8 травня 2018

Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (30.04–06.05.2018)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації в Китаї та довкола нього

Наприкінці квітня – на початку травня ц. р. у КНР відбувся комплекс урочистих заходів, присвячений святкуванню Дня міжнародної солідарності трудящих та 200-річного ювілею з дня народження К. Маркса. Під час цих заходів представники вищого партійного та державного керівництва Китаю підвели підсумки та визначили основні напрями розвитку країни на подальшу перспективу.

Так, був зроблений наголос на виході КНР на якісно новий історичний рівень передової соціалістичної держави з китайською специфікою. В цьому зв’язку головними досягненнями Китаю були названі зростання китайської економіки на базі новітніх технологій, підвищення якості життя населення, зміцнення військового потенціалу країни в результаті проведення комплексної реформи збройних сил, а також посилення міжнародних позицій та авторитету КНР. За словами лідерів Китаю, на сьогоднішній день він вже став однією з найбільш потужних рушійних сил розвитку світової економіки, забезпечення глобальної безпеки і зростання добробуту людства.

Виходячи з досягнутих успіхів були підтвердженні завдання стратегічного розвитку країни, визначені ХІХ з’їздом Комуністичної партії Китаю в жовтні 2017 року, які включають: у період 2020–2035 років — завершення соціалістичної модернізації та виведення Китаю на рівень країн-лідерів інноваційного типу; протягом подальших 15 років — перетворення Китаю на багату, потужну, демократичну і цивілізовану соціалістичну державу світового рівня. За рахунок вирішення даних завдань передбачається досягнення стратегічної мети щодо відродження китайської нації.

Урочисті збори з приводу 200-річчя з дня народження К. Маркса,
Пекін, 4 травня ц. р.

Крім того, була відмічена важлива роль марксизму у розвитку Китаю. За заявою Голови КНР, Генерального секретаря КПК Сі Цзіньпіна у ході урочистих зборів з приводу 200-річчя з дня народження К. Маркса 4 травня ц. р., марксизм є керівною ідеєю Комуністичної партії Китаю та китайської держави, а також потужним інструментом для вивчення світу. З огляду на це, Сі Цзіньпін підкреслив необхідність практичного застосування марксизму при реалізації стратегічних завдань, які стоять перед країною.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Однією з основних складових роботи «Поясу і шляху» є взаємна інвестиційна діяльність його учасників. На минулому тижні у Пекіні була оприлюднена «Синя книга» щодо безпеки інвестицій у рамках китайської ініціативи. Згідно з висновками експертів, з 2013 року відбувається стабільне зростання згаданого показника, що сприяє збільшенню обсягів капіталовкладень у проекти «Поясу і шляху». При цьому, виходячи з аналізу економічної ситуації в країнах регіону, надаються рекомендації щодо найбільш вигідних сфер вкладання інвестицій. Насамперед серед них називаються: індустрія зв’язку в Індії, енергетика Західної Азії, інфраструктурне будівництво у Східній та Південній Азії, а також обробна промисловість Росії та В країнах Центрально-Східної Європи.

 

З метою сприяння діяльності інвесторів Головним податковим управлінням КНР створено оперативний механізм інформування учасників фінансового ринку щодо інвестиційного клімату у всіх країнах та регіонах «Поясу і шляху». Так, оприлюднюються та систематично оновлюються дані стосовно ділового середовища, податкових систем, двосторонніх податкових угод в країнах, куди направляються інвестиції, а також ризиків, з якими можуть зіткнутися інвестори.

 

Важливе значення надається реалізації різного роду гуманітарних та освітніх програм, які сприяють більш тісній інтеграції країн-учасниць китайської ініціативи. Для цього під егідою Пекінського університету відкрито Інститут «Поясу і шляху». Управління інститутом здійснює провідний підрозділ університету — Школа менеджменту «Гуанхуа». В Інституті проводяться навчання перспективних політиків та бізнесменів з країн «Поясу і шляху», а також здійснюються наукові дослідження, пов’язані з китайською ініціативою. Інститут є потужною платформою для міжнародних обмінів та підтримує тісні зв’язки з іншими китайськими та іноземними навчальними закладами.

Церемонія відкриття Інституту «Поясу і шляху» під егідою Пекінського університету

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Міністр фінансів США Стівен Мнучін та міністр торгівлі США Вілбур Росс у Пекіні, 4 травня ц. р.

КНР та США докладають зусиль з урегулювання торговельно-економічних суперечностей між двома країнами, що мають негативні наслідки як для їх економік, так і для загального розвитку світової економіки. 3–4 травня ц. р. у Пекіні були проведені переговори китайської та американської делегацій на чолі з членом Політбюро ЦК КПК, віце-прем’єром Державної ради КНР Лю Хе та спеціальним представником президента США, міністром фінансів країни С. Мнучіном.

