Період з 5 по 19 грудня року, що закінчується, ознаменувався кількома формально різними, але, безперечно, міцно взаємопов'язаними важливими політичними подіями. Весь світ облетіли кадри кінохроніки, на яких маленький хлопчик великим тесаком вбиває заручника. Щось схоже, пам’ятаю, вже було. Діти в камуфляжі з автоматами Калашникова і пов'язками на головах «Аллах Акбар». Під революційними гаслами відбувається широкомасштабний перерозподіл влади, що супроводжується пограбуваннями, безчинством і захопленням заручників з метою отримання викупу. Так було в Афганістані і Іраку, Палестині, Лівії. Тепер ось і в Сирії.
Гадаю, коли б не всепоглинаюче бажання опозиції усунути небажаний режим, не іноземна допомога їй зброєю і грішми, то не було б десятків тисяч убитих і понівечених сирійців, не залежно від їх віросповідання…
«Patriots» на марші
Свого часу США завадили Росії надати Ірану оборонну ракетну систему С-300, а ось тепер американці вирішили питання про розміщення на постійній основі 6 батарей зенітно-ракетних комплексів «Patriot» в Туреччині, які «виконуватимуть виключно оборонну роль, прикриваючи турецьку територію від можливого ракетного обстрілу з боку Сирії»! Дві батареї «Patriot» і 400 військовослужбовців виділить Німеччина, а ще дві батареї і 360 військовослужбовців вже в січні 2013 року прибудуть сюди з Нідерландів.
Розгортання в Туреччині цієї системи стосується Сирії в тому сенсі, що може служити першим кроком в створенні зони, закритої для польотів авіації. Виглядає так, що під прикриттям громадянської війни в Сирії Вашингтон активно намагається залучити Анкару до розгортання протиракетної інфраструктури в регіоні. Відомо, що Туреччина вже отримала мобільну радіолокаційну станцію протиракетної оборони (ПРО) з фазованою решіткою AN/TPY-2, яка увійшла до інформаційно-розвідувального компоненту створюваної США глобальної системи перехоплення балістичних ракет. Операційне командування цими системами буде підпорядковано верховному головнокомандувачу об'єднаними озброєними силами НАТО в Європі, а насправді це означає практичне розгортання вже в найближчій перспективі натовських пунктів управління неподалік від кордонів Сирії і Ірану.
Як наступний чинник, що вказує на зручний для США момент залучення Туреччини до своїх регіональних планів, можна відзначити економічну грань питання.
Світові ЗМІ наприкінці листопада порушили тему оплати Туреччиною за постачання енергоресурсів з Ірану з використанням бартерних схем, де головним фігурантом взаєморозрахунків було золото. Тему стали розкручувати американські мас-медіа, наводячи вельми завищені оцінки зростання залежності Туреччини від іранських нафти і газу (вказувалося, що, згідно з останніми оцінками, іранські постачання становлять 51 % від загальних потреб Туреччини в нафті). Світові ЗМІ не обійшли увагою і зростаючі об'єми турецько-іранської торгівлі, навівши наступні цифри: не зважаючи на режим санкцій, дві країни закрили 2011рік з товарообігом в 16 млрд. доларів, а за 9 місяців цього року вже перевищили торішній рубіж, досягнувши рівня в 18,8 млрд. доларів США.
Разом з розміщенням ракетних систем в Туреччині, Білий дім останнім часом вельми енергійно розглядає варіанти більш активного втручання в сирійський конфлікт, щоб допомогти повстанцям здолати Башара Асада, повідомляє газета The New York Times. Її журналісти припустили можливість відправки до Сирії офіцерів ЦРУ або з інших споріднених спецслужб для щільної роботи з місцевими повстанцями. Втім, на їх думку, цей варіант ризикований і маловірогідний. Проте газета стверджує, що американці деколи реалізують найризикованіші і маловірогідні сценарії, аби тільки вони надавали геополітичну вигоду.
