Олександр Лебідь, військовий та політичний експерт
Останнім часом більшість міжнародних експертів, розглядаючи феномен економічних реформ в Китайській Народній Республіці (КНР), зосереджуються на аналізі та прогнозуванні змін макроекономічних показників розвитку Китаю, структури китайської економіки, оборонного сектору, а також ролі Пекіну у регіональних і глобальних геополітичних процесах. Тобто аналізу піддаються очевидні та найбільш вагомі прояви діяльності Китаю на міжнародній арені. Разом з тим, часто з поля зору випадають внутрішні фактори, що зумовлюють незворотність реформ та стимулюють розвиток загального потенціалу держави, який необхідний для тривалого економічного зростання Китаю.
До одного з таких важливих факторів треба віднести створення в КНР умов для стабільної творчої діяльності працездатного населення, а також достойного життя громадян пенсійного віку. Після багатьох років «соціально-економічних дослідів» над китайськими жителями, які суттєво ослабили впевненість громадян у можливості досягти благополуччя шляхом праці та розвитку власних здібностей, керівництво КНР зосередило значні зусилля на відновленні довіри населення до держави.
Зокрема, стрімкий розвиток китайської економіки упродовж останніх трьох десятиріч став можливим внаслідок відмови Комуністичної партії Китаю (КПК) від реакційної внутрішньої політики з метою створення умов для прагматичного поєднання комуністичної ідеології, традиційної китайської філософії та принципів ринкової економіки. У 1981 році ЦК КПК прийняв рішення, яким засудив політику «культурної революції», що надало Комуністичній партії можливість легітимного існування в умовах ринкової економіки.
Одночасно китайське керівництво, прагнучи попередити можливі сумніви щодо лідерства КПК у політичній, економічній та соціальній сферах, продемонструвало готовність продовжити тривале співіснування з традиційними філософськими течіями, що укоренилися на території сучасного Китаю багато століть тому. Демонструючи такі наміри, Голова КНР Цзян Цземінь під час виступу на Загальнокитайській конференції з релігійної роботи у 2001 році заявив про те, що в період соціалізму до релігії в Китаї необхідно ставитися як до масового та довготривалого явища.
Крім того, відновлення довіри громадян вимагало посиленої уваги до вирішення проблеми корупції у державному секторі, яка з часом набула загрозливих масштабів. Зазначена проблема не має простого вирішення через те, що корупція руйнує довіру громадян до державних структур та одночасно сама належить до проявів невпевненості державних службовців у власній долі. Зазначене зумовило зростання рівня корупції у середовищі державних чиновників, які будь-яким чином намагалися забезпечити майбутнє своєї родини, користуючись можливостями свого перебування на керівних посадах. Корені корупції виявилися настільки сильними, що проявляються у китайському суспільстві й донині, незважаючи на жорсткі заходи по боротьбі, які вживалися протягом усього періоду реформ.
Водночас, на фоні економічних реформ, збільшення частки середнього класу та прискореного розвитку Китаю, у китайському суспільстві посилюється запит на нові соціальні відносини, які мають бути основані на демократичних та загальноприйнятих нормах права. Про це можуть свідчити результати парламентських виборів у Гонконзі, що відбулись 4 вересня 2016 року. У місцевий парламент пройшли кандидати, які пов’язані зі студентським рухом, що у 2014 році виступив ініціатором акцій протесту з вимогою щодо розширення демократичних прав при одночасному обмеженні ролі КПК. Присутність таких представників у регіональному законодавчому органі стало можливим внаслідок мобілізації виборців, явка яких вперше з 1997 року склала близько 58 %.
Крім цього у китайській блогосфері збільшується кількість негативних висловлювань відносно масштабів корупційної діяльності державних службовців. При цьому учасники соціальних мереж усе частіше без остраху звинувачують державний апарат та правоохоронні органи у бездіяльності, а також сприянні беззаконню. Відсутність якісних змін, іншими словами — встановлення рівної відповідальності перед законом для всіх громадян, може становити загрозу стабільності Китаю, а також знищити зовнішньополітичні амбіції офіційного Пекіну.
Фактично, китайське керівництво на чолі з Головою КНР Сі Цзіньпіном постало перед життєвою необхідністю створення умов для якісної зміни китайського суспільства, в якому успіх кожної людини залежатиме не від належності до будь-кого клану, а від її здібностей, освіти та виконання національних законів.
