17 червня 2016

Щодо створення та функціонування на окупованій території Донбасу озброєної Поліцейської місії ОБСЄ

Юрій Радковець

Суть питання. Як відомо, наприкінці квітня 2016 року, за зверненням України, Німецьким головуванням ОБСЄ було опрацьовано комплексні ініціативи щодо організаційних, правових та практичних аспектів діяльності озброєної Поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі.

За оцінками експертів, ініціативи Німецького головування в ОБСЄ та Секретаріату ОБСЄ, опрацьовані Центром попередження конфліктів у взаємодії з Департаментом з протидії транснаціональним загрозам ОБСЄ в плані розробки положень документу зі створення та функціонування на окупованій території окремих районів Донецької та Луганської областей (далі — ОРДЛО) України озброєної Поліцейської місії ОБСЄ, а також визначення необхідної допомоги та оцінки фінансових витрат, у цілому є прийнятними для Української Сторони.

Так, Українська Сторона погоджується, що озброєна Поліцейська місія ОБСЄ має бути окремою місією, яка нестиме виключну відповідальність за забезпечення безпечного середовища на окупованій території ОРДЛО, а не поліцейським компонентом уже існуючої Спеціальної моніторингової місії в Україні (далі — СММ ОБСЄ).

Основною метою озброєної Поліцейської місії ОБСЄ повинно бути сприяння стабільному середовищу в ОРДЛО, та як очікуваний наслідок — забезпечення надійного і безпечного виборчого процесу у зоні відповідальності, відповідно до існуючого законодавства України.

Позиція України стосовно розгортання озброєної Поліцейської місії ОБСЄ ґрунтується на тому, що мандат місії повинен бути максимально широким, а сама Поліцейська місія стане наймасштабнішою в історії ОБСЄ.

Слід також наголосити, що основною вимогою України є наполягання на ОБОВ’ЯЗКОВОМУ розміщенні озброєного поліцейського контингенту на неконтрольованій ділянці українсько-російського державного кордону з метою недопущення незаконного перетину державного кордону збройними формуваннями і озброєними особами, переміщення військової і спеціальної техніки, озброєння та боєприпасів.

Неконтрольовані місією ОБСЄ ділянки українсько-російського державного кордону

Українська Сторона також вважає, що для організації Поліцейської місії ОБСЄ необхідні відповідні сили, засоби, ресурси, озброєння і військова техніка, а саме:

10 000 поліцейських офіцерів ОБСЄ для повного моніторингу зони відповідальності (ОРДЛО) в цілодобовому режимі 24/7;

– близько 2500 патрульних автомобілів;

броньовані автомобілі (кількість має бути визначена окремо), що можуть бути використані у потенційних конфліктних («гарячих») точках, з метою захисту або на випадок евакуації;

– автобуси для швидкого розгортання поліцейського контингенту в будь-якому напрямку та місці (кількість має бути визначена окремо);

– водомети для забезпечення правопорядку;

– гелікоптери (кількість має бути визначена окремо), що можуть бути використані у потенційних конфліктних («гарячих») точках, з метою захисту або на випадок евакуації;

– засоби транспортування затриманих порушників.

Крім того, Україна має наполягати, щоб озброєний Поліцейський контингент ОБСЄ, на період виконання мандату в межах ОРДЛО, розміщувався:

– на всіх пунктах пропуску на тимчасово неконтрольованій ділянці українсько-російського державного кордону;

– на контрольних пунктах в’їзду-виїзду вздовж лінії зіткнення;

– на всіх виборчих дільницях (відповідно до попередніх даних ЦВК, на території ОРДЛО раніше розміщалось більше 2000 виборчих дільниць);

– у всіх місцях проведення передвиборчої агітації;

– на всіх поліцейських дільницях у межах зони відповідальності;

– у місцях відведення важкого озброєння Сторін.

Організаційні аспекти. Організація діяльностіозброєної Поліцейської місії ОБСЄ має відбуватись за таким алгоритмом:

1. Планування, організація та збір інформації про актуальну військову ситуацію в ОРДЛО — Е мінус 150 діб.

2. Розгортання озброєної Поліцейської місії ОБСЄ та нарощування сил — Е мінус 90 та 45.

3. Досягнення повної оперативної спроможності Поліцейської місії ОБСЄ — Е мінус Х (у разі неможливості організувати виборчий процес).

4. Згортання місії — Е від плюс 30 до плюс 60.

Примітка: «Е» — день виборів, а «Х» — дата, на яку заплановано вибори.

При цьому Українська Сторона зауважує, що навіть у випадку забезпечення озброєною Поліцейською місією ОБСЄ деяких умов безпеки в ОРДЛО, ризики для її діяльності залишатимуться, хоча й мають бути мінімізовані спільними зусиллями.