Представники КНР та США досягли домовленості щодо створення спеціального механізму врегулювання існуючих проблем. Разом з тим, без вирішення залишилася низка взаємних претензій сторін. Так, США висунули вимогу до КНР скоротити торговельний дефіцит між двома країнами не менш ніж на 200 млрд дол. до 2020 року (на сьогодні становить 375 млрд дол.). В свою чергу Китай вимагає від США зупинити розслідування крадіжок американської інтелектуальної власності китайськими компаніями, відмовитись від 25 % мит на китайські товари, припинити дискредитацію китайських компаній, а також відкрити для них ринок електронних платежів.

 

Результати переговорів між КНР та США з торговельно-економічних питань широко коментуються російськими ЗМІ, як свідчення «подальшого загострення китайсько-американських відносин». Виходячи з цього робиться висновок щодо покращання перспектив для подальшого поглиблення співробітництва між Росією та Китаєм.

В той же час, китайсько-російські стосунки зберігають досить неоднозначний характер. За заявою глави МЗС РФ С. Лаврова в інтерв’ю для ЗМІ 3 травня ц. р., російсько-китайське партнерство є «зразком міждержавних стосунків у ХХІ столітті». Незважаючи на це, за ствердженням заступника міністра закордонних справ країни І. Моргулова, Росія не планує створювати будь-яких союзів з Китаєм. Причиною зазначеного були названі розбіжності інтересів двох країн з низки важливих питань, а в окремих випадках — їх пряма конкуренція в економічній сфері.

 

Триває поглиблення зв’язків Китаю з іншими державами світу. 5 травня ц. р. відбулась телефонна розмова Голови КНР Сі Цзіньпіна з прем’єр-міністром Японії С.Абе. Лідери Китаю та Японії обговорили шляхи подальшого розвитку двостороннього діалогу в контексті реалізації Китайсько-японського договору про мир та дружбу між двома країнами (був укладений в 1978 році). При цьому були констатовані значні успіхи у зближенні сторін та врегулюванні суперечностей між ними, а також підкреслена необхідність суворого дотримання всіх положень китайсько-японських угод та домовленостей. Крім того, сторони відмітили позитивний вплив процесу налагодження відносин між Китаєм та Японією на обстановку в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Офіційний рівень зростання ВВП Китаю,
2013 – 1-й квартал 2018 рр.

Зростання економіки КНР супроводжується збільшенням доходів промислових підприємств країни. За даними Головного статистичного управління Китаю, у перші три місяці поточного року зазначений показник підвищився на 11,6 % до 243 млрд дол. США. В цей же період часу доходи державних підприємств країни зросли на 16,7 % до 112,9 млрд дол. США.

 

В інтересах збереження наведених тенденцій уряд КНР здійснює заходи з покращання інвестиційного та бізнесового клімату в країні. На минулому тижні Китайський комітет по контролю над цінними паперами оприлюднив нові правила, які стосуються управління іноземними інвестиціями у банківсько-фінансовій сфері. Так, іноземним інвесторам дозволяється володіти контрольними пакетами акцій у спільних компаніях, а також здійснювати операції з цінними паперами. Також урівнюються права іноземних та китайських інвесторів.

 

Крім того, Державна рада КНР розглядає питання спрощення бюрократичних процедур з надання дозволу на реалізацію нових бізнес проектів. Зокрема, розгляд комерційних проектів у муніципалітетах, містах субпровінційного рівня і адміністративних центрах провінцій передбачається скоротити з 20 до 8 робочих діб, а будівельних проектів у 16 пілотних регіонах (в т. ч. Пекіні, Шанхаї та Тяньцзіні) — з 200 до 120 робочих діб.

 

Водночас, згідно з планами Міністерства комерції КНР, передбачається активізація заходів зі спорудження багатофункціональних торговельних центрів у крупних містах Китаю, що має на меті стимулювання споживання в країні. У 2018 році в містах з чисельністю населення понад 10 млн осіб буде споруджено не менше 10 таких центрів, а в містах з кількістю жителів 5–10 млн осіб — не менше 5 центрів. Комплекси будуть включати супермаркети та ресторани, а також надавати послуги у домоводстві, догляду за дітьми тощо.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Основні військові бази на Корейському півострові

Ситуація довкола Корейського півострова. Розвиток ситуації в регіоні зберігає позитивні тенденції. Так, у рамках демонстрації готовності до виконання вимог світової спільноти лідер КНДР Кім Чен Ин оголосив про закриття головного ядерного полігону країни вже в травні ц. р. Для надання цьому кроку публічного характеру до країни запрошуються міжнародні експерти та журналісти.

