч з комісаром ЄС у питаннях торгівлі Сесілією Мальстрем і комісаром ЄС з сільського господарства Філом Хоганом матиме вирішальне значення для реалізації в майбутньому угоди про вільну торгівлю між двома блоками.

16–17 липня ц. р. відбулася міністерська зустріч представників країн-членів СЕЛАК та ЄС з метою відновлення зв'язків та зміцнення співробітництва. Тема зустрічі — «Створення мостів та зміцнення нашого партнерства для вирішення глобальних проблем». На зустрічі узгоджено декларацію, в якій відображені всі аспекти ухвалених положень про справедливу міжнародну торгівлю, боротьбу зі зміною клімату, безпеку та мир. СЕЛАК і ЄС ратифікували рішення, за яким не сприймають блокаду Куби Сполученими Штатами Америки, оскільки вважають її примусовою і такою, що суперечить міжнародному праву. У заході брали участь представники 33 країн зі складу СЕЛАК (співдружності країн Латинської Америки та Карибського басейну) і 28 країн-членів ЄС.

 

Зустріч лідерів МЕРКОСУР та Тихоокеанського альянсу. Відбувалася 20–24 липня ц. р. в м. Пуерто-Вальярта в Мексиці. Від МЕРКОСУР прибув президент Бразилії Мішел Темер. Він обговорював питання розширення торгівельних та інвестиційних потоків, підвищення регіональної інтеграції між двома блоками. МЕРКОСУР і Тихоокеанський альянс разом складають 90 % валового внутрішнього продукту і прямих іноземних інвестиційних потоків в Латинській Америці і Карибському басейні, близько 80 % населення регіону.

 

Ювілейний 10-й Саміт БРІКС проходив в Йоханесбурзі (ПАР) 25–27 липня ц. р. Окрім членів цього об’єднання (Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР) на саміт дістали запрошення Аргентина та представник блоку КАРИКОМ — прем'єр-міністр Ямайки і президент Карибської співдружності (КАРИКОМ) Ендрю Холнесс, який заявив, що це запрошення — історичне за характером. Від Аргентини участь брав президент країни Маурісіо Макрі. Лідери саміту БРІКС ухвалили декларацію стосовно підсумків 10-річної роботи, підтвердивши прихильність принципам взаємної поваги, суверенної рівності і демократії.

 

Куба

Події останніх місяців на острові Свободи відбувалися під гаслами змін і значних перетворень у суспільно-політичному житті. Так, 11 березня ц. р. пройшли парламентські вибори до нової Національної асамблеї. Після обрання 605 членів парламенту, 19 квітня ц. р. главою Державної Ради обрали Мігеля Діаса-Канеля Бермудеса.

Він народився 20 квітня 1960 року, на сьогодні — член Комуністичної партії Куби, Голова Державної Ради (президент), Голова Ради міністрів, Головнокомандувач Революційними збройними силами Куби. За фахом — інженер, обіймав посаду міністра вищої освіти Куби, відповідав за зміцнення соціалістичної ідеології серед молоді, вів активну партійну роботу за різних періодів своєї кар’єри. Був заступником Голови Ради міністрів, а у 2012 році вперше представляв Кубу на міжнародній арені у ролі глави делегації країн-учасниць «Боліваріанського Альянсу для народів Америки» в м. Каракас у Венесуелі. З 2013 року виконував обов’язки на посаді заступника Голови Державної Ради і Ради міністрів. З того часу вважався найбільш вірогідним наступником Рауля Кастро.

У своїй інавгураційній промові М. Діас-Канель пообіцяв продовжувати курс соціалістичної революції, очолюваної його попередниками Фіделем і Раулем Кастро. Однак, варто зазначити, що нинішній лідер відзначається поміркованими поглядами щодо цілої низки важливих суспільних питань, в тому числі і щодо одностатевих шлюбів і захисту прав ЛГБТ. За його словами, зовнішня політика Куби залишатиметься «незмінною», але зазначив, що потрібно розвивати відносини з Європою, наполягати на знятті економічного ембарго США, не послабляти тісних стосунків з Венесуелою.

Звісно, саме зміна політичного устрою країни та зовнішньої політики повинна стати ключовими пріоритетами за нового керівництва країни, адже Куба потерпає від економічної кризи через торгівельне ембарго США та через кризу у Венесуелі (Куба була і є імпортером нафти Венесуели за зниженою вартістю).

 

Політика США стосовно Куби після обрання президентом Д. Трампа. 8 листопада 2017 року посилено санкції щодо режиму Куби з боку Міністерства фінансів США — обмежені фінансові операції, пов’язані кубинською армією, розвідкою, службою безпеки, заборонені приватні поїздки на острів для американських громадян. Всі ці заходи вжиті, не зважаючи на те, що під час правління Б. Обами переглядалася американська політика щодо Куби. 17 грудня 2014 року американський президент і Голова Держради Куби Р. Кастро заявили про намір нормалізувати міждержавні відносини. У квітні 2015 року на Саміті Америк в Панамі лідери цих країн офіційно зустрілися вперше. 1 липня 2015 року були відновлені дипломатичні відносин між двома державами, а 20 липня 2015 року у Вашингтоні і Гавані почали працювати посольства. 21–22 березня 2016 року відбувся історичний візит Б. Обами на Кубу. Це було зроблено представником США вперше за останніх майже 90 років.