За оцінками експертів Центру «Борисфен Інтел» такими ризиками можуть бути:

– Російська Федерація цілком прогнозовано може використати формат діяльності озброєного Поліцейського контингенту ОБСЄ для легалізації та розширення власної військової присутності на території ОРДЛО (у т. ч. у форматі так званих «російських миротворчих сил» — за цинічним досвідом подібних дій у Придністров’ї та Грузії), а також для розширення обсягів військово-технічної допомоги незаконним збройним формуванням «ДНР»/«ЛНР»;

– озброєний Поліцейський контингент ОБСЄ може не сприйматися окремою категорією населення ОРДЛО та розглядатись як такий, що ставить під сумнів «повноваження місцевих правоохоронних органів»;

– можливі інциденти у сфері безпеки (коли життя поліцейських ОБСЄ піддаватиметься значним ризикам /небезпеці або загрозі/), незважаючи на наявність у них особистої зброї) можуть призвести до передчасного згортання операції Поліцейської місії ОБСЄ в ОРДЛО;

– непередбачувана реакція (поведінка) та можливі провокації з боку усіх сторін конфлікту;

– опосередковане травмування поліцейських осколками, стрілецькою та холодною зброєю, саморобними вибухонебезпечними пристроями, важким озброєнням та технікою тощо.

Правові підстави. З метою ухвалення країнами ОБСЄ позитивного рішення щодо організації діяльності озброєної Поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі, вважається за необхідне ініціювати прийняття Постанови Верховної Ради України: «Про схвалення звернення від імені України до Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй та Парламентської Асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі стосовно розгортання на території України міжнародної Поліцейської місії ОБСЄ».

Для уникнення правової колізії та недопущення порушення вимог Конституції України, а саме — ст. 17 Розділу 1 («На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених Законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз») необхідно також прийняти Закон України «Про порядок розгортання та діяльності на території України Поліцейської місії ОБСЄ з метою забезпечення безпеки та стабільності». Пропозицію про внесення на розгляд Верховної Ради України проекту такого Закону (як невідкладного) мали б надати суб’єкти законодавчої ініціативи, враховуючи її стратегічну важливість і актуальність.

Бюджет. У разі прийняття консолідованого рішення про необхідність формування озброєного Поліцейського контингенту чисельністю у 10 000 осіб, Секретаріат ОБСЄ (Постійна Рада ОБСЄ) може звернутися до Організації Об’єднаних Націй з проханням надати матеріальну, технічну, консультативну та логістичну допомогу ОБСЄ у питаннях розгортання озброєної Поліцейської Місії в Україні. За окремими оцінками, лише з фінансової точки зору бюджет розгортання такої місії на 6-місячний термін складатиме 260-280 млн євро, що фактично і буде показником граничної суми витрат на таке розміщення.

Застосування зброї. Персонал озброєної Поліцейської місії ОБСЄ має бути озброєним як з метою самооборони, так і для застосування вимушених силових заходів (дій).

При поводженні зі зброєю та виконанні мандату озброєної Поліцейської місії ОБСЄ, її персонал матиме право керуватись «Основними принципами застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами з підтримання правопорядку», прийнятими Восьмим Конгресом ООН з попередження злочинності та поводження з порушниками (Гавана, Куба; 27 серпня — 7 вересня 1990 року).

Довідково:

П. 9 Спеціальних положень визначає: «Службовці органів правопорядку не повинні застосовувати вогнепальну зброю проти людей, за винятком випадків самозахисту або захисту інших осіб від неминучої загрози смерті або серйозного поранення; для запобігання вчиненню особливо серйозного злочину, пов’язаного з серйозною загрозою життю; для арешту особи, яка становить таку загрозу та чинить опір їх наказам, або для запобігання її втечі, і тільки тоді, коли менш рішучі заходи недостатні для досягнення цих цілей.

За будь-яких обставин умисне застосування сили, що має смертельний наслідок, допустиме лише тоді, коли цього абсолютно неможливо уникнути з метою захисту життя».

Замість висновків: деякі застереження.

1. За оцінками незалежних експертів, зараз відсутні узгоджені політико-дипломатичні механізми прийняття консолідованого рішення щодо організації діяльності окремої озброєної Поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі. У Секретаріаті ОБСЄ немає конкретних пропозицій щодо функцій, задач, повноважень, а також необхідної чисельності персоналу озброєної Поліцейської місії та необхідних ресурсів для її розгортання на тимчасово непідконтрольній Україні території.

2. Німецьке головування в ОБСЄ на сьогоднімає також лише орієнтовні оцінки, які на даному етапі не можуть відображати реальні параметри та необхідні ресурси озброєної Поліцейської місії ОБСЄ. Крім того, усі елементи-складові щодо розгортання озброєної Поліцейської місії ОБСЄ обов’язково мають бути прописані в мандаті такої Місії, який ще треба розробити та схвалити усіма 57 країнами-членами ОБСЄ у найближчій перспективі. З урахуванням членства і позиції Росії в ОБСЄ — це реально? Питання риторичне.

3. Необхідно також враховувати, що ОБСЄ ще жодного разу за часи свого існування не проводила жодної миротворчої операції (місії) з примушення до миру і навіть з підтримання миру (або підтримання правопорядку). ОБСЄ має повноваження тільки щодо спостережних місій (моніторингу і контролю ситуації) та посередництва — обов’язково в рамках угоди між ООН та ОБСЄ — і лише після завершення конфлікту. Миротворчі ж операції (місії), різні за змістом, спрямованістю і кінцевим результатом, може запроваджувати і проводити тільки ООН. А провокаційні наміри путінського режиму щодо так званих «російських миротворчих сил» (за цинічним досвідом подібних дій у Придністров’ї та Грузії) — це суто плани розширення та легітимізації військової присутності Росії на окупованій території Донбасу.

І тут, як кажуть, коментарі вже відсутні!

 

www.reliablecounter.com