Олексій Волович
Щорічна міжнародна Стамбульська виставка озброєння і військової техніки IDEF-2017 (International Defence Industry Fair) входить до п'ятірки найбільших світових виставок оборонної промисловості. XIII така виставка проходила з 9 по 12 травня у Стамбулі у виставковому центрі TUYAP. Там було представлено 818 компаній, що виготовляють озброєння і військову техніку (О та ВТ) і 135 міжнародних делегацій із 74 країн, у тому числі з Туреччини, США, Великої Британії, Італії, Китаю, Росії та України.
Турецька експозиція
Протягом останніх 15 років ОПК Турецької Республіки (ТР) прискорено розвивається і демонструє значні успіхи. Керівництво Туреччини поставило завдання перед національним ОПК — до 2023 року (сторіччя республіки) забезпечити збройні сили країни практично всіма видами О та ВТ. За словами турецького прем'єр-міністра Біналі Йилдирима, якщо у 2002 році, коли нинішня правляча Партія справедливості і розвитку прийшла до влади, Туреччина задовольняла 80 % своїх потреб в озброєнні за рахунок імпорту, то на сьогоднішній день цей показник знизився до 40 %. Тобто, на даний час 60 % потреб країни в О та ВТ покриваються за рахунок внутрішнього виробництва.
|
|
У 2017 році підприємства ОПК Туреччини працюють над реалізацією 460-ти проектів на суму 123 млрд турецьких лір (близько 35 млрд дол. США). Оборот турецького ОПК неухильно збільшується. За останні 10 років він виріс з 1 млрд лір до 20 млрд лір. Якщо у 2002 році продукції ОПК було експортовано лише на 250 млн дол. США, то з 2014 року третій рік поспіль він зберігається на рівні близько 1,6 млрд дол. США ставиться завдання довести обсяг експорту турецьких О та ВТ на зовнішні ринки до 25 млрд дол. США, що перевищує майже в два рази нинішній показник Росії.
На виставці підприємства турецького ОПК демонстрували передові розробки у сферах бронетехніки, ракетних озброєнь, корабельних артилерійських комплексів і стрілецької зброї. Крім того, турецький ОПК представив три ударних безпілотники — ANKA, Bayraklar і Karayel-Su, озброєні ракетами турецької компанії Roketsan.
Турецька компанія Turkish Aerospace Industries (TAI) і британська BAE Systems підписали угоду про спільну розробку турецького малопомітного винищувача нового покоління під позначенням TF-X. За основу створення майбутнього турецько-британського винищувача буде взятий випробуваний одномісний винищувач F-16, який експлуатується в Туреччині вже більше ніж 30 років.
Турецька компанія Aselsan вперше представила модель електромагнітної гармати (ЕГ) баштового типу під назвою Tufan, призначену для встановлення на надводні кораблі невеликої водотоннажності, зокрема на фрегати проекту TF-2000, які ВМС Туреччини планують взяти на озброєння після 2023 р. Енергія пострілу випробувального зразка ЕГ досягає 14 мегаджоулів, що забезпечує боєзапасу швидкість польоту 7242 км/год.
|
|
Компанія Aselsan представила також БМП під назвою Korhan, оснащену вежею з 35 мм гарматою і спареним кулеметом калібру 7,62 мм. Корпус цієї БМП забезпечує захист екіпажу і десанту від обстрілу з кулеметів калібру 14,5 мм і навіть гармат калібру до 20 мм. Передбачається, що така бронемашина буде мати систему активного захисту AKKOR. Гармата БМП оснащена оптико-електронною станцією серії ATS-30, що дозволяє вести вогонь за будь-якого часу доби.
