Основні події та тенденції у розвитку співробітництва між Україною та Європейським Союзом і НАТО
Керівництво Європейського Союзу демонструє твердість позицій у питанні стримування агресії Росії проти України та Західного світу. За результатами саміту ЄС на вищому рівні 28-29 червня ц. р. фактично без обговорення було прийнято рішення щодо продовження санкцій проти Росії, які були введені за провокування нею конфлікту на Донбасі.
Крім того, лідери країн-членів ЄС дійшли згоди щодо вирішення міграційної кризи в Європи. Так, були досягнуті домовленості щодо: обов’язкового визначення необхідності надання притулку кожній конкретній особі (політичні переслідування, економічні або безпекові проблеми тощо) або їх повернення до місць постійного проживання; створення центрів для мігрантів у тих країнах, які погодяться на це; посилення охорони зовнішніх кордонів Європейського Союзу.
В цілому наведені рішення підтвердили єдність ЄС з основних питань, які стосуються європейської безпеки, всупереч спробам Росії розколоти Європейський Союз за рахунок підтримки євроспектичних та проросійських сил в Європі.
| Засідання Європейської Ради 28 червня ц. р. в Брюсселі |
Слід також відмітити досягнення прогресу у вирішенні проблеми блокування Угорщиною засідання Комісії України-НАТО. Так, за результатами переговорів представників України та Угорщини 22 червня ц. р. угорська сторона зняла свої вимоги щодо скасування мовної норми українського Закону «Про освіту» як головної передумови для відновлення діалогу між НАТО та Україною. Замість цього Будапешт вимагає лише виконання Україною рекомендацій Венеціанської комісії, які включають збільшення часу перехідного періоду імплементації освітнього закону та незастосування його норм у відношенні приватних шкіл. З огляду на те, що згадані вимоги не суперечать українським інтересам, Україна погоджується на їх виконання.
| Українсько-угорські міністерські консультації стосовно реалізації Закону України «Про освіту», 22 червня ц. р. |
|
Найбільш важливі питання, які стосуються інтересів України та ЄС і НАТО
Західні країни та міжнародні організації продовжують надавати підтримку Україні у вирішенні її економічних проблем. 26 червня ц. р. Рада Європейського Союзу ухвалила рішення щодо виділення України 1 млрд євро нових кредитів для покриття її фінансових потреб, а також стабілізації української економіки та проведення структурних реформ (попередньо згадане рішення було схвалено Європейським парламентом).
Перший фінансовий транш має надійти до України наприкінці 2018 року, а другий — навесні 2019 року. Разом з тим, остаточне вирішення даного питання потребує здійснення низки процедурних кроків, а саме: визначення Європейською комісією і Радою ЄС умов надання фінансової допомоги Україні, які мають бути оформлені в рамках відповідного Меморандуму та узгоджені з українською стороною. Після цього Меморандум повинен бути офіційно ратифікований Верховною Радою України.
Позитивному рішенню ЄС щодо виділення коштів України сприяє визнання керівництвом Європейського Союзу прогресу у проведенні реформ в нашій державі. Зокрема, це факт був підтверджений під час зустрічі верховного представника ЄС з питань з питань зовнішніх справ та політики безпеки Ф. Могеріні та міністра закордонних справ Канади Х. Фріланд 26 червня ц. р. у Брюсселі. За словами глави зовнішньополітичного відомства Канади, «міжнародні партнери повинні підтримувати Україну, оскільки вона реалізує значні економічні та демократичні реформи для побудови суверенної, стабільної та безпечної держави».
| Зустріч міністра закордонних справ Канади Х. Фріланд та Верховного представника ЄС з питань з питань зовнішніх справ та політики безпеки Ф. Могеріні 26 червня ц. р. у Брюсселі |
Водночас західні партнери України демонструють солідарність з нашою державою у вирішенні проблеми звільнення українських політв’язнів та заручників у Росії. 28 червня ц. р. Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЕ) прийняла резолюцію із закликом до керівництва РФ без зволікань звільнити всіх українців, ув’язнених за політичними мотивами в анексованому Криму, на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також на території Російської Федерації. Крім того, ПАРЕ закликала Москву дозволити українським посадовцям (зокрема, Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини) відвідати українських бранців, а також відмовитись від нав’язування російського громадянства українським громадянам, які проживають на анексованих і окупованих територіях України.
Позиція ПАРЕ з даного питання підтримується Радою Європи (РЄ). На минулому тижні генеральний секретар РЄ направив офіційне звернення до президента РФ В. Путіна звільнити українського журналіста О. Сенцова, який був засуджений на 20 років за безпідставними звинуваченнями у підготовці терактів в Криму та Севастополі. Резолюція із закликом до Росії звільнити О. Сенцова та інших політв’язнів була прийнята також Сеймом Польщі.
| 28 червня ц. р. Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію із закликом до звільнити всіх українців ув’язнених в Російській Федерації за політичними мотивами |
У свою чергу, на минулому тижні Державний департамент США закликав Росію припинити переслідування кримськотатарського населення. В цьому плані був зроблений наголос на незаконному арешті групи кримських татар в окупованому Криму за ніби то причетність до терористичної організації «Хізб ут-Тахрір».
Інші аспекти співробітництва між Україною та її західними партнерами
Поряд з наданням політичної та економічної допомоги Україні, керівництво ЄС підтримує нашу державу також і вирішенні суперечностей з Росією у газовій сфері. Так, віце-президент Європейської комісії з енергетичних питань М. Шефчович підтвердив готовність Єврокомісії взяти на себе посередницькі функції у переговорах між Україною та Росією з питання транзиту російського газу українською територією. Зокрема, початок таких переговорів очікується в липні ц. р.
| Віце-президент Європейської комісії з енергетичних питань М. Шефчович на переговорах із російської делегацією 26 червня ц. р. у Вашингтоні |
На стороні України у газовому питанні знаходиться також і низка європейських країн, які виступають проти російського проекту «Північний потік-2». За заявою прем’єр-міністра Данії Л. Расмуссена, парламент його країни може прийняти закон, який дозволить заблокувати або відкласти будівництво нового російського газопроводу, що не відповідає європейським інтересам. В цьому зв’язку він виступив з пропозицією винести обговорення проекту на загальноєвропейський рівень з метою серйозного та виваженого аналізу всіх ризиків для Європи та України.
