Огляд подій (11.06–17.06.2018)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації в Китаї та довкола нього

Головною подією у розвитку ситуації в АТР, що має загальносвітове значення, стала зустріч президента США Д. Трампа та лідера КНДР Кім Чен Ина 12 червня ц. р. у Сінгапурі. Результати переговорів не тільки відкрили шлях для ядерного роззброєння Північної Кореї та зміцнення безпеки в регіоні, але і показали реальну розстановку сил на міжнародній арені та створили передумови для змін в обстановці у світі.

Так, за оцінками представників провідних експертних кіл, головною причиною поступок Пхеньяну з питань його ракетно-ядерної програми став тиск з боку Китаю, який фактично забезпечує життєдіяльність Північної Кореї в умовах послідовного посилення міжнародних санкцій проти неї. В свою чергу, відмова Пекіну від підтримки Пхеньяну стала наслідком досягнення певних компромісів між КНР та США щодо їх інтересів в АТР. Внаслідок цього ракетно-ядерна програма КНДР втратила своє значення для Китаю як чинник впливу на США та більш того, розпочала створювати перешкоди у розвитку китайсько-американських відносин.

Тим самим КНДР по суті стала заручницею інтересів КНР і США. При цьому політика Д. Трампа у відношенні Північної Кореї повністю повторює його політику стосовно Росії. Зокрема, з однієї сторони президент США публічно демонструє прихильне ставлення до Кім Чен Ина, а з іншої — погоджується зняти санкції з КНДР виключно після її реального ядерного роззброєння.

В зв’язку із зазначеним привертає увагу факт практичного виключення Росії із переговорного процесу щодо денуклеаризації Корейського півострова, в той час, як раніше Пекін та Москва виступали зі спільних позицій з даного питання. По суті цей факт засвідчує нехтування Китаєм інтересами Росії, яка активно використовувала північнокорейську проблему з метою тиску на США та відволікання уваги світової спільноти від України.

Зустріч президента США Д. Трампа та лідера КНДР Кім Чен Ина 12 червня ц. р. у Сінгапурі

З урахуванням наведених обставин, у перспективі Росія, як і КНДР, також може стати «розмінною монетою» у відносинах між Китаєм та США. Так, на сьогоднішній день загострення відносин між Росією та США має вигідний характер для Китаю, оскільки дозволяє йому розширювати доступ до російських ресурсів та економіки. Разом з тим, після того, як ключові галузі економічного комплексу РФ перейдуть під контроль КНР, західні санкції проти Росії вже не відповідатимуть китайським інтересам. З огляду на це, Китай може перейти до тиску на Росію з метою примушення її до відмови від конфронтації із Заходом, у т. ч. в плані зміни російської політики на українському напрямі.

Слід також відмітити неоднозначне ставлення різних країн до окремих домовленостей, які були досягнуті Д. Трампом та Кім Чен Ином. Зокрема, керівництвом Японії було висловлено занепокоєння щодо намірів США припинити проведення спільних військових з навчань з Південною Корею та вивести свої війська її території. За поглядами Токіо, навчання та американські війська у Південній Кореї відіграють важливу роль у забезпеченні безпеки всієї Східної Азії.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Учасники «Поясу і шляху» приділяють посилену увагу розвитку транспортної інфраструктури регіону, що має ключове значення у забезпеченні успішної реалізації китайської ініціативи. 13–14 червня ц. р. у китайському місті Нінбо в провінції Чжецзян відбувся Міжнародний форум співробітництва-2018 серед портових міст вздовж «Морського Шовкового шляху». У заході взяли участь представники судноплавної, портової та логістичної галузей з більше ніж 40 країн.

У рамках форуму була проведена низка тематичних семінарів, круглих столів, презентацій та ділових зустрічей, які проходили під девізом «Створення спільної платформи співробітництва, розвитку та взаємного інтересу». За словами директора Департаменту водного транспорту Міністерства транспорту КНР Лі Тяньбі, «Морський Шовковий шлях» є органічним доповненням сухопутних комунікацій «Поясу і шляху», що значно посилює його потенціал.