Масові заворушення в Єгипті
А тим часом в Єгипті триває гостра політична криза, викликана діями президента М. Мурси. У Каїрі і низці інших міст АРЄ проходили масові виступи опозиційних сил, що вимагали відміни конституційної декларації від 22 листопада і відстрочки проведення референдуму за новою єгипетською конституцією. 5 грудня М. Мурса видав указ не застосовувати насильство проти демонстрантів. При цьому було заявлено, що «адміністрація не несе відповідальності за зіткнення в Каїрі». Опозиціонери оголосили міста Александрію, Ель-Мансуру і Ель-Махаллят ель-Кубру «вільними від ісламізму».
Одночасно масові акції на підтримку референдуму і президента М. Мурси проводили його прихильники з партії «Свободи і справедливості» (ПСС, політичне крило «братів-мусульман»), члени радикальної салафітської партії «Ан-Нур» і інших ісламістських угрупувань. Мали місце зіткнення опозиціонерів з прихильниками ісламізму, що супроводжувалися людськими жертвами. У різних містах Єгипту було підпалено 28 офісів «братів-мусульман» і ПСС.
8 грудня єгипетське військове командування закликало конфліктуючі сторони перейти до діалогу, попередивши, що якщо вони не знайдуть компромісного рішення, то втрутиться армія. Військові також обіцяли захищати державні структури і мирних жителів, присікати зіткнення, а головне — було заявлено, що армія не допустить катастрофи.
У Каїрі 8 грудня, в рамках оголошеного М. Мурсою «національного діалогу», розпочалися його переговори з представниками різних політичних партій. Причому, в них брали участь головним чином ісламісти в особі ПСС і низка другорядних партій і організацій, що не мають якої-небудь ваги в суспільстві. Найбільші опозиційні партії, що об'єдналися у «Фронт з порятунку батьківщини», а також молодіжні рухи відмовилися вести з властями будь-який діалог до того часу, допоки не будуть задоволені основні їх вимоги, а саме: відстрочка референдуму і відміна конституційної декларації.
Після переговорів в ніч на 9 грудня було оголошено, що президент анулював підписану ним 22 листопада конституційну декларацію, але підтвердив, що конституційний референдум відбудеться в зазначений термін — 15 грудня. І він відбувся. За даними Вищої виборчої комісії, за варіант основного закону віддали голоси понад 70 % єгиптян, що прийшли на вибори.
Шість неурядових організацій (НУО), що проводили моніторинг першого етапу конституційного референдуму в Єгипті, зажадали повторного голосування. На думку спостерігачів, референдум пройшов з багатьма порушеннями. В тому числі — не достатня кількість суддів, які повинні були спостерігати за ходом референдуму, присутність членів правлячої партії «Свобода і справедливість» на виборчих дільницях. Крім того, стверджується, що деяким християнам і жінкам було заборонено голосувати. Організації, що брали участь в моніторингу, заявили, що отримали більше 4 тис. скарг про різні порушення.
НУО закликали Вищу виборчу комісію зробити все, аби уникнути подібної ситуації в ході другого етапу референдуму, призначеного на 22 грудня. Він пройде в районах, які не були охоплені під час першого етапу голосування. А поки проект Конституції, запропонований президентом, законодавчо закріплює перевагу ісламу в арабській державі. Крім того, до тексту основного закону увійшли окремі положення шаріату — релігійного права мусульман. Деякі аналітики вважають, що прийняття нової Конституції покладе початок створенню нової держави на кшталт Саудівської Аравії.
В цілому, оцінюючи дії М. Мурси і його прихильників, можна зробити висновок, що ісламізм, відступивши в малому (відміна декларації від 22 листопада), відстояв свої позиції в головному — не стали переносити референдум за розробленою ними конституцію, і яку вони прагнуть нав'язати Єгипту.
Сили збройної опозиції наступають
Напружена обстановка зберігається в Сирії, де тривають бойові дії між урядовими військами і силами озброєної опозиції. Так, найбільш запеклі бої проходили в районах, що біля Дамаску. Загони бунтівників безуспішно намагалися блокувати Дамаський міжнародний аеропорт з метою його подальшого захоплення. Бої проходили також в місті і провінції Алеппо, в інших провінціях. На північному сході відновилися бої між загонами опозиції і місцевими курдськими формуваннями, що об'єднуються «для захисту сирійського Курдистану». Повідомляється, що Туреччина перенесла основне поле антикурдських контртерористичних операцій з турецько-іракського кордону на турецько-сирійський.
