Огляд подій (04.09–10.09.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

3–5 вересня ц. р. у китайському місті Сямень (провінція Фуцзянь, південно-східний Китай) був проведений 9-й саміт лідерів країн-членів БРІКС, а також торговельно-промисловий форум організації, який мав найбільш масштабний характер за всю її історію. У заході взяли участь лідери держав-членів БРІКС та керівники інших країн, запрошених на форум, представники Організації Об’єднаних Націй по промисловому розвитку, Нового банку розвитку БРІКС та інших міжнародних організацій, а також бізнесмени високого рівня, загалом близько 1,2 тис. осіб. Порядок денний форуму включав чотири основні аспекти, а саме: торгівля та інвестиції; фінансове співробітництво; взаємопов’язаність світових економік; екологічна модель світового економічного розвитку.

В рамках розгляду згаданих питань, а також дво- та багатосторонніх зустрічей форум був використаний керівництвом КНР для просування китайської стратегії підтримки процесу глобалізації світової економіки як механізму посилення міжнародних позицій Китаю та розширення зони його впливу. Фактично саме на це була спрямована промова Голови КНР Сі Цзіньпіна на тему «БРІКС: ретроспективи минулого десятиліття, підведення підсумків досвіду співробітництва, перспективи розвитку». Так, головною ідеєю промови стала ініціатива КНР щодо побудови нового «більш справедливого» світового порядку шляхом розширення співробітництва у форматі «БРІКС плюс». При цьому суттю такого формату було названо створення відкритої та диверсифікованої мережі партнерів БРІКС по розвитку за рахунок країн з ринками, що формуються, та економіками, що розвиваються.

Виходячи з цього Сі Цзіньпін закликав країни БРІКС та їх потенційних партнерів зосередити увагу на вирішенні проблем, які заважають поглибленню міжнародних зв’язків у торговельно-економічній сфері — незбалансованість розвитку, недосконалість глобального управління, а також протекціонізм та орієнтацію на свої внутрішні інтереси. З урахуванням зазначеного головними завданнями БРІКС були названі — активізація діалогу, консультацій і взаємодії в інтересах підвищення рівня взаємної відкритості та сприяння розвитку світової економіки. Крім того, за словами Сі Цзіньпіна, країни БРІКС мають збільшити свій внесок у підвищення стабільності у світі, в т. ч. шляхом активізації боротьби з міжнародними тероризмом.

В рамках саміту відбулись окремі зустрічі Сі Цзіньпіна з лідерами країн БРІКС, у т. ч. президентами Росії В. Путіним (четверта у поточному році), Бразилії М. Темером, ПАР Дж. Зумою та прем’єр-міністром Індії Н. Моді. Обговорювалися питання розвитку взаємодії сторін у торговельно-економічній, політичній та безпековій сферах.

За результатами роботи торговельно-промислового форуму БРІКС був прийнятий ряд програмних документів, у т. ч. Програма дій по торговельно-економічному співробітництву, Основи спрощення інвестицій та Дорожня карта співробітництва у торгівлі послугами. Крім того, була оприлюднена Доповідь щодо досягнень у реалізації стратегії економічного партнерства країн БРІКС. Укладено також понад 30 угод щодо реалізації різного роду торговельно-економічних та фінансово-інвестиційних проектів.

 

На цьому фоні ЗМІ країн-членів БРІКС широко коментували досягнення у роботі організації. Так, з часу створення БРІКС у 2006 році частка сукупного обсягу економік країн-членів групи у світовій економіці зросла з 12 % до 23 %, у міжнародній торгівлі — з 11 % до 16 %, у загальному обсязі зовнішніх інвестицій — з 7 % до 12 %.

Водночас відмічається стійка тенденція збільшення обсягів торгівлі КНР з країнами-членами БРІКС. Зокрема, в січні–липні поточного року зазначений показник зріс на 26 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до 167,07 млрд дол. США.

 

З огляду на світовий потенціал групи БРІКС, площадка форуму була використана В. Путіним для демонстрації «зміцнення міжнародних позицій Росії» та «відновлення позитивного розвитку російської економіки» незважаючи на західні санкції. Крім того, президент РФ окреслив російську позицію з ряду принципових аспектів розвитку ситуації довкола України. Зокрема, він зробив наголос на негативних наслідках можливості надання США летальної зброї Україні в плані загрози активізації збройного протистояння на Донбасі та розширення зони конфлікту. Поряд з цим В. Путін висловив згоду Москви щодо розгортання міжнародної миротворчої місії на Сході України, однак виключно на російських умовах.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» в контексті китайських та регіональних інтересів

