Огляд подій (03.04–09.04.2017)

 

Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Перша офіційна зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна та Президента Сполучених Штатів Америки Д. Трампа відбулась у США 6–7 квітня ц. р., демонструючи, що стратегічне партнерство цих двох країн триває.

Перша офіційна зустріч Сі Цзіньпіна і Дональда Трампа

На зустрічі обговорювались найбільш важливі питання китайсько-американських відносин та проблеми світової і регіональної безпеки. Лідери двох країн визначали способи вирішення взаємних суперечностей КНР та США у торговельно-економічній сфері та в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, покращення взаємодії в питаннях запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, боротьби з міжнародним тероризмом.

Основним підсумком переговорів можна вважати стратегічне рішення Сі Цзіньпіна та Д. Трампа про виведення стосунків двох країн на якісно новий рівень в рамках побудови «Комплексного діалогу» між КНР і США. Розмова велась, зокрема, про безпеку, економіку, право, кібернетичний простір, науку і культуру. Лідери Китаю та США домовилися про подальше розширення військового співробітництва, усунення можливих торговельно-економічних проблем (протягом 100 діб будуть розроблені відповідні пропозиції), а також про взаємодію для стримування ракетно-ядерної програми Північної Кореї.

За словами Сі Цзіньпіна, саме воєнна безпека має стати основою стратегічної довіри між Китаєм та США. Тому, на його погляд, необхідно підтримувати військові контакти обох країн на всіх рівнях, розвивати механізми діалогу та консультацій їх оборонних відомств з проблем Азійсько-Тихоокеанського регіону, а також вдосконалювати норми поведінки для гарантування безпеки у морському та повітряному просторах. Також Сі Цзіньпін привітав участь США у китайському проекті «Пояс і шлях».

На погляд Д. Трампа, цілком можливо подолати розбіжності щодо форм та масштабів китайської присутності в економіці США, а також стосовно ставлення США та КНР до проблеми спірних островів у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях.

Стан торговельно-економічних стосунків Китаю та США

Переговори між двома лідерами проходили на фоні різкого загострення ситуації довкола Сирії. Незважаючи на спільність позицій Китаю та Росії з сирійської проблеми, керівництво КНР продемонструвало, що погоджується з нанесенням США ракетного удару по авіабазі Шайрат урядових сил Сирії, що застосували хімічну зброю проти опозиції.

Загалом це все підтверджує, що Росії не вдасться створити стратегічний союз з Китаєм на антиамериканській основі. У звичній для себе манері Москва відреагувала на це посиленням військової активності біля кордонів з КНР. Так, напередодні та під час зустрічі Сі Цзіньпіна і Д. Трампа проводився комплекс навчань наземного і авіаційного компонентів російських військ у Приморському краї РФ (межує з північно-східним регіоном КНР).

Зокрема, 29–31 березня ц. р. перевірялася бойова готовність з’єднань та частин 5-ї загальновійськової армії (штаб м. Уссурійськ, Приморський край РФ) Східного військового округу (СВО) Збройних сил РФ. Під час перевірки мотострілецькі, танкові та ракетно-артилерійські частини і підрозділи виводились на полігони для бойових стрільб зі штатної зброї.

Водночас на початку квітня ц. р. пройшли навчання з посилення угруповання тактичної авіації ЗС РФ у Приморському краї Росії. Екіпажі літаків-перехоплювачів Міг-31 та Міг-31БМ зі складу камчатської авіабази морської авіації Тихоокеанського флоту РФ (аеродром Єлізово, поблизу м. Петропавловськ-Камчатський) виконали переліт на відстань понад 2 тис. км на аеродром 22-го винищувального авіаційного полку (м. Артем, Приморський край) 11-ї армії ВПС та ППО (штаб — м. Хабаровськ). Після перельоту, на активному етапі навчань, літаки морської авіації залучались до перехоплення повітряних цілей супротивника.

Військове командування РФ переоснащує війська СВО новими видами озброєння та військової техніки. В березні ц. р. на озброєння 30-ї артилерійської бригади 36-ї загальновійськової армії СВО (штаб — м. Улан-Уде, Республіка Бурятія, Забайкалля) надійшов новий комплекс артилерійської розвідки «Зоопарк-1М» (проходив випробування в зоні конфлікту на сході України).

Коментуючи це питання, деякі російські ЗМІ повідомляють, що Китай «відновив свої претензії на озеро Байкал». Як підтвердження, наводиться пропозиція Інституту планування та дизайну міст і сільської місцевості КНР щодо побудови водогону від озера Байкал до міста Ланьчжоу. Проект має на меті усунути проблему засухи та нестачі питної води у провінції Ганьсу — на півночі центральної частини Китаю.

