14 липня 2018

Європейський тиждень України

Основні події та тенденції у розвитку співробітництва між Україною та Європейським Союзом і НАТО

Розвиток відносин України з ЄС і НАТО підтверджує вихід процесів європейської та євроатлантичної інтеграції нашої держави на якісно новий рівень. Свідченням цього стали результати саміту Україна-ЄС 9 липня ц. р. та засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав і урядів з Україною та Грузією 12 липня ц. р. (у рамках саміту НАТО), які показали подальше поглиблення консолідації західних країн у питанні підтримки України.

 

Так, у спільній заяві за підсумками саміту Україна-ЄС вперше на офіційному рівні була продемонстрована одностайність позицій Європейського Союзу з ключових аспектів, які стосуються інтересів нашої держави. Зокрема, у документі визнаються:

  • європейські прагнення України, як основи її зовнішньополітичного вибору. За рахунок цього фактично відкрито шлях для практичної реалізації планів європейської інтеграції нашої держави з перспективою вступу до ЄС;
  • факт збройної агресії Росії проти України, що призвело до порушення її територіальної цілісності та суверенітету. Тим самим створено офіційне підґрунтя для будівництва відносин ЄС з Росією як країною агресором, а також продовження та посилення санкцій проти неї;
  • стратегічне значення України у забезпеченні транзиту газу до країн Європейського Союзу. Виходячи зі зазначеного керівництво ЄС підтвердило готовність продовжити участь у тристоронніх переговорах з Україною та Росією щодо транзиту російського газу українською територією до Європи після 2019 року.

Поряд з цим була висловлена рішуча підтримка ЄС суверенітету та територіальної цілісності України, а також підкреслена незмінність політики Європейського Союзу щодо невизнання анексії Росією Криму. У наведеному контексті керівництво ЄС закликало Росію до повного виконання Мінських домовленостей, припинення насильства на Донбасі та порушення прав людини в Криму, звільнення з російських в’язниць українських політв’язнів, а також визнання російської відповідальності за знищення малайзійського літака рейсу МН-17 в небі над Донбасом в липні 2014 року.

Президент Європейської Ради Д. Туск, президент України П. Порошенко та президент Європейської комісії Ж.-К. Юнкер в Брюсселі на 20-му саміті Україна-ЄС, 9 липня ц. р. Учасники 20-го саміту Україна-ЄС

Крім того, були констатовані значні досягнення у співробітництві між Україною і ЄС у рамках реалізації угод про асоціацію, створення зони вільної торгівлі та спрощення візового режиму. Зокрема, в цьому плані було відмічено збільшення обсягів взаємної торгівлі України та Європейським Союзом, який вже вийшов на перше місце серед українських торговельних партнерів.

Водночас керівництво ЄС визнало суттєвий прогрес у просуванні реформ в Україні. Так, за оцінками європейських представників, протягом останніх чотирьох років Україна здійснила більше реформ, ніж за два попередні десятиліття. Разом з тим, був зроблений наголос на необхідності пожвавлення кроків у цьому напрямі та надання їм більш глибокого практичного змісту, насамперед у сфері боротьби з корупцією.

Виходячи з важливості наведених питань, були досягнуті домовленості щодо продовження Європейським Союзом активної політики з надання допомоги Україні у вирішенні її соціально-економічних проблем та проведенні реформ, а також протидії антиукраїнській діяльності Росії (в т. ч. спробам Москви здійснити вплив на результати президентських і парламентських виборів у нашій державі).

В той же час, свідченням збереження розбіжностей серед країн ЄС з українського питання, а також наявності потужного проросійського лобі в Європі стало фактичне ухилення представників ЄС під розгляду питань, пов’язаних з російським проектом «Північний потік–2» та перспективами розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі.

 

В свою чергу, основним результатом розгляду українського питання у ході саміту НАТО та засідання Північноатлантичної ради стало підтвердження права України на вступ до Північноатлантичного союзу. При цьому був зроблений наголос на спільній відданості подальшому розвитку Особливого партнерства між Україною і НАТО та його важливому значенні у забезпеченні мирної, стабільної та неподільної Європи.

Водночас країни-члени Альянсу засвідчили незмінність їх позицій щодо підтримки України у її протистоянні з Росією. Так, керівництво НАТО, висловило непохитну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів, визнало право нашої держави вільно обирати власне майбутнє і зовнішньополітичний курс без втручання ззовні, а також засудило дії Росії з незаконної анексії Криму та провокування збройного конфлікту на Донбасі, що було названо серйозними викликами євроатлантичній безпеці.