На стенді Aselsan також був представлений новий автоматичний міномет AHS-120 калібру 120 мм як стаціонарного, так і мобільного базування. З новинок турецьких самохідних артилерійських систем слід відзначити САУ калібру 155 мм під назвою Panter. У якості шасі обраний 10-тонний вантажний автомобіль виробництва національної компанії ВМС. У базовій комплектації розміщується 21 осколково-фугасний боєзапас. На стенді компанії Aselsan вперше була представлена нова мобільна компактна лазерна система виявлення і знищення малорозмірних БЛА під означенням LSS.
|
|
Компанія TÜBİTAK-SAGE представила нову модифікацію крилатої ракети повітряного базування під позначенням SOM-J (довжина 3,6 м, вага 600 кг), що призначається для розміщення на борту винищувачів 5-го покоління F-35 ВПС Туреччини. Нова ракета оснащується турбореактивним двигуном Microturbo TRI-40 виробництва турецької компанії Kale Aero. Даний двигун вже використовується в норвезьких протикорабельних ракетах типу NSM і французьких зенітних керованих ракетах Exocet MM-40.
Компанія STM представила модель фрегата ППО під позначенням TF4500 з наступними ТТХ: довжина — 150,3 м; ширина — 16,5 м; осадка — 4,5 м; повна водотоннажність — 4500 тонн; максимальна швидкість 32 вузла; економічна швидкість — 18 вузлів; дальність плавання на економічній швидкості — 7000 миль; екіпаж — 140 осіб; автономність плавання — 30 діб. Озброєння перспективного корабля буде включати гармату калібру 76 мм, дві зенітних гармати калібру 25 мм, дві поворотні пускові установки (ПУ) зенітних керованих ракет типу RAM, 32 вертикальних ПУ для ракет типу «корабель-поверхня» і 16 нахилених ПУ для протикорабельних ракет.
Українська експозиція
В офіційній церемонії відкриття і роботі виставки IDEF-2017 з 9-го по 12-е травня брав участь секретар РНБО України О. Турчинов. За його словами, на ХІІІ міжнародній виставці оборонної промисловості у Стамбулі Україна представила найбільшу експозицію озброєння та військової техніки за всі роки незалежності. На цій виставці Україну представляли 15 підприємств і п'ять компаній-експортерів «Укроборонпрому», зокрема, провідні українські підприємства-розробники і виробники озброєння: ДП КБ «Луч», ДП «Антонов», КБ «АО», ДП «Мікротек» та інші, які надали новітні зразки бронетанкової техніки, боєприпасів, стрілецької зброї, засобів активного і динамічного захисту броні, нові розробки в авіа- і ракетобудуванні.
|
|
| Українська експозиція | |
|
|
Зокрема, концерн «Укроборонпром» продемонстрував бронетехніку БТР-3Е1, бронеавтомобіль «Дозор-Б», БМ «Оплот», ракетне, артилерійське і стрілецьке озброєння. Був там і зразок нового українського ударного дистанційно керованого роботизованого комплексу (безпілотного мінібронетранспортера) «Фантом», обладнаного протитанковим ракетним комплексом «Бар'єр», що спроможний знаходити і знищувати цілі, вести розвідку і евакуювати поранених бійців.
Державне Київське конструкторське бюро «Луч» представило на виставці переносний реактивний гранатомет, призначений для ураження легкоброньованої і неброньованої військової техніки, споруд польового типу, а також живої сили, що знаходиться на відкритому просторі та в укриттях. На гранатометах встановлено новий оптико-електронний приціл, який автоматизує і спрощує роботу стрільця і забезпечує високу точність попадання за максимальної дальності стрільби до 2 км.
Українсько-турецьке ВТС
|
|
Наприкінці квітня ц. р. секретар РНБО України О. Турчинов провів зустріч з керівником оборонпрому Туреччини Ісмаїлом Деміром, під час якої обговорювалися перспективи розвитку двостороннього військово-технічного співробітництва. В рамках участі у виставці IDEF-2017 О. Турчинов знову зустрівся з Ісмаїлом Деміром та міністром національної оборони Туреччини Фікрі Ішиком, а також мав консультативні зустрічі з керівництвом провідних турецьких компаній у сфері військової промисловості Aselsan, Roketsan, Havelsan, TAI, BM, МКЕК, Otokar. Обговорювалися питання реалізації спільних завдань з проектування і виготовлення нових зразків О та ВТ. О. Турчинов повідомив про створення спільної робочої групи з координації стратегічних проектів у сфері розвитку ОПК України і Туреччини. За підсумками переговорів О. Турчинова і міністра національної оборони ТР Фікрі Ішика генеральний директор ДК «Укроборонпром» Роман Романов і керівник оборонпрому Туреччини Ісмаїл Демір підписали меморандум про співпрацю ОПК обох країн з виготовлення військової продукції.
