Китай як локомотив сучасного світу. Частина 1. Геополітичний компас Китаю
Частина 2. Ключ до міжнародного успіху — кредити та інвестиції
В рамках зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних пріоритетів Китайської Народної Республіки найважливіше місце займає Європейський Союз, який є другим після США торгівельно-економічним партнером Китаю. Адже ЄС — один з найбільших ринків для китайських товарів та інвестицій, а також постачальник сучасних технологій для потреб КНР. Наприклад, за станом на початок 2013 року, обсяги китайських інвестицій у європейську економіку становили близько 130 млрд. дол. США. А основними інвестиційними партнерами КНР є Великобританія, Франція, Швейцарія, ФРН, Греція, Угорщина, Норвегія, Португалія та Іспанія.
Торговельні відносини між ЄС і його головними економічними партнерами: США, Китай і Росія http://www.ru.ruseu.com/ |
Щодо обсягів взаємної торгівлі між Китайською Народною Республікою та Європейським Союзом, то за підсумками 2012 року зазначений показник склав 546 млрд. дол. США.
Протягом останніх років додатковий поштовх у розвиток співробітництва Китаю з ЄС зробила світова фінансово-економічна криза, за якої збільшилися потреби європейських країн в іноземних кредитах та інвестиціях. В цьому плані Китай активно кредитує країни Європейського Союзу, купує їх економічні активи, насамперед високотехнологічних підприємств та об’єктів транспортної інфраструктури, у такий спосіб дістаючи доступ до сучасних західних технологій.
В перспективі відносини Китаю та ЄС можуть набути якісно нових змін в рамках реалізації планів сторін щодо створення спільної зони вільної торгівлі. Враховуючи важливість КНР як торгівельно-економічного та фінансово-кредитного партнера Європейського Союзу, керівництво ЄС вирішує питання щодо зняття ембарго на постачання Китаю зброї та військових технологій.
Товарообіг між ЄС і Китаєм, Росією і США http://www.ru.ruseu.com |
Основним партнером КНР серед країн Європейського Союзу є ФРН, якій належить близько 30 % у загальному обсязі товарообігу між Китаєм та Європейським Союзом (на рівні 161 млрд. дол. США). У 2015 році сторони планують даний показник збільшити до 280 млрд. дол. США. З цією метою передбачається насамперед розвивати контакти між найбільшими компаніями обох країн. Зокрема, споруджується спільне автобудівне підприємство за участю німецької компанії Volkswagen та китайської — SAIC; німецькі компанії BASF та Siemens реалізують спільні проекти з китайськими бізнесовими структурами у нафтохімічній галузі; китайська компанія Weichai Power збільшує обсяги інвестицій у виробництво дизельних двигунів та іншої машинобудівної продукції ФРН.
Крім того, поглиблюються відносини між Китаєм та країнами Східної Європи, зокрема, — Білоруссю. На сьогоднішній день між двома країнами підписано близько 60 договорів у політичній та торгівельно-економічній сферах. Загалом реалізується понад 20 спільних проектів загальною вартістю щонайменше 5,5 млрд. дол. США. Найбільшими з них є спорудження китайсько-білоруського індустріального парку, а також будівництво в центрі Мінська китайського торгівельного комплексу та готелю «Пекін».
Китайський і ангольські інженери http://russiancouncil.ru/i |
Велику увагу у своїй геополітиці Китай приділяє Африці, де зосереджені і ще не розроблені значні запаси корисних копалин, а також є сприятливі умови для розвитку сільського господарства та харчової промисловості. Країни цього регіону дуже зацікавлені в іноземному сприянні своєму економічному розвиткові. Вони також є великим ринком для збуту дешевої китайської продукції (як машинобудування, так і товарів широкого вжитку).
Поширення своїх інтересів у Африці Пекін вважає важливою складовою державної стратегії щодо перетворення Китайської Народної Республіки з лідера Азіатсько-Тихоокеанського регіону на глобального гравця світового рівня. При цьому головним китайським інструментом у досягненні таких цілей в Африці є масштабне інвестування африканських країн.
Обсяг китайських капіталовкладень в економіку країн Африки нині становить близько 45 млрд. дол. США, з яких 15 млрд. — прямі інвестиції. 60 % цих коштів — інвестиції у промисловість, будівництво та фінансовий сектор, 25 % — призначається для видобутку корисних копалин (насамперед енергоносіїв), 15 % — для сільського господарства та виробництва продовольчих продуктів. В 50 країнах Африки працюють понад 2 тис. китайських компаній. Основними китайськими партнерами є Ангола, Нігерія, Алжир, Лівія, Демократична Республіка Конго, Південний Судан.