8 грудня сирійська влада заявили, що повстанці взяли під контроль хімічну фабрику біля міста Алеппо. Негайно МЗС Сирії направило повідомлення Раді безпеки ООН і її Генеральному секретарю, в яких висловлювали серйозні побоювання у зв'язку з можливим використанням хімічної зброї «терористичними угрупуваннями». Офіційний Дамаск також підкреслив, що «ні за яких обставин» не використовуватиме хімічну зброю. Напевне, йшлося про хімічну фабрику в місті Сафіра, яку захопило джихадіське повстанське угрупування «Фронт аль-Нусра». Характерно, що після захоплення хімічної фабрики угрупування було оголошене США терористичною організацією зі всіма наслідками, що витікають. Виникає запитання: чому раніше американці не вважали її терористичною і підтримували, як бойову одиницю опозиції в боротьбі проти режиму Асада?
Офіційний Дамаск категорично спростовує свою підготовку до використання хімічної зброї проти повстанців, акцентуючи увагу громадськості на тому, що НАТО і США використовують цю тему для підготовки військового вторгнення.
Лідери сирійських збройних опозиційних угрупувань на нараді в турецькій Анталії обрали Єдине військове командування (ЄВК) з 30 чоловік, що представляють різні повстанські групи. Причому, дві третини з тих осіб, що увійшли до складу ЄВК, пов'язані з «братами-мусульманами» і іншими ісламістськими групами. Деякі з членів командування — колишні військові. Начальником штабу ЄВК став колишній бригадний генерал сирійської армії С. Ідріс. Передбачається, що командування взаємодіятиме з нещодавно створеною Національною коаліцією опозиційних і революційних сил Сирії (НКОРС) «як законним представником сирійського народу і структури, що очолює опозиційні сили». Зарубіжні представники обіцяли ЄВК всебічну допомогу в боротьбі з режимом Б. Асада. Зазначимо, що на нараді не були присутні глава Вільної сирійської армії (ВСА) полковник Р. аль-Асаад і відомий своєю опозиційністю до «братів-мусульман» генерал М.аш-Шейх. До Анталії не запросили також представників пов'язаного з «аль-Каїдою» угрупування «Фронт аль-Нусра».
Представники непримиренної сирійської опозиції відкрито заявляють, що створення нової військової структури було приурочене до проведення 12 грудня в Маракеші чергової зустріч так званих «друзів Сирії», що явно свідчить про підготовку країн Заходу і союзних з ними аравійських монархій до здійснення не лише політичного, але і військового втручання у справи Сирії.
Деякі аналітики задаються питанням: чому військове втручання не сталося раніше? Причин може бути декілька. Позиція Росії і Китаю в РБ ООН позбавляє можливу інтервенцію прикриття ООН, а значить — законності. Сирійська армія продемонструвала досить високу боєздатність, тому великі втрати серед учасників інтервенції неминучі. У підсумку, схоже, інтервенція буде і надалі вестися руками найманців з числа сирійських бунтівників і так званих «добровольців» з інших країн регіону. А створене ними «Об'єднане командування» потрібне для того, щоб включити його в НКОРС. Захід і арабські монархії визнають цю коаліцію, а значить і її військове крило, і мають намір і надалі посилено забезпечувати найманців зброєю, сподіваючись, що це переламає ситуацію в Сирії.
Атомний ударний авіаносець ВМС США CVN 69 «USS Dwight D. Eisenhower»
А США і надалі продовжують нарощувати угрупування своїх ВМС в Східному Середземномор'ї поблизу берегів Сирії. Сюди прибув атомний ударний авіаносець CVN 69 «Д. Ейзенхауер» з 70 літаками на борту. Всього в цьому районі на даний час знаходяться 17 американських бойових кораблів, частина з яких оснащена крилатими ракетами, а на борту десантних кораблів перебувають підрозділи морської піхоти США. Сенат Конгресу США прийняв поправку до військового бюджету на 2013 р., зобов'язавши Пентагон розглянути можливість військового втручання в сирійський конфлікт.
На тлі військових приготувань Іран категорично проти іноземного втручання до Сирії і пропонує план врегулювання конфлікту, що складається з шести основних пунктів, включаючи повне припинення насильства і постачань зброї, відмову від зовнішнього військового втручання, масштабний внутрішньосирійський національний діалог, а також проведення «в слушний час» парламентських і президентських виборів.