Досить успішно розвивається українсько-турецьке співробітництво з реалізації спільних програм в бронетанковому машинобудуванні. У березні 2017 року був підписаний меморандум про постачання українських двигунів 6ТД3 для турецького основного бойового танка третього покоління «Altay», серійне виробництво якого має розпочатися у 2017 році. Цей проект реалізується за технічного сприяння південнокорейської компанії Hyundai Rotem. Туреччина має намір випустити близько тисячі таких танків.
|
|
| Українські двигуни 6ТД3 для турецького танка Altay | |
Представники ДП «Антонов» підписали меморандум про співпрацю з турецьким центром Turkish Aerospace Industries для розробки і виробництва різних модифікацій безпілотних літальних апаратів для Збройних Сил України. ДП «Антонов» також буде розробляти нову модифікацію АН-132 для морської патрульної служби в кооперації з компаніями TAQNIA (Саудівська Аравія) і Havelsan (Туреччина). Відповідний меморандум сторони підписали 10 травня в рамках виставки IDEF-2017. Ан-132 — перший український літак без російських комплектуючих, створений ДП «Антонов». Перший демонстраційний політ літака Ан-132D успішно пройшов 31 березня 2017 року. Літак розроблявся як «західний» варіант транспортного літака Ан-32 з частиною комплектуючих вузлів закордонних виробників: двигунами від Pratt&Whitney (Канада), авіонікою від Honeywell (США), системою життєзабезпечення від німецької Liebherr, пропелерами від Messier Bugatti Dowty (Франція) і допоміжними силовими агрегатами від Hamilton Sundstrand (США).
На виставці IDEF-2017 провідна оборонна компанія Туреччини Aselsan і ДП «Антонов» підписали меморандум, метою якого є співробітництво в рамках обладнання пасажирських літаків серії Ан-148 комплексом радіоелектронного устаткування. Сторони також домовилися про співпрацю в оснащенні спецобладнанням близькомагістральних військово-транспортних літаків Ан-158 і Ан-178 і про об'єднання зусиль в просуванні цих літаків на світовому ринку.
|
|
| Турецький БЛА ANKA компанії TAI та Ан-132 української компанії «Антонов» | |
Представники українського та турецького ОПК домовилися про реалізацію проекту спільного виробництва важких авіаційних дронів, засобів пеленгування і пасивної радіолокації. Вже до 2020–2021 років цей проект може вийти на рівень серійного виробництва. Турецькі дрони ANKA, Bayraktar і Karayel-Su здатні перебувати у повітрі протягом доби, діяти на відстані до 200 кілометрів від оператора і нести до 200 кілограмів корисного вантажу.
Сторони також домовилися про спільне виробництво широкого спектру боєприпасів на одному з українських заводів спецхімії. Партнером у виробництві боєприпасів стала турецька компанія MKEK. До процесу виробництва боєприпасів може бути залучено близько 800 українських підприємств різного профілю. Найближчим часом ДК «Укроборонпром» планує відкрити офіційне представництво в Турецькій Республіці, що сприятиме подальшому розвитку військово-технічного співробітництва між двома країнами.
Значний успіх, досягнутий українським ОПК на виставці IDEF-2017 Стамбулі, не можна вважати випадковим. ВТС незалежної України з Турецькою Республікою має багаторічну історію і солідну договірно-правову базу. Перші документи у сфері ВТС між двома країнами були підписані ще на початку 90-х років минулого століття. Нинішня активізація українсько-турецького військового співробітництва сприяє зміцненню клімату довіри та безпеки в двосторонніх відносинах і в Чорноморському регіоні і відповідає курсу України на євроатлантичну інтеграцію. Київ і Анкара зацікавлені в поглибленні двостороннього військового співробітництва, розглядаючи його в якості одного з базових принципів безпеки і військово-політичної стабільності в Чорноморському регіоні.
