Політична і економічна ситуація у серпні–вересні 2019 року

 

Катерина Вакарчук

Глобальна кліматична криза стала тією темою, якій приділяли найбільше уваги у серпні та вересні ц. р. Криза світової екосистеми та вихід з під контролю людини змін клімату вийшли на перший план, потіснивши проблеми тероризму, війни та миру, прав людини, боротьби з бідністю і міграції. Пожежі в Амазонії, що набули нечуваних масштабів, виникли внаслідок неконтрольованої вирубки лісів.

Важливою подією стала участь латиноамериканських країн у 74-й сесії Генасамблеї ООН, де обговорювалися питання ліквідації пожеж, запровадження санкцій стосовно Венесуели і кубинського лідера Р. Кастро.

Візит президента Венесуели до Росії тільки підтвердив наміри Москви боротися за вплив в регіоні та відстоювати свої геополітичні амбіції.

 

Бразилія

Рекордна кількість пожеж спостерігалася наприкінці серпня ц. р., коли палали ліси Амазонії. Найбільше постраждала північ Бразилії — штати Рорайма, Акрі, Рондонія і Амазонас. Останній вважається найбільшим бразильським штатом, де оголошено надзвичайний стан у зв’язку із пожежами.

22 серпня Національний інститут космічних досліджень Бразилії (INPE) відзвітував про рекордну кількість осередків займання в бразильських дощових лісах. Масштаби пожеж вражають і навіть шокують. За даними програми спостережень європейської Служби моніторингу атмосфери імені Коперника (CAMS), дим від пожеж частково затьмарив небо над Сан-Паулу на східному узбережжі Бразилії.

Пожежі в бразильських дощових лісах Амазонії набули нечуваних масштабів

Басейн Амазонії регулює глобальні процеси потепління, оскільки його ліси щороку поглинають мільйони тон викидів вуглецю. Тамтешні тропічні дощові ліси — найбільші на Землі і від них залежить клімат нашої планети в цілому. Це одна із важливих в світі екосистем. 60 % площі амазонських лісів розташовані в Бразилії, 13 % — у Перу, 10 % — у Колумбії, решта — у сусідніх країнах Південної Америки. Біля 25 % вуглекислого газу з атмосфери поглинають саме ці ліси. Лісові пожежі є поширеним там явищем в період з липня по жовтень. Причиною їх можуть стати як природні катаклізми, блискавиці, так і діяльність людини. Існують дві основні версії, того що трапилося.

Збільшення масштабів пожеж екологічні активісти пов’язують із політикою бразильського лідера Ж. Болсонару

Згідно з інформацією Амазонського інституту екологічних досліджень (IPAM), зростання кількості пожеж безпосередньо пов'язане з вирубуванням лісів. Порівняно з липнем 2018 року, загальна площа знищених лісів у липні поточного року збільшилася на 278 %.

Неофіційна версія, яку оприлюднив президент Бразилії Ж. Болсонару, — підпал було зароблено навмисно для того, щоб дискредитувати президентський імідж. Адже усім відома його антиекологічна риторика, скептичне ставлення до проблеми змін клімату. Особливого занепокоєння серед екоактивістів визвала його заява про можливий вихід Бразилії з Паризької кліматичної угоди. На що одразу відреагував президент Франції Е. Макрон, зауваживши, що в такому разі може не відбутися ратифікація угоди про зону вільної торгівлі Євросоюзу з країнами МЕРКОСУР. А це вже не відповідає економічним інтересам Бразилії.

Також є думка, що Бразилія почала значно активніше гасити пожежі тільки після того, як Франція та Ірландія пообіцяли заблокувати ратифікацію цієї торговельної угоди. Президент Бразилії для боротьби з лісовими пожежами підключив, зокрема, 43 тис. військовослужбовців та два військові літаки.

Зі іншого боку, збільшення масштабів пожеж в Амазонії екологічні активісти пов’язують із політикою бразильського лідера. На їх думку, Ж. Болсонару заохочує підпали з метою звільнити землю для аграрної та видобувної промисловості.

Питання ліквідації пожеж в Амазонії стало чи не головною темою саміту країн G7

24–26 серпня у французькому м. Біарріц відбувся саміт країн G7 (Франція, Італія, Німеччина, Канада, США, Японія та Великобританія). Питання ліквідації пожеж в Амазонії стало там чи не головною темою завдяки президенту Франції Е. Макрону. Лідери країн «Великої сімки» домовилися надати для цієї важливої справи фінансову допомогу у розмірі 22 млн дол. США, а також військову техніку.

