Борисфен Інтел

Вибори до Європарламенту 2019: тенденції та ризики

7 лютого 2019
<p>Вибори до Європарламенту 2019: тенденції та ризики</p>

Роман Кот

На 23–26 травня ц. р. призначені вибори до Європейського парламенту (ЄП). З огляду на широкий спектр його повноважень у бюджетній сфері і у спільній зовнішній та безпековій політиці, він є одним з ключових органів в контексті співпраці України з Європейським Союзом. Від того, яким буде баланс сил всередині новосформованої правлячої коаліції, великою мірою залежатиме політика Євросоюзу не лише щодо підтримки України, а й стосовно стримування Росії, зокрема збереження та нарощування антиросійських санкцій. Тому пропонуємо попередній аналіз тенденцій, за якими формуватиметься нове скликання ЄП.

 

Невизначеність Великобританії

Перш за все зазначимо, що досі невідомо, за якою схемою відбуватимуться вибори. Великобританія повинна покинути ЄС до 29 березня, але процес її виходу гальмується, оскільки в силу цілого комплексу причин угода британського уряду та Європейської комісії не має достатньої підтримки серед істеблішменту Об’єднаного королівства.

Якщо Брекзіт (Brexit) таки відбудеться, то у новому скликанні Європарламенту кількість депутатів зменшиться з 751 до 705. Зокрема, із 73 депутатських місць, які були зарезервовані за Великобританією, 46 підпадають під скорочення, а 27 перерозподілятимуться серед інших держав-членів.

Якщо ж вихід Великобританії з ЄС призупиниться, або його відмінять, то у виборах до Європарламенту вона таки братиме участь. І за такою ж схемою, як і у 2014 році, тобто на 73 депутатських місця претендуватимуть представники Об’єднаного королівства.

 

Наявний статус-кво

Коаліція у Європарламенті: традиційно протягом десятиліть у Європейському парламенті домінували два потужні конгломерати право- та лівоцентристського спрямування:

  • Європейська народна партія (ЄНП. Найбільші учасники: ХДС/ХСС у Німеччині, Народна партія — в Іспанії, «Вперед, Італія» — в Італії, Громадянська платформа — в Польщі, «Республіканці» — у Франції, «Фідес» — в Угорщині);
  • Прогресивний альянс соціалістів і демократів (ПАСД. Соціалістична партія Франції, Соціал-демократична партія Німеччини, Демократична партія Італії, Іспанська соціалістична робітнича партія, Лейбористська партія в Великобританії).

Як правило, вони залучають до коаліції менші фракції. У діючому скликанні третім партнером ЄНП та ПАСД є центристський «Альянс лібералів і демократів за Європу» (АЛДЄ).

Партії, що формують коаліцію у теперішньому скликанні Європарламенту, матимуть можливість сформувати більшість і в наступному
Партії, що формують коаліцію
у теперішньому скликанні Європарламенту,
матимуть можливість сформувати більшість і в наступному

Згідно з останніми на момент підготовки цього матеріалу соціологічними опитуваннями, партії, що зараз формують коаліцію, можуть розраховувати на 385 мандатів, зокрема ЄНП — на 191 депутатський мандат, ПАСД — на 138, Альянс лібералів і демократів за Європу — на 56. Це на 97 мандатів менше, ніж вони отримали на минулих виборах у 2014 році: ЄНП — 221, ПАСД — 191 і АЛДЄ — 70.

Оскільки складовими загальноєвропейських партій є партії національні, то на падіння їх рейтингів визначально впливали процеси, які відбуваються на рівні держав-членів ЄС. Зокрема, це стосується тих держав, що делегують до ЄП найбільше число депутатів: Німеччини, Франції, Італії, Польщі та Іспанії — разом 362 з 705 депутатів; та в меншій мірі — держав «другого ешелону»: Нідерландів, Португалії, Румунії, Швеції, Бельгії, Чехії, Греції, Угорщини та Австрії — разом 207 депутатів.