 

Політика

Зустріч Сі Цзіньпіна з президентом Фінляндії Саулі Нііністе

Одним із основних пріоритетів зовнішньої політики КНР залишається встановлення та поглиблення зв’язків з потенційними учасниками китайського проекту «Пояс і шлях». 5 квітня ц. р., прямуючи до США, Голова КНР Сі Цзіньпін завітав до Фінляндії, де зустрівся з президентом країни С. Нііністе, прем’єр-міністром Ю. Сіпілєм та головою парламенту М. Лохелой. Обговорювалися перспективи розвитку двостороннього співробітництва у політичній, економічній, культурній та інших сферах. При цьому Сі Цзіньпін говорив про значення Фінляндії, яка допоможе Китаю вийти до регіону Північної Європи. Наприклад, сьогодні Китай є найбільшим торговельним партнером Фінляндії в Азії, а Фінляндія — третім із найбільших торговельних партерів КНР у Північній Європі. По суті, у спосіб поглиблення зв’язків між Китаєм та Фінляндією формується підґрунтя для поширення сфери дії китайської ініціативи «Пояс і шлях» також і на Швецію, Норвегію та Данію.

 

Прем'єр-міністр Китаю Лі Кецян зустрівся з прем'єр-міністром Норвегії Ерной Солберг

У рамках реалізації таких планів 7 квітня ц. р. у Пекіні прем'єр-міністр Китаю Лі Кецян та голова Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Чжан Децзян зустрілися із прем’єр-міністром Норвегії Е. Солберг. Сторони домовилися закріпити позитивні результати двостороннього співробітництва, що стало можливим після відновлення повноцінних стосунків двох країн у 2016 році (з 2010 року відносини між КНР та Норвегією були фактично заморожені через присудження Нобелівської премії миру китайському дисиденту Лю Сяобо).

У наведеному контексті КНР найбільш зацікавлена в доступі до портів Норвегії, як кінцевої точки транспортно-економічного коридору з Азійсько-Тихоокеанського регіону до Північної Європи. Крім того, обидві сторони зацікавлені у створенні зони вільної торгівлі, поглибленні кооперації у сільському господарстві, промисловому рибальстві, вивченні гідросфери морів і океанів та водному транспорті.

 

Щоправда, зберігаються суперечності між КНР та іншими країнами Азійського та Азійсько-Тихоокеанського регіонів. 6 квітня ц. р. Китай заявив офіційний протест Індії щодо візиту Далай-лами XIV (релігійний лідер Тибету; веде боротьбу за відокремлення регіону від КНР; знаходиться на індійській території у політичному вигнанні) до спірного району на китайсько-індійському кордоні.

Водночас МЗС Китаю висловило свою стурбованість намірами керівництва Філіппін розмістити свої війська на території спірних островів у Південно-Китайському морі. Негативну реакцію КНР викликають також плани президента Філіппін Р. Дутерте відвідати спірні острови в середині червня поточного року (в День Незалежності Філіппін) та підняти над ними філіппінський прапор.

 

Економіка

Незважаючи на посилення зовнішніх та внутрішніх проблем у китайській економіці, уряду КНР своєю ефективною роботою вдається забезпечити позитивну динаміку розвитку країни. Наприклад, за даними Міністерства фінансів Китаю, протягом перших двох місяців 2017 року статки китайських державних підприємств збільшились на 40,3 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Найбільші успіхи у цьому плані зафіксовані у галузях транспорту, електроніки та легкої промисловості. Відмічається також покращення ситуації у нафтохімічній, вугільній та сталеливарній промисловостях, які мали у минулому році негативні показники.

Протягом попереднього, 2016 року, доходи малих та середніх підприємств КНР зросли на 25 %, що дало змогу збільшити обсяги їх інвестицій у розвиток інноваційних напрямів діяльності.

 

Введення в експлуатацію в Бостоні першого потягу метро виробництва китайської корпорації CRRC

Велику роль у розвитку китайської економіки відіграє торговельно-економічне співробітництво КНР з іноземними країнами. Як приклад — на початку квітня ц. р. в американському місті Бостон вперше введено в експлуатацію метрополітенівські потяги виробництва китайської вагонобудівної корпорації China Railway Rolling Stock Corporation (CRRC). З початку виходу CRRC на американський ринок у 2014 році такі китайські потяги вже працюють у Чикаго, Лос-Анджелесі та Філадельфії. Задля закріплення позицій CRRC у США створено ряд спільних китайсько-американських підприємств з випуску таких потягів, а також проводиться відповідна професійна підготовка американських робітників та спеціалістів з експлуатації технічних засобів.

На початку квітня ц. р. Даляньська філія найкрупнішої в Китаї вагонобудівної компанії CRRC Dalian отримала замовлення на виготовлення 69 потягів для двох ліній метрополітену в індійському місті Нагпур. Замовленням передбачено також надання послуг на обслуговування потягів. Крім того, укладена угода про будівництво високошвидкісної залізниці між столицею Індонезії — Джакартою та четвертим за величиною містом країни — Бандунг. Магістраль буде збудовано за китайськими технологіями та із використанням китайського устаткування.

 

Розвивається також економічне співробітництво між Китаєм та Росією. Так, адміністрація міста Фанченган (Гуансі-Чжуанський автономний район) та Гуансійська інвестиційна компанія «Нове авіаційне містечко» підписали рамкову угоду з російською «Науково-інженерною компанією» про будівництво китайсько-російського індустріального парку цивільних літаків. За угодою, на території парку планується відкрити китайсько-російський центр дослідження і розробки літальних апаратів, завод складання літаків, а також міжнародну школу підготовки льотчиків.