Спочатку бразильський лідер відмовився від грошової допомоги, мотивуючи це тим, що його країна самодостатня, а не якась колонія, і навіть дорікнув, що президент Франції не зміг вберегти від пожежі Паризький собор, а тепер намагається повчати Бразилію.

Е. Макрон же заявив, що комплексна програма лісовідновлення для регіону Амазонії повинна бути узгоджена на саміті з питань клімату в Нью-Йорку у вересні ц. р. Дев'ять країн, які постраждали від лісових пожеж — Бразилія, Французька Гайана, Перу, Колумбія, Венесуела, Суринам, Болівія, Еквадор та Гайана — мають отримати допомогу.

 

Латиноамериканські питання на Генасамблеї ООН

Пожежі в Амазонії жваво обговорювалися і на 74-й сесії Генеральної асамблеї ООН, що пройшла 23–30 вересня в Нью-Йорку. Багато промовців осудили реакцію Ж. Болсонару на згадані події. Також на саміті світових лідерів під час сесії обговорювалися питання кліматичної взаємодії.

Ж. Болсонару звинуватив світову громадськість і ЗМІ у навмисному роздуванні теми пожеж в Амазонії

Виступи президентів США та Бразилії були головними. Промова Ж. Болсонару була жорсткою. Він звинуватив світову громадськість і ЗМІ у навмисному роздуванні теми пожеж в Амазонії, і, зокрема, Е. Макрона, з яким, як відомо, Ж. Болсонару ворогує навіть на особисто-дипломатичному рівні, ображаючи в соціальних мережах дружину французького президента. Замість того, щоб покращувати імідж Бразилії на подібних заходах, Ж. Болсонару взявся критикувати науковців, що нібито захищають Амазонію, несподівано перейшовши до критики соціалізму та лівої ідеології, посилаючись на ситуацію, яка виникла у Венесуелі та на Кубі. Він зазначив, що будь-яка країна має проблеми, але саме Бразилія зазнала інформаційних нападів міжнародних ЗМІ через пожежі на її території.

Виступ Ж. Болсонару сприймався не однозначно. У самій Бразилії знайшлося багато критиків, які звинуватили його в брехні та замовчуванні реальної ситуації щодо Амазонії. Адже, згідно з офіційною статистикою, за 50 останніх років знищено вже 17 % амазонського лісу.

 

Під час виступу віце-президента Венесуели Д. Родрігес залу Генасамблеї ООН демонстративно покинули представники багатьох країн

Також значного розголосу набув виступ віце-президента Венесуели Дельсі Родрігес, присутність якої на Генасамблеї ООН сприймалася неоднозначно, оскільки в складі колумбійської делегації були представники венесуельської опозиції. Коли вони виходили з зали, то вигукували гасла на підтримку Хуана Гуайдо. Тобто, виникла ситуація, коли з однієї країни прибули дві делегації. Під час виступу Д. Родрігес залу демонстративно покинули представники США, Колумбії та ще 7 латиноамериканських країн. Залишилися в залі представники Куби, Мексики, Уругваю та європейських країн.

 

Зустріч глави МЗС РФ С. Лаврова з віце-президентом Венесуели Д. Родрігес і міністром закордонних справ Х. Арреасою

27 вересня на полях 74-ї сесії Генасамблеї ООН в Нью-Йорку міністр закордонних справ Російської Федерації С. Лавров зустрівся з віце-президентом Венесуели Д. Родрігес і міністром закордонних справ Х. Арреасою. Обговорювалися актуальні питання двостороннього порядку денного, взаємодія двох країн в ООН і на інших міжнародних форумах, а також ситуація, яка склалася у Венесуелі і загалом у Латиноамериканському регіоні. Сторони висловилися за невідкладне скасування незаконних односторонніх обмежувальних заходів, запроваджених США проти Венесуели, і підписали план консультацій між МЗС двох країн на 2019–2022 роки.

 

25 вересня під час 74-ї сесії Генасамблеї ООН президент США Дональд Трамп зустрівся з лідерами країн Латинської Америки з приводу Венесуели. Також напередодні, 23 вересня, відбулося перше за останні 18 років засідання міністрів закордонних справ країн-членів Договору Ріо. Учасники засідання голосували за притягнення до відповідальності членів соціалістичного уряду Венесуели, які вчинили корупційні дії, порушують права людини та мають відношення до торгівлі наркотиками. Проголосували «за» 16 країн, Уругвай виступив «проти», Тринідад і Тобаго утримався.

