20 серпня 2018

Акції протестів в Румунії

Причини та наслідки для Європи і України

Сергій Польовик

З липня ц. р. відбувається чергове загострення внутрішньої ситуації в Румунії, що пов’язано з відновленням масштабних антиурядових виступів румунського населення. Приводом для цього стало звільнення з посади керівника Національного антикорупційного директорату Румунії прокурора Лаури Кьовеші, що було здійснено президентом країни Клаусом Йоганнісом на вимогу Конституційного суду країни (КС).

В свою чергу, позиція КС Румунії зі згаданого питання була сформована під впливом правлячої Соціал-демократичної партії (СДП), яка контролює уряд країни та керівників інших державних структур, які призначаються парламентом. При цьому СДП фактично прикриває корупціонерів в органах румунської влади. Саме наведені обставини і стали причиною дій соціал-демократів, спрямованих на усунення з посади Л. Кьовеші, яка проводила активну боротьбу з корупцією.

Так, за її поданням були засуджені понад 90 корупціонерів різних рівнів, в т. ч. колишні міністри, сенатори, депутати та олігархи. Крім того, під керівництвом Л. Кьовеші Національний антикорупційний директорат проводив розслідування корупційних справ проти декількох тисяч інших чиновників, у т. ч. ще одного ставленика Соціал-демократичної партії — колишнього прем’єр-міністра Румунії Віктора Понти.

Разом з тим поширення корупції в Румунії та її прикриття парламентом країни на чолі з СДП викликає все більше обурення населення, що набуває масового характеру. Причиною такої тенденції є негативний вплив корупції на розвиток румунської економіки, що призводить до ускладнення соціально-економічних проблем в країні та гальмує процеси її інтеграції в ЄС. Зокрема, саме через невирішеність проблеми корупції в країні Румунія досі залишається поза Шенгенською зоною та зоною євро.

Масштабні антикорупційні протести в Румунії Масштабні антикорупційні протести в Румунії
Масштабні антикорупційні протести в Румунії

Все це і обумовило високий рівень протестної активності громадян, які вийшли на вулиці у відповідь на звільнення Л. Кьовеші. Основні вимоги учасників мітингів та демонстрацій включають посилення боротьби з корупцією, покарання винних, а також переобрання парламенту, який сприяє корупційній діяльності уряду. Всупереч жорсткій протидії з боку поліції, учасники акцій висловлюють тверді наміри продовжити виступи до виконання владою їх вимог. Досить показовим є факт проведення акцій протестів як під прапорами Румунії, так і США, НАТО та ЄС.

 

Справжнім підґрунтям спалахів напруженості в Румунії є боротьба між прозахідними та ліво-популістськими силами країни
Справжнім підґрунтям спалахів напруженості
в Румунії є боротьба між прозахідними та ліво-популістськими силами країни

Незважаючи на внутрішній характер подій в Румунії, які локалізуються довкола проблем корупції, вони мають більш глибокі причини і можуть здійснити вплив не тільки на зовнішню політику країни, але й на обстановку у Південно-Східній Європі і Чорноморському регіоні та ситуацію в НАТО і ЄС. Так, справжнім підґрунтям спалахів напруженості в Румунії, які відбуваються протягом останніх років, є боротьба між прозахідними та ліво-популістськими силами країни.

Виразниками прозахідної ідеології є президент Румунії К. Йоганніс та Націонал-ліберальна партія, які виступають за поглиблення інтеграції країни у НАТО та ЄС, а також чітке виконання їх норм і правил. Їх головним противником є Соціал-демократична партія, яка будує свою діяльність на обіцянках підвищення рівня життя населення, а також стверджує про необхідність надання переваги румунським інтересам над колективними інтересами західних інституцій та доцільність зближення з Росією.

В рамках такої боротьби на противагу популістським гаслам СДП, що дозволили їй отримати перемогу на парламентських виборах в країні у грудні 2016 року, К. Йоганніс та його прихильники роблять акцент на боротьбі з корупцією у державних органах влади, які були сформовані соціал-демократами та тісно пов’язані з ними. В цьому плані події липня–серпня 2018 року є фактичним продовженням масових акцій протестів у Румунії навесні минулого року проти спроб парламенту пом’якшити антикорупційне законодавство та вивести із-під удару низку корупціонерів, в основному представників СДП.

 

На сьогоднішній день протистояння між прозахідними та ліво-популістськими силами Румунії набуває особливої гостроти, що пов’язано з наближенням президентських виборів в країні, які плануються у 2019 році. Саме результати волевиявлення румунських громадян в значній мірі визначатимуть подальшу спрямованість зовнішньої політики країни.