В рамках розширення географії співробітництва «Поясу і шляху» 6–9 вересня ц. р. в м. Іньчуань (адміністративний центр Нінся-Хуейського автономного округу, північно-центральний Китай) була проведена виставка «ЕКСПО Китаю та арабських країн». У ході заходу були продемонстровані науково-технічні досягнення учасників виставки, організовано ряд конференцій з торговельних, інвестиційних, технічних та інших обмінів. При обговоренні згаданих питань були відмічені значні успіхи у розвитку зв’язків між КНР та країнами Арабського світу. Зокрема, у 2016 році загальний обсяг торгівлі між ними склав 171,1 млрд дол. США, що на 11 % більше, ніж у попередньому році. Виходячи з цього було висловлено сподівання стосовно успішної реалізації «Програми дій на 2016–2018 роки», ухваленої на Форумі китайсько-арабської співпраці у форматі ініціативи «Пояс і шлях».

Значний інтерес до проектів «Поясу і шляху» демонструють внутрішні китайські інвестори. 4 вересня ц. р. Перша китайська автомобілебудівна корпорація (FAW) оголосила про наміри створення інвестиційної компанії, зорієнтованої на ринки країн вздовж «Поясу і шляху». Реалізація даного проекту має на меті розширення виробничих потужностей FAW за межами КНР, у т. ч. відкриття нових підприємств з випуску автомобілів та комплектуючих до них, а також ремонту автомобільної техніки. До участі у створенні нової компанії планують приєднатися ще ряд фінансових інституцій, включаючи China CITIC Bank.

Триває також розвиток транспортної інфраструктури «Поясу і шляху». На початку вересня ц. р. були введені в експлуатацію міжнародні маршрути вантажоперевезень Іньчуань (Нінся-Хуейський автономний округ) — Тегеран (Іран), а також Маньчжоулі (автономний район Внутрішня Монголія, північний Китай) — Москва (РФ).

Загалом, на сьогодні регулярне залізничне сполучення встановлено між понад тридцятьма китайськими містами та дванадцятьма містами у різних європейських країнах. З моменту відправки першого потягу в 2011 році по маршруту Китай — Європа пройшло близько 5,1 тис. залізничних потягів. Даний маршрут вже став найважливішим логістичним каналом «Поясу і шляху». До 2020 року планується здійснення радикальної модернізації всієї залізничної інфраструктури між Китаєм та Європою з доведенням її пропускної здатності до понад 5 тис. потягів за рік.

Крім того, Китай освоює Північний морський шлях як один із маршрутів морського сполучення КНР з Європейським регіоном. 6 вересня ц. р. з порту Ляньюньган (провінція Цзянсу, східний Китай) вийшло багатоцільове вантажне судно «Тяньцзянь», яке прямує до Данії по Північно-Східному морському проходу.

Воно стало третім з шести торгівельних суден, які Китай планує відправити арктичним шляхом в 2017 році.

Це є найбільшою кількістю китайських суден, які прослідують даним маршрутом протягом одного року.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

На фоні побудови власної зони впливу в рамках розширення «Поясу і шляху» першочерговим пріоритетом зовнішньої політики КНР залишається розвиток відносин зі США та провідними країнами ЄС.

6 вересня ц. р. відбулась телефонна розмова Голови КНР Сі Цзіньпіна та президента США Д. Трампа. Сторони обговорили перспективи подальшого поглиблення співробітництва між двома країнами, в т. ч. хід підготовки першого раунду китайсько-американського соціального та культурного діалогу, а також діалогу по правовій діяльності і кібербезпеці. При цьому були відмічені позитивні результати роботи груп двох країн із зовнішньої політики та безпеки, а також економіки.

У наведеному контексті лідери двох країн підтвердили наміри продовжити тісну координацію діяльності США і КНР з ключових світових та регіональних питань. В даному зв’язку був зроблений наголос на важливості державного візиту президента США Д. Трампа до КНР, який планується до кінця поточного року.

Крім того, Сі Цзіньпін та Д. Трамп обмінялися думками щодо ситуації довкола Корейського півострова. З огляду на небезпечність дій КНДР була висловлена спільна позиція щодо необхідності посилення тиску на Пхеньян з метою спонукання його до припинення ядерної та ракетної програм. Разом з тим Сі Цзіньпін підкреслив незмінність поглядів Китаю щодо можливості вирішення цієї проблеми виключно мирним шляхом.

Водночас 7 вересня ц. р. Сі Цзіньпін провів телефонні переговори з Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель. В ході розмови була відмічена важливість зміцнення китайсько-німецьких зв’язків, які вже вийшли за межі двосторонніх стосунків і є частиною діалогу між Китаєм та Європейським Союзом. Насамперед це стосується політики, економіки, безпеки та гуманітарної сфери. З урахуванням зазначеного була висловлена готовність сторін посилити взаємодію на світовій арені. Зокрема, лідери Китаю та Німеччини досягли згоди щодо активізації співробітництва у політичному врегулюванні ситуації довкола Корейського півострова.