25 вересня президент США Д. Трамп зустрівся з лідерами країн Латинської Америки з приводу Венесуели

 

Довідка: Міжамериканський договір взаємної допомоги (ісп. —Tratado Interamericano de Asistencia Recíproca, TIAR), відомий як Угода Ріо або Пакт Ріо, підписаний в 1947 році в Ріо-де-Жанейро між країнами Америки в рамках Організації американських держав. 24 країни Західної півкулі були його підписантами, на сьогодні їх залишилося лише 17. Так, тільки в цьому році відмовилися від участі у пакті Венесуела та Уругвай. Однак опозиції Венесуели на чолі з Х. Гуайдо, яка прагне знову приєднатися до договору, було дозволено проголосувати на засіданні 23 вересня ц. р.

 

Міністр закордонних справ Колумбії Карлос Холмс Трухільо заявив, що країни Латинської Америки погодилися на «всі наявні заходи» для переслідування та екстрадиції підозрюваних з уряду президента Н. Мадуро шляхом заморожування активів цільових осіб у будь-якій з країн-учасниць договору Ріо. Х. Трухільо повідомив, що уряди, які гуртуються на полях Генасамблеї ООН, на даний момент не передбачають військових дій, але вони погодилися створити групи слідчих для аналізу фінансових злочинів.

Засідання міністрів закордонних справ країн-членів Договору Ріо

Також під час Генасамблеї ООН державний секретар США Майк Помпео повідомив про санкції уряду США, запроваджені стосовно лідера Комуністичної партії Куби Рауля Кастро та його найближчих родичів. М. Помпео зазначив, що Р. Кастро та його родина причетні до «грубих порушень прав людини». За його словами, як перший секретар збройних сил Куби, Р. Кастро несе відповідальність за дії Куби щодо підтримки режиму Н. Мадуро у Венесуелі шляхом насильства, залякування та репресій. Крім того, держсекретар США звинуватив Р. Кастро у співучасті у підриві демократії у Венесуелі та розв’язуванні найбільшої гуманітарної кризі на континенті, через що 15 % населення Венесуели змушені були покинути країну.

 

Україна та Латинська Америка на 74-й сесії Генасамблеї ООН

На полях Генасамблеї ООН були підписані комюніке про встановлення дипломатичних відносин України із Гренадою та Сент-Вінсент і Гренадінами.

Так, 25 вересня міністр закордонних справ України Вадим Пристайко підписав спільне комюніке з главою МЗС Сент-Вінсент і Гренадін Ральфом Гонсалвесом про встановлення дипломатичних відносин. Обидві країни мають намір налагодити співпрацю в напрямі запровадження взаємного безвізового режиму.

26 вересня міністр закордонних справ України та міністр закордонних справ Гренади Пітер Чарльз Девід підписали спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Гренадою. Міністри також домовилися про підписання ближчим часом угоди про взаємне скасування візових вимог.

На полях Генасамблеї ООН були підписані комюніке про встановлення дипломатичних відносин України із Гренадою та Сент-Вінсент і Гренадінами

Крім того, 24 вересня міністр закордонних справ України Вадим Пристайко та його колумбійський колега Холмс Трухільйо підписали міжурядову угоду про взаємне скасування візових вимог для пред’явників звичайних паспортів та інших проїзних документів. Відтепер громадяни обох країн мають можливість перебувати на території іншої держави без оформлення віз строком до 90 днів протягом 180 днів.

21-ю країною Латинської Америки, з якою Україна підписала безвізовий режим, став Еквадор. 26 вересня міністр закордонних справ України та його еквадорський колега Хосе Валенсіа підписали міжурядову угоду про взаємне скасування візових вимог. Положеннями угоди запроваджується безвізовий режим поїздок громадян України та Еквадору строком до 90 днів.

В Нью-Йорку були підписані міжурядові угоди про взаємне скасування візових вимог із Колумбією і Еквадором

18 вересня заступник керівника офісу президента України І. Жовква повідомив, що триває підготовка поїздки глави держави у 2020 році до країн Латинської Америки. Йдеться про те, що Україна втратила за останні 5 років зв’язки з цим регіоном, якому слід приділяти більшої уваги. Зокрема, Бразилія вже висловила готовність прийняти главу Української держави. Серед інших країн, важливих з точки зору нашої економіки, — Аргентина, Чилі, Перу. Тому латиноамериканський напрямок має отримати додаткову увагу з боку президента України в 2020 році.

 

Візит екс-президента Колумбії Х. Сантоса до Києва

Виступ екс-президента Колумбії Х. Сантоса під час 16-ї щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES)

12–14 вересня екс-президент Колумбії (2010–2018) Хуан Мануель Сантос приймав участь у 16-й щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES) «Щастя зараз. Нові підходи для світу в кризі». Понад 400 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських активістів та експертів з 26-ти країн брали участь у цій конференції.