Слід зазначити, що в дні проведення виставки IDEF-2017 в Стамбулі в українських, ізраїльських і турецьких ЗМІ розгорнулася дискусія навколо питання про можливий вибір Міноборони України між ізраїльськими і турецькими постачальниками засобів УКХ-зв'язку для ЗС України. Власне кажучи, Міноборони України ще в минулому році вже зробило вибір між продукцією ізраїльських і турецьких постачальників на користь турецької компанії Aselsan, оскільки умови конкуруючої ізраїльської компанії Elbit Systems були визнані менш вигідними за цілою низкою параметрів. Тим не менше, ізраїльські та українські лобісти компанії Elbit Systems продовжують наполягати на анулюванні угоди з турецькою компанією і проведенні повторних випробувань продукції згаданих компаній. У цій ситуації, на наш погляд, слід прислухатися до думки директора «Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння» Валентина Бадрака, який вважає, що «шарахання від одного партнера до іншого можуть привести до скасування запланованого проекту, від реалізації якого залежить обороноздатність держави. Зрив проекту з Aselsan також стане серйозним ударом по репутації України на ринку». Думаю, що було б необачно для Міноборони України розірвати контракт з турецькою компанією Aselsan, оскільки це може негативно відбитися на всьому пакеті угод по ВТС між Україною та Туреччиною, і замість «українського прориву» може відбутися «український зрив» або провал. Але при цьому поза всяким сумнівом слід шукати «Соломонове рішення» — досягнення компромісу з Elbit Systems, бо втрата співпраці з цією відомою у світі компанією також буде досить небажаним для всього українсько-ізраїльського ВТС.
Невдачі російського ОПК в Стамбулі
|
|
За даними SIPRI (Stockholm International Peace Research Institute), з 1992 р. РФ поставила до Туреччини 174 бронетранспортери БТР-80, 23 — БТР-60ПБ і 19 вертольотів Мі-17. Після цього масштабні поставки російських О та ВТ до Туреччини практично не здійснювались. На виставці IDEF-2017 Росія була представлена ВАТ «Рособоронэкспорт» і концерном повітряно-космічної оборони «Алмаз-Антей». Російську делегацію на виставці очолив заступник директора Федеральної служби з військово-технічного співробітництва М. Пєтухов. В цілому, російські корпорації «Рособоронэкспорт» і «Алмаз-Антей» представили близько 200 зразків озброєння і військової техніки, що рівно в два рази менше, ніж на виставці IDEF-2015.
Протягом останніх кількох років Москва і Анкара ведуть переговори про постачання до Туреччини ЗРК С-400 «Триумф». За деякими даними, Росія готова поставити до Туреччини комплекси С-400 за ціною 500 млн дол. США за дивізіон. Втім, на думку деяких російських військових експертів, Туреччина навряд чи серйозно налаштована на придбання російських ЗРК. За досить складних відносин зі США і НАТО Анкара просто демонструвала свою «самостійність». Однак, після візиту Р. Ердогана до Вашингтона 16 травня ц. р., під час якого він висловив запевнення у зміцненні стратегічних відносин з США і НАТО, необхідність подібної демонстрації сама по собі відпадає. Тим більше, що у Туреччини є альтернативні варіанти — можливість придбати ЗРК Patriot у американської компанії Lockheed Martin/Raytheon і ЗРК SAMP/T у європейського консорціуму Eurosam.
Згідно з відгуками російських експертів, найбільший інтерес у турецьких замовників на російській експозиції викликали ЗРК С-400 «Триумф», ЗРК «Тор-М2КМ», зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1» («Тунгуска-3») наземного і морського базування, а також переносний ЗРК «Игла-С». Фахівці «Рособоронэкспорту» вважають найбільш перспективою продукцією для сухопутних сил ЗС Туреччини та інших країн Азії та Африки засоби захисту для бронетанкової техніки: комплекс активного захисту «Арена-Е», протитанковий ракетний комплекс «Корнет-Е», а також автомати Калашникова різних модифікацій.