Заступник глави іранського МЗСу Хоссейн Амір Абдоллахіян
Заступник глави іранського МЗСу Хоссейн Амір Абдоллахіян повідомив, що з іранською ініціативою вже ознайомлені Росія, Саудівська Аравія, Туреччина і Єгипет, а також спеціальний посланець ООН і Ліги арабських державпо Сирії Лахдар Брахимі.
Сирійський конфлікт продовжує все більше впливати на розвиток ситуації в сусідніх з Сирією країнах. Так, на півночі Лівану поновилися бої між сунітськими бойовиками, що підтримують сирійську збройну опозицію, і місцевими алавітами — прихильниками Б. Асада. У райони зіткнень були введені частини ліванської армії, що взяли ситуацію під свій контроль.
Мирне врегулювання з палестинцями шляхом переговорів
Прем'єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаньяху заявив в перших числах грудня про прихильність до ідеї мирного врегулювання з палестинцями шляхом переговорів на основі принципу «дві держави для двох народів». В той же час ізраїльське керівництво не відмовляється від планів будівництва нових єврейських поселень на палестинських територіях.
А тим часом, за даними американського видання Defence News від 11 грудня 2012 року, Ізраїль має намір придбати у США крупну партію високоточних авіаційних боєприпасів. За даними видання, напередодні Пентагон повідомив Конгрес про підготовлену контракту, сума якого оцінюється в 647 мільйонів доларів. Зокрема, Ізраїль готовий придбати 6,9 тисяч авіабомб з хвостовими частинами, що містять апаратуру для наведення по GPS (високоточні авіаційні боєприпаси прямого ураження, JDAM) виробництва компанії Boeing. Також до передбачуваного контракту увійде постачання 3,5 тисяч малорозмірних авіабомб цього ж виробника.
Видання відзначає, що операція підготовлена на тлі зростаючої напруженості на Близькому Сході, пов'язаної з ядерною програмою Ірану. США, низка інших країн Заходу і Ізраїль постійно звинувачують Тегеран в розробці ядерної зброї під прикриттям програми мирного атому. При цьому Ізраїль припускає проведення військової операції своїми силами з метою знищення іранських атомних об'єктів.
Глава політбюро палестинського руху ХАМАС Х. Машаль на початку грудня вперше відвідав сектор Газа, де брав участь в урочистостях з нагоди 25-ої річниці створення організації. У Газі він заявив, що ХАМАС не визнає Ізраїль, а «Палестина — це наша земля від Середземного моря до річки Йордан, і ми не можемо поступитися ні єдиним її дюймом».
Перспективи відновлення палестино-ізраїльських переговорів про мир обговорив 6 грудня в Рамаллі з головою Палестинської національної адміністрації М. Аббасом король Йорданії Абдалла II. Він став першим закордонним лідером, який відвідав палестинські території після рішення Генеральної асамблеї ООН визнати Палестину як державу-спостерігача.
«…ми не будемо застосовувати санкцій проти ряду найбільших імпортерів іранської нафти»
Вашингтон знов вирішив не застосовувати санкцій проти низки найбільших імпортерів іранської нафти у зв'язку з поступовим скороченням ними об'ємів закупівель цієї сировини. Про це заявила 7 грудня держсекретар США Х. Клінтон. Йдеться про Індію, Китай, Південну Корею, Малайзію, Сінгапур, Тайвань, Туреччину, Шрі-Ланку і ЮАР. В той же час прем'єр-міністр Туреччини Р. Т. Ердоган заявив, що Анкара продовжить закупівлю газу в ІРІ, навіть якщо відносно цієї країни будуть запроваджені міжнародні санкції.
У самому Ірані обстановка залишається стабільною. Протягом останніх років західні експерти все частіше задаються питанням: «А чи спрацьовують економічні санкції?» І все частіше знаходять відповідь в конкретних кроках іранського керівництва щодо виведення країни з економічної блокади і в реальних цифрах економічного розвитку Ірану. Наприклад, за даними Митної адміністрації Ірану, за 8 місяців поточного іранського року (20.03 — 22.11.2012) об'єм іранського імпорту з європейських країн у вартісному вираженні склав 10,2 млрд. доларів. Статистичні дані свідчить про те, що за вказаний період найбільша кількість продукції була імпортована з країн Азії на загальну суму в 26,6 млрд. доларів і на частку цих країн припадає 55 % від всього імпорту у ваговому вираженні і 70 % — у вартісному вираженні.