Х. Сантос — лауреат Нобелівський премії миру 2016 року за припинення громадянської війни в Колумбії. У своєму виступі Х. Сантос ділився досвідом врегулювання збройного конфлікту (в попередніх наших оглядах йшлося про FARC) в Колумбії, де понад 50 років боролися з військовими угрупуваннями, які вважаються терористичними. Тому на разі для врегулювання ситуації на Донбасі може бути доречним досвід країн, які пройшли цей шлях. А саме досягнення мирної угоди з озброєними угрупуваннями та їх реінтеграції. Х. Сантос зазначив, що для досягнення миру потрібно бути готовим втратити свій політичний капітал і популярність. Важливим моментом є те, що, не зважаючи на зміну влади в країні (в минулому році президентом Колумбії був обраний Іван Дуке), за рішенням Конституційного суду Колумбії, наступні три уряди повинні ухвалювати рішення, які відповідають цій мирній угоді. При цьому не може ухвалюватися жодне з рішень, яке б їй суперечило.

 

Візит голови європейської дипломатії Ф. Могеріні до Колумбії

Президент Колумбії І. Дуке із головою європейської дипломатії Ф. Могеріні

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні 12 вересня зустрілася у Боготі з президентом Колумбії Іваном Дуке Маркесом. Сторони обговорили прогрес, досягнутий у відносинах між ЄС та Колумбією за останні п’ять років, та перспективи подальшого зміцнення такого партнерства. Піднімалися питання торговельних та інвестиційних відносин, проблема із пожежами в лісах Амазонії. При цьому найактуальнішою темою залишається Венесуела. Ф. Могеріні висловила вдячність Колумбії, яка приймає найбільшу кількість венесуельських біженців. Обидві сторони підтвердили свою прихильність до мирного процесу. Ф. Могеріні також зустрілася з представниками громадянського суспільства і правозахисниками та підтвердила підтримку ЄС щодо захисту прав людини в регіоні.

Європейський Союз додатково виділив 30 млн євро для усунення проблеми зростаючої міграції венесуельців, від якої потерпає саме Колумбія. Більше 4 млн венесуельців залишили свою країну протягом останніх років, рятуючись від політичної кризи і дефіциту продуктів харчування та медикаментів. Колумбія стала головним таким пунктом приймання біженців, і наразі понад 1,4 млн з них проживають саме у Колумбії. Кошти Євросоюзу сприятимуть зусиллям уряду та місцевих органів влади, спрямованих на працевлаштування біженців та мігрантів, виділення для них житла. В цілому на врегулювання кризи у Венесуелі Європейський Союз вже виділив майже 130 млн євро.

 

Візит президента Венесуели Н. Мадуро до Росії

Президент Венесуели Ніколас Мадуро відвідав Москву 25 вересня. Цікаво, що візит співпав із початком роботи 74-ї сесії Генасамблеї ООН, куди президенти Венесуели і Росії відправили своїх заступників. Це вже четвертий офіційний візит Н. Мадуро до, як вже тепер кажуть, «братської країни» Росії: перший був у 2013 р., другий — у 2015 р., третій — у 2018 р. В аеропорту делегацію з Венесуели зустрічав виконавчий директор російської компанії «Роснефть» І. Сєчін.

На зустрічі в Кремлі Н. Мадуро та В. Путін обговорили актуальні питання двосторонніх відносин, ключові міжнародні і регіональні теми, в тому числі в контексті складної обстановки навколо Венесуели. Також глави держав обговорили можливості зростання товарообміну між двома країнами, але основним питанням було співробітництво у воєнно-технічній галузі.

Президент Венесуели подарував В. Путіну копію шаблі венесуельського героя-визволителя С. Болівара «за повагу до суверенітету та самовизначення народів». Відомо, що за часи свого правління Н. Мадуро вивіз з країни не одну цінну річ. В тому числі золото венесуельського Національного банку.

Президент Венесуели Ніколас Мадуро 25 вересня відвідав Москву

 

Події, які відбулися в зазначений період, демонструють, що країни Латинської Америки давно стали самостійними акторами у міжнародних відносинах. Однак, слабкі політичні інститути, корупція породжують бездіяльність лідерів, що призводить до катастрофічних наслідків. Наприклад, таких, як пожежі в Амазонії. Ця подія привернула увагу всієї світової спільноти, міжнародних організацій, на найвищому рівні ООН обговорювалися можливі заходи, завдяки яким у майбутньому можна запобігти таких глобальних катастроф.

Запланований візит президента України В. Зеленського до країн Латинської Америки може стати початком процесу зрушень у відносинах з таким географічно далеким, але економічно привабливим для нашої держави регіоном.