Дотримання курсу на світове лідерство змушує китайське керівництво не тільки продовжувати масштабну антикорупційну кампанію, розпочату у 2013 році, а й вдаватися до нових рішучих кроків щодо її знищення та встановлення верховенства права у КНР.
У цьому контексті заслуговують уваги результати 6-го пленуму ЦК КПК 18-го скликання, який відбувся 24-27 жовтня ц. р. За результатами пленуму було оприлюднено комюніке, яке містить заяву КПК про наміри жорстко боротися з порушеннями на виборах, насамперед підкупом виборців, а також розподіленням посад за матеріальну винагороду. Підставою для такої заяви стали затверджені на пленумі документи «Деякі норми та принципи внутрішньопартійного політичного життя в умовах нової обстановки» та «Положення КПК про внутрішньопартійний контроль», які спрямовані на посилення внутрішньопартійної дисципліни.
Цілком ймовірно, що за ініціативи Генерального секретаря ЦК КПК Сі Цзіньпіна в країні вчергове активізується діяльність з «примушення» партійних лідерів до життя за законом, забезпечення прозорості функціонування партійної організації та усунення передумов для можливої зміни внутрішньої і зовнішньої політики внаслідок внутрішньопартійної боротьби. Для виключення можливих інших інтерпретацій та надання більшої ваги затвердженим документам Сі Цзіньпін виступив перед учасниками пленуму з роз’ясненнями. За його заявою, посилення дисципліни в КПК має на меті викорінення партійних угруповань та ліквідацію умов, що надають можливість вступати в політичні зговори в партії, а також сприяння формуванню вільного від корупції політичного середовища. Під час виступу Сі Цзіньпін акцентував увагу на необхідності термінового вирішення проблем, пов’язаних із перевищенням повноважень посадовими особами, використанням службового положення заради вигоди, лобіюванням інтересів промислових корпорацій.
Особливої уваги варта критика Сі Цзіньпіна на адресу високопосадових членів Комуністичної партії, в якій, серед іншого, він відзначив такі порушення: «…акти індивідуалізму, прихильність до культу грошей, корупція, марнотратство, відрив від народу, свавілля та бездіяльність, порушення законодавства, продаж посад, формування внутрішньопартійних угруповань». За його оцінками, такі порушення «…серйозно підірвали єдність та суспільний імідж партії».
Враховуючи те, що масштабні правопорушення, пов’язані з корупцією, достатньо часто супроводжуються приховуванням незаконно набутих фінансів за межами КНР, китайська сторона вживає заходів для посилення міжнародного співробітництва з цих питань. 23 вересня 2016 року у Пекіні відбулося офіційне відкриття Міжнародного антикорупційного центру країн «Великої двадцятки» (G20). До компетенції Центру входить і організація повернення до Китаю осіб, причетних до корупційних злочинів, а також фінансових засобів. У зв’язку з цим його роботу забезпечуватимуть експерти та юристи, які спеціалізуються у сфері боротьби з корупцією. Крім того, передбачається, що Центр залучатиметься до розробки пропозицій щодо адаптації китайського антикорупційного законодавства до відповідних законів країн G20.
Згадані вище події надають можливість лише частково зрозуміти глибину еволюційних процесів, які відбуваються всередині сучасного Китаю. Однак, навіть за ними можливо констатувати наявність у вищого керівництва КНР розуміння необхідності та волі до втілення ідеї забезпечення рівності перед законом усіх китайських громадян.
Посилення боротьби з корупцією слід сприймати як спробу зі створення умов для довготривалого розвитку та становлення Китаю у ролі світової супердержави. Зазначена спроба має значний шанс на успішну реалізацію, оскільки у розпорядженні Пекіну є необхідний ресурсний, промисловий та науковий потенціали, які надають йому певну свободу маневру в умовах зниження темпів зростання світової економіки, а також можливих змін у воєнно-політичній обстановці після перемоги Д. Трампа на президентських виборах у США.
Саме тому, оцінюючи майбутню роль КНР у міжнародних відносинах, вкрай важливо, доцільно та необхідно враховувати те, наскільки ефективно китайське керівництво забезпечує верховенство права.