Імпорт з азіатських країн за 8 місяців поточного року у ваговому вираженні зріс на 16 % і у вартісному — на 7 %. При цьому на частку європейських країн припадає 23 % від всього імпорту у ваговому вираженні і 27 % — у вартісному вираженні. У ваговому вираженні імпорт з європейських країн виріс на 101 %, а у вартісному скоротився на 4 %.
Міністр енергетики Ірану Маджид Намджу
Міністр енергетики Ірану Маджід Намджу на офіційній церемонії відкриття парових енергоблоків електростанції комбінованого типу «Шохадай-е Пакдешт» в районі Пакдешт провінції Тегеран 11 грудня 2012 року заявив агенції ІРНА, що Іран в галузі електроенергетики досяг рівня самодостатності. За його словами, за останніх 7 років обсяг виробництва електроенергії в Ірані практично подвоївся і електроенергією, що на даний час експортується Іраном, користуються практично всі сусідні країни.
За офіційними даними, Іран в поточному іранському році збільшив експорт сталі і отримав до бюджету 390 млн. дол., що на 12 % більше, ніж за відповідний період минулого року. У 2013 році Іран зможе повністю відмовитися від імпортних закупівель сталі, що складають близько 7 млн. тонн, і покрити потреби країни в сталі власними силами. Як відомо, обсяги виробництва сталі в Ірані за п'ять місяців календарного року збільшилися на 8,8 % і досягли 6,25 млн. тонн.
Дещо інша ситуація склалася у галузі видобутку нафти. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), нафтовидобування в Ірані, що скоротилося до мінімуму через запровадження відносно Тегерану жорстких міжнародних санкцій, знижуватиметься і на початку 2013 року. Як зазначають експерти, після незначного пожвавлення іранської нафтової промисловості в жовтні поточного року, коли видобуток зріс до 2,72 млн. барелів за добу, в листопаді рівень видобутку нафти в Ірані знову впав до рівня в 2,70 млн. барелів.
Останніми роками щодобовий видобуток іранської нафти знаходився на рівні 3,7 млн. барелів. Поступове його скорочення почалося з кінця 2011 року. Нинішні ж об'єми видобутку є безпрецедентними з часу окремих періодів ірансько-іракської війни 1980-х років. Частково ці втрати були компенсовані переорієнтацією експорту. Зниження закупівель з боку Китаю і Індії було компенсоване нарощуванням експорту до Малайзії, Тайваню і ОАЕ. На думку експертів, європейські і азіатські країни скорочують нафтовий імпорт з Ірану з метою збереження своїх гарантій доступу до фінансової системи США.
Іранське інформаційне агентство ІСНА 12 грудня повідомило, що валютні запаси Ірану, за винятком золота, в поточному році склали 69.6 млрд. доларів. Фінансові аналітики прогнозують зниження валютних запасів протягом подальших декількох років. Так, в 2013 році валютні запаси Ірану можуть скоротитися на 5 млрд. доларів і складуть 64 млрд. 609 млн. У 2014 році цей показник може скласти 63 млрд. 609 млн., в 2015 році — 62 млрд. 609 млн., і в 2016 році — 61 млрд. 610 млн. На 2017 рік валютні запаси Ірану, за винятком золота, прогнозуються у розмірі 60 млрд. 612 млн. доларів.
Зазнає збитків від запровадження санкцій не лише Іран, але й інші країни. Наприклад, Міністерство фінансів США оштрафувало на 327 млн. дол. британський банк «Standard Chartered Bank», звинувативши його в підозрілих операціях з іранськими банками. У звинуваченні фігурувала сума 250 млрд. дол., що нібито були відмиті через британську фінансову структуру.
