Російська військова агресія проти України, незважаючи на Мінські домовленості щодо припинення вогню та мирного врегулювання конфлікту, триває і викликає велике занепокоєння у країн Центрально-Східної Європи та Балтії, що вважають себе потенційними об’єктами для такого ж вторгнення.

Це стосується, насамперед, Литви, Латвії та Естонії, які на особливому рахунку у геополітичних планах Москви. Вона їх трактує як «історичні російські території» у Балтійському регіоні. Крім того, Кремль виступає проти їх членства в НАТО та ЄС, що може подати приклад європейської та євроатлантичної інтеграції країнам колишнього СРСР.

Найбільш складні стосунки у Росії з Литвою, яка послідовно та досить жорстко відстоює свої інтереси, виступаючи за посилення політико-економічних санкцій проти РФ, а також активно підтримуючи європейський курс України та інших пострадянських країн демократичного вибору.

Росія, виходячи з цих обставин, вже вдається до окремих елементів «гібридної війни» проти країн Балтії. Зокрема, застосовує комплекс практичних дій, що були опрацьовані в Україні, як то: активізує інформаційну кампанію зі звинувачення Литви, Латвії та Естонії у «порушенні прав російськомовного населення» на їх території; формує «п’яту колону» у зазначених країнах, підтримуючи проросійські сили; готує бойовиків з числа молодих людей проросійської орієнтації; проводить розвідувальну та вербувальну роботи.

Винищувачі НАТО перехопили російський літак-розвідник Іл-20 над Латвією. http://sprotyv.info/

Одночасно з цим Російська Федерація нарощує угруповання військ/сил на Північно-Західному напрямку, посилюючи провокаційну діяльність у Балтійському регіоні, в т. ч. з елементами демонстрації збройної сили (зокрема, у вигляді показових польотів російських військових літаків, що порушують повітряний простір балтійських країн, а також вторгнення російських розвідувальних кораблів до їх виключних економічних морських зон).

На погляд керівництва балтійських країн, все це становить безпосередню загрозу безпеці регіону, який розглядається В. Путіним як «полігон» для перевірки єдності НАТО. До речі, на погляд Президента Литви Д. Грібаускайте, своєрідним «литовським Кримом» можуть стати східні райони країни (з центром у м. Нарва), де більшість місцевого населення складається з етнічних росіян.

Зрозуміло, що країни Балтії, у тісній співпраці зі США та НАТО, змушені нарощувати свої зусилля для протидії загрозам з боку РФ. Не даремно це стало однією з центральних тем саміту НАТО у Вельсі у вересні ц. р., де було ухвалено рішення щодо посилення військової присутності США та НАТО в Литві, Латвії, Естонії та Польщі (розгортання в кожній з цих країн тактичних груп ротного рівня на ротаційній основі загальною чисельністю до 1 тис. військовослужбовців), а також активізації заходів оперативної та бойової підготовки Об’єднаних збройних сил (ОЗС) Альянсу в регіоні.

У країнах Балтії розпочато розгортання бронетанкових сил США http://censor.net.ua/

З 1 жовтня ц. р. в Литві розпочали виконувати свої службові обов’язки близько 150 американських військовослужбовців. До Литви була направлена важка броньована техніка (зокрема, вісім бронетранспортерів Stryker та вісім бойових машин піхоти Bradley), транспорті засоби. В Литві також розташувалася група німецьких військовослужбовців з бойовою технікою. Аналогічні підрозділи розміщені в інших країнах Балтії.

Розглядається і питання щодо можливості посилення Місії повітряної поліції НАТО в країнах Балтії, яка призначена для захисту повітряного простору Литви, Латвії та Естонії (складається з літаків-винищувачів країн-членів Північноатлантичного союзу, що базуються на литовській авіабазі Зокняй /м. Шауляй/ на ротаційній основі). Сьогодні авіація Альянсу активно перехоплює (супроводжує) російські літаки над акваторією Балтійського моря, перешкоджаючи їхньому вторгненню у повітряний простір балтійських країн.

В межах Балтійського регіону розпочалася серія спільних військових навчань країн-членів НАТО. Так, у період 3-15 листопада ц. р. у Литві відбулися міжнародні навчання «Залізний меч-2014» за участю щонайменше 2,5 тис. військовослужбовців збройних сил США, ФРН, Канади, Великобританії, Чехії, Естонії, Литви, Люксембурга та Угорщини. Опрацьовувались питання колективної оборони на випадок зовнішньої військової агресії, включно з заходами з передислокації військ НАТО до балтійських країн та їх матеріально-технічного забезпечення.

