12 жовтня 2018

Від Сирії до Лівії

Росія розв’язує нову війну у Північній Африці

Іван Січень

Чергове загострення конфронтації між Росією та США і Європою, яке спостерігається останнім часом, свідчить про остаточний провал московських планів з відновлення співробітництва із Заходом, які повинні були ґрунтуватися на спільних інтересах. Таких, наприклад, як протидія ісламському екстремізму в Сирії. І тепер російське керівництво у пошуку нових можливостей впливу на геополітичних супротивників. При цьому послаблення та підрив єдності США, НАТО і ЄС, а також зміцнення власних позицій на міжнародній арені і надалі залишається головною метою Москви, для досягнення якої, за знайомою нам традицією, вона використовує найбільш чутливі проблеми західних країн, що пов’язані з наслідками збройних конфліктів у зонах їх інтересів. Кремль наполегливо провокує напруженість у регіонах Близького Сходу, Північної Африки, Західних Балкан і у південно-західній частині колишнього СРСР, які безпосередньо межують з Європою та стали місцями зосередження широкого спектру суперечностей критичного характеру.

Створення смуги кризових зон, що згодом оточить Європу з південного та південно-східного напрямків, а також стане «буфером» між НАТО і Росією, — жадана мрія кремлівських обивателів. Саме на це і спрямовуються їх зусилля з підтримання збройного протистояння в Сирії та на Сході України, збереження перманентної нестабільності в зонах конфліктів на території Молдови та Грузії, а також розхитування ситуації на Балканах (зокрема, в Македонії у рамках створення перешкод для вступу країни в НАТО).

Останнім часом росіяни активно провокують загострення обстановки в Лівії
Останнім часом росіяни активно провокують
загострення обстановки в Лівії

І ось останнім часом росіяни активно провокують загострення обстановки в Лівії, де ще з 2010-х років триває, як ми пам’ятаємо, перманентна громадянська війна. При цьому, після втручання у ті події міжнародної коаліції на чолі зі США та повалення режиму М. Каддафі в 2011 році, Лівія, по суті, розділена між західними племінними угрупованнями з центром у Тріполі та східними — з центром у Бенгазі.

У прибережних містах Тобрук та Бенгазі вже розгорнуто дві російські військові бази
У прибережних містах Тобрук та Бенгазі вже розгорнуто дві російські військові бази

А Москва зберігає з різними лівійськими кланами тісні політико-бізнесові та кримінальні зв’язки, встановлені ще за часів СРСР. За доповіддю британських спецслужб, зробленої керівництву своєї країни 8 жовтня ц. р., сьогодні Росія активно підтримує лідера т. зв. Лівійської національної армії (ЛНА) Х. Хафтара, під контролем якого більша частина східної Лівії. Росіяни постачають ЛНА важке озброєння, військову техніку, в т. ч. з протикорабельними та зенітними ракетними комплексами.

У такий спосіб Росія отримала можливість як утримувати свою військову присутність на сході Лівії, так і впливати на розвиток ситуації в регіоні. Британська розвідка доповідає, що у прибережних містах Тобрук та Бенгазі під прикриттям приватної військової компанії «Вагнер» вже розгорнуто дві російські військові бази. А у вересні–жовтні ц. р. до східних районів Лівії прибули підрозділи ГРУ та повітряно-десантних військ збройних сил Росії.

Військові експерти Великої Британії впевнені, що росіяни, в рамках реалізації своїх стратегічних планів у Лівії, прагнуть «створити ще одну Сирію», тобто, ще одне масштабне джерело нестабільності біля південних кордонів ЄС.

Росіяни прагнуть створити ще одне масштабне джерело нестабільності біля кордонів Євросоюзу
Росіяни прагнуть створити ще одне масштабне джерело нестабільності біля кордонів Євросоюзу

Що це дасть Росії? Вона вважає, що, по-перше, поставить ЄС, НАТО та США перед необхідністю реагувати на нове джерело загроз європейській безпеці. Це, ясна річ, розпорошуватиме їх увагу та зусилля і вимагатиме від них видатків та додаткових ресурсів (фінансових та військових). По-друге, вона отримає додаткові важелі тиску на керівництво ЄС та окремі європейські країни внаслідок керованого посилення міграційної кризи в Європі. Так, цілком очікуваним наслідком загострення ситуації в Лівії стане виникнення нової хвилі біженців до країн Європейського Союзу, які вже і так переповнені мігрантами. По-третє, послабить ЄС та НАТО внаслідок виникнення додаткових суперечностей у стосунках між європейськими країнами через їх різне ставлення як до ситуації в Лівії, так і до пов’язаних з нею проблем.

Ще в 2011 році низка членів ЄС і НАТО, в т. ч. ФРН, категорично відмовились втручатися у внутрішній конфлікт в Лівії. Сьогодні це питання, в разі його порушення, викличе у Європі ще більші розбіжності. Цим і намагатиметься скористатися керівництво РФ, сподіваючись підірвати єдність західних країн та міжнародних організацій у їх скоординованій стратегії тиску на Росію (насамперед з українського питання), а також змусити їх до повноцінного діалогу з нею. Подивіться: Італія вже запросила В. Путіна до участі у міжнародній конференції по Лівії, яка наступного місяця відбудеться у Палермо.

Втручанням Росії у ситуацію в Лівії переслідується низка економічних цілей, включно зі встановленням контролю над нафтовими родовищами
Втручанням Росії у ситуацію в Лівії переслідується низка економічних цілей, включно зі встановленням контролю над нафтовими родовищами

До речі, втручанням Росії у внутрішню ситуацію в Лівії та її військовою присутністю на лівійській території переслідується низка економічних цілей, включно зі встановленням контролю над нафтовими родовищами у східній її частині, а також отриманням більш широких можливостей з постачання російських товарів на лівійський ринок та продажем зброї різним мілітаризованим формуванням.

Для Москви також важливо якось компенсувати свої моральні втрати внаслідок одноосібного втручання США та їх партнерів у конфлікт в Лівії у 2011 році та усунення від влади російського союзника М. Каддафі. Так, на фоні посилення присутності росіян на лівійській території російські ЗМІ розгортають інформаційну кампанію, стверджуючи про «провал політики Заходу в Лівії» і про «перемогу Росії в Сирії» та «зміцнення російських позицій в регіоні».

 

Правду кажучи, всі такі дії у повній мірі відповідають російській політиці, яка жорстко та підступно застосовує всі можливі методи для досягнення визначеної для себе мети. В тому числі провокує збройні конфлікти у різних регіонах світу, доправляючи туди свої війська. При цьому Москву не зупиняють ні масові жертви серед мирного населення, ні загибель російських військовослужбовців. І чи варто сподіватися, що можна досягнути якихось розумних компромісів з Росією, в т. ч. з питання врегулювання ситуації довкола України?

 

joomla hit counter