Вадим Волохов
Станом на 19 січня 2018 року офіційних повідомлень про початок бойових дій ще немає, але фактично турецька операція у північно-сирійському районі Афрін розпочалась.
Повідомляється про швидке виведення підрозділів російської поліції з бази Кафр Джанна району Афрін на підконтрольну сирійській армії територію (в район м. Захраа). Відомо також, що російські війська залишають свої позиції і в інших районах. Безумовно, що це наслідок зустрічі військових Туреччини та РФ, під час якої турецька сторона в категоричній формі дала зрозуміти російським партнерам, що не може гарантувати їхню безпеку.
Міністр оборони Туреччини Нуреттін Джаніклі заявив, що антитерористична операція в Афріні розпочнеться згідно з установленими Анкарою планами і відповідатиме інтересам Туреччини. «Терористи на півночі Сирії будуть знищені, іншого не дано», — підкреслив міністр.
Туреччина вже давно настоює на проведенні операції в Афріні, і все говорить про те, що вона ось-ось розпочнеться. До речі, в ніч на 19 січня турецька авіація вже завдала бомбових ударів саме по місту Афрін. Відлік пішов на години.
Виникає питання: чому Туреччина має намір розпочати військову операцію саме біля західних кордонів із Сирією?
По-перше, саме з Афріну періодично ведеться ракетний обстріл турецьких провінцій Хатай і Кіліс. Загалом протягом останнього року територія Туреччини була обстріляна з району Афріну більше 10 разів.
По-друге, Афрін ізольований від інших територій Сирії і контролюється сирійською курдською партією «Демократичний союз» (PYD) і загонами YPG («Сили самооборони сирійських курдів», сирійським крилом PKK — «Робітничої партії Курдистану»). На півдні Афріну знаходяться урядові війська Сирії, на південному заході і північному сході — сили опозиційної «Вільної Сирійської Армії» (FSA). Така розстановка сил і ізоляція Афріну роблять цей анклав найбільш уразливим.
|
Примітка: Західний або Сирійський Курдистан ще називають «Рожава» і він об’єднує два анклави (кантони): Афрін і Кобані. Між ними знаходиться район Азаз, який контролюється Туреччиною та протурецькими формуваннями туркоманів. Майже 90% сирійсько-турецького кордону контролюється загонами PYD і YPG, і лише мала частина знаходиться під контролем FSA. Прикордонні території були звільнені від терористів «Ісламської держави» (ІД) в рамках турецької операції «Щит Євфрату» ще в серпні 2016 року. |
Західний Курдистан перебуває у стані війни з Туреччиною, а його збройні формування складають основу «Сирійських демократичних сил» (SDF), які підтримуються міжнародною коаліцією та США. Після розгрому ІД Вашингтон продовжує військову співпрацю з SDF. У цьому зв’язку слід згадати про заяву представника міжнародної коаліції по боротьбі з ІД у Сирії та Іраку Томаса Віла від 14 січня ц. р., в якій він наголошував, що США на базі загонів SDF готуватимуть прикордонну службу безпеки Сирії чисельністю 30 тис. бійців.
Кількома днями по тому агенція новин Al Masdar оприлюднила інформацію, що США передали курдам в Афріні партію переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК). Поряд з цим, Західний Курдистан намагається проводити свою незалежну політику з Москвою. На 2018 рік у Рожаві заплановані вибори до парламенту, що є практичним кроком до незалежності цього регіону.
Крім цього, надання США озброєння загонам PYD і YPG, без сумніву, може призвести до розколу Сирії, а це шкодить інтересам не тільки сирійського уряду, але й інтересам Росії, Туреччини та Ірану.
17 січня ц. р. Державний секретар США Р. Тіллерсон, виступаючи в Інституті Гувера при Стенфордському університеті, заявив, що США і надалі співпрацюватимуть з Туреччиною з огляду на її занепокоєння терористичною загрозою з боку «Робітничої партії Курдистану» (PKK).
Турецькі засоби масової інформації досить швидко поширили цю новину. По суті, Вашингтон поділив всіх курдів на «своїх», що входять до складу підконтрольного США альянсу SDF, і на всіх інших — проти яких сьогодні Туреччина планує провести силову операцію. Анкару, безумовно, влаштовує такий підхід. Вона ставиться однаково до всіх курдських формувань, що діють в Сирії, але саме в цей час — займається Афріном. Тому заяву Р. Тіллерсона Анкара розцінила якщо не як карт-бланш, то, як мінімум, — як нейтралітет США на початковому етапі операції.
В Анкарі розуміють, що у разі невдачі Вашингтон може заявити про неприпустимість таких дій та засудити Туреччину. Тому Р. Ердоган і не поспішає, операція повинна бути блискавичною, щоб ніхто і нічого не встиг сказати чи зробити під час її проведення.