Президент України П. Порошенко та Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг Засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав і урядів за участю України та Грузії, 12 липня ц. р.

З урахуванням наведених обставин, лідери Північноатлантичного союзу закликали Росію повернути Крим Україні, а також повністю виконати свої зобов’язання в рамках Мінських домовленостей, в т. ч. щодо виведення російських військ з окупованих територій Донбасу. Поряд з цим була підтримана позиція України стосовно необхідності розгортання миротворчої місії ООН у всій зоні конфлікту.

У наведеному контексті найважливіше значення для України мало підтвердження керівництвом НАТО рішучості своїх намірів щодо подальшого сприяння діям України з реформування національних структур безпеки і оборони у рамках Комплексної програми допомоги (КДП, прийнята в 2016 році на Варшавському саміті НАТО). При цьому були відмічені успіхи у реалізації КДП з часу її заснування, в т. ч. щодо виконання спільних проектів у галузях розбудови оперативної сумісності, розвитку стратегічних комунікацій, матеріально-технічного забезпечення, стандартизації, утилізації вибухонебезпечних боєприпасів та радіоактивних відходів, протидії саморобним вибуховим пристроям, кіберзахисту, телемедицини, посилення захисту критично важливих об’єктів енергетичної інфраструктури та відсічі «гібридним» нападам.

Був також визнаний прогрес у проведенні реформ безпекової сфери України, насамперед щодо ухвалення законів про Вищий антикорупційний суд і національну безпеку.

Лідери країн-членів НАТО надали високу оцінку внеску України в операції під приводом Альянсу, діяльність Сил реагування та навчання НАТО, а також привітали рішення нашої держави збільшити внесок до місії Альянсу «Рішуча підтримка» в Афганістані.

В той же час, з огляду на євроатлантичні прагнення України, керівництво Альянсу зробило наголос на необхідності підвищення ефективності застосування механізмів співробітництва сторін під егідою Комісії Україна-НАТО, передусім у рамках Річної національної програми. Крім того, була відмічена важливість продовження реформ, спрямованих на зміцнення цивільного контролю і демократичного нагляду над структурами безпеки і оборони, а також подальшого вдосконалення командування та управління, процесів планування і укладання бюджетів та системи військової освіти. Водночас лідери країн-членів НАТО закликали Україну в повній мірі втілити у життя рекомендації та висновки Венеціанської комісії щодо Закону «Про освіту».

Засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав і урядів за участю України та Грузії, 12 липня ц. р.

В цілому результати саміту Україна-ЄС та засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав і урядів України та Грузії мали позитивне значення для нашої держави та сприяли зміцненню її міжнародних позицій в умовах продовження протистояння з Росією.

При цьому була продемонстрована хибність інсинуацій щодо «втомленості Заходу від України», а також підтверджена неспроможність Москви перешкодити процесам європейської та євроатлантичної інтеграції нашої держави, в т.ч. через агентів російського впливу в ЄС та НАТО.

Разом з тим, розвиток співробітництва між Україною та її західними партнерами засвідчує необхідність продовження реформ в країні та підвищення їх ефективності.

 

Інші важливі питання, які стосуються інтересів України та ЄС і НАТО

Позиції України у її протистоянні з Росією підтримує також ОБСЄ. Так, за підсумками 27-ї щорічної літньої сесії Парламентської асамблеї (ПА) ОБСЄ була прийнята резолюція «Продовження порушень прав людини та основних свобод в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)». У документі відмічається системне порушення Росією, як країною агресором, попередніх резолюцій ПА ОБСЄ, визнається погіршення гуманітарної ситуації в Криму та м. Севастополь, а також засуджуються порушення прав жителів Кримського півострова та незаконне застосування російської юрисдикції на його території.

7–11 липня 2018 року у Берліні пройшла 27-ї щорічна літня сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ 7–11 липня 2018 року у Берліні пройшла 27-ї щорічна літня сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ

Резолюція ПА ОБСЄ була прийнята всупереч активним спробам російської делегації перешкодити її ухваленню. Тим самим була ще раз засвідчена нездатність Москви вплинути на позиції міжнародної спільноти щодо Криму, а також марність її сподівань на визнання «законності» російської анексії півострова та, відповідно, відміну західних санкцій.

 

free website hits counter