Прийшовши до влади у 2017 році, Д. Трамп змінив американську політичну риторику відносно Куби, заявивши про скорочення введених Б. Обамою новацій. Д. Трамп пообіцяв, що не зніматиме санкцій доти, допоки не відновиться демократичний режим на Кубі і не буде ліквідовано комуністичну партію.

 

21 липня ц. р. Національна асамблея народної влади Куби розпочала дебати стосовно нового проекту конституції. Чинна конституція діє з 1976 року, зі змінами у 1992 та 2002 роках.

У новому проекті конституції 224 статті, що на 87 більше, ніж у чинному документі. Проект розробляв комітет у складі 33 депутатів Національної асамблеї під керівництвом першого секретаря ЦК Компартії Куби Р. Кастро і президентом країни М. Діас-Канелем. У своїй промові з нагоди Дня національного повстання 26 липня в м. Сантьяго-де-Куба Р. Кастро закликав громадян висловитись щодо нового проекту конституції.

Довідково: Пропонуються наступні основні зміни до кубинської конституції: відповідно до чинної конституції, главою держави є Голова Держради і Ради міністрів. В новій редакції пропонується введення посади президента і прем'єр-міністра республіки. Президент виконуватиме функції глави держави і обиратиметься Національною асамблеєю з числа депутатів на п'ять років з правом займати цю посаду не більше двох термінів, максимум 10 років; запроваджується посада прем'єр-міністра, який очолить вищий орган виконавчої влади країни — Раду міністрів. Знаменно, що у країні відбудеться розподіл постів президента і глави уряду; у новому Основному Законі фіксується керівна роль Комуністичної партії та соціалістичний характер держави; в конституції залишається положення про державну власність на основі планової економіки, однак визнаються нові форми власності на основі вільного ринку, зокрема, приватна. вперше до конституції планують занести пункт щодо заборони дискримінації за статевою, етнічною ознаками та ознаками інвалідності. Таким чином, після консультацій та всенародного обговорення проект повернеться до парламенту для остаточного редагування, який на початку 2019 року буде винесено на всенародний референдум для затвердження.

30 липня ц. р. Кубу відвідав міністр закордонних справ і міжнародних зв'язків Франції Жан-Ів Ле Дріан. Поважного гостя приймав президент Мігель Діас-Канель, за участю міністра закордонних справ Бруно Родрігеса. Сторони підтвердили готовність вести двосторонній політичний діалог та підтримувати тісні зв’язки у сфері культурного, академічного та освітнього обміну.

Жан-Ів Ле Дріан відвідав історичну частину міста, зустрівся з французькими туристами. Також ним було заявлено про підтримку з боку Франції в процесі формування нової соціально-економічної моделі острова і нового проекту конституції Куби.

 

Венесуела

9 липня ц. р. президент Венесуели Ніколас Мадуро брав участь в церемонії інавгурації президента Туреччини Реджепа Ердогана. В рамках візиту президента Венесуели відбулося ряд зустрічей на тему розвитку відносин між двома країнами (слід зазначити, що уряд Венесуели закріпив зв’язки з Туреччиною у 1999 році). Обговорювалися питання розвитку туризму, енергетики, економічного співробітництва та ін.

Відбувся також бізнес-форум «Туреччина-Венесуела» з керівниками турецьких фірм, на якому розглядалися передусім економічні питання комерційного характеру і принципи залучення турецьких інвестицій у венесуельську економіку. Н. Мадуро представив документ про інвестиційні можливості і спільну роботу, розповів про сильні сторони, які пропонує південноамериканська країна для міжнародних інвестицій. Делегація Венесуели надала учасникам бізнес-форуму робочий документ з переліком пріоритетів у сфері співпраці і інвестицій, розпочинаючи з сільського господарства і харчової промисловості і закінчуючи фармацевтичною, будівельною, машинобудівною галузями. Обговорювалися питання співпраці в гірничодобувній промисловості, сільському господарстві, туризмі.

У своїх промовах Н. Мадуро неодноразово наголошував, що для Венесуели важливим зараз є пошук нових міжнародних партнерів і стратегічних союзів для залучення іноземних інвестицій, відновлення промисловості.

 

Мексика

Оговтуючись після виборів, які відбулися в Мексиці 1 липня ц. р., країна продовжує активне життя в очікуванні нових змін. 2 липня відбулася розмова між новообраним президентом Мексики Л. Обрадором і президентом США Д. Трампом, під час якої обговорювалися питання щодо можливості зменшення масштабів нелегальної міграції, незаконної торгівлі, реорганізації NAFTA. В цілому сторони переговорами залишилися задоволенні, Л. Обрадор навіть пообіцяв, що відносини між двома країнами будуть «дуже хорошими».