Важливе значення для КНР має також Франція. 8 вересня ц. р. Сі Цзіньпін та президент Франції Е. Макрон обговорили по телефону перспективи поглиблення стратегічного діалогу між двома країнами. Головними сферами такого діалогу були названі сприяння посиленню стабільності у світі, економіка, ядерна енергетика та захист довколишнього середовища.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Однією з ключових складових економічних успіхів Китаю є цілеспрямована політика керівництва країни з підтримки малого та середнього бізнесу. Так, 7 вересня ц. р. у м. Ханчжоу (провінція Чжецзян, східний Китай) був проведений Форум високого рівня по інноваційному розвитку. За словами начальника Головного державного промислово-торговельного адміністративного управління КНР Чжана Мао, який взяв участь у форумі, на сьогодні малі та мікропідприємства вже стали основною ринковою силою Китаю і важливою опорою у забезпеченні зайнятості населення. З огляду на це, найважливішим завданням урядових відомств було названо підвищення ефективності дій зі сприяння роботі малих підприємств, а також ознайомлення суб’єктів малого бізнесу з відповідною політикою та заходами китайської влади.

Загалом на сьогоднішній день у КНР працює 73,28 млн малих та мікропідприємств і понад 50 млн індивідуальних промислово-торговельних господарств. Протягом перших восьми місяців поточного року в країні щоденно створювалось 16 тис. нових підприємств. При цьому з початку комерційної реформи в Китаї у 2014 році спостерігається прискорена динаміка росту даного показника. З урахуванням таких досягнень, у 2013–2014 роках позиція КНР у світовому рейтингу ділової активності щорічно підіймалася на 6 пунктів.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Незважаючи на засудження ракетно-ядерних випробувань КНДР переважною частиною світової спільноти, офіційний Пхеньян зберігає непримиримість своїх позицій з даного питання. Виходячи з результатів випробувань водневої бомби 3 вересня ц. р., лідер КНДР Кім Чен Ин віддав розпорядження продовжити наукові розробки з метою підвищення ядерного потенціалу країни.

Водночас керівництво Північної Кореї продовжує виступати з погрозами на адресу США та їх союзників. За заявою МЗС КНДР, «Пхеньян змусить США заплатити високу ціну у разі, якщо Рада Безпеки ООН ухвалить проект резолюції посилення санкцій проти Північної Кореї, запропонований Вашингтоном». При цьому було наголошено про наявність у КНДР «надпотужної термоядерної зброї».

 

У наведеній ситуації США посилюють політико-економічний та військовий тиск на КНДР. Так, проект резолюції РБ ООН, підготовлений США в зв’язку з проведенням Північною Кореєю нових ядерних випробувань, передбачає запровадження ембарго на постачання нафти до КНДР, «заморожування» рахунків представників її уряду та ряду підприємств (у т. ч. національної авіакомпанії Air Koryo), а також блокування експорту текстильних виробів північнокорейського виробництва.

Водночас США продовжують нарощувати свою військову присутність в АТР, а також посилюють військову та військово-технічну підтримку союзників у регіоні. Так, на початку вересня поточного року на базі США Сонджу у Південній Кореї (понад 200 км на південь від Сеулу) були додатково розгорнуті чотири комплекси ПРО THAAD. Крім того, президент США Д. Трамп надав згоду на збільшення обсягів поставок зброї Південній Кореї та зняв обмеження на потужність боєголовок, які передаються РК для комплектування її ракетних систем (до цього часу обмежувались максимальною вагою у 500 кг).

В свою чергу, у відповідь на ядерні випробування КНДР Південна Корея провела серію військових навчань з реальними пусками бойових ракет наземного, морського та повітряного базування. Найбільшими з них стали навчання 1-го флоту РК у Японському морі та 3-го флоту у Східно-Китайському морі за участю ракетних кораблів і катерів.

Заходи політико-економічного тиску США на КНДР підтримуються Європейським Союзом та НАТО. За заявою Верховного представника ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Ф. Могеріні, Європейський Союз введе власні санкції проти Північної Кореї в доповнення до санкцій РБ ООН. Зокрема, в цьому плані були названі можливість закриття європейських портів для суден КНДР (навіть під прапорами інших країн) та введення заборони на роботу громадян Північної Кореї в країнах ЄС.