Командно-штабні навчання НАТО Trident Juncture. http://lifenews.ru/

9-17 листопада ц. р. в Естонії пройшли командно-штабні навчання НАТО «Трайдент Джанкче»(Trident Juncture), де працювали штаби різного рівня в умовах нападу потужної ворожої країни на одного із членів Північноатлантичного союзу. Вперше до навчання залучались Об’єднаний центр розробки концепцій бойового застосування ОЗС НАТО (Норвегія), штаб Об’єднаного командування ОЗС НАТО (Італія) та штаб Стратегічного командування операцій ОЗС НАТО (Бельгія), що свідчить про посилену увагу керівництва Альянсу до відбиття агресії з боку Росії.

За заявою командувача Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі генерала Х. Домрезе, подібні навчання проводитимуться в країнах регіону на систематичній основі, в т. ч. із залученням до них Сил швидкого реагування Північноатлантичного союзу.

Не менш важливе значення приділяється налагодженню взаємодії країн Балтії у безпековій сфері. Наприклад, на початку листопада ц. р. на базі латвійського полігону Адажи зустрілись головнокомандувачі збройних сил Литви, Латвії та Естонії. Вони обговорювали координацію заходів з військового будівництва трьох країн в світлі рішень Уельського саміту НАТО. Особлива увага на цій зустрічі приділялась поглибленню тристороннього співробітництва в рамках проектів розвитку та забезпечення діяльності ескадри ВМС Балтійських країн BALTRON, системи ППО та повітряного простору BALTNET, а також Балтійського батальйону (у 2016 році його делегують до складу Сил швидкого реагування НАТО).

Литва, Латвія та Естонія разом зі своїми партнерами активізують також зусилля для протидії спеціальним заходам Росії в рамках «гібридних війн». Ці питання обговорювались під час спеціальної міжнародної конференції 4 листопада ц. р. у Вільнюсі за ініціативи Президента Литви Д. Грібаускайте. Під час конференції заслуховувались доповіді «Неконвенційна війна Росії: захист та напад»; «Гібридна війна Росії проти України»; «Російська інформаційна кампанія проти України», в яких зроблено висновок про зростання загрози з боку Російської Федерації.

Країни Балтії посилюють власну безпеку і на національному рівні. У березні ц. р. парламент Литви ухвалив рішення про збільшення видатків на оборону до 2 % від ВВП (згідно зі стандартами НАТО), а в жовтні ц. р. — ухвалив пакет змін до основних законодавчих актів у сфері безпеки і оборони країни, в т. ч. закони Литовської Республіки «Про правила та умови застосування Збройних сил», «Про захист Литви від збройного нападу» і «Про Союз стрільців Литви», а також Адміністративне законодавство та Положення про цивільні служби охорони краю.

Першого листопада в Литві з'явилися сили швидкого реагування у складі двох бойових тактичних груп батальйонного рівня http://news.mail.ru/

За цими законодавчими актами, з 1 листопада поточного року у складі збройних сил Литви з’явився новий функціональний компонент підвищеної готовності — Сили швидкого реагування. Головним завданням СШР є негайне вжиття заходів проти зовнішньої агресії (термін оперативної готовності від 2 до

24 годин), у т. ч. ведення стримуючих бойових дій у початковий період війни до розгортання основних угруповань національних військ союзників по НАТО. До складу СШР включено дві бойові тактичні групи батальйонного рівня, а також визначені підрозділи ВПС, Сил спеціального призначення та логістики. Загальна чисельність — 2,5 тис. осіб.

Президент Литви, для більш ефективної та оперативної протидії заходам «гібридної війни» з боку Російської Федерації, дістав право віддавати наказ про застосування збройних сил країни на литовській території (в т. ч. у мирний час), а військові підрозділи наділені поліцейськими функціями.

Збільшені також видатки і на забезпечення діяльності спецслужб Литви, зокрема, Департаменту державної безпеки країни. В першу чергу додаткові кошти планується виділити на закупівлю технічних засобів розвідки та контррозвідки.