Однак по жодному з вищезазначених зразків О та ВТ російській стороні не вдалося досягти угоди з представниками турецького ОПК про продаж або співробітництво в спільному виробництві. І в цьому немає нічого дивного. По-перше, в умовах дії міжнародних санкцій протягом останніх трьох років, російські підприємства не можуть отримувати імпортні запчастини і компоненти для виробництва нових зразків ОВТ. По-друге, представники російського ОПК, як правило, прагнуть лише постачати готову продукцію в невеликих кількостях і не погоджуються на спільне виробництво з передачею хоча б частини технологій Туреччині. По-третє, незважаючи на досить часті зустрічі Р. Ердогана і В. Путіна, нинішні відносини між Туреччиною і Росією навряд чи можна назвати довірливими і по-справжньому дружніми з багатьох причин. Тому Анкара розглядає Росію не як союзника, а скоріше як конкурента і навіть потенційного супротивника на Близькому Сході і в Чорноморському регіоні. Втім, у Кремлі так само оцінюють відносини з Туреччиною. По-четверте, незважаючи на часом досить «вільну поведінку» Туреччини в НАТО, турецьке керівництво все ж не може знехтувати своїми союзницькими відносинами в Альянсі і зважитися на масштабне військово-політичне і навіть військово-технічне співробітництво з Росією. І, по-п'яте, на відміну від Росії, у якої сфера ОПК все ще функціонує в рамках радянського формату з її надмірною централізацією і державною бюрократизацією, Україна і Туреччина переходять до сучасного формату взаємодії державного і приватного сектора, що дозволяє ОПК бути більш гнучким, оперативним і конкурентоспроможним.
* * *
Успішна участь України в XIII Стамбульській виставці озброєння і військової техніки IDEF-2017 є наслідком послідовної діяльності керівництва України, спрямованої на боротьбу за турецький ринок озброєнь і військової техніки. Президент П. Порошенко, прем'єр-міністр В. Гройсман, секретар РНБОУ А. Турчинов, голова Верховної Ради України А. Парубій та інші відповідальні представники різних державних структур протягом останніх трьох років провели цілу серію важливих зустрічей з представниками турецького керівництва різного рівня, під час яких в цілому вдалося зацікавити турецьких партнерів у взаємовигідній та перспективній співпраці України і Туреччини в різних сферах.
|
|
|
| Успішна участь України в XIII Стамбульській виставці озброєння і військової техніки IDEF-2017 | ||
Стосовно сфери ОПК, то наші турецькі партнери очевидно зрозуміли, що Україна практично володіє всіма технологіями військової промисловості, якими володіє Росія, при цьому не обставляючи ВТС різними політичними вимогами. З іншого боку, відносини між РФ і ТР можна сьогодні кваліфікувати як «гібридну дружбу», коли обидві сторони декларують одне, а насправді чинять зовсім по-іншому, керуючись винятково своїми кон'юнктурними і блоковими інтересами. Такий формат відносин між Москвою і Анкарою значною мірою визначається як регіональним, так і геополітичним суперництвом, незважаючи на їхнє значне економічне співробітництво.
Розвиток взаємовигідного співробітництва між Україною та Туреччиною у сфері ОПК явно не до вподоби кремлівським стратегам і кваліфікується не інакше як «черговий удар в спину Росії з боку Туреччини». Однак шалена інформаційна війна Кремля з метою дискредитувати Україну як в Туреччині, так і на міжнародній арені за допомогою різноманітних фейкових інформаційних «вкидань» і кампаній демонструє свою повну неспроможність.
В умовах трирічної конфронтації з Росією співпраця з Туреччиною в різних сферах має для України надважливе політичне значення, оскільки демонструє, що Туреччина, втім як і всі інші сусідні з Україною країни, не йде на поводу агресивної антиукраїнської політики Кремля, тим самим підкреслюючи його міжнародну ізоляцію.