Уряд КНР планує протягом найближчих трьох років вкласти в економіку африканських країн щонайменше 20 млрд. дол. США, що зміцнить стратегічне партнерство між Китаєм та Африкою і виведе його на якісно новий рівень. Зокрема, передбачається реалізація до 60 нових спільних проектів в 30 африканських країнах. Виділяти кошти будуть як приватні компанії, так і спеціальний Фонд розвитку «Китай-Африка».
Активна інвестиційна діяльність КНР в Африці обумовлює стійку тенденцію зростання товарообігу між Китаєм та африканськими країнами. Так, обсяги африканського експорту до КНР зросли з 5,6 млрд. дол. США в 2001 році — до 95 млрд. дол. США в 2012 році. В основному, це продукція сільського господарства, сировина для китайської промисловості.
З 2000 року Китай розпочав масштабно списувати багатомільярдні борги своїх африканських партнерів, а з 2006 року — дозволяє африканським експортерам ввозити до КНР окремі види товарів без сплати мита. Реалізуються масштабні програми безкоштовного навчання в КНР громадян африканських країн за медичними, технічними та іншими спеціальностями.
Важливе значення має також участь Китаю у миротворчій діяльності в Африканському регіоні. Нині в зонах криз та конфліктів країн Африки виконують завдання близько 3 тис. китайських миротворців.
Інтерес Китаю до розвитку співпраці з африканськими країнами був підтверджений під час візиту до регіону Голови КНР Сі Цзіньпіня в березні ц.р., який відвідав Танзанію, ПАР та Республіку Конго. За підсумками переговорів у цих країнах було досягнуто домовленості щодо подальшого зміцнення зв’язків в торгівлі, інвестиціях, інфраструктурному будівництві, сільському господарстві, зв’язку, а також у видобутку енергоносіїв та інших корисних копалин.
У 2012 році обсяги китайського експорту до країн Латинської Америки перевищили 100 млрд. дол. США. При цьому збільшуються обсяги інвестицій в економіки латиноамериканських країн. Сьогодні їх сума сягає майже 250 млрд. дол. США. http://inosmi.ru/ |
Динамічний розвиток економіки Китаю змушує його шукати партнерів і в інших регіонах, зокрема, Латинській Америці. Сьогодні Китай — основний торгівельно-економічний партнер Бразилії, Чилі та Перу, а також посідає друге місце за обсягами експорту товарів до Аргентини, Коста-Ріки та Куби.
У 2012 році обсяги китайського експорту до країн Латинської Америки перевищили 100 млрд. дол. США. При цьому збільшуються обсяги інвестицій в економіки латиноамериканських країн. Сьогодні їх сума сягає майже 250 млрд. дол. США.
Експерти Економічної комісії вважають, що якщо зберігатимуться наведені тенденції, то до 2015 року Китай випередить Європейський Союз та стане другим після США головним інвестором країн Латинської Америки та Карибського басейну. Про такі наміри Китаю свідчить візит до Карибського басейну Голови КНР Сі Цзіпіна, де він відвідав Тринідад і Тобаго, Коста-Ріку та Мексику.
Останнім часом КНР почав приділяти увагу Арктиці. Це пояснюється зростанням міжнародного значення регіону як місцезнаходження значних запасів природних ресурсів, а також новим Північним транзитним шляхом з Європи до Далекого Сходу і Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Нова стратегічна мета Китаю: корисні копалини Арктики http://www.inosmi.ru/ |
Так, у травні ц.р. Китай отримав статус спостерігача в Арктичній раді, що надало йому можливість брати участь у визначенні перспектив та здійсненні практичних заходів з освоєння регіону. В рамках зазначених планів Китайська національна морська нафтова корпорація (China National Offshore Oil Corporation) уклала угоду з ісландською фірмою Eykon Energy про розвідку запасів нафти поблизу східного узбережжя Ісландії. Державна китайська компанія Sichan Xine Mining стала інвестором великого міжнародного проекту з розробки родовищ корисних копалин на гренландському родовищі Icya. Якщо цей проект буде успішним, то до нього можуть підключитись також і інші китайські компанії, зокрема, Jiangxi Zhongrun Mining та Jiangxi Union Mining, які спеціалізуються на видобуванні золота, міді та інших цінних і кольорових металів. Вивчаються також умови участі китайського бізнесу в інших арктичних проектах, в т.ч. щодо видобування та переробки алюмінієвої руди.
Важливим партнером КНР в регіоні вважається Російська Федерація. Китай, наприклад, уклав низку угод з російською компанією «Роснефть» щодо фінансування проектів з освоєння арктичних покладів нафти. Аналогічні угоди планується укласти з російським ВАТ «Газпром». Крім того, КНР інвестує кошти у розвиток канадської арктичної інфраструктури.