Позитивне значення для КНР має також розширення ресурсної бази країни. Так, за підсумками геологічних досліджень у південно-китайській провінції Гуйчжоу відкрито найкрупніше в Азії родовище марганцевої руди. Загальні запаси сировини складають 203 млн тонн, а їх потенційна вартість оцінюється у понад 14,5 млрд дол. США. Загалом, на території провінції Гуйчжоу відкрито чотири крупних родовища марганцевої руди із загальними запасами 600 млн тонн.

На цьому фоні спостерігається певне ускладнення торговельно-економічного співробітництва між Китаєм та ЄС. З 7 квітня ц. р. Європейський Союз запровадив додаткові антидемпінгові мита на імпорт гарячекатаної сталі із КНР. У відповідь керівництво КНР висловило намір застосувати адекватні заходи проти ЄС.

 

Питання безпеки та силові структури

Десантний вертольотоносець корабль-док проекту Type 075

Керівництво КНР продовжує реалізацію програми з нарощування бойового потенціалу ВМС країни, що має на меті зміцнити позиції КНР в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Зокрема, у квітні ц. р. китайська суднобудівна верф Hudong–Zhonghua Shipbuilding Company розпочала будівництво найбільшого десантного вертольотоносця корабля-дока за проектом Type 075.

Корабель матиме довжину 250 м, ширину 30 м, водотоннажність 40 тис. тонн та швидкість до 23 вузлів (відповідає американським кораблям типу «Уосп» того ж класу — 40,5 тис. тонн). На борту корабля розмістяться до 30 різних вертольотів. Вертольотоносець планується ввести до складу ВМС КНР в 2020 році. Головним напрямом його використання стане патрулювання у Східно-Китайському та Південно-Китайському морях.

В рамках програми розвитку ВМС Китаю будуються нові фрегати, корвети, авіаносець Type 001А, проектуються підводні човни нового покоління з низьким рівнем шуму та авіаносний корабель Type 002 з атомною енергетичною установкою. Сьогодні у складі ВМС КНР є авіаносець «Ляонін», створений на базі авіанесучого крейсера «Варяг» (радянський проект 1143.6 «Кречет»), який Китай придбав у України.

 

Міністр громадської безпеки КНР Го Шенкунь на засіданні секретарів рад безпеки країн-членів ШОС в Астані

Необхідно зазначити, що КНР вживає адекватних заходів у відповідь на посилення військової активності Росії на китайському напрямку. Наприкінці березня ц. р. у Північному бойовому командуванні НВАК (створене у 2016 році на базі Шеньянського та Цзінаньського військових округів; межує з Приморським краєм РФ) пройшло навчання з дозаправлення у повітрі літаків тактичної авіації. Сьогодні основу парку сучасних літаків-заправників ВПС НВАК складають три Іл-78, які були відремонтовані, модернізовані та передані Китаю Україною у 2014–2016 роках. Літаки входять до складу 38-го транспортного авіаційного полку 13-ї транспортної авіаційної дивізії ВПС НВАК.

 

Китай також впевнено перехоплює лідерство у Росії в рамках Шанхайської організації співробітництва (ШОС). 6 квітня ц. р. на засіданні секретарів рад безпеки країн-членів ШОС в м. Астана (Казахстан) член Державної ради КНР, міністр громадської безпеки Го Шенкунь визначив основні концептуальні підходи Китаю до стратегічних напрямів роботи організації. В цьому плані він висловив наміри Пекіну очолити діяльність ШОС з метою перетворити організацію на одну з провідних міжнародних структур у сфері забезпечення світової безпеки. В цьому зв’язку було визнано за необхідність об’єднати спільні зусилля у сфері боротьби з тероризмом.

 

Наука та технології

Уряд КНР намагається отримати доступ до світових запасів природних ресурсів, у т. ч. в Арктичній та Антарктичній зонах. На початку квітня ц. р. пройшли успішні випробування технології та технічних засобів буріння свердловин на льодових шельфах глибиною до 1,5 км. Фінальне тестування системи планується провести на шельфовому льодовику Еймері в Антарктиді в районі китайської антарктичної станції Чжуншань. Сьогодні такими технологіями володіють лише США та Австралія.

Прототипи вантажних БПЛА китайської корпорації «JD.com»

Крім того, під егідою Міністерства транспорту КНР створено підводний робот з глибиною занурення до 3 тис. метрів. Апаратом можна виконувати рятувальні роботи, досліджувати морське та океанське дно.

 

Не можуть не привертати увагу плани китайської корпорації «JD.com» зі спорудження мережі спеціальних аеропортів для безпілотних літальних апаратів служби доставки вантажів. У квітні цього року розпочнеться робота з підготовки семи маршрутів польотів таких БПЛА. На першому етапі апарати зможуть перевозити вантажі вагою до 50 кг, а після введення в дію нових БПЛА — до 0,5 тонн.