Президент Румунії Клаус Йоганніс та колишня очільниця Національного антикорупційного директорату Лаура Кодрута Кьовеші
Президент Румунії Клаус Йоганніс та колишня очільниця Національного антикорупційного директорату Лаура Кодрута Кьовеші

Так, у разі перемоги К. Йоганніса зовнішня політика Румунії залишатиметься без змін та буде характеризуватись продовженням активної роботи країни в НАТО і ЄС, у т. ч. в контексті проведення спільної політики стримування Росії. Крім того, К. Йоганніс посилюватиме боротьбу з корупцією, що матиме на меті також і послаблення його політичних противників, передусім Соціал-демократичної партії.

Водночас Бухарест зберігатиме позитивне ставлення до України, що на теперішній час принципово відрізняє Румунію від Угорщини. Зокрема, на противагу Угорщині, яка свідомо створює проблеми у відносинах з Україною на підґрунті мовного питання, 2019 рік проголошений Бухарестом «роком української мови в Румунії».

В свою чергу, у разі обрання президентом Румунії ставленика соціал-демократів, зовнішній курс країни може набути відчутних змін. Насамперед це буде стосуватись зайняття Румунією більш уособленої позиції в європейських та євроатлантичних структурах за прикладом Угорщини. Крім того, керівництво Румунії може підтримати позицію популістських лідерів Угорщини та низки інших європейських країн, які виступають за зняття санкцій з Росії та відновлення повноцінного співробітництва з нею. Наслідком цього стане ускладнення проблем в НАТО і ЄС, а також посилення впливу Москви в Центрально-Східній Європі.

Отримання СДП повноцінної влади в Румунії може призвести і до зміни ставлення Бухаресту до України в плані інспірування проблем «порушення прав румунської діаспори на українській території», а також використання їх для створення перешкод у процесах європейської і євроатлантичної інтеграції нашої держави. Цим неминуче скористаються і різного роду партії та рухи, які виступають за побудову «Великої Румунії», в т. ч. за рахунок українських територій.

З огляду на жорсткість протистояння між основними політичними силами Румунії, обидві сторони докладатимуть всіх можливих зусиль для отримання перемоги. При цьому президент Румунії К. Йоганніс та Націонал-ліберальна партія і надалі зосереджуватимуть зусилля на послабленні соціал-демократів шляхом звинувачення їх у покритті корупції.

 

У червні 2018 року лідер СДП Лівіу Драгня був засуджений до 3,5 років позбавлення волі за підбурювання до зловживання службовим становищем

У червні 2018 року лідер СДП Лівіу Драгня
був засуджений до 3,5 років позбавлення волі за підбурювання до зловживання службовим становищем

Зі своєї сторони Соціал-демократична партія намагатиметься зберегти позиції шляхом «гри» на соціально-економічних проблемах країни та демонстрації «практичних кроків» з їх вирішення. Для цього СДП буде використовувати весь наявний у неї адміністративний ресурс, зокрема, контроль над фінансами та зв’язки з мерами територіальних громад. У наведеному контексті найважливішу роль відіграватимуть канали розподілу коштів державного бюджету, які виділяються на соціальні потреби, будівництво інфраструктури та інші подібні проекти.

Так, на теперішній час місцеві адміністрації отримують із державного бюджету близько 19 млрд дол. США, що становить близько його третини загального обсягу. Крім того, вони мають доступ до фондів ЄС, які також контролюються парламентом та урядом. Слід також відмітити збільшення урядом майже у п’ять разів фондів Національної програми муніципального розвитку на 2017–2020 роки до 30 млрд лей (6,5 млрд євро).

Цікаво, що Соціал-демократична партія використовує у своїх інтересах особливості менталітету румунських виборців, а саме — цілком нормальне сприйняття кандидатів на президентську та інші посади, які знаходились під судом чи слідством. Зокрема, у 2016 році значна частина осіб, які були обрані мерами румунських міст (в т. ч. таких великих як Бая-Маре та Брашов), свого часу переслідувались правоохоронними органами за різні зловживання.

 

З огляду на спрямованість виступів румунського населення саме проти лівих популістів та негативних аспектів їх діяльності, які суперечать політиці ЄС, події в Румунії викликають досить стриману реакцію в Європейському Союзі з елементами негативного ставлення до уряду країни. Так, за заявою європейського комісара з правосуддя, споживачів та гендерної рівності Вєри Юрової, «своїми діями уряд Румунії може поховати довіру громадськості до нього». На противагу цьому засоби масової інформації Росії надають акціям протестів негативного забарвлення, що ще раз підтверджує підтримку Москвою лівих популістів в Румунії.