Активні заходи з посилення національного оборонного потенціалу вживаються і в Латвії. 5 листопада поточного року лідери правлячої коаліції в парламенті країни підписали спільну декларацію щодо програми дій латвійського уряду в оборонній сфері на наступні чотири роки. Зокрема, передбачається послідовне збільшення військових видатків до 2 % від ВВП на технічне переоснащення Національних збройних сил (НЗС) та їх перехід на професійну основу, на вдосконалення системи мобілізації та посилення територіальної оборони, на підвищення захисту кібернетичного простору країни та покращення якості патріотичного виховання молоді.

Визначені і пріоритети в закупівлі озброєння та військової техніки: переозброєння піхотної бригади НЗС (передбачене придбання до 120 модернізованих бойових розвідувальних гусеничних машин Combat Vehicles Reconnaissance британського виробництва); забезпечення латвійської армії сучасними засобами ППО, системами спостереження за повітряним простором та технічної розвідки (в т. ч. БПЛА); збільшення у військових частинах протитанкового озброєння.

Плавучий термінал з отримання та регазифікації скрапленого газу в Клайпеді

Керівництво країн Балтії намагається знизити їх енергетичну залежність від Росії. Для цього в жовтні поточного року у литовському м. Клайпеда завершилося спорудження плавучого терміналу з отримання та регазифікації скрапленого газу. З початком роботи терміналу (заплановано на січень 2015 року) Литва не лише позбудеться російської газової монополії, а й отримає прямий доступ до світових газових ринків. У перспективі литовський термінал забезпечуватиме газом й інші балтійські країни.

Зі свого боку, уряд Естонії намагається відновити контроль над національною газорозподільною мережею. Для цього він планує придбати контрольний пакет акцій оператора зазначеної мережі — компанії EG Vorguteenus, яка фактично належить російському ВАТ «Газпром».

Чимало уваги уряди балтійських країн приділяють питанням протидії російському впливу в інформаційній сфері. Це — один із основних інструментів «гібридної війни» Російської Федерації. Тому на території Литви припинено трансляцію російських телевізійних каналів (РТР, ОРТ, НТВ), більш жорстко контролюється діяльність литовських ЗМІ проросійської орієнтації (щотижневик «Литовський кур’єр», «Обзор», «Експрес-тиждень» та телевізійний «Балтійський канал» — дочірня структура ОРТ в країнах Балтії).

Необхідно відзначити, що Литва фактично відмовилась від розвитку зв’язків з Росією в культурно-гуманітарній сфері. Наприклад, Міністерство культури Литви уникає підписання програми співпраці з РФ у зазначеній сфері на 2014-2015 роки, а також плану реалізації спільних проектів з російською Федеральною агенцією «Россотрудничество», яка відкрито дотримується неоімперської політики Російської Федерації. За даними Департаменту державної безпеки Литви, саме з допомогою «Россотрудничества» здійснюється набір литовської російськомовної молоді для навчання у Росії, популяризується підготовка у різного роду воєнізованих таборах (з відповідною ідеологічною обробкою антилитовського спрямування). Такі факти є предметом спеціального розслідування Генеральної прокуратури та Департаменту державної безпеки Литви.

Посилився контроль за діяльністю російських ЗМІ і у Латвії. Місяць тому Національна рада Латвії з питань електронних засобів масової інформації наклала штраф на «Балтійський канал» за необ’єктивне висвітлення подій в Україні та розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Крім того, є рішення про обмежену ретрансляцію телеканалу «Россия РТР» на латвійській території.

Аби не допустити посилення російського впливу в Латвії, обмежується і в’їзд російських громадян до країни. Наприкінці жовтня поточного року парламент Латвії ухвалив поправки до Закону про імміграцію, яким передбачається призупинення видачі громадянам РФ тимчасових посвідок на проживання при придбанні ними нерухомості на латвійській території.

За оцінками експертів, всі щойно перелічені впроваджувані країнами Балтії заходи підвищують протидію агресії з боку Російської Федерації, в т. ч. тактиці «гібридних війн» та методам «м’якої сили». При цьому найбільш важливим чинником у гарантуванні безпеки Литви, Латвії та Естонії називається їх членство в НАТО і ЄС, що головно стримуватиме російську військову експансію в згаданому регіоні. Як висловився колишній президент Європейської комісії Ж. Баррозу, «якби країни Балтії не вступили до НАТО та ЄС, їх би вже поглинула Росія».