13–14 червня ц. р. у м. Нінбо відбувся Міжнародний форум співробітництва-2018 серед портових міст вздовж «Морського Шовкового шляху»

Крім того, Китай надає допомогу у підготовці залізничного персоналу країн-учасниць «Поясу і шляху». З 2015 року у м. Ухань в провінції Хубей діє спеціальна тренувальна база з надання навичок в експлуатації високошвидкісних потягів та магістралей. В цілому за цей час було проведено 14 підготовчих курсів для іноземних спеціалістів. У них взяли участь фахівці із Таїланду, Лаосу, Малайзії, Афганістану, Замбії, Угорщини, Сербії, Танзанії, Казахстану, Киргизстану та Узбекистану. Тренувальна база стала «вікном» для співробітництва та професійних обмінів у галузі будівництва та управління експлуатацією залізничних шляхів.

 

Успіхи у роботі «Поясу і шляху» підвищують інтерес до нього з боку інших країн. На минулому тижні Сенат Франції оприлюднив першу доповідь щодо китайської ініціативи «Пояс і шлях». У доповіді зроблено наголос на необхідності поглиблення відносин між Францією та Китаєм, а також доцільності її офіційної інтеграції до «Поясу і шляху». За оцінкою авторів доповіді, це сприятиме не тільки реалізації французьких інтересів, але і розвитку співробітництва між всім Європейським Союзом і КНР.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Китай та США продовжують докладати зусиль з урегулювання суперечностей між двома країнами та поглиблення стратегічного партнерства сторін. Черговим кроком на цьому шляху стала зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна та державного секретаря США М. Помпео 14 червня ц. р. у Пекіні.

Під час переговорів Сі Цзіньпін висловив сподівання на те, що Китай і США зможуть подолати проблеми у відносинах двох країн та реалізувати домовленості, які були укладені на вищому рівні. За словами Голови КНР, насамперед це стосується досягнення взаємної вигоди у торговельно-економічній сфері, а також посилення координації дій сторін у вирішенні найбільш важливих питань міжнародних відносин та забезпеченні глобального миру і правопорядку у світі. В той же час Сі Цзіньпін закликав США обережно відноситися до таких чутливих питань як статус Тайваню та торговельні обмеження.

Зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна та державного секретаря США М. Помпео 14 червня ц. р. у Пекіні

У свою чергу, М. Помпео від імені президента США висловив подяку керівництву КНР та особисто Сі Цзіньпіну за підтримку процесу розвитку китайсько-американських стосунків та сприяння вирішенню проблеми денуклеаризації Корейського півострова. За ствердженням М. Помпео, США приділяють підвищену увагу поглибленню взаємодії з Китаєм та мають намір зміцнювати двосторонні зв’язки, належним чином вирішувати найбільш значущі проблеми, а також спільно протидіяти світовим і регіональним викликам.

Разом з тим все це поки що не дозволяє зупинити торговельні війни між США та КНР. Так, 15 червня ц. р. президент США Д. Трамп оголосив про введення 25 % ввізних мит на близько 1100 видів товарів китайського виробництва, пов’язаних з програмою «Зроблено в Китаї» (передбачає надання державної підтримки високотехнологічних виробництв). Загальний обсяг зборів становитиме близько 50 млрд дол. США за рік. У відповідь Китай ввів власні 25 % мита на американські товари на таку ж загальну суму.

 

Водночас триває активний діалог між Китаєм та Росією. 15 червня ц. р. Голова КНР Сі Цзіньпін провів телефонну розмову з президентом РФ В. Путіним. У ході переговорів був відмічений стабільний розвиток китайсько-російських відносин, що має важливе значення для обох країн. При цьому Сі Цзіньпін підтвердив наміри Китаю продовжити підтримку Росії в умовах ускладнення ситуації в світі. В свою чергу, В. Путін привітав збільшення обсягів китайських інвестицій у російську економіку та висловив готовність Росії до подальшого поглиблення торговельно-економічних зв’язків з КНР.