Стосовно ЄНП це падіння рейтингів:

Разом з тим, на положення ЄНП позитивно впливають збереження її позицій, завойованих протягом попереднього скликання в Австрії, Румунії, Бельгії та Чехії, а також рішення прем’єр-міністра Угорщини та лідера партії «Фідес» Віктора Орбана не покидати ряди ЄНП.

Стосовно ПАСД — це падіння популярності:

Разом з тим, слід відзначити зростання рейтингів Соціалістичної партії у Португалії — з 31,5 % до 38,5 %; збереження позицій Іспанської соціалістичної робітничої партії — 23 % та низки партій-членів ПАСД у Австрії — 26 % на рівні 2014 року.

Опозиція у Європарламенті: Не зважаючи на значне зростання популярності та прихід до влади в окремих державах умовно популістських сил, вони так і не змогли об’єднатися в єдину групу і представлені кількома фракціями:

  • «Європейські консерватори і реформісти» у 2014 році удостоїлись 70 мандатів. У випадку Брекзіту фракція послаблюватиметься внаслідок неучасті депутатів Консервативної партії Великобританії. Разом з тим, спостерігається зростання рейтингів другого стовпа фракції — польської «Право і справедливість» — з 31,7 % до 37 %.
  • «Європа за свободу і демократію», ядро якої складає італійський «Рух 5 зірок», у 2014 році отримала 48 мандатів. Зважаючи на стабільні позиції партії у внутрішній політиці (21 % — у 2014 році та 24 % — у 2019 році), малоймовірно, що в результаті виборів позиції фракції значно посиляться.
  • Малоймовірно, щоб у наступному скликанні Європарламенту популістські євроскептичні партії змогли суттєво збільшити свій вплив
    Малоймовірно, щоб у наступному скликанні Європарламенту популістські євроскептичні партії
    змогли суттєво збільшити свій вплив
    «Європа Націй і Свобод», домінуючу роль у якій відіграє французька партія «Національне об’єднання», у 2014 році отримала 37 депутатських місць. У новому скликанні варто очікувати незначного збільшення чисельності цієї фракції за рахунок: зростання популярності «Ліги» в Італії — з 6,2 % до 32 %. Також можливим є приєднання до фракції партії «Альтернатива для Німеччини», депутати якої зараз не входять до жодної з фракцій, але передбачається збільшення їх присутності у ЄП з 7,1 % до 15 %.
  • «Європейські об'єднані ліві/Ліво-зелені Півночі», які у 2014 році отримали 52 мандати та «Зелені — Європейський вільний альянс» з 50 депутатами мають стабільний рівень підтримки і очевидно, що збережуть свої позиції.

 

Висновки

У випадку збереження рейтингів ЄНП, ПАСД та АЛДЄ на теперішньому рівні, партії, що формують коаліцію у теперішньому скликанні Європарламенту, матимуть можливість сформувати більшість і в наступному. Разом з тим, достатньо навіть такої кількості депутатів для формування коаліції — 353 у випадку здійснення Брекзіту та 376, якщо Великобританія залишатиметься у ЄС.

У разі продовження вищеописаних тенденцій щодо падіння рейтингів ЄНП та ПАСД, а також з урахуванням можливості втручання у вибори до Європарламенту Росії, Китаю та інших країн, існує загроза, що теперішній коаліції бракуватиме голосів. У такому випадку виходом з ситуації може бути залучення до коаліції однієї з опозиційних партій лівого флангу: «Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зелених Півночі» або «Зелених — Європейського вільного альянсу». Це, своєю чергою, створює ризик затягування коаліційних переговорів та подальших труднощів з ухваленням стратегічних для ЄС рішень.

Попри тенденцію до зростання популярності в ЄС популістських євроскептичних партій, малоймовірно, щоб у наступному скликанні Європарламенту вони змогли суттєво збільшити свій вплив.

В разі падіння інституційної спроможності Європарламенту Україні буде важко своєчасно реагувати як на ворожі дії Росії, так і на заклики щодо зняття антиросійських санкцій.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/vybory_do_evroparlamentu_2019/