12 липня новообраний президент Мексики запропонував ряд змін з метою певних перетворень в країні, і навіть змін до деяких положень в Основному Законі країни. Також надійшла пропозиція розробити проект реформ для скорочення пільг і привілеїв для високопосадовців, новий закон для запобігання корупції у всіх її проявах, махінацій на виборах і розкрадання пального, що в Мексиці є великою проблемою.

Рекомендується внести зміни до статі 127 конституції, згідно з якими жоден чиновник в країні не може заробляти більше, ніж президент. Однозначно це дискусійне положення, але серед прошарків населення дуже популярне. Є положення стосовно реорганізації і переведення Генерального штабу до міністерства національної оборони. Президент також пропонує встановити право на безкоштовну державну освіту на всіх рівнях навчання, скасувати постанову про приватизацію води, збільшити мінімальну заробітну плату, особливо в прикордонних районах, реструктуризувати державну адміністративну структуру згідно з республіканським планом жорсткої економії. Всі ці зміни найближчим часом Л. Обрадор пропонує надати мексиканському Конгресу в юридичній формі. Щодо зовнішньополітичних положень, то Л. Обрадор не має наміру різко змінювати їх напрямок. Пріоритетними залишаються відносини зі США, Канадою. Цей президент більше зосереджуватиметься на розв’язанні внутріполітичних завдань.

14 липня ц. р. відбулася зустріч держсекретаря США М. Помпео з нині чинним президентом Мексики Е. Ньєто і його обраним наступником Л. Обрадором, який приступить до виконання своїх обов’язків в грудні поточного року. Темами обговорення стали нерегулярні міграційні потоки, боротьба зі злочинними організаціями та торгівельна напруженість. Приїзд делегації зі США супроводжувався вуличними виступами населення, під час яких засуджувалися політика «нульової толерантності» і розділу сімей мігрантів.

Ще однією важливою темою перемовин стали торгівельні тарифи між Мексикою та США, запроваджені за Північноамериканською угодою про вільну торгівлю (НАФТА), та побоювання виникнення торгівельних війн. Е. Ньєто наголосив на готовності уряду Мексики продовжувати переговори з НАФТА, щоб досягти спільної угоди, вигідної для всіх сторін.

 

Бразилія

Для Бразилії липень 2018 року виявився бурхливим і напруженим через перебування у в’язниці екс-президента країни Лули да Сілва, звинуваченого у корупції, розкраданні та відмиванні державних коштів. 9 липня на черговому судовому засіданні суддя-розпорядник звільнив його з-під варти за відсутністю доказів у скоєні правопорушення, але інший суддя це рішення відхилив. Голова федерального суду, засуджуючи Лулу, сказав, що немає правових підстав для його звільнення, і запропонував 12-річне ув’язнення за корупцію та відмивання грошей.

Луїс Інасіо Лула да Сілва (Лула) — президент Бразилії з 1 січня 2003 року по 1 січня 2011 року. Відомий як народний президент, користувався популярністю серед населення країни та мав високі рейтинги довіри. Під час його правління Бразилія постала, як активний актор та суб’єкт міжнародної політики, і як держава, що активно просуває свої інтереси на глобальному рівні. Вона увійшла до групи БРІКС, ставши регіональним лідером. Лула да Сілва — перший екс-президент Бразилії, який відбуває покарання за корупцію. Звісно, справа носить суто політичний і замовний характер. Цієї думки дотримується більшість експертів і міжнародне правосуддя.

13 липня ц. р. центральні профспілки, громадські рухи і політичні партії з усієї країні виступили проти так званої юридичної війни, розв'язаної проти екс-президента Лули да Сілва. Мета такої народної мобілізації — провести «підготовчий» етап широкомасштабної масової демонстрації, яка має відбутися 15 серпня, коли Робітнича партія офіційно зареєструє кандидатом в президенти свого засновника і історичного лідера у Вищому виборчому трибуналі країни, повідомив «Народний комітет захисту Лули і демократії в Бразилії».

 

Таким чином, підсумовуючи все вищесказане, можна стверджувати, що країни Латинської Америки, зокрема Куба та Мексика, у зв’язку з переобранням нових лідерів, таки зазнають змін у своєму суспільно-політичному житті. Трансформаційні процеси цих країн можуть торкнутися не тільки внутрішніх перетворень, а й змінити зовнішньополітичні вектори. Політика зближення СЕЛАК та МЕРКОСУР з ЄС теж може призвести до ухвалення спільної угоди, що не вдавалося зробити вже майже 20 років.

А Венесуела та Бразилія, у зв’язку з політичними кризами, перебувають в інституційному хаосі. Можливо, президентські вибори у жовтні 2018 року щось змінять на краще для успішного розвитку Бразилії.