Член іранського парламентського комітету з національної безпеки Аваз Хейдарпур 12 грудня зробив заяву, згідно якої Іран готовий розпочати виробництво безпілотних літальних апаратів на зразок американських БПЛА ScanEagle і RQ-170 «Centinel». Якось ми вже казали про успіхи іранських комп'ютерщиків, що зуміли зламати систему керування американськими БПЛА і що почали успішно їх саджати на своїй території. У це важко повірити, але іранські фахівці переграли американських і шляхом зворотного проектування отримали в своє розпорядження нові технології і зразки сучасного озброєння.
Балістична ракета КНДР«Unha-3»
12 грудня відбувся успішний запуск першої балістичної ракети КНДР, що наполохав практично весь політичний бомонд. Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун негайно і різко засудив порушення резолюцій Ради безпеки, згідно якої Північній Кореї було заборонено випробовувати балістичні ракети. За кілька днів до старту цієї ракети в західних ЗМІ промайнуло повідомлення про те, що в підготовці випробувань корейським військовим допомагають іранські фахівці. Іран з обуренням відкинув ці звинувачення. Чи так це насправді? Швидше за все, ні. Принаймні, за останніх 5-7 років неодноразово доводилося протилежне. Іранські фахівці в галузі ракетної техніки надавали північнокорейським колегам практичну допомогу в розробці і випробуваннях ракетної техніки. Чи це не спосіб тестувати свої розробки на чужому полігоні?
Американські аналітики вважають, що Іран до 2015 року не зможе отримати свою балістичну ракету. Після випробувань 12 грудня досить доречно поставити запитання — «А чи так це насправді?»
Іранська ядерна програма
Швидкохідні ракетні катери ВМС КВІР ІРІ
17 грудня 2012 року з повідомлення іранського інформаційного агентства «Fars News», із посиланням на заяву Командувача ВМС Корпусу стражів ісламської революції (КСІР) Ірану, стало відомо про проведення до кінця поточного іранського року навчань ВМС КСІР в Ормузькій протоці. Так, контр-адмірал Алі Фадаві в кулуарах конференції під назвою «Географія, розвиток, оборона і безпека в Персидській затоці і Ормузькій протоці», вказавши на присутність в регіоні іноземних військ, сповістив, що американці за допомогою військової техніки мають намір домінувати в світі, і, якщо їх дії підсилять небезпеку, природно, під загрози підпадуть і вони самі. Адже небезпека в Персидській затоці і Ормузькій протоці загрожує всьому світу.
Глава організації «Неоперативна оборона»
бригадний генерал КВІР Голам Реза Джалілі
Нещодавно в КСІР була створена структура під назвою «Неоперативна оборона» на чолі з бригадним генералом Голам Резою Джалалі. Кажучи про кіберзагрози, Джалалі зазначив кореспондентові іранського агентства «Mehr», що на даний час у кіберпросторі ІРІ є вразливі місця, пов'язані з відсутністю належної координації між різними відомствами і службами країни. У зв'язку з цим голова "Неоперативної оборони" закликав Меджліс взяти цей факт до уваги при вирішенні питання про реорганізацію іранського уряду. Нагадаємо, раніше влада ІРІ ухвалила рішення про створення міністерства інфраструктури шляхом злиття міністерства зв'язку і інформаційних технологій, міністерства доріг і міського розвитку. Згідно п'ятого п'ятирічного плану розвитку (2010–2015), іранський уряд зобов'язаний зменшити число міністерств з 21 до 17, підвищивши тим самим ефективність державного управління.
«…в переговорах з МАГАТЕ досягнутий певний прогрес»
Що ж до іранських ядерних програм, то Тегеран готовий обговорювати це питання з МАГАТЕ, проте угода із цього приводу обов'язково повинна враховувати його право на збагачення урану в мирних цілях. Таку заяву зробив 11 грудня прес-секретар МЗС ІРІ Рамін Мехманпараст напередодні проведення чергового раунду переговорів з МАГАТЕ, що відбулися 14 грудня. Що ж до безпосередніх результатів переговорів в Тегерані, то «…переговори з технічною делегацією МАГАТЕ були конструктивними і досягнуто певного прогресу», — заявив постійний представник Ірану в МАГАТЕ Алі Асгар Солтанійе. Черговий раунд переговорів запланований на 16 січня наступного року.
Таким чином, військово-політична обстановка на Близькому Сході залишається напруженою і загрожує новим загостренням в найближчій перспективі.