Огляд подій (26.06–02.07.2017)
І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР
Провідна роль КНР у системі міжнародних економічних відносин підвищує значення Китаю, як одного з основних консультативних центрів світового рівня. 27–29 червня ц. р. у м. Далянь (провінція Ляонін) був проведений 11-й Всесвітній економічний форум «Літній Давос — 2017», який фактично став продовженням форуму в Давосі в січні поточного року. В заході взяли участь понад дві тисячі представників політико-бізнесових кіл з близько 90 країн та регіонів світу. Обговорювались питання глобалізації світової економіки в контексті «четвертої промислової революції», а саме — становлення глобального інформаційного простору.
У роботі форуму взяв участь прем’єр Державної ради Китаю Лі Кецян, який представив план економічних реформ у КНР, план «Зроблено в Китаї — 2025», план «Інтернет плюс», а також пропозиції щодо розвитку китайської ініціативи «Пояс і шлях». Крім того, Лі Кецян зустрівся з представниками політичних та промислових кіл країн-учасниць форуму, а також із президентом Всесвітнього економічного форуму К. Швабом.
Під час виступу на форумі Лі Кецян закликав усі країни рішуче підтримати процес глобалізації світової економіки для забезпечення її стабільного росту. В цьому зв’язку він висловив наміри уряду КНР більш широко відкрити китайський ринок для іноземних інвесторів, пом’якшити обмеження на іноземну власність в Китаї, а також надати компаніям інших країн такі ж права, як і китайським.
| Прем'єр Держради КНР Лі Кецян на відкритті Всесвітнього економічного форуму «Літній Давос — 2017» |
Водночас прем’єр Державної ради КНР висловив впевненість у спроможності Китаю реалізувати основні цілі економічного росту в 2017 році завдяки стабільній трансформації китайської економіки. Так, у першому півріччі поточного року ВВП КНР зріс на 6,9 % у річному вимірі, що перевищує запланований показник, який був визначений на рівні 6,5 %. Досягнуті результати є найбільшими за останні 18 місяців.
Окрема увага Лі Кецяна була приділена розвитку торговельно-економічного співробітництва КНР з провідними країнами світу, насамперед США. За словами прем’єра Державної ради КНР, незважаючи на всі проблеми, торговельно-економічні відносини між Китаєм та США залишаються стабільними та розвиваються на основі взаємних інтересів двох країн. При цьому вони не тільки приносять користь китайському та американському народам, але і є запорукою мирного розвитку та співробітництва всього світу.
ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» в контексті китайських та регіональних інтересів
Одним із результатів реалізації Китаєм стратегічної ініціативи «Пояс і шлях» є суттєве зростання вантажопотоків між Європою, Центральною Азією та Азіатсько-Тихоокеанським регіоном. Протягом січня–травня 2017 року за напрямом Китай — ЄС — Китай через Казахстан пройшло понад 60 тис. контейнерів, що в 2,2 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом у поточному році за даним маршрутом планується відправити до 130–140 тис. контейнерів.
Високий інтерес до «Поясу і шляху» демонструють країни інших регіонів. Так, 30 червня ц. р. міністр торгівлі Єгипту Т. Кабіль висловив наміри його країни активізувати діяльність у рамках проекту, в т. ч. як сполучної ланки з іншими африканськими країнами. Зокрема, планується подальший розвиток транспортної інфраструктури Єгипту, в т. ч. у напрямі Судану. Крім того, Єгипет вдосконалюватиме роботу Суецького каналу, як стратегічно важливої транспортної магістралі з Індійського океану до Середземного моря.
ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього
3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР
Плани лідерів КНР та США щодо побудови відносин стратегічного партнерства між двома країнами були підтверджені новим послом Сполучених Штатів Америки в Китаї Т. Бранстедом. Він визнав важливість поглиблення співробітництва США із Китаєм — як відносин двох держав з найкрупнішими економіками у світі. Основними напрямами взаємодії сторін були названі розвиток торговельно-економічних зв’язків між країнами, а також врегулювання ситуації довкола ракетно-ядерної програми Північної Кореї, як основної умови забезпечення стабільності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
| Зустріч Сі Цзіньпіна і Террі Бранстеда в 2012 році |
Новий посол США в КНР особисто знайомий з лідером Китаю Сі Цзіньпіном з 1984 року. Саме тоді Т. Бранстед, який був на той час губернатором штату Айова, та Сі Цзіньпін, як секретар парткому КПК повіту Чжендін провінції Хебей, заклали основи співробітництва між США та КНР на регіональному рівні. На сьогодні такі зв’язки створюють базу також і для встановлення партнерства КНР та США на глобальному рівні. Виходячи з цього Т. Бранстед і був призначений Д. Трампом на посаду посла США в Китаї, що засвідчує глибоку продуманість підходів керівництва двох країн до питань двосторонньої взаємодії.
Одним із першочергових пріоритетів для КНР є також Європейський Союз. 28–30 червня ц. р. у Пекіні було проведено 15-е засідання китайсько-європейського «круглого столу». Обговорювались питання подальшого поглиблення партнерства та сприяння спільному розвитку Китаю і Європи у сучасній геополітичній ситуації в світі. Виступаючи з програмною промовою на церемонії відкриття засідання, член Секретаріату ЦК КПК Ду Цінлінь відмітив позитивний характер діалогу між КНР та ЄС, що сприяє поглибленню інтеграції двох полюсів світу. В цьому зв’язку були названі основні напрями розвитку партнерських стосунків сторін, які насамперед включають зосередження спільних зусиль на забезпеченні стабільного росту світової економіки.
Продовжується розвиток співробітництва Китаю з країнами інших регіонів, що мають важливе значення для КНР. Насамперед, це стосується Азіатсько-Тихоокеанського регіону, як одного з головних напрямів китайських інтересів. 29 червня ц. р. у Пекіні відбулась зустріч члена Постійного комітету Політбюро ЦК КПК, віце-прем’єра Державної ради Китаю Чжана Гаолі та віце-прем’єр-міністра Сінгапуру Т. Шанмугаратнама. Сторони конкретизували основні сфери взаємодії двох країн, у т. ч. у рамках участі Сінгапуру в китайській ініціативі «Пояс і шлях» та з приводу узгодження їх позицій при вирішенні проблем. В цьому контексті була відмічена важлива роль Сінгапуру, як координатора відносин Китаю з АСЕАН.
В свою чергу, 29 червня ц. р. міністр закордонних справ КНР Ван І провів переговори з главою МЗС Філіппін А. Кайетано. Глави зовнішньополітичних відомств Китаю та Філіппін констатували суттєвий прогрес у налагодженні двосторонніх стосунків, а також врегулюванні існуючих проблем між двома країнами. За результатами переговорів були досягнуті домовленості щодо поглиблення практичного співробітництва сторін у галузях боротьби з тероризмом та наркотрафіком, розвитку інфраструктури, торгівлі, інвестицій, сільського та рибного господарства, а також реалізації китайської ініціативи «Пояс і шлях». При цьому Ван І висловив готовність КНР сприяти діяльності Філіппін в якості чергового головуючого в АСЕАН.
Одним із пріоритетних регіонів для КНР залишається Африка. 24–29 червня ц. р. спеціальний представник Китаю з африканських справ Сюй Цзінху відвідала Руанду та Демократичну Республіку Конго (ДРК). З керівництвом даних країн обговорювались перспективи розвитку двосторонніх відносин у торговельно-економічній та гуманітарній сферах. Сюй Цзинху підтвердила готовність Китаю продовжити надання допомоги у розвитку промисловості африканських країн, інфраструктурному будівництві та підготовці інженерно-технічних кадрів. Водночас представник КНР висловила зацікавленість китайської сторони у реалізації спільних проектів розвідки та розробки запасів корисних копалин у Руанді та ДРК.