Китайська Народна Республіка приступила до створення власного криголамного флоту, що дасть їй змогу транспортувати вантажі по Північному (Арктичному) шляху, брати активну участь у реалізації арктичних програм. Завдяки цьому КНР матиме доступ до ресурсів Арктичного регіону та користуватиметься альтернативним транспортним шляхом до Європи, і до того ж посилить свій вплив на арктичні країни.
Розвиваючи співпрацю зі щойно згаданими країнами, КНР поглиблює стосунки, зокрема, з Україною. Тутосновні інтереси зосереджуватимуться на розширенні взаємодії у банківсько-фінансовій сфері, використанні потужностей та ресурсів українського сільського господарства, участі у розвитку української транспортної інфраструктури, реалізації спільних проектів з випуску сучасної високотехнологічної техніки.
Україна і Китай стали стратегічними партнерами http://podrobnosti.ua/ |
У банківсько-фінансовій справі КНР приділяє головну увагу збільшенню обсягів кредитування інвестиційних проектів в Україні. Зокрема, нещодавно уряд КНР погодився надати кредити в розмірі 7 млрд. дол. США для фінансування будівельної галузі України і 3 млрд. дол. США — на розвиток її сільського господарства.
При цьому, за оцінками експертів, ця банківсько-фінансова співпраця має низку переваг над аналогічною співпрацею з іншими країнами та міжнародними організаціями, оскільки вимоги КНР до України стосуються лише державних гарантій кредитів та інвестицій і не передбачають виконання нашою державою обов’язкових умов та зобов’язань в економічній та політичній сферах. Зокрема, це не стосується ні якихось обмежень в соціальних видатках з державного бюджету України чи підвищення комунальних платежів, вартості енергоносіїв для населення (як вимагають МВФ та США), ні змін пріоритетів зовнішньої політики України (умови, які висуваються Росією). Крім того, в інвестуванні нашої держави Китай має більші можливості, ніж Європейський Союз, у якого сьогодні спостерігається складна економічна ситуація.
Сільське господарство України цікавить Китай, оскільки, на його погляд, воно може посприяти вирішенню продовольчих проблем китайців. Уряд КНР розглядає Україну як постачальника зернових та інших продуктів харчування в якості розрахунку за отримані кредити. В умовах азіатської продовольчої кризи, а також за наявності проблем з іншими постачальниками зернових, (зокрема США) через високі ціни на їх продукцію, для КНР це питання має дуже важливе значення.
Уряд КНР визначив основних партнерів України у сільськогосподарській галузі. Це — Китайська державна компанія машинної індустрії та комплексних підрядів (China National Machinery Industry Complete Engineering Corporation) і Китайська національна корпорація агропромислового розвитку. На них покладені завдання щодо відкриття представництв в Україні, створення спільних підприємств, а також реєстрації суб’єктів господарської діяльності. Крім того, Генеральній адміністрації з карантину та якості КНР доручено розпочати процедури з сертифікації українських зернових.
В цілому такий стан справ сприятиме Україні як в отриманні довготривалих кредитів на розвиток сільського господарства, так і у її виході на потужний та стабільний ринок збуту української сільськогосподарської продукції.
КНР дуже зацікавлена у використанні виробничого та науково-технічного потенціалу України для отримання сучасної високотехнологічної продукції та технологій, насамперед у військовій сфері. Уряд Китаю надає пріоритетного значення реалізації контрактів щодо поставок Україною десантних кораблів на повітряній подушці, військово-транспортних літаків, радіолокаційної та іншої електронної техніки. При цьому китайська сторона розглядає можливості військово-технічної співпраці з Україною як на державному рівні, так і на рівні окремих підприємств, в т. ч. створюючи спільні компанії за фінансуванням КНР.
Поглиблення військово-технічної співпраці України з КНР дає змогу підтримувати українську оборонну промисловість, що дуже важливо в умовах обмеження фінансування з бюджету України.
Просуваючи власну продукцію на іноземні ринки, зокрема, на ринки Європи, Китай демонструє свою зацікавленість у реалізації програм розвитку та модернізації транспортної інфраструктури України, в т.ч. автомобільних шляхів, залізниць, морських і аеропортів.
В даному контексті українська транспортна інфраструктура може стати частиною транспортного коридору, який Китай прокладає від своїх західних кордонів до Європи по території країн Центральної Азії, через Каспійський регіон, Кавказ та Чорне море і причорноморські країни.
Зацікавленість Китаю Україною був підтверджений під час нещодавнього візиту до Києва Члена Політбюро Центрального Комітету Комуністичної партії Китаю та Секретаря ЦК КПК Лю Юньшаня. За його словами, Пекін надає важливого значення розвиткові китайсько-українських відносин, ставлячись до України, як до свого друга-партнера.