Вчора, 7 вересня 2016 року, на запрошення директора Данського товариства зовнішньої політики Шарлоти Педерсен, в приміщені данського парламенту м. Копенгаген мав зустріч з міністром закордонних справ Фінляндії Тімо Соіні. До речі, чи можете уявити собі зустріч представників українських неурядових організацій, та ще й в приміщенні української Верховної Ради, наприклад, з міністром закордонних справ України для того, щоб обговорити нагальні проблеми сьогодення? Думаю, позитивною відповідь якщо і буде, то, як мовиться, з великою натяжкою… Тим і відрізняється зріле данське громадянське суспільство від щойно народжуваного громадянського суспільства українського. В Данії політиків та чиновників постійно контролює суспільство. І не воно працює на чиновника, а навпаки. Тому сьогодні ця країна і посідає перше місце в світі за життєвим рівнем населення, а Україні належать інші «рекорди».
А ось щодо виступу фінського міністра закордонних справ «Безпека в Балтійському регіоні. Бачення Фінляндії», то хотів би зупинитися на наступних моментах. Так, Тімо Соіні зазначив, що сьогодні перед його країною стоять два серйозних виклики. Якщо ви думаєте, що один з них - агресивна політика Росії, події в Україні чи Сирії, то тут ви помиляєтесь. На перше місце міністр поставив одночасно боротьбу з тероризмом та незаконною міграцією. Він вважає, що сприяння масовому напливу африканських мігрантів до країн Європейського Союзу нічим Африці не зарадить. А ось для Європейського Союзу проблеми створить, що сьогодні відбувається. Тому це питання потребує комплексного вирішення, із залученням всіх основних світових гравців та міжнародних організацій. Тим більше, вважає він, що цією масовою міграцією бідного населення скористаються терористичні організації для інфільтрації в країни Європейського Союзу та Балтійського регіону.
|
Міністр закордонних справ Фінляндії Тімо Соіні та Шарлота Педерсен, директор Данського товариства зовнішньої політики |
Друге питання стосувалося агресивної політики Росії. І в цьому контексті кілька разів згадувалась Україна. Основна увага була сконцентрована на небезпечних діях російських військових в акваторії Балтійського та Північного морів, а також в повітряному просторі Балтійського регіону. Він відкритим текстом заявив, що такими діями Російська Федерація загрожує безпеці польотам цивільної авіації та свободі мореплавства і порушує основні міжнародні правила та міжнародне законодавство (як тут не згадати про знищення російськими терористичними військами малайзійського «Боїнга»). І зауважив, що це проблема не однієї Фінляндії, Швеції чи Данії. Її, цю проблему, необхідно обов’язково вирішувати на міжнародному рівні, в першу чергу вносячи зміни до законодавства, що регулює ці питання, і жорстко слідкуючи за їх виконанням.
Наступний момент — це питання вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. В принципі, ці країни все підготували для того, щоб стати членами Альянсу. У них зараз з НАТО тісна співпраця, такою вона обіцяє бути і в перспективі. Але він навів цікавий факт. Російська Федерація фактично вважає НАТО ворожою організацією. Основним аргументом для своєї агресивної поведінки Росія вважає розширення НАТО на Схід, особливо на території, які історично були під її впливом. Це, вважає вона, загрожує її безпеці. На сьогоднішній день довжина кордону між РФ та Фінляндією становить біля 1270 км. Це більше, ніж фінський кордон з іншими країнами ЄС. І при вступі Фінляндії до НАТО фактично цей кордон стане своєрідною лінією конфронтації між Росією та НАТО, і знову ж таки Фінляндія висувається на передову лінію такого протистояння, що не додасть їй безпеки. Він нагадав, що Фінляндія вже має негативний досвід отримання допомоги від інших країн під час війни з Радянським Союзом, коли крім «chocolates and sweets», вони нічого не отримали (а нам це також нічого не нагадує? — авт.).
Балтійський регіон
Росіяни вже давно розширили свою військову присутність в регіоні Балтійського моря. Причиною підвищення напруженості у відносинах між Росією і НАТО також стала незаконна анексія Криму та збройний конфлікт в Україні. У цій складній ситуації дуже важливо зберегти стабільність в регіоні Балтійського моря. І НАТО однозначно заявляє про свою готовність рішуче захищати всіх партнерів. В цьому також є і фінський інтерес. У той же час важливо, щоб реакція НАТО мала оборонний характер. І завдання полягає саме в тому, щоб проявити твердість, а не провокувати або нагнітати ситуацію, нагадує міністр.
Що стосується Росії, то позиція тут також чітка, і приємно було чути, міністр розпочав з анексії Криму і агресії Росії на сході України, і пообіцяв, що санкції припиняться тільки після виконання Мінських домовленостей, а також за використання Нормандського формату. Але в той же час він зазначив, що і Україна, і Росія мають спільно вести пошук якнайшвидшого виходу з цієї ситуації. Скільки часу потрібно для розв’язання згаданої проблеми? Хотілося, казав він, щоб це було вже завтра, але «коли вже це станеться, тоді це і буде». І країни ЄС від такої позиції не відступляться. Бо необхідно обов’язково дотримуватися основних європейських цінностей, міжнародного права, прав людини, пам’ятати про неподільність кордонів після Другої світової війни.
|
Дискусія з Шарлотою Педерсен та Мікаелом Люнгбо, членом Данського Хельсінського комітету з прав людини |
Хоча принципово стояти на таких позиціях дуже непросто. Запроваджені проти Росії санкції негативно позначаються і на країнах ЄС, в першу чергу, — в економічному плані. Неодноразово представники окремих країн порушували і порушують питання щодо зняття цих санкцій. А як відомо, рішення в ЄС ухвалюються всіма країнами-членами, і якщо одна з них виступить проти, то рішення не приймається. Дуже непросто пояснювати цю ситуацію своїм громадянам, наприклад, фермерам, які зазнають великих збитків від санкцій. Але, розповідав міністр, ми все ж намагаємося переконати, що європейські і людські цінності вище за завдані збитки, і вказуємо, що якщо дозволити Росії діяти в такий спосіб, то загроза нависне і над іншими країнами, включно з Балтійського регіону, де присутня велика російська діаспора.
…Наша зустріч пройшла в приємній і конструктивній атмосфері. Багато поставлених запитань свідчили, що все, що пов’язано з агресивною поведінкою Росії, викликає справжнє занепокоєння в країнах Балтії. Хотілося б також зазначити, що у Європі очікують, що ми також будемо невпинно рухатися шляхом реформ і демонструватимемо реальні результати. Тільки тоді можемо сподіватися на їх підтримку. В кулуарах цієї зустрічі під час спілкування з данськими політиками, представниками експертного середовища та неурядових організацій неодноразово озвучувалися різноманітні трактування подій на Сході України та реформ в Україні. Що цікаво, вони дуже добре обізнані з ситуацією, що склалася в нашій державі, і, як мовиться, по-своєму розставляють акценти. Не в останню чергу завдяки наполегливості Росії, яка тут намагається активно впливати на експертне середовище. Отож у МЗС України і нашого посольства — зокрема, тут непочатий фронт для активної роботи.
Наприкінці нашої зустрічі я передав аналітичні матеріали, підготовлені фахівцями «Борисфен Інтел», "RUSSIA'S “HYBRID WAR” AGAINST UKRAINE: THE MAIN POLITICAL AND MILITARY ASPECTS AND POSSIBLE CONSEQUENCES FOR EUROPE" Міністру закордонних справ Фінляндії, а також іншим учасникам даних слухань.