3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР
| У січні–травні 2017 року прибуток крупних промислових підприємств Китаю зріс на 22,7 % |
За даними Державного статистичного управління КНР, у січні–травні поточного року загальний прибуток крупних промислових підприємств країни (з річним рівнем доходів понад 3 млн дол. США) склав 426 млрд дол. США, що на 22,7 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас, у червні ц. р. індекс ділової активності в промисловому секторі економіки КНР зріс до 51,7 пунктів, що перевищило запланований рівень. За оцінкою уряду Китаю, зростання зазначених показників пов’язано зі збільшенням обсягів продажів та підвищенням рентабельності інвестицій у розвиток китайської промисловості.
З метою закріплення наведених тенденцій керівництво КНР продовжує заходи з покращення інвестиційного клімату в країні. 28 червня ц. р. був оприлюднений оновлений каталог підприємств та секторів китайської економіки, які підпадають під дію урядової програми з підтримки іноземних інвесторів. Метою програми є спрощення інвестиційної діяльності в країні, а також надання більш глобального характеру бізнес-середовищу в КНР.
3.3. Питання безпеки та силові структури
Головним витоком нестабільності в АТР залишаються дії Північної Кореї з розробки ракетно-ядерної зброї, що викликає суттєве занепокоєння інших країн регіону. Зазначена проблема стала центральною темою переговорів між Президентом США Д. Трампом та Президентом Південної Кореї Мун Чже Іном 30 червня ц. р. у Вашингтоні. Сторони досягли згоди щодо продовження співробітництва у військовій сфері, а також зосередження зусиль на вирішенні питання денуклеаризації Корейського півострова. Зокрема, в цьому зв’язку були висловлені наміри щодо продовження послідовних заходів з посилення тиску на Північну Корею шляхом введення нових санкцій проти КНДР.
| Президент США Д. Трамп та Президент Республіки Корея Мун Чже Ін у Вашингтоні, 30 червня |
Позиції США та Південної Кореї щодо необхідності денуклеаризації Корейського півострова були підтримані також КНР. Разом з тим, МЗС КНР закликало всі сторони до вирішення даної проблеми виключно мирними методами. В цьому зв’язку Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило негативне ставлення Пекіну до дій США з нарощування американської військової присутності в АТР, в т. ч. щодо розгортання системи ПРО на території Південної Кореї.
Також Китай засудив плани США стосовно поставок зброї Тайваню. За заявою Канцелярії Державної ради КНР зі справ Тайваню, зазначене суперечить офіційним ствердженням керівництва США щодо підтримки політики «одного Китаю», як основи побудови стратегічного партнерства між двома країнами.
На противагу цьому керівництво КНР здійснює власні заходи з нарощування військової присутності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Зокрема, за даними космічної розвідки США, Китай продовжує спорудження військових об’єктів на штучних островах в Південно-Китайському морі, в т. ч. з розміщенням на них протикорабельних ракетних систем.
Поряд з цим Китай продовжує розвиток співробітництва з країнами АТР у безпековій сфері. 29–30 червня 2017 року в японському місті Фукуока відбувся 7-й раунд китайсько-японських консультацій високого рівня з морських справ. Обговорювались питання політики і законодавства, морської економіки та безпеки на морі. За результати консультацій було прийнято рішення прискорити процес запуску механізмів зв’язку між оборонними відомствами двох країн стосовно повітряної та морської обстановки, а також поглиблення координації зусиль у галузі протидії контрабанді, нелегальній міграції, торгівлі наркотиками та іншим видам транскордонної злочинності.
| Спільне антитерористичне навчання ШОС «Тянь-Шань 3» |
На цьому фоні окремим напрямом діяльності Китаю у безпековій сфері є поглиблення взаємодії з країнами-учасницями Шанхайської організації співробітництва у питаннях боротьби з тероризмом. 27–29 червня ц. р. на території Кизилсу-Киргизького автономного округу Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю (північно-західний регіон країни) було проведено спільне антитерористичне навчання ШОС під умовною назвою «Тянь-Шань 3». У навчанні взяли участь військові підрозділи КНР, Росії, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану.