Якщо стисло проаналізувати ситуацію, що зараз склалася, то можна дійти висновку, що зараз у Р. Ердогана найсприятливіші умови для проведення операції проти курдів в Афріні.
Він надав Тегерану можливість без проблем зайняти їх зону окупації в провінції Алеппо. Поки сирійські війська з великими труднощами продиралися через бойовиків ХТШ (джихадистський альянс «Хайят Тахрір аш-Шам», ведуча роль в якому належить терористичному угрупованню «Джабхат Фатх аш-Шам» — колишня «Джабхат ан-Нусра») і відбивали контрнаступ протурецьких «поміркованих» зі складу «Вільної Сирійської Армії» (FSA) і формувань «Ахрар аш-Шам», проіранські бойовики без особливих проблем зайняли частину «своєї» зони на захід і південний захід від Алеппо завдяки відсутності серйозного опору з боку бойовиків. Саме в цей час проіранські проксі з боку Алеппо намагаються закрити «кишеню» у своїй зоні окупації, яку займали залишки угруповання «Джабхат ан-Нусра».
Із Багдадом і Москвою ситуація набагато складніша. Турки перекидають до місця нанесення удару нові сили своїх бойовиків, величезну кількість техніки, завантажуючи її зброєю, боєприпасами, амуніцією прямо зі складів. Мета такого дуже жорсткого тиску зрозуміла: потрібно зв’язати сирійські і російські війська, щоб вони не змогли втрутитися в ситуацію на півночі країни.
Наостанок залишається: психологічно знищити курдів Афріну ще до початку бойових дій, щоб звести свої втрати до мінімуму. Від цього і буде залежати, коли можна віддати наказ військам брати під контроль Афрін. Швидше за все, турки, як і під час операції «Щит Євфрату», будуть у другому ешелоні, а в першому підуть їх формування з числа місцевих.
Логіка дій Р. Ердогана бездоганна, зважаючи на стислі терміни для підготовки операції, протягом яких він вибудовує найбільш сприятливу конфігурацію можливих бойових дій в Афріні. Туреччина планує досягти максимально можливих результатів, серед яких не тільки взяття під контроль «афрінского» кантону курдів, але й вихід в російську зону окупації для подальшої торгівлі з Росією.
Підготовку та проведення нової військової операції в Сирії неоднозначно сприймають в самій Туреччині. Опозиційна Народно-республіканська партія (CHP) закликає уряд країни утриматися від бойових дій в Афріні. Опозиція пояснює це тим, що така військова операція на півночі Сирії проти курдських PYD і YPG загострить ситуацію всередині Туреччини, так як може призвести до активізації терористичної діяльності PKK (Робітничої партії Курдистану).
За всіх розкладів виникає питання: а чи будуть Іран та Росія підтримувати Туреччину у військовій операції в Афріні?
Незважаючи на те, що розкол Сирії не відповідає інтересам Ірану і Росії, вони не підтримуватимуть Анкару в Афріні.
Ліванська «Хизбулла», яка раніше активно підтримувала сирійську армію в протистоянні опозиції і терористів ІД, теж навряд чи розпочне бойові дії проти PYD і YPG. Таким чином, єдиним союзником Туреччини, як і раніше, будуть загони «Вільної Сирійської Армії» (FSA).
Військові аналітики прогнозують, що операція в Афріні розпочнеться з трьох напрямків — з території Туреччини, а також з північного сходу і південного заходу цього регіону, де знаходяться загони FSA.
Колишній лідер сирійської курдської партії «Демократичний союз» (PYD) Салех Муслім заявив, що загони його партії готові надати відсіч турецьким військам, якщо ті перетнуть кордон з Сирією. «Ми готові захищати себе та мирне населення нашого регіону», — наголосив він.
Головнокомандувач «Силами самооборони сирійських курдів» (YPG) Сіпан Хамо заявив, що його загони зуміють захистити регіон від загроз Ердогана, як вони зробили це за часів боротьби з ІД.
Відділення Курдської національної ради в Афріні у своїй заяві закликало всіх курдів до єдності у боротьбі проти Туреччини. Курди також повідомляють про прибуття в регіон загонів «Пешмерга» з Іракського Курдистану.
У міністерстві оборони Сирії розцінили наміри Туреччини як загрозу суверенітету Сирії та попередили, що збройні сили САР готові боротися з агресором.
Військові експерти Туреччини також не виключають, що в разі успішних військових операцій в Афріні влада Сирії може відкрити коридор для відступу курдських загонів PYD і YPG на схід країни.
В такому разі Афрін цілком може стане полем битви США і Туреччини.
Таким чином, ситуація у Західному Курдистані дуже напружена, а Туреччина готова розпочати операцію найближчим часом.