 

Поряд з цим, одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики КНР залишається зміцнення співпраці з країнами АТР та сусідніх регіонів. 12 червня ц. р. у Пекіні відбулась зустріч міністра закордонних справ КНР Ван І та генерального секретаря АСЕАН Лім Джок Хоя, присвячена 15-річчю встановлення відносин стратегічного партнерства між Китаєм та Асоціацією держав Південно-Східної Азії. Сторони досягли домовленості щодо продовження співробітництва з метою побудови світової спільноти з єдиною долею. Зокрема, в рамках відповідних кроків передбачається: сформулювати «Бачення стратегічного партнерства Китаю та АСЕАН до 2030 року»; заснувати Рік інновацій Китай-АСЕАН; більш тісне поєднання китайської ініціативи «Пояс і шлях» з «Генеральним планом взаємопов’язаності АСЕАН-2025» та іншими планами розвитку АСЕАН.

12 червня ц. р. у Пекіні відбулась зустріч міністра закордонних справ КНР Ван І та генерального секретаря АСЕАН Лім Джок Хоя

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Зростання основних макроекономічних показників Китаю у травні ц. р.

Згідно з повідомленням Державного статистичного управління КНР, у травні ц. р. національна економіка зберігала стійку позитивну динаміку розвитку та змінювалася в кращу сторону. Свідченням зазначеного стало продовження росту основних макроекономічних показників, у т. ч.: промислового виробництва — на 6,8 % у річному вимірі; індексу виробництва у секторі послуг — на 8,1 %; роздрібної торгівлі споживчими товарами — на 8,5 %; капіталовкладень в основні фонди — на 6,1 %. При цьому індекс споживчих цін залишався стабільним, а рівень безробіття знизився на 0,1 % у порівнянні з травнем минулого року.

З урахуванням наведених обставин китайські економісти роблять оптимістичні прогнози щодо подальших перспектив роботи китайської економіки. За оцінками експертів Торговельно-промислового банку КНР, підґрунтям для цього є структурні реформи, які проводяться урядом країни, і включають інноваційну модернізацію країни та посилення її відкритості для зовнішнього світу.

Зокрема, одним із основних напрямів модернізації Китаю є розвиток та розширення цифрової складової економіки країни. Згідно з доповіддю Міністерства комерції КНР, яка була оприлюднена 12 червня ц. р., у 2017 році обсяг китайської цифрової економіки склав 4,3 трлн дол. США, що становило 33 % від ВВП країни. За цим показником згадана галузь зайняла друге місце у світі.

Розвитку цифрової економіки у КНР сприяє масове охоплення країни системою Інтернет. За даними Міністерства промисловості та інформаційних технологій Китаю, на сьогоднішній день доступ до мережі 4G має близько 86,3 % китайського населення. При цьому в адміністративних установах, на транспортних вузлах, у центральних торговельних та туристичних районах послуги доступу до Інтернету надаються на безкоштовній основі. Загалом за станом на квітень ц. р. у розвиток мережі Інтернет урядом та приватними структурами КНР було інвестовано близько 10,5 млрд дол. США.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

11 червня ц. р. Голова КНР Сі Цзіньпін провів інспекцію флоту Північної зони бойового командування Народно-визвольної армії Китаю. За результатами перевірки були підтверджені високий рівень бойової готовності ВМС НВАК та їх здатність до виконання завдань за призначенням.

Підводячи підсумки інспекції, Сі Цзіньпін зробив наголос на необхідності рішучого виконання завдання КПК щодо побудови потужної національної армії та виведення її на якісно новий рівень за рахунок проведення комплексу реформ. За словами Сі Цзіньпіна, в цьому зв’язку ВМС НВАК мають стати найкращими у світі.