В цей же період у китайському місті Далянь відбулась нарада керівників прикордонних служб країн ШОС. Учасники зустрічі ухвалили план підготовки та організації спільної прикордонної операції «Солідарність-2017», а також пропозиції щодо заходів з реалізації Угоди про співробітництво та взаємодію країн-членів ШОС з прикордонних питань.
3.4. Наука та технології
Стрімкий розвиток науково-технічного потенціалу Китаю обумовлює стійку тенденцію виходу країни на передові позиції в світі в більшості з передових галузей сучасних технологій. 29–30 червня ц. р. у китайському місті Тяньцзінь відбувся Всесвітній інтелектуальний конгрес (WIC2017), присвячений розгляду проблем створення штучного інтелекту.
За словами міністра науки та техніки КНР Вань Гана на церемонії відкриття конгресу, у найближчі 30–50 років штучний інтелект стане найвагомішою рушійною силою у розвитку людства та викличе революційні зміни у техніці та промисловості. В цьому плані учасникам конгресу був продемонстрований широкий спектр різного роду роботів, автоматизованих систем та інших досягнень китайських підприємств у галузі інформаційних технологій.
Водночас посилена увага уряду КНР приділяється розвитку транспортної інфраструктури країни шляхом введення в дію нових високотехнологічних транспортних засобів. 26 червня ц. р. на лінії Пекін-Шанхай був запущений високошвидкісний потяг «Фусін» власної китайської розробки. Потяг має швидкість до 400 км за годину та включений до автоматизованої системи управління залізничним рухом. Робота потягів «Фусін» дозволить забезпечити потреби пасажирських перевезень між Пекіном та Шанхаєм (понад 500 тис. пасажирів за добу).
Привертають увагу досягнення КНР у протидії несанкціонованим польотам БПЛА. Так, спеціалістами Китайської академії інженерної фізики розроблена система нейтралізації безпілотних літальних апаратів на низькій висоті, яка отримала назву «низьковисотний караул». Система включає радіолокаційні та оптичні засоби виявлення БПЛА, а також бойові лазери. Лазерний промінь випалює матеріли обшивки літального апарату та наносить пошкодження його функціональним блокам. Елементи системи можуть розгортатися як на місцевості, так і в містах на дахах високих будинків.
ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР та Україною
| Представники китайської компанії «Xi'an ShaanGu Power Co., Ltd.» на зустрічі в Держагентстві з енергоефективності України |
Важливе значення для України має допомога КНР у розвитку українського енергетичного комплексу, в т. ч. освоєнні відновлювальних джерел енергії. Зокрема, у ході переговорів між представниками китайської компанії «Xi’an ShaanGu Power Co., Ltd.» і Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України були підтверджені плани реалізації спільного проекту зі спорудження біоТЕС у Житомирській області потужністю 6,7 МВт. Аналогічну ТЕС на біопаливі планується ввести в дію також у Львівській області. Крім того, китайська компанія CNBM інвестувала будівництво десяти сонячних електростанцій на території України загальною потужністю 265 МВт. Зазначені проекти входять до Національного плану дій України з відновлювальної енергетики до 2020 року, який передбачає підвищення енергетичної безпеки країни за рахунок переходу на власні енергоносії.
Водночас Китай бере активну участь в інвестуванні проектів розвитку української транспортної інфраструктури. У цьому плані розглядається питання щодо виділення КНР 10 млн дол. США на реконструкцію аеропорту у Житомирі. Загалом, на сьогоднішній день обсяг китайських інвестицій в агропромисловий комплекс, енергетику та інші галузі української економіки вже досяг 7 млрд дол. США. Одним із найбільших інвестиційних проектів КНР в Україні є спорудження перевантажувального комплексу зернових та олійних культур у Миколаївському морському порту.