 

З огляду на перспективи зниження напруженості в регіоні, президент США Д. Трамп віддав розпорядження Міністерству оборони країни розглянути варіанти скорочення американської військової присутності на території Південної Кореї (згідно з угодою про безпеку, яка була укладена після завершення Корейської війни в 1953 році, в країні залишається 28,5 тис. американських військовослужбовців). В той же час, незважаючи на можливість підписання мирного договору між двома корейськими державами, повне виведення американських військ з Південної Кореї не планується. За заявою прес-центу адміністрації президента Південної Кореї, американські війська залишаться на території країни, як гарант миру в регіоні.

 

Розвиток подій довкола Корейського півострова обговорювався також під час телефонної розмови Голови КНР Сі Цзіньпіна та президента Південної Кореї Мун Чже Іна. Сі Цзіньпін надав позитивну оцінку зусиллям Сеула, спрямованим на поглиблення діалогу з Пхеньяном, що сприяє покращанню відносин між двома корейськими державами та, відповідно, денуклеаризації Корейського півострова. Лідери двох країн дійшли згоди щодо наявності історичного шансу подолання наслідків Корейської війни 1950–1953 років.

 

Основні події в регіоні у військовій сфері

КНР. У рамках загальної політики зміцнення позицій країни в АТР Пекін продовжує кроки з посилення китайської військової присутності на спірних островах у західній частині Тихого океану. Зокрема, на початку травня ц. р. Китай розмістив ракетні системи «земля-корабель» та «земля-повітря» на трьох островах архіпелагу Наньша (Спратлі) у Південно-Китайському морі. Архіпелаг є об’єктом претензій до КНР з боку В’єтнаму, Тайваню, Малайзії, Філіппін та Брунею. Раніше на спірних островах були розгорнуті аеродроми та інші військові об’єкти Китаю. Крім того, в районі спірних островів систематично проводяться навчання ВМС НВАК.

 

3.4. Наука та технології

Науково-технічні досягнення КНР створюють потужну основу для модернізації та комплексного розвитку транспортної інфраструктури країни.

На початку травня ц. р., державна корпорація China Railway Signal & Communication Co. (CRSC) успішно завершила випробування першої в світі системи автоматичного управління високошвидкісною залізницею зі швидкістю 350 км/год. Всі технології та технічні компоненти системи мають виключно китайське походження. Крім того, корпорація створила у Пекіні найкрупнішу в світі комплексну лабораторію з тестування систем управління рельсовим транспортом, у т. ч. залізничного сполучення, метро та трамваїв.

Корпорація CRSC розробила першу в світі систему автоматичного управління високошвидкісною залізницею зі швидкістю 350 км/год

У свою чергу, на початку травня ц. р. корпорація China Railway розпочала цикл випробувань високошвидкісних залізничних потягів з технологіями штучного інтелекту. Зокрема, такі технології забезпечують автоматизоване управління рухом потягу та керують роботою його систем, а також надають можливість доступу пасажирів до мережі Інтернет. Тести проводяться в провінції Ляонін (Північно-Східний Китай) на ділянці залізниці, яка з’єднує міста Пекін та Шеньян.

Розвиток автоматизованих систем управління транспортними мережами КНР базується на технологіях штучного інтелекту (ШІ), які знаходять все більше поширення в країні. З метою підтримки даної галузі при Пекінському університеті створено спеціальний фонд для фінансування досліджень щодо втілення ШІ у такі сфери, як інформатика, медицина, економіка, комунікації та транспорт, психологія та соціологія. Розмір фонду складає 104 млн дол. США, які були виділені засновником китайської пошукової системи в мережі Інтернет «Байду» Лі Янхуном.

 

ІV. Стан та перспективи співробітництва між КНР і Україною

Китайська біржа BOCE планує придбати частку фондової біржи «ПФТС»

На фоні реалізації КНР та Україною спільних торговельно-економічних проектів окремим напрямом співпраці сторін є фінансова та біржова сфери. Так, Китайська товарна біржа Bohai Commodity Exchange (BOCE) вивчає можливість придбання понад 25 % українського публічного акціонерного товариства «Фондова біржа «ПФТС» («Перша Фондова Торговельна Система»). Зокрема, BOCE запросила у Антимонопольного комітету України попередні висновки щодо придбання зазначеного пакету української біржі.

Безпосередніми покупцями акцій планують виступити ВАТ «BOCE Ко. Лімітед» (Київ), BOCE Co. Ltd. (Гонконг), а також китайські компанії Bao Shi e-commerce Co. Ltd., Tianjin Bohai Commodity Exchange Co. Ltd та Horgos Boxu Equity Investment Limited Partnership. У 2017 році китайська товарна біржа BOCE вже стала співвласником «Українського банку реконструкції та розвитку».