Жорстка заява стосовно КНДР була зроблена Генеральним секретарем НАТО Є. Столтенбергом. За його словами, дії Північної Кореї з проведення ракетно-ядерних випробувань є глобальною загрозою для всього світу, що вимагає глобальної відповіді, в т. ч. за участю Північноатлантичного Альянсу.

 

Керівництво КНР також засуджує дії Пхеньяну у ракетно-ядерній сфері та здійснює тиск на Північну Корею. Зокрема, 10 вересня ц. р. китайські державні банки, в т. ч. Банк Китаю, Китайський будівельний банк та Сільськогосподарський банк КНР розпочали призупинення операцій по рахункам своїх північнокорейських клієнтів.

Разом з тим Китай продовжує засуджувати заходи США з посилення американської військової присутності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Так, 6 вересня ц. р. МЗС КНР закликало США та Південну Корею негайно припинити розгортання системи ПРО THAAD на південнокорейській території. За заявою зовнішньополітичного відомства Китаю, розміщення системи ПРО THAAD не тільки не зможе вирішити проблеми безпеки «зацікавлених країн», але і суттєво порушить стратегічний баланс в АТР, завдасть збитки стратегічним інтересам КНР та інших держав регіону у безпековій сфері, а також посилить напруженість та протистояння на Корейському півострові.

 

3.4. Наука та технології

Досягнення Китаю в галузі науково-технічних досліджень зі створення штучного інтелекту сприяють прискореному розвитку підприємств країни з виробництва промислових та інших роботів. Згідно з планами уряду КНР, у 2017 році обсяг китайського ринку промислових роботів має досягти понад 4 млрд дол. США. З 2012 року Китай є найкрупнішим ринком промислових роботів у світі, а на його долю приходиться понад 30 % від загального обсягу глобального ринку. Очікується, що у 2017 році в КНР буде продано понад 110 тис. промислових роботів. Загалом на сьогоднішній день у Китаї працює понад 150 підприємств з випуску робототехніки.

 

Водночас у КНР продовжується реалізація перспективних програм зі створення новітніх транспортних засобів. Зокрема, китайська корпорація CASIC здійснює розробку нової надшвидкісної трубної транспортної системи (HyperFlight). В основу проекту CASIC покладений принцип руху вантажних та пасажирських капсул по спеціальним транспортним трубам зі швидкістю до 4 тис. км/год. Для порівняння, сучасні швидкісні потяги рухаються зі швидкістю не більше 420 км/год.

Корпорація CASIC вже отримала понад 200 патентів на технології, які реалізуються у перспективній транспортній системі. На початковому етапі випробувань розробники планують добитися швидкості руху прототипу капсули до 1 тис. км/год, а потім і до планового показника. На сьогодні аналогічні розробки проводять лише американська компанія SpaceX та німецька WARR.

 

Крім того, тривають заходи КНР з дослідження морів та океанів. 29 серпня ц. р. під егідою Державного океанографічного управління Китаю була розпочата перша комплексна навколосвітня науково-дослідна експедиція. Згідно з планом, група вчених на китайському науково-дослідному судні «Сяньянхун-01» має провести дослідження природного середовища, ресурсів та клімату у Південній півкулі Землі. На одному з етапів судно «Сяньянхун-01» приєднається до 34-ї китайської антарктичної експедиції та спільно з китайським криголамом «Сюелун» виконає дану місію.

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР та Україною

Одним із основних напрямів розвитку співробітництва між Україною та КНР є участь китайських інвесторів у розвитку української транспортної інфраструктури. 8 вересня ц. р. Адміністрація морських портів України (АМПУ) та китайська компанія China Harbour Engineering Company (CHEC) уклали Меморандум про взаємодію та тісну співпрацю. Документ був підписаний під час 2-ї міжнародної транспортної конференції високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа-Азія».

Сторони досягли домовленості щодо пошуку можливостей для збільшення вантажопотоку через Україну в рамках «Поясу і шляху», а також вивчення питання збільшення обсягів китайських інвестицій у розвиток українських портів та створення індустріальних парків. Крім того, АМПУ та СЕНС планують здійснювати обмін інформацією щодо перспективних проектів розвитку портової інфраструктури, акваторій і каналів для зміцнення співробітництва. Зокрема, це стосується проекту реконструкції Бузько-Дніпровського-лиманського каналу.

 

Водночас важливе значення для України має поглиблення співпраці з КНР в енергетичній сфері. На минулому тижні українська державна компанія «Укргазвидобування» та китайська Xinjiang Beiken Energy Engineering Со підписали контракт на буріння 24-х свердловин у Полтавській та Харківській областях.

Загальна вартість робіт становить 1 млрд 934 млн гривень. Початок бурових робіт запланований на 4-й квартал 2017 року.