11 червня ц. р. Голова КНР Сі Цзіньпін провів інспекцію флоту Північної зони бойового командування НВАК

3.4. Наука та технології

Одним із напрямів практичної реалізації науково-технічних досягнень КНР є послідовне переведення автомобільного транспорту країни на альтернативні види пального. Зокрема, в червні ц. р. у м. Ухань в провінції Хубей було розпочато будівництво водневої заправної станції. Станція стане першим об’єктом такого типу в Уханській зоні техніко-економічного розвитку і буде здатна видавати споживачам до 1000 кг водню за добу.

Інвестором та будівником станції є Уханська компанія водневої енергетики «Сюнчжун». Протягом поточного року планується введення в дію трьох таких станцій, а до 2020 року їх кількість становитиме 20 одиниць. Крім того, у найближчі п’ять років у м. Ухань буде введено в експлуатацію до 100 автобусів та близько 3 тис. автомобілів на водневому паливі.

У Китаї збудований новий маглев, здатний розвивати швидкість до 160 км/год

Крім того, в рамках розвитку транспортної системи КНР 13 червня ц. р. був введений у дію потяг нового покоління для середньо- і низькошвидкісних магнітно-левітаційних ліній (т. зв. маглев). Новий маглев може розвивати швидкість до 160 км/год (потяги попереднього покоління — до 100 км/год) та перевозити до 500 пасажирів. Потяги даного типу призначені для забезпечення сполучення між мегаполісами Китаю та їх пригородами.

 

Водночас у КНР продовжується реалізація низки масштабних космічних програм. Зокрема, 14 червня ц. р. вийшов на задану орбіту супутник-ретранслятор «Цюецяо», який був запущений у космос 21 травня ц. р. з космодрому Січан у південно-східній провінції Сичуань. Ретранслятор призначений для забезпечення зв’язку з місячним зондом «Чан’є-4», який планується запустити наприкінці поточного року. Згідно з програмою досліджень, зонд має здійснити першу в історії м’яку посадку на зворотній стороні Місяця.

 

ІV. Стан та перспективи співробітництва між КНР і Україною

З початку червня ц. р. у Києві пройшла низка заходів, присвячених підведенню підсумків та визначенню перспектив співпраці між Китаєм та Україною.

 

Зокрема, 8 червня ц. р. відбувся круглий стіл на тему «Новий Шовковий шлях: потенціал для України», організований Українським інститутом майбутнього та Українською асоціацією китаєзнавців. У ході заходу порушувалися питання, які стосуються ролі України у китайській ініціативі «Пояс і шлях», а також геополітичних і геоекономічних перспектив присутності Китаю в Україні та потенціалу двостороннього економічного співробітництва сторін.

При цьому була висловлена впевненість у спроможності України стати активним учасником «Поясу і шляху» внаслідок наявності у неї широкого спектру можливостей для розвитку співпраці з учасниками китайської ініціативи. Насамперед серед них були названі транзитний, промисловий та сільськогосподарський потенціали України. Крім того, до переваг України було віднесено укладення нею Угоди про асоціацію з ЄС, що дозволяє їй стати «мостом» між Китаєм та Європейським Союзом.

8 червня ц. р. в Києві відбувся круглий стіл на тему «Новий Шовковий шлях: потенціал для України»

В свою чергу, 14–15 червня ц. р. під егідою Міністерства освіти та науки України, Міністерства культури України та Міністерства інформаційної політики України був проведений міжнародний культурно-освітній форум «Шовковий шлях-2018: Україна-Китай». У заході взяли участь викладачі, науковці та студенти вищих навчальних закладів (ВНЗ) України та Китаю. Обговорювались плани взаємодії між українськими та китайськими ВНЗ в галузях науки, техніки, медицини, сільського господарства, промисловості та мистецтва. Головним підсумком форуму стало підтвердження готовності сторін до продовження співпраці за всіма згаданими напрямами у рамках вже укладених угод, а також нових домовленостей про партнерство.

Учасники міжнародного культурно-освітнього форуму «Шовковий шлях-2018